Екологія – охорона природи ДЕМОФОРА – поняття, що об’єднує показник заселеності території з показником “виробництво – споживання матер. благ” (у т. ч. і прир. ресурсів).
Екологія – охорона природи ТИГМОТРОПІЗМ – здатність органів рослин вигинатися у відповідь на подразнення дотиком. Напр., обвивання стебел або вусиків рослин навколо різних предметів.
Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ТВАРИН – наука про взаємовідносини тварин з довкіллям. Багато видів тварин є первинними консументами екосистем, характеризується великими різноманітністю і чисельністю в наземних угрупованнях. Вивчення Е. т., напр. комах, відбувалося
Екологія – охорона природи СКЛАД ВИДОВИЙ – перелік видів, що входять у певне угруповання або населяють конкретну територію.
Екологія – охорона природи ЯКІСТЬ ВОДИ ПРИРОДНОЇ ВОДОЙМИ – комплекс показників води, які зумовлюють її придатність для існування рослин і тварин. Дослідження індикаторних організмів у біоценозі водойми дає змогу оцінити її стан і придатність
Екологія – охорона природи ЧИННИК КИСЛОТНОСТІ – чинник-1, що визначається наявністю вільних та обмінних йонів (водню, алюмінію тощо) у воді та грунті (рН цих середовищ).
Екологія – охорона природи МІКРОТЕРМ – організм, який розвивається при порівняно низьких т-рах середовища, здатний завершувати життєвий цикл за умов короткого та холодного літа (більшість бур’янів, рослин – однорічники в тундрі й тайзі, гриби
Екологія – охорона природи АРХІТЕКТУРА ЕКОЛОГІЧНА – новий напрям в архітектурі, містобудуванні, згідно з яким макс. враховуються екол. та соц.-екол. потреби конкретної людини від її народження до глибокої старості і тим самим, людина наближається
Екологія – охорона природи ЦЕНОТОП – місцезнаходження біоценозів; фіз. середовище, в умовах якого мешкає угруповання.
Екологія – охорона природи ОЛІГОХЕТИ – клас кільчастих малощетинкових червів. Відіграють важливу роль у процесах грунтоутворення, водяні О. – пожива риб.