НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ ПРОГРЕС
Екологія – охорона природи НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ ПРОГРЕС – див. Прогрес науково-технічний.
ТУРБУЛЕНЦІЯ (В АТМОСФЕРІ)
Екологія – охорона природи ТУРБУЛЕНЦІЯ (В АТМОСФЕРІ) – не впорядковані й випадкові зміни напряму й швидкості часточок повітря.
АКВАБІОСФЕРА
Екологія – охорона природи АКВАБІОСФЕРА – водна оболонка Землі, в якій здійснюється життєдіяльність організмів.
АРХІПЕЛАГ
Екологія – охорона природи АРХІПЕЛАГ – група о-вів, що лежать на невеликій відстані один від одного, мають здебільшого однакове походження й подібну геол. будову.
БІОГЕНЕЗ
Екологія – охорона природи БІОГЕНЕЗ – 1) утворення орг. речовин живими організмами; 2) одна з теорій походження життя на Землі, яка заперечує виникнення живого з неживої матерії, постулює вічне життя і протиставляє живу природу
ВСЕСВІТНЯ СЛУЖБА ПОГОДИ (ВСП)
Екологія – охорона природи ВСЕСВІТНЯ СЛУЖБА ПОГОДИ (ВСП) – міжнародна організація, яка координує діяльність усіх зацікавлених країн щодо збирання, обробки та обміну метеорологічною інформацією. ВСП має 3 світові і 26 регіональних центрів, які надають
ПЕРЕСИХАННЯ РІЧКИ
Екологія – охорона природи ПЕРЕСИХАННЯ РІЧКИ – припинення руслового стоку в засушливий період у результаті інтенсивного витрачання води для госп. потреб, на інфільтрацію та випаровування.
ГІНОГЕНЕЗ
Екологія – охорона природи ГІНОГЕНЕЗ – спосіб розвитку зародка лише з ядра й плазми яйцеклітини. Г. – одна з форм партеногенезу. У прир. умовах Г. виявлено у деяких круглих червів і риб.
ВИЛУЖЕННЯ ГРУНТУ
Екологія – охорона природи ВИЛУЖЕННЯ ГРУНТУ – процес вимивання з верхніх шарів грунту в нижні шари або підгрунтя розчинних мін. сполук, що відбувається під впливом низхідного руху атм. опадів або грунтового розчину. В. г.
ЩІЛЬНІСТЬ ПОКРИТТЯ
Екологія – охорона природи ЩІЛЬНІСТЬ ПОКРИТТЯ – заповненість поверхні грунту рослинністю при проекції зверху.