Екологія – охорона природи ІНТЕРЗОНАЛЬНІСТЬ – властивість окремих прир. формувань (грунти, рослинність) утворювати більш-менш значні ділянки в межах декількох геогр. зон. Напр., рослинність солонців і солончаків у степу чи пустелі, сфагнових боліт у ліс.
Екологія – охорона природи БІОГЕННА МІГРАЦІЯ ХІМІЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ – див. Міграція хімічних елементів біогенна.
Екологія – охорона природи ГРУНТ – збірна назва гір. порід, що залягають переважно в межах зони вивітрювання землі, складний біоорг.- мін. комплекс, що становить основу функціонування агросистеми. Утворився внаслідок тривалої постійної взаємодії між живими
Екологія – охорона природи ХЛОРФТОРВУГЛЕВОДНІ – сполуки, які застосовуються як холодоагенти для холодильників, установок штучного клімату, хімічних очисних засобів, порівняно малотоксичні. X. Руйнують захисний озоновий шар атмосфери. Відповідальним за руйнівний вплив на о зоновий
Екологія – охорона природи РІВЕНЬ СТРУКТУРНИЙ – ступінь ієрархії прир. систем – від елементарної частинки до Всесвіту.
Екологія – охорона природи ПРИРОДНО-ОСЕРЕДКОВЕ ЗАХВОРЮВАННЯ – див. Захворювання природно-осередкове.
Екологія – охорона природи ГАПЛОСПОРИДІЇ – організми, що належать до найпростіших. Г. паразитують у тканинах деяких тварин та людини.
Екологія – охорона природи ГІБРИД – статеве потомство від схрещування двох організмів з різною спадковістю (генотипами); організм, що народжується внаслідок схрещування генетично відмінних батьківських форм.
Екологія – охорона природи САЖА – дисперсний вуглецевий продукт чорного кольору, який утворюється внаслідок неповного згоряння або термічного розкладання вуглеводнів. С. містить канцерогенні речовини (поліциклічні аром, вуглеводні). Для зменшення викидів С. застосовують керамічні фільтри.
Екологія – охорона природи МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ – геогр. пункт, де знайдена або спостерігалася окрема рослина чи тварина.