Екологія – охорона природи ІНТЕГРАЛЬНИЙ МЕТОД ЗАХИСТУ РОСЛИН (БОРОТЬБИ ЗІ ШКІДНИКАМИ) – див. Метод захисту рослин (боротьби зі шкідниками) інтегральний.
Екологія – охорона природи ПРАВИЛО ЛАНЦЮГОВИХ РЕАКЦІЙ “ЖОРСТКОГО” УПРАВЛІННЯ ПРИРОДОЮ – “жорстке”, як правило, техн. управління прир. процесами приховує в собі виникнення ланцюгових прир. реакцій, значна частина яких виявляється екологічно, соціально та економічно неприйнятними
Екологія – охорона природи СМОГ ФОТОХІМІЧНИЙ – вторинне забруднення повітря, що виникає внаслідок фотохім. розкладання забруднювальних речовин, особливо УФ-випромінюванням. Основним шкідливим компонентом С. ф. є озон, а також чадний газ та сполуки азоту.
Екологія – охорона природи КОМПЛЕКС ПРИРОДНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ (ПТК) – 1) поєднання прир. компонентів, які становлять ієрархічну драбину геогр. утворів, – від фації до геогр. оболонки; 2) синонім геосистеми; 3) синонім ландшафту-2; 4) прир. частина ландшафту
Екологія – охорона природи МАКРОКЛІМАТ – клімат великих територій (геогр. зон, материків, океанів), який формується під дією кліматоутворювальних чинників планетарного масштабу.
Екологія – охорона природи ОЗЕРО ОЛІГОМІКТИЧНЕ – оз. в зоні тропіків з нечастими та нерегулярними періодами циркуляції.
Екологія – охорона природи ЕХОЛОКАЦІЯ – 1) орієнтування у просторі за допомогою уловлювання відбитого звуку чи ультразвуку; 2) здатність деяких тварин (дельфінів, кажанів, деяких птахів та ін.) надсилати високочастотні звукові сигнали і сприймати їх
Екологія – охорона природи ДИВЕРГЕНЦІЯ ЛІНІЙ ПОТОКУ ПОВІТРЯ – розходження потоків повітря з точки або від лінії й одночасно у напрямку заг. перенесення повітряних мас. Д. л. п. п. відповідає низхідному руху повітря, сприяє
Екологія – охорона природи АКАРИЦИД – хім. речовина, що застосовується для вибіркового знищення паразитичних кліщів.
Екологія – охорона природи БІОГЕНЕТИЧНИЙ ЗАКОН (Е. ГЕК-КЕЛЯ ТА Ф. МЮЛЛЕРА) – див. Закон біогенетичний (Е. Геккеля та Ф. Мюллера).