Політологічний словник Історична пам’ять – найважливіший компонент духовної сфери етнічної спільноти, що дає змогу підтримувати безперервність етнічної еволюції, спадкоємність історичного досвіду, передавати накопичене багатство етнічних (національних) цінностей наступним поколінням. В І. п. вирізняють загально-етнічний

Політологічний словник Внутрішня політика – сукупність напрямків діяльності держави, її структур та інститутів, а також інститутів громадянського суспільства з метою збереження або реформування існуючого суспільного і державного ладу, регулювання суспільного життя. Зміст В. п.

Політологічний словник Евальвація – систематичне вивчення й експертиза науково-практичних проектів і програм з метою утвердження і оцінки їх результатів. Часто Е. здійснюється як супутнє дослідження, тобто починається на етапі планування. Найефективніше Е. використовується в

Політологічний словник Лексикон (lexicon, від грецьк. lexikori) – словник; запас слів, понять, висловлювань, типовий для тієї чи іншої сфери діяльності (економічної, політичної, духовної, соціальної тощо). М. Головатий

Політологічний словник Асамблея конституційна (від фр. assemblee – зібрання і лат. constitution – настанова) – одна з можливих організаційних форм підготовки та прийняття конституції у тій чи іншій державі. А. к. діє тимчасово, як

Політологічний словник Абсолютна більшість – 1) більше половини осіб, які беруть участь у зборах, конференціях, інших (утому числі політичного характеру, змісту) зібраннях; 2) більше половини від загальної кількості осіб, що голосують на виборах. Брегеда

Політологічний словник Булава (mace) – 1) старовинна зброя – палиця з кулеподібним потовщенням на кінці; 2) у Польщі та в Україні до ХIХ ст. – символ гетьманської влади. М. Головатий

Політологічний словник Буржуазна революція – соціальна революція, основним завданням якої є знищення феодального ладу або його залишків, встановлення влади буржуазії та створення умов для розвитку суспільства капіталістичним шляхом. У залежних та колоніальних країнах Б.

М. Вебер про соціальні витоки політичної влади М. Вебер (1864 – 1920), критикуючи марксистську концепцію класів та класової боротьби, розширює коло критеріїв, що визначають належність до тієї чи тієї страти. Крім економічного він увів

Політологічний словник Каденція (італ. cadenza – падаю, закінчуюсь (каданс)) – сукупність подій, фактів будь-якого політичного процесу (явища), які надають йому характеру більшої чи меншої закінченості. В цьому сенсі політичного процесу може виступати прийняття політичного

Політологічний словник Чутки політичні – специфічна форма недостовірної або частково достовірної інформації, що надходить від однієї особи або групи, про певні політичні події, явища. Ч. п. певним чином відтворюють громадську думку, настрої, стереотипи, формують

Політологічний словник Софістика (грецьк. sophistike) – 1) філософська течія в Стародавній Греції в V-IV ст. до н. е.; 2) система суб’єктивістськи застосовуваних законів логіки, вибудувана задля виправдання й збереження тих учень, які з ідеологічних,

ОПОРТУНІЗМ – політичний курс, який характеризується пристосовництвом, безпринципністю, угодовством, зрадою інтересів певної політичної сили чи ідеології.

13 Які основні принципи етнонаціо нальної політики держави? Етнонаціональна політика – це система законодавчих, організаційних та ідеологічних заходів держави, спрямованих на урахування, поєднання та реалізацію національних інтересів, розв’язання суперечностей у сфері національних відносин. Це

Політологічний словник Етнічність – сукупність характерних рис матеріальної і духовної культури, що відрізняють одну етнічну групу від іншої. Засновниками теорії етнічності вважаються французький філософ, історик Е. Ренан та “австромарксисти” К. Реннер й О. Бауер,

Політологія ГЕОПОЛІТИЧНИЙ ВИМІР СВІТУ ГЕОПОЛІТИКА В СУЧАСНОМУ СВІТІ 6. Геополітика країн Африки та Латинської Америки Геополітика наших днів під Північчю розуміє всю сукупність західної цивілізації, яка зосереджує увагу на матеріальній, економічній стороні життя. Північ

Політологічний словник Адміністративний ресурс – у широкому розумінні цього поняття – один з різновидів ресурсів влади. Його специфіка полягає у здатності використовувати систему державного управління – так звану управлінську вертикаль влади – з метою

Політологія РОЗВИТОК ПОЛІТИЧНОЇ НАУКИ ВІД НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО СЬОГОДЕННЯ РОЗВИТОК ПОЛІТИЧНОЇ ДУМКИ В УКРАЇНІ: ІСТОРІЯ І СУЧАСНІСТЬ 1. Політична думка Київської Русі Характерною особливістю суспільно-політичної думки українського народу є ідеї свободи, справедливості, добра та

Політологічний словник Конфуцій (Кун Фуцзи, Кун Чжунні; 552/551 – 479 рр. до н. е.)- китайський філософ, педагог, політичний діяч. Створив етико – політичне вчення, яке пізніше дістало назву конфуціанство і яке протягом тисячоліть справляло

Політологічний словник Емірат (від араб, emirate) – держава, що очолюється еміром, радою емірів. Наприклад, Об’єднані Арабські Е. (ОАЕ) – з 1971 р. держава у Західній Азії і східній частині Аравійського півострова біля берегів Персидської

Політологічний словник Захист прав національних меншин – аналіз змісту міжнародних документів, прийнятих ООН, НБСЄ/ОБСЄ, Радою Європи, рядом регіональних міжнародних організацій, політико – правової системи країн Європи свідчить, що вони акумулюють в собі найновіші теоретичні

Політологічний словник Полонізація – політика насильницького впровадження польської мови, віри, культури (ополячення). П. на українській території розпочалась в XIV ст., коли внаслідок експансії Польщі їй були підпорядковані Галичина і частина Волині. Розширення у подальшому

Політологічний словник Змішана форма державного правління – різновид форми державного правління (способу організації влади), для якого притаманні риси кількох класичних форм державного правління. Для повнішого розкриття суті і політичного значення терміна потрібно назвати ті

Політологічний словник Безпосередня демократія – форма прямого народовладдя, здійснення влади народом безпосередньо, без створення постійних або інших інститутів, у формах, передбачених конституцією, іншими законами. Грунтується на загальному принципі, що в демократичній державі воля народу

Політологічний словник Географія політична – суміжна наукова дисципліна політології та складова частина географічних наук. Г. п. вивчає просторову організацію політичного життя: кордони, політико – територіальний поділ тощо та сучасний стан й історію політичного розвитку

Політологічний словник Вето (лат. veto – забороняю) – передбачений конституціями ряду країн акт, який зупиняє або не допускає набрання чинності законами та іншими нормативно-правовими актами (рішеннями) певних органів (посад, осіб). Розрізняють абсолютне (резолютивне) і

Політологічний словник Рудич Фелікс Михайлович – український філософ, політолог. Народився в 1930 р. Закінчив філософський факультет Київського державного університету, в 1965 р.- Академію суспільних наук при ЦК КПРС. Доктор філософських наук, професор, академік Української