СОЦІАЛЬНИЙ ПОРЯДОК
Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІАЛЬНИЙ ПОРЯДОК – стан відносної стабільності, врівноваженості, збалансованості соціальних відносин, діяльності, норм у суспільстві, який задає індивідам, групам, інституціям відповідні моделі (зразки, стандарти) поведінки поза сферою держ. (офіційних), правових та
ШАПОВАЛ Микита Юхимовичі
Соціологія короткий енциклопедичний словник ШАПОВАЛ Микита Юхимовичі (07.06.1882 – 25.02.1932) – укр. учений, поліг, і громадський діяч, літератор, д-р соціології, проф. Нар. у слободі Сріблянка, Бахмутського пов. Катеринославської губ,, закінчив Новоглухівську лісову школу, служив
ГОЛОВАХА Євген Іванович
Соціологія короткий енциклопедичний словник ГОЛОВАХА Євген Іванович (13.08.1950, Київ) – укр. соціолог і психолог, фахівець з соціальної психології, політ, соціології та соціології особистості, д-р філос. наук (1990). Закінчив Московський держ. ун-тет (1972). Після закінчення
СУСПІЛЬСТВО
Соціологія короткий енциклопедичний словник СУСПІЛЬСТВО – одна з основоположних категорій соціальної філософії, історії та соціології, котра відображає: 1. В широкому розумінні якісно відмінне від природи надскладне, багато мірне, внутрішньо розгалужене і водночас органічно цілісне
ДЕЛІКВЕНТНІСТЬ
Соціологія короткий енциклопедичний словник ДЕЛІКВЕНТНІСТЬ (від лат, delictum – провина, порушення) – сукупність протиправних вчинків чи злочинів, які не відповідають формально зафіксованим юридичним нормам, виконання яких гарантовано державою. Д. – різновид девіантної поведінки, за
КОМПРОМІС СОЦІАЛЬНИЙ
Соціологія короткий енциклопедичний словник КОМПРОМІС СОЦІАЛЬНИЙ (від лат. compromissum – погодженість) – спосіб розв’язання та запобігання соціальних конфліктів, протистоянь з допомогою взаємних поступок (угод, домовленостей, договорів тощо) між супротивними (конфліктуючими) силами, що є умовою
МАКІАВЕЛЛІ Нікколо ді Бернардо
Соціологія короткий енциклопедичний словник МАКІАВЕЛЛІ Нікколо ді Бернардо (1469 – 1527) – італ. історик, письменник, політ, мислитель, військ, теоретик, держ. діяч. Нар. у давній патриціанській збіднілій сім’ї, секретар Ради десяти Флорентійської республіки, виконував дипломатичні
АТРАКТОР СОЦІАЛЬНИЙ
Соціологія короткий енциклопедичний словник АТРАКТОР СОЦІАЛЬНИЙ – структура, що виникає в самоорганізаційній моделі соціальної динаміки суспільства (див. Соціальна самоорганізація) і являє собою форму соціального кооперативного об’єднання, яка внутрішньо притаманна соціальній системі, будучи наперед заданою
ЛЮДСЬКИХ ВІДНОСИН ТЕОРІЯ
Соціологія короткий енциклопедичний словник ЛЮДСЬКИХ ВІДНОСИН ТЕОРІЯ – напрям заг. теорії соціального управління, що виник на поч. 20-х рр. у амер. емпіричній соціології. Основоположником Л. в. т. вважається Е. Мейо, який, вивчаючи чинники підвищення
СОЦІОГРАФІЯ
Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІОГРАФІЯ (від лат. societas – суспільство і грецьк. grapho – пишу) – термін, запропонований Р. Штейнметцем у 1913 р. для позначення соціол. аналіт. досліджень, завдяки яким за допомогою емпіричних методів