ПРИРІСТ ПОПУЛЯЦІЇ
Екологія – охорона природи ПРИРІСТ ПОПУЛЯЦІЇ – різниця між народжуваністю і смертністю в популяції.
ЗАКОН ГЕОХІМІЧНИЙ ОСНОВНИЙ
Екологія – охорона природи ЗАКОН ГЕОХІМІЧНИЙ ОСНОВНИЙ (В. М. ГОЛЬДШМІТА) – абс. кількості хім. елементів, тобто кларки хім. елементів, залежать від будови атомних ядер; розподіл елементів, пов’язаний з їхньою міграцією, – від кількості електронів
БЕЗВІДВАЛЬНИЙ ОБРОБІТОК ГРУНТУ
Екологія – охорона природи БЕЗВІДВАЛЬНИЙ ОБРОБІТОК ГРУНТУ – див. Обробіток грунту безвідвальний.
ЛІС ПАРКОВИЙ
Екологія – охорона природи ЛІС ПАРКОВИЙ – зріджений ліс, прир. або посаджений людиною.
ПОРЯДОК ВОДОСТОКУ
Екологія – охорона природи ПОРЯДОК ВОДОСТОКУ – відношення водостоку до мор. чи озерного басейну, в який відбувається стік. Водостоком найвищого порядку вважається річка, що впадає безпосередньо в море (озеро), однак іноді від рахунок (нумерація)
ІДІОСИНКРАЗІЯ
Екологія – охорона природи ІДІОСИНКРАЗІЯ – спадково зумовлена підвищена чутливість (хвороблива реакція) живого організму до певних речовин або впливів. Часто виникає після першого контакту з подразником.
ПІДЖИВЛЕННЯ
Екологія – охорона природи ПІДЖИВЛЕННЯ – 1) унесення мін. або орг. добрив у грунт під час вегетації рослин; 2) розкладання поживи з метою поліпшення кормової бази для диких тварин; забезпечує виживання в несприятливі періоди
ЕКОНОЛОГІЯ
Екологія – охорона природи ЕКОНОЛОГІЯ – дисципліна, що досліджує “еконекол”, “економіку” природи; одна з наук, основ екорозвитку. Е. аналізує екол.-екон. системи різного рівня ієрархії, насамперед межі припустимих навантажень на прир. середовище і комплексні шляхи
ОБЛІК ССАВЦІВ
Екологія – охорона природи ОБЛІК ССАВЦІВ – визначення за допомогою спец, методик (напр., за слідами) видового складу та абсолютної чи відносної чисельності ссавців на певній території.
ЗАМОРОЗКИ
Екологія – охорона природи ЗАМОРОЗКИ – зниження т-ри приземного шару повітря та поверхні грунту до 0 С і нижче увечері і вночі при плюсовій т-рі вдень. 3. бувають навесні і восени. Спричинюються нічним охолодженням