Екологія – охорона природи ОЦІНКА ЕКОЛОГІЧНА – визначення стану середовища життя або ступеня впливу на нього будь-яких чинників.
Екологія – охорона природи ПСИХРОФІТИ – холодостійкі рослини вологих грунтів (деякі водорості, лишайники, дріада та ін. рослини тундри).
Екологія – охорона природи ЦИКЛОМОРФОЗ – зміна послідовних поколінь особин одного виду, які різняться морфологічно й функціонально, у зв’язку з сезонними відмінностями в умовах життя. У рослин Ц. виражається у зміні будови тіла і
Екологія – охорона природи ФОРМАЦІЯ – 1) сукупність асоціацій, подібних за рослинними домінантами – до головного шару біотичного угруповання та в ідеальному випадку з однаковим видовим складом едифікаторів; 2) сполучення геол. тіл або комплексів
Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ КАТАСТРОФІЧНЕ – прир. (напр., продукти виверження вулкану) або антроп. забруднення, що призводить до вкрай несприятливих умов у певних сферах госп-ва, шкідливо впливає на здоров’я людей і довкілля.
Екологія – охорона природи КОНВЕНЦІЯ ООН ПРО ЗМІНИ КЛІМАТУ – документ, який ставить за мету добитися стабільної конц. газів, що спричинюють парниковий ефект в атмосфері на такому рівні, який не чинитиме шкідливої дії на
Екологія – охорона природи ДИМОВІ ГАЗИ – збірне поняття для визначення пилу та газів, які викидаються в атмосферу при спалюванні різних видів палива (вугілля, нафта, газ).
Екологія – охорона природи СИЛІЦІЮВАННЯ – насичення поверхневих шарів сталі кремнієм для підвищення її стійкості проти корозії, спрацювання тощо.
Екологія – охорона природи ЕРОЗІЯ – руйнування поверхні фіз. тіл і біол. об’єктів під впливом різноманітних мех., хім., ел.-хім. і терм, впливів. Фіз. об’єкти і прир. тверді тіла звичайно руйнуються потоками повітря або рідини,
Екологія – охорона природи ЛОКОМОЦІЯ – сукупність узгоджених рухів, за допомогою яких тварина і людина активно переміщуються в просторі. Типи Л. (плавання, літання, ходіння тощо) у процесі еволюції тварин змінювались та ускладнювались.