Екологія – охорона природи МЕДИЦИНА ЕКОЛОГІЧНА – комплексна наук, дисципліна, що розглядає всі аспекти впливу навколишнього середовища людини на її здоров’я з центром уваги до чинників, що безпосередньо призводять до “середовищих” захворювань. М. е.
Екологія – охорона природи НАРОДЖУВАНІСТЬ – одна з ознак популяції, що характеризує її як ціле, як здатність популяції до кільк. збільшення за фактичних умов середовища (т. з. екол. Н.) за одиницю часу (в осн.
Екологія – охорона природи ТРОМБ МЕТЕОРОЛОГІЧНИЙ – руйнівної сили вихор (смерч) над суходолом, діаметром у кілька метрів, який виникає під грозовими хмарами. Швидкість вітру досягає 50-100 м/с, а руйнівна смуга – до сотень метрів
Екологія – охорона природи ФОРМІОН – синузіальна одиниця, що складається з декількох федеріонів.
Екологія – охорона природи КОЕФІЦІЄНТ ПЛОДЮЧОСТІ – те саме, що й Коефіцієнт розмноження.
Екологія – охорона природи КОМПЕНСАЦІЙНА ТОЧКА – поєднання зовн. умов (інтенсивності світла, т-ри тощо), за яких процеси фотосинтезу і дихання в рослинах повністю зрівноважують один одного. У цьому разі кількість орг. речовини не збільшується
Екологія – охорона природи МЕЗОСФЕРА – шар атмосфери, що лежить вище від стратосфери, в межах 50-80 км над поверхнею Землі, та змінюється термосферою; характеризується різким зниженням т-ри з висотою (приблизно від 0 до -90
Екологія – охорона природи ВПЛИВ НА КЛІМАТ – зміна глобальної клімат, ситуації на Землі, викликана збільшенням концентрації С02 та ін. активних газів (метан, фреони), зменшенням товщини озонового шару, підвищенням рівня аерозольного та теплового забруднення
Екологія – охорона природи ОРГАНІЗМИ БОРЕАЛЬНІ – в широкому розумінні це організми, що живуть у помірному поясі (бореальному). Сукупність рослинних угруповань, напр. тайги, складає рослинність, яка вирізняється відносною бідністю видового складу, зумовленого впливом зледеніння.
Екологія – охорона природи ВОДИ СТІЧНІ – 1) води, які перебували у виробничо-побутовому або с.-г. використанні, а також ті, що пройшли крізь забруднену територію (пром., с.-г., комунально-побутові стічні води); 2) води, що відводяться після