АВТОПОКРИШКИ ЗНОШЕНІ
Екологія – охорона природи АВТОПОКРИШКИ ЗНОШЕНІ – відходи, які дуже важко піддаються утилізації. їх спалювання шкідливе і недоцільне внаслідок утворення забрудників атмосфери і незначного виходу енергії. Складування їх на звалищах теж неефективне через наявність
АЛОХТОЩИ
Екологія – охорона природи АЛОХТОЩИ, вид місцевий – організми, що населяють певну місцевість, але виникли в процесі еволюції в ін. місці. На території сучасного поширення А. потрапили в результаті розселення. Так, А. Пн. Америки
ЕКОЛОГІЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА
Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА – розділ екології, що вивчає взаємовідносини с.-г. рослин і тварин з навколишнім середовищем. Е. с. вивчає також вплив людини на культ. ландшафти: порушення, спричинені обробітком грунту, застосуванням хім.
ДИСКЛІМАКС
Екологія – охорона природи ДИСКЛІМАКС – термін, що використовується в США і відповідає терміну параклімакс у Зх. Європі.
ІНФАУНА
Екологія – охорона природи ІНФАУНА – тварини, що мешкають у донних грунтах водойм. Типовими представниками І. є молюски, голкошкірі, кільчасті та круглі черви. Залежно від характеру грунту, в якому живуть ці організми, І. поділяють
ПРЕДОК (ДОМАШНЬОЇ ТВАРИНИ ЧИ КУЛЬТ. РОСЛИНИ)
Екологія – охорона природи ПРЕДОК (ДОМАШНЬОЇ ТВАРИНИ ЧИ КУЛЬТ. РОСЛИНИ) – вид або група видів диких тварин чи рослин, від яких шляхом штучного добору, нерідко й гібридизацією, були виведені господарсько цінні тварини та рослини
ДЕГРАДАЦІЯ ГРУНТУ
Екологія – охорона природи ДЕГРАДАЦІЯ ГРУНТУ – поступове погіршення властивостей грунту, зумовлене зміною умов грунтоутворення внаслідок впливу прир. чинників (напр., наступ лісів чи сухих степів на чорноземи) або госп. діяльності людини (недосконала агротехніка, забруднення
ТЕХНІЧНО ДОПУСТИМИЙ
Екологія – охорона природи ТЕХНІЧНО ДОПУСТИМИЙ викид – див. Викид технічно допустимий.
АЛЬГАРОБАЛЬ
Екологія – охорона природи АЛЬГАРОБАЛЬ – чагарникові зарості москіта (Prosopis juliflora) у Південній Америці.
СПОРУДА РИБОЗАХИСНА
Екологія – охорона природи СПОРУДА РИБОЗАХИСНА – пристрій, який захищає рибу, особливо молодь, від потрапляння в головні водозабори каналів зрошення, насосних станцій, дамб тощо.