Екологія – охорона природи ПРИРОДА “ТРЕТЯ” – штучно створені системи середовища, що оточує людину, – урбокомплекси, середовище житла тощо. П. “т.” не здатна до самопідтримання навіть на короткий термін.
Екологія – охорона природи ТОРФОВИЩА – надмірно зволожені ділянки поверхні, болота, які мають поклади торфу та порослі вологолюбною рослинністю.
Екологія – охорона природи АЕРОСФЕРА – оболонка Землі, що складається з атмосфери і грунтового повітря.
Екологія – охорона природи ДЕПРИВАЦІЯ (е к о л.) – втрата екол. стабільності внаслідок спрощення біол. угруповання.
Екологія – охорона природи ВИБУХОПОДІБНЕ ЗРОСТАННЯ ПОПУЛЯЦІЇ – див. Популяція, вибухоподібне зростання.
Екологія – охорона природи ІНТРОДУЦЕНТ – новий, привнесений у певний регіон організм, який успішно вкорінився в прир. комплекси.
Екологія – охорона природи МІКРОЗАКАЗНИК – невеликий за розмірами, як правило короткотерміновий, заказник для якихось спец, цілей, напр. для поновлення різноманіття лікарських рослин (в Україні цей термін вживається рідко).
Екологія – охорона природи ВПЛИВ КУМУЛЯТИВНИЙ – прогр. посилення впливу хім. сполуки чи іншого реагенту, пов’язане з їх нагромадженням в організмах, угрупованнях або в екосистемі в цілому. В. к. виникає також у разі додавання
Екологія – охорона природи АБРАЗІЯ – процес руйнування і розмивання берегів річок, водосховищ, морів хвилями; руйнування і пошкодження наземних органів рослин твердими часточками (піщинками, снігом) під час пилових бур, заметілей.
Екологія – охорона природи РЕКРЕАЦІЯ БІОЛОГІЧНА – відновлення шляхом біол. заходів госп., естетичних та ін. властивостей земельних територій, порушених унаслідок виробничої діяльності. Р. б. є етапом, що настає після підготовчої, техн. рекультивації.