Екологія – охорона природи ХВОРОБИ ПРОФЕСІЙНІ – захворювання, зумовлені впливом на організм людини несприятливих чинників виробничої сфери в процесі її трудової діяльності (напр.: хім. токс. речовини; виробничий пил; фіз. чинники – шум, вібрація, високі
Екологія – охорона природи БІОКІБЕРНЕТИКА – напрям кібернетики, що вивчає закономірності саморегулювання функцій на різних рівнях організації біол. систем – від субклітинного до рівня еволюц. процесів видоутворення. Досліджує явища живої природи щодо керування, нагромадження
Екологія – охорона природи СТЕНОГІГРОБІОНТ – організм, який не витримує значних коливань вологості довкілля. До С. належить більшість рослин вологих тропіків.
Екологія – охорона природи ПРИНЦИП “ЩІЛЬНОГО ПАКУВАННЯ” – те саме, що й Принцип Р. Макартура.
Екологія – охорона природи ДИБІОНТ – організм, здатний жити у середовищі двох фаз (напр., у воді й у повітрі) або в тілі організму (паразити), що мешкає у середовищі двох різних фаз.
Екологія – охорона природи ВСЕСВІТНЯ СТРАТЕГІЯ ОХОРОНИ ПРИРОДИ – див. Стратегія охорони природи всесвітня.
Екологія – охорона природи АБІСОПЕЛАГІАЛЬ – природний шар пелагіалі на глибинах понад 2500-3500 м.
Екологія – охорона природи ЖИТТЄЗАБЕЗПЕЧЕННЯ (В КОСМІЧНОМУ ПОЛЬОТІ), система забезпечення – комплекс систем і заходів, спрямованих на забезпечення життєдіяльності людини в косм. польоті, косм. просторі та на поверхні ін. небесних тіл. Розрізняють системи Ж.
Екологія – охорона природи ІМЛА – втрата повітрям прозорості, покаламутніння атмосфери біля земної поверхні, зумовлене розсіюванням світла на дрібних крапельках води, кристаликах льоду чи на завислих у повітрі аерозольних часточках. Виникнення І. пов’язане з
Екологія – охорона природи ТЕСТ – коротке станд. завдання, метод випробування, що застосовується в різних галузях науки для одержання кільк. характеристики певних явищ, рівня та об’єму знань.