Екологія – охорона природи АДАПТОГЕНИ – речовини переважно рослинного походження, які підвищують пристосувальну здатність організму до впливу певних чинників (напр., настоянки ехінацеї пурпурової, елеутерококу).
Екологія – охорона природи ГУМІДНИЙ ЛІТОГЕНЕЗ – утворення осадових порід в умовах гумідного клімату.
Екологія – охорона природи ПАРАКЛІМАКС – угруповання, що виникло в результаті зовн. впливу на клімакс, його руйнування та утворення ін. стійкого угруповання на його місці (напр., угруповання, що постійно підтримується випасом пасовища на місці
Екологія – охорона природи АФІНІТЕТ (УГРУПОВАНЬ) – спільність та спорідненість угруповань.
Екологія – охорона природи БУРЯ ПИЛОВА (ЧОРНА) – дуже сильний вітер (за шкалою Бофорта 10-11 балів, що відповідає швидкості 25-28 і 29-32 м/с), який супроводжується перенесенням великої кількості твердих часточок (пил, пісок), що видуваються
Екологія – охорона природи АХРОНОЗ – тимчасове порушення здоров’я у зв’язку з різкою зміною часового поясу в разі переміщення на далекі відстані.
Екологія – охорона природи НАДІЙНІСТЬ ПРИРОДНОЇ СИСТЕМИ – здатність прир. системи типу біогеоценозу практично безкінечно функціонувати (у межах неминучих прир. флуктуацій) без різких змін структури і функції. Напр., Н. п. с. ліс. типу забезпечує
Екологія – охорона природи БІОІНДИКАТОР(И) – організми, наявність, кількість або інтенсивний розвиток яких е показником певних природних процесів або умов довкілля, в т. ч. наявності і конц. певних забруднювальних речовин.
Екологія – охорона природи НОРМУВАННЯ ЯКОСТІ ДОВКІЛЛЯ (ВОДИ, ПОВІТРЯ, ГРУНТІВ) – встановлення меж, у яких допускається зміна прир. властивостей атмосфери, гідросфери і педосфери. Як правило, норму визначають за реакцією найчутливішого до змін середовища виду
Екологія – охорона природи ЧИННИК ЕТОЛОГІЧНИЙ – чинник-1, що виникає в разі прямого контакту особин у їх групах.