ДРАТІВЛИВІСТЬ БДЖІЛ

Related posts:

1. ВАГА БДЖІЛ ВАГА БДЖІЛ – визначається для того, щоб знати силу бджолиної сім’ї. Крім того, вага бджіл різних порід неоднакова. Прийнято вважати, що в 1 кг міститься 11 тис. бджіл з порожніми зобиками. Сім’я, яка щойно відроїлася й у якій усі бджоли із заповненими медом зобиками, важить 4-4,5 кг і вміщає приблизно 35 тис. бджіл, або в […]...
2. ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК МЕДОНОСНИХ БДЖІЛ В ОДНІЙ БДЖОЛОСІМ’Ї ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК МЕДОНОСНИХ БДЖІЛ В ОДНІЙ БДЖОЛОСІМ’Ї – сформувався в результаті суспільного способу життя. Забезпечує постійний В. між особинами в о. б., а також зв’язок сім’ї із зовнішнім середовищем. Цей зв’язок виражається в обміні кормами, ворушінні вусиками, “танцями” бджіл тощо. Обмін кормом відбувається між бджолами різного віку. Він обумовлений рядом фізіологічних процесів у бджолиній сім’ї: передачею […]...
3. ОРІЄНТАЦІЯ БДЖІЛ НА МІСЦЕВОСТІ ОРІЄНТАЦІЯ БДЖІЛ НА МІСЦЕВОСТІ – здатність бджіл відшукувати джерела узятку й знаходити своє житло. Орієнтирами для бджіл є колір, форма, розташування (щодо сонця) і запах предметів, що зустрічаються на маршруті їхнього лету. Під час польоту по незнайомій місцевості бджола орієнтується за сонцем і небосхилом. Різні ділянки по-різному поляризують сонячне світло, і бджоли орієнтуються за відбитим […]...
4. ЛІТНА ДІЯЛЬНІСТЬ РОБОЧИХ БДЖІЛ ЛІТНА ДІЯЛЬНІСТЬ РОБОЧИХ БДЖІЛ – починається з 5-15-денного віку бджоли. Уперше бджола вилітає на очисний і орієнтовний обліт. Перші вильоти недалекі й за часом нетривалі. Поступово час перебування поза вуликом збільшується, радіус польотів розширюється. У віці 18-20 днів молода бджола вже включається в роботу зі збирання нектару й пилку. Л. д. р. б. залежить від […]...
5. СПОКІЙ БДЖІЛ СПОКІЙ БДЖІЛ – фізіологічний стан, при якому значно знижені основні процеси життєдіяльності організму бджіл – дихання, обміну речовин, загальмовані реакції на зовнішні подразники. Зовні спокій бджіл виявляється в уповільнених рухах або повній їхній відсутності. Необхідно розрізняти короткочасний і тривалий (зимовий) С. б. Короткочасний С. б. можна спостерігати в окремих бджіл або в цілої групи у […]...
6. ПЕРЕКЛЮЧЕННЯ БДЖІЛ З ОДНИХ РОСЛИН НА ІНШІ ПЕРЕКЛЮЧЕННЯ БДЖІЛ З ОДНИХ РОСЛИН НА ІНШІ – відбувається у зв’язку з тим, що рослини цвітуть у різний час і з неоднаковою інтенсивністю виділяють нектар. Особливо неохоче бджоли переключаються на квітки рослин, які погано виділяють нектар або є важкодоступними. Застосування дресирування бджіл, як правило, не приносить позитивних результатів. Процес переключення бджіл на іншу культуру можна […]...
7. РАДІУС ЛІТАННЯ БДЖІЛ РАДІУС ЛІТАННЯ БДЖІЛ – залежить від ряду причин. На відкритій місцевості бджола відлітає від свого житла в середньому на 5 км, а в місцях, де є безліч орієнтирів (ліси, чагарники, паркани, будівлі), вона може відлітати на 10 і більше кілометрів. Таку відстань частіше долають бджоли-розвідниці. Натомість масове літання бджіл, при наявності сильних медоносів, зазвичай складає […]...
8. ПІДМОР БДЖІЛ ПІДМОР БДЖІЛ – поява мертвих бджіл на дні вулика або на землі, недалеко від вулика. Наявність П. б. може бути наслідком хвороб, голоду бджіл, отруєння отрутохімікатами або газом. У природних умовах П. б. у зимовий період спостерігається тоді, коли особини відриваються від клубу й замерзають. Натомість у здорових і сильних сім’ях П, б. буває незначним […]...
