БІОГАЗ
Екологія – охорона природи БІОГАЗ – суміш метану та вуглекислого газу з домішками азоту, водню, кисню, сірководню, яка утворюється внаслідок перебігу біол. процесів анаеробного розкладання орг. речовин на дні водойм, у травному каналі жуйних,
КЛІМАКСОВА РОСЛИННІСТЬ
Екологія – охорона природи КЛІМАКСОВА РОСЛИННІСТЬ – сукупність рослинних угруповань певної території, що досягла в своєму прир. розвитку сталої рівноваги щодо клімат, умов.
АБІОСЕСТОН
Екологія – охорона природи АБІОСЕСТОН – завислі у воді мін. часточки неорг. природи.
ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ ОРГАНІЗМУ І СЕРЕДОВИЩА
Екологія – охорона природи ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ ОРГАНІЗМУ І СЕРЕДОВИЩА – вплив абіотичного і біотичного середовища, в т. ч. особин одного й того самого виду, на організм і зворотний вплив організму на середовище свого існування. Такі
ВИД ПАНЕЙКУМЕННИЙ
Екологія – охорона природи ВИД ПАНЕЙКУМЕННИЙ – вид, що входить до складу всіх доступних у даний час екол. ніш на всій земній кулі, напр., людина, сірий пацюк.
ВОДОЗАБЕЗПЕЧЕНІСТЬ
Екологія – охорона природи ВОДОЗАБЕЗПЕЧЕНІСТЬ – ступінь відповідності потреби у воді фактичному забезпеченню водоспоживача (біотичного угруповання місцевості, підприємства тощо).
СТАБІЛЬНІСТЬ ЕКОЛОГІЧНА
Екологія – охорона природи СТАБІЛЬНІСТЬ ЕКОЛОГІЧНА – здатність екосистеми протистояти коливанням абіотичних і біотичних чинників середовища, включаючи антроп. впливи. С. е. можна розглядати як екол. рівновагу, тобто відносну стійкість видового складу живих організмів, їх
ЗАКОН СИНХРОНІЗАЦІЇ ТА ГАРМОНІЗАЦІЇ СИСТЕМНИХ СКЛАДОВИХ
Екологія – охорона природи ЗАКОН СИНХРОНІЗАЦІЇ ТА ГАРМОНІЗАЦІЇ СИСТЕМНИХ СКЛАДОВИХ – те саме, що й Закон узгодження ритміки частин (підсистем).
ОБОЛОНКА БІОГЕОЦЕНОТИЧНА
Екологія – охорона природи ОБОЛОНКА БІОГЕОЦЕНОТИЧНА – сукупність біогеоценозів Землі. Товщина О. б. на суходолі становить 200- 300 м.
ІНВЕРСІЯ ФІТОЦЕНОТИЧНА
Екологія – охорона природи ІНВЕРСІЯ ФІТОЦЕНОТИЧНА – розміщення фітоценозів у порядку, оберненому щодо закону висотної поясності: вище на схилах ростуть угруповання більш теплолюбних рослин.