ЕКСТРЕС

Екологія – охорона природи ЕКСТРЕС – позитивна неспециф. реакція організму на будь-який зовн. вплив (“добрий” стрес). Напр., збуджений стан, спричинений великою радістю.

ВОДОЙМА МЕЗОСАПРОБНА

Екологія – охорона природи ВОДОЙМА МЕЗОСАПРОБНА – водойма з середнім вмістом орг. речовин. Населена мезосапробними організмами.

ПАНФОРМІОН

Екологія – охорона природи ПАНФОРМІОН – стійка синузіальна одиниця, що відповідає панформації та складається з одного чи кількох форміонів, у яких домінують види різних родів та родин.

ВОЛОГІСТЬ ГРУНТУ

Екологія – охорона природи ВОЛОГІСТЬ ГРУНТУ – величина, що кількісно характеризує водоутримувальну здатність грунту. Залежно від умов утримування вологи розрізняють В. г. польову, загальну, капілярну, повну, граничну польову, максимальну молекулярну, максимальну адсорбційну. Основними з

ЗНЕЗАРАЖЕННЯ ВОДИ

Екологія – охорона природи ЗНЕЗАРАЖЕННЯ ВОДИ – сан.- техн. заходи щодо знищення у воді хвороботворних мікроорганізмів (хлорування, озонування, обробка йонами важких металів – міді, срібла, ультразвуком, УФ-випромінюванням).

АВТОМАТИЧНА МІЖПЛАНЕТНА СТАНЦІЯ

Екологія – охорона природи АВТОМАТИЧНА МІЖПЛАНЕТНА СТАНЦІЯ – космічний апарат для вивчення між – та навколопланетного простору, а також для комплексного екологічного моніторингу, оцінювання наслідків антропогенного впливу на біосферу та поверхню Землі, зміни її

ПРОБЛЕМА ГЛОБАЛЬНА

Екологія – охорона природи ПРОБЛЕМА ГЛОБАЛЬНА – прир., прир.-антроп. або суто антроп. (у т. ч. екон., соц. тощо) явище, що стосується всього світу. Приклади: ядерна загроза, екол. криза, глобальне потепління, епідемія СНІДу та ін.

ПРОДУКТИВНІСТЬ БІОЦЕНОЗУ

Екологія – охорона природи ПРОДУКТИВНІСТЬ БІОЦЕНОЗУ – кількість біомаси, що продукується організмами біоценозу протягом певного часу (місяць, рік) на одиницю поверхні чи об’єму води.

ЧИННИК ГЕНЕТИЧНИЙ

Екологія – охорона природи ЧИННИК ГЕНЕТИЧНИЙ – вплив на живе, що походить від ген. коду і залежить від його стабільності та мінливості, а також від його змін у результаті зовн. впливу (мутацій).

СИСТЕМА САПРОБНОСТІ

Екологія – охорона природи СИСТЕМА САПРОБНОСТІ – групування організмів (бактерій, водоростей, личинок комах, рачків) у водоймах за видовим складом і кількістю, що дає змогу визначити ступінь забруднення води. С. с. виконує таким чином функцію
Page 273 of 402« First...102030...271272273274275...280290300...Last »