РЕСУРСИ РЕКРЕАЦІЙНІ
Екологія – охорона природи РЕСУРСИ РЕКРЕАЦІЙНІ – об’єкти і явища прир. та антроп. походження, які використовуються з метою організації оздоровлення, відпочинку й туризму. Розрізняють Р. р. прир. (прир.-терит. комплекси, їх компоненти та окремі властивості)
СЕЛЕКЦІЯ
Екологія – охорона природи СЕЛЕКЦІЯ – 1) виведення нових і поліпшення існуючих сортів с.-г. рослин та порід свійських тварин; 2) наука, що розробляє теорію й методи створення нових та вдосконалення існуючих форм рослин, тварин,
МІКРОПОПУЛЯЦІЯ
Екологія – охорона природи МІКРОПОПУЛЯЦІЯ – 1) нечітко визначений термін для описання частини популяції. М. не здатна до тривалого самопідтримання і тому лише разом з ін. М. становить стійку систему популяції; 2) сукупність особин
ФАЦІЯ ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНА
Екологія – охорона природи ФАЦІЯ ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНА – елементарна, далі неподільна з погляду прир. комплексності ділянка поверхні землі, що характеризується упродовж усього існування однорідними літологією, рельєфом, клімат, особливостями, грунтами та біотичними компонентами, що складають на
СЕРІЯ ВТОРИННА
Екологія – охорона природи СЕРІЯ ВТОРИННА – серія, що веде до утворення вторинних угруповань.
ПРАВИЛО ГЛОГЕРА
Екологія – охорона природи ПРАВИЛО ГЛОГЕРА – раси тварин у теплих та вологих регіонах пігментовані сильніше (тобто особини темніші), ніж у холодних і сухих. У сильно забруднених місцях спостерігається т. з. індустріальний меланізм –
СТАНДАРТ
Екологія – охорона природи СТАНДАРТ – 1) норма, зразок, мірило; 2) прийнятий тип виробів, що відповідає певним вимогам за якістю, хім. складом, фіз. властивостями, масою, розміром, об’ємом тощо.
СИНЕРГІЗМ
Екологія – охорона природи СИНЕРГІЗМ – явище посилення дії одного каталізатора додаванням ін.
ГАЗОЛІН
Екологія – охорона природи ГАЗОЛІН – суміш летких рідких вуглеводнів, призначена для застосування як палива для карбюраторних двигунів внутр. згоряння, як розчинник тощо. Під час згоряння Г. виділяється невелика кількість шкідливих вихлопних газів.
ЗОНА ПЕЛАГІЧНА
Екологія – охорона природи ЗОНА ПЕЛАГІЧНА – віддалені від суходолу центр, частини Світового океану. Див. також Пелагіаль.