Екологія – охорона природи АЙСБЕРГ – велика плаваюча брила криги, що відкололася від льодовика і сповзла в океан, море або озеро.
Екологія – охорона природи ЛЕЙКЕМІЯ, білокрів’я – надмірне не контрольоване розмноження білих кров’яних тілець (лейкоцитів), що супроводжується одночасним збільшенням розмірів печінки, селезінки і лімфатичних залоз. Нині під Л. розуміють будь-яке злоякісне новоутворення кровотворних клітин
Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ЗАГАЛЬНА – наука про заг. закономірності взаємовідносин рослинних і тваринних організмів та середовища.
Екологія – охорона природи ЕКОТЕХНІКА – 1) техн. заходи з охорони, відновлення і поліпшення якості середовища, що оточує людину; 2) прикладна дисципліна, що досліджує взаємодію екосистем і людини, її культуру і техніку в процесі
Екологія – охорона природи ОЦІНКА ЗБИТКІВ ВІД ЗАБРУДНЕННЯ – визначення втрат у пром. виробництві, кількості та якості с.-г. продукції, працездатності й стані здоров’я населення тощо, причиною чого є фіз., хім. та біол. забруднення довкіл
Екологія – охорона природи ПОТЕНЦІАЛ ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРИ – поєднання метеорологічних чинників, що зумовлюють рівень можливого забруднення атмосфери від джерел у даному геогр. районі. Чим сприятливіші метеорологічні умови (напр., краще провітрювання), тим нижчий П. з.
Екологія – охорона природи ОЦІНКА ЗБИТКІВ ВІД ПОРУШЕННЯ ПРИРОДНОГО БАЛАНСУ – визначення втрат від прямих наслідків докорінної зміни навколишнього середовища та сусп. виробництва внаслідок порушення екол. рівноваги в певному районі.
Екологія – охорона природи ПЛАНУВАННЯ ІНТЕГРАЛЬНЕ – оптим. поєднання в плануванні нар. госп-ва принципів екол. соц.-екон. та планування інвайронментального.
Екологія – охорона природи НЕТТО-ПРОДУКЦІЯ (БІОЦЕНОЗУ) – чиста, або біол., продукція, річний приріст біомаси – нагромаджена автотрофами або консументами біомаса (за одиницю часу і на одиницю площі) без продукції, використаної на дихання. Розрізняють первинну
Екологія – охорона природи ПРАВИЛО ЛІНДЕМАНА – те саме, що й Закон піраміди енергій.