9. ЗАЦІПЕНІННЯ БДЖІЛ ЗАЦІПЕНІННЯ БДЖІЛ – стан організму бджіл, при якому втрачається координація та здатність рухатися. Найчастіше 3. спостерігається в зимовий період, при вимушеному обльоті бджіл, а також в одиночних бджіл, які вилетіли з вулика в зимовий час. 3. відбувається при температурі повітря 5-10 °С. Багато близьких до бджіл видів комах, наприклад одиночні бджоли, матки ос і джмелів, […]...
10. ДРЕСИРУВАННЯ БДЖІЛ ДРЕСИРУВАННЯ БДЖІЛ – шляхом численних експериментів було встановлено, що бджоли дресируються на запах. Д. б. важливе для запилення ними сільськогосподарських культур як у полі, так і в теплиці. Без запилення бджолами деяких культурних рослин знизилися б урожаї цих культур або ж вони не плодоносили б зовсім. Розміщення на пасіці стільників з ароматизованим сиропом, а потім […]...
11. ПОРОДИ БДЖІЛ ПОРОДИ БДЖІЛ. Вид медоносної бджоли містить у собі кілька груп, зв’язаних між собою рядом перехідних форм. Бджоли, які населяють різні географічні райони й відрізняються одна від одної певними ознаками, являють собою географічні раси або підвиди (популяції) бджіл. Популяції виникають у результаті природного добору. У країнах СНД розводять українську породу бджіл, середньоросійську, кубанську, далекосхідну, грузинську, кавказьку, […]...
12. БДЖОЛИ КАРЛИКОВІ ІНДІЙСЬКІ БДЖОЛИ КАРЛИКОВІ ІНДІЙСЬКІ – найменші з усіх відомих видів індійських бджіл. Живуть у тих самих місцях, що й гігантські. Бджолосім’я так само, як і гігантські бджоли, будує стільник на дереві або де-небудь в укритті. Чарунки для робочих бджіл будують шестигранні, для трутнів – циліндричні. Маточники розміщають на краях стільника. Довжина матки – 13 мм, трутня […]...
13. НАПРЯМОК ЛІТАННЯ БДЖІЛ НАПРЯМОК ЛІТАННЯ БДЖІЛ – залежить від джерела узятку. Перші вильоти роблять бджоли-розвідниці. Вони досліджують місцевість у пошуках нектару й пилку. Знайшовши рослину, яка виділяє достатню кількість нектару або пилку, бджола починає шукати квітки цього виду рослини та збирати корм. Повернувшись до вулика, вона “танцем” сповіщає літних бджіл про наявність у природі узятку. Бджоли вилітають на […]...
14. ПОВЕДІНКА ІЗ БДЖОЛАМИ ПОВЕДІНКА ІЗ БДЖОЛАМИ. Відомо, що поведінка бджіл залежить від дій самого пасічника. Знання біології бджолиної сім’ї, дотримання правил поведінки з бджолами допоможе уникнути неприємних моментів під час роботи. Бджолярі знають, що темна або вовняна тканина, різкі запахи (тютюну, одеколону, поту, крові, бензину тощо) і різкі рухи дуже дратують бджіл, і вони намагаються вжалити. Тому пасічник […]...
15. ВИЛОВЛЮВАННЯ ДИКИХ БДЖІЛ ВИЛОВЛЮВАННЯ ДИКИХ БДЖІЛ – проводиться для перенесення цієї сім’ї на пасіку. Для цього дуплянки або ящики з льотками натирають мелісою, запах якої дуже приваблює бджіл, усередину ставлять старі стільники й навішують їх на дерева. Дуплянки розміщають не ближче ніж за 3 км від пасіки, щоб виловлена сім’я бджіл не повернулася на старе місце. Найкращий час […]...
16. ЗАБАРВЛЕННЯ ТІЛА МЕДОНОСНИХ БДЖІЛ ЗАБАРВЛЕННЯ ТІЛА МЕДОНОСНИХ БДЖІЛ – тісно пов’язане з ареалом поширення й породою бджіл. Наприклад, медоносні бджоли північних і високогірних районів мають темніше 3., ніж бджоли південних і низинних районів. І чим південніша раса бджіл, тим світліше 3. вона має. В Україні поширені бджоли темно-сірого 3. Навіть завезена на Далекий Схід українська порода бджіл поширилася там, […]...
17. ПОЇННЯ БДЖІЛ У ВУЛИКАХ ПОЇННЯ БДЖІЛ У ВУЛИКАХ – застосовують, коли в бджіл виникає потреба у воді, а вилетіти з вулика на її пошуки вони з якої-небудь причини не можуть. Завжди дають бджолам воду навесні, тому що сім’ї активізуються, споживають більше корму, у гніздах з’являється розплід, але вильоти за межі вулика ще дуже небезпечні для них, тому що стоять […]...
18. ПРИСТОСОВАНІСТЬ РІЗНИХ ПОРІД БДЖІЛ ДО ПОШУКУ УЗЯТКУ ПРИСТОСОВАНІСТЬ РІЗНИХ ПОРІД БДЖІЛ ДО ПОШУКУ УЗЯТКУ – залежить від біологічних особливостей порід і кліматичних умов тієї місцевості, де вони живуть. Найактивнішими в пошуку узятку вважаються кіпрські, сірі гірські, країнські й Італійські породи бджіл. Кіпрські*місцеві бджоли були змушені пристосуватися до первинних умов перебування, де медоносна рослинність відрізнялася бідністю, що виробило в них крайню злобливість. Через […]...
19. ПОЧУТТЯ ЧАСУ В БДЖІЛ ПОЧУТТЯ ЧАСУ В БДЖІЛ – розвинене дуже добре. Бджіл можна легко привчити відвідувати годівниці з підгодівлею за умови, що виставляти їх будуть щодня в той самий час. Можна також поєднати підгодівлю й виліт бджіл на пошуки корму, при цьому часовий інтервал між ними повинен бути не менше ніж 2 год. До моменту виставки підгодівлі бджоли […]...
20. СКУПЧУВАННЯ БДЖІЛ СКУПЧУВАННЯ БДЖІЛ – скупчення великої кількості бджіл біля льотка, під прилітною або за вставною дошкою, іноді під дахом. С. б. відбувається в спеку в безузятковий період або при невеликому узятку, коли в гнізді, зайнятому розплодом, підвищується температура до 37 °С і вище. С. б. відбувається тоді, коли вентиляція ними вулика вже не допомагає. Найчастіше С. […]...
21. ТЕПЛОТВОРЕННЯ У БДЖІЛ ТЕПЛОТВОРЕННЯ У БДЖІЛ – має величезне значення для бджолосім’ї. Організм бджоли може регулювати температуру тіла: знижувати до 12 °С і нижче та підвищувати до 44 °С. При цьому не завжди спостерігається пряма залежність між температурою тіла й температурою навколишнього середовища. Так, у зимовий період у стані спокою температура в клубі бджіл може становити 12 °С, […]...
22. ПОВЕДІНКА БДЖІЛ РІЗНИХ ПОРІД ПРИ ОГЛЯДІ ГНІЗДА ПОВЕДІНКА БДЖІЛ РІЗНИХ ПОРІД ПРИ ОГЛЯДІ ГНІЗДА. Будь-які подразники – розбирання гнізда, несподіване потрапляння в нього світла, температурні коливання, струси тощо – викликають у бджіл занепокоєння й бажання вжалити. Під час огляду гнізда різні породи бджіл поводяться по-різному. Одні спокійно сидять на стільниках, інші метаються, розлітаються або ховаються в глибині вулика. Середньоросійські темні бджоли. Швидко […]...
23. ЗИМОВО-ВЕСНЯНА ЗАГИБЕЛЬ БДЖІЛ ЗИМОВО-ВЕСНЯНА ЗАГИБЕЛЬ БДЖІЛ – буває природною або вимушеною. Загибель бджіл викликають заразні й незаразні хвороби, а також несприятливі умови утримання, що можуть призводити до масових втрат бджолосімей. Відхід бджіл у зимовий час залежить від ступеня їхньої зношеності за осінньо-зимовий період. Наприклад, якщо бджоли в осінній період переробляли цукровий сироп, призначений їм для зимівлі, це означає, […]...
24. СТІЛЬНИКИ ДЛЯ ЗИМІВЛІ БДЖІЛ СТІЛЬНИКИ ДЛЯ ЗИМІВЛІ БДЖІЛ – повинні бути якісними, відбудованими цього року, але в яких вже вивелося 2- 3 покоління бджіл. На таких стільниках бджоли добре зимують. Світлі стільники, у яких жодного разу не виводилося покоління бджіл, погано зберігають тепло, що призводить до охолодження гнізда й загибелі сім’ї....
25. ОБЛІТ БДЖІЛ ОБЛІТ БДЖІЛ – залежить від пори року, місця та причини проведення. О. б. бувають орієнтовні, очисні, ранні, надранні, кімнатні й осінні. Мета більшої частини О. б. – очищення кишечника бджіл від нагромаджених калових мас, рідше – спрага бджіл і т. п. Орієнтовний О. б. – після перевезення пасіки на нове місце або перестановки вуликів. Бджоли […]...
26. УЖАЛЕННЯ БДЖОЛАМИ УЖАЛЕННЯ БДЖОