Екологія – охорона природи МОНОВОЛЬТИННІСТЬ – властивість деяких видів тварин (як правило, термін застосовується до комах) мати одне покоління протягом одного року.
Екологія – охорона природи ЗОНА СТРАТИГРАФІЧНА, хронозона – одиниця заг. стратиграфічної шкали, що відповідає ярусу-3; включає шари з характерним комплексом викопних організмів, що не повторюються у покладах, які залягають вище і нижче від цього
Екологія – охорона природи ВИД ВИМИРАЮЧИЙ – вид, морфофізіол. та (чи) поведінкові особливості якого не відповідають сучасним умовам довкілля або ген. можливості подальшого пристосування його вичерпані. На відміну від виду зникаючого штучне відтворення В.
Екологія – охорона природи ГРАНИЧНОДОПУСТИМЕ СКИДАННЯ (ПЕВНИХ РЕЧОВИН У ВОДОЙМУ) – див. Скидання граничнодопустиме (певних речовин у водойму).
Екологія – охорона природи КЛІМАТОП – 1) сукупність фіз. умов екотопу, істотних для організмів, які його населяють; 2) пов. частина біоценотичного середовища, біоценозу, біогеоценозу або ценоекосистеми, що відрізняється від навколишньої атмосфери за газовим складом
Екологія – охорона природи ВАДІ, вади, уади, уед – сухі, зі стрімкими схилами долини, які зрідка заповнюються водою. Характерні для пустельних (аридних) ділянок Аравійського півострова і Пн. Америки. В. пустель Середньої Азії називають узбоями.
Екологія – охорона природи ГЕОГЕНЕТИЧНИЙ ЗАКОН (Д. В. РУНДКВІСТА) – див. Закон геогенетичний (Д. В. Рундквіста).
Екологія – охорона природи АКТ (ПРАВНИЧИЙ, ЗАКОНОДАВЧИЙ) З ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ – міжнародне або урядове рішення (концепція, пакт, закон тощо), рішення місцевих органів державної влади, які регулюють правові взаємовідносини або встановлюють певні обмеження в галузі
Екологія – охорона природи ДІАСПОРА (біол.) – частина рослини, що відокремлюється від неї природно і виконує функції розмноження і поширення цієї рослини. Це може бути спора, насінина, цибулина, бульба тощо.
Екологія – охорона природи КАДАСТР ЗЕМЕЛЬНИЙ – систематизоване зведення відомостей про землі: 1) як грунти різного типу, придатні і непридатні для культивації, будівництва та ін. форм використання; 2) як сукупність вірогідних і необхідних зведень