Екологія – охорона природи ГІГРОФОБ(И) – наземні тварини, які намагаються уникати місць існування з надлишковим зволоженням (напр., мурашині колонії на болотах розміщуються, як правило, в сухих місцях).
Екологія – охорона природи РЕКРЕАЦІЙНЕ НАВАНТАЖЕННЯ – див. Навантаження рекреаційне.
Екологія – охорона природи ПОСУХОСТІЙКІСТЬ – здатність рослин витримувати посуху без знач Них необоротних порушень життєвих функцій, а для с.-г. культур – без різкого зниження врожайності.
Екологія – охорона природи УГРУПОВАННЯ ПРИРОДНЕ НЕЗАЙМАНЕ – угруповання, яке виникло, існує і розвивається без жодного антроп. впливу.
Екологія – охорона природи ЗАПАЛ РОСЛИН – пошкодження рослин високою т-рою, внаслідок чого змінюється забарвлення їхніх органів.
Екологія – охорона природи ЕРОЗІЯ ГРУНТУ – процес руйнування верхнього, найродючішого шару грунту і підгрунтя талими та дощовими водами (Е. г. водна) або вітром (Е. г. вітрова). Крім цього, розрізняють Е. г. антроп., яка
Екологія – охорона природи ПАМ’ЯТКА ВСЕСВІТНЬОЇ СПАДЩИНИ – пам’ятка культури (іноді навіть місто, як напр., місто Котор у Югославії) або унікальна за властивостями прир. територія (прир. пам’ятка, яку слід відрізняти від пам’ятки природи), внесені
Екологія – охорона природи ПРАВИЛО ВЗАЄМОПРИСТОСОВАНОСТІ – види в біоценозі пристосовані один до одного настільки, що їхнє угруповання становить внутр. суперечливе, але єдине та взаємозв’язане системне ціле. У прир. біоценозах, на думку вчених, у
Екологія – охорона природи МОНІТОРИНГ КОСМІЧНИЙ – моніторинг, який здійснюють за допомогою косм. засобів спостереження.
Екологія – охорона природи ЗООХОР(И) – рослини і гриби, насіння, спори і зачатки яких поширюються тваринами (зоохорія). Напр., малина, бузина, вишня, черешня, дуб, кедр, омела та ін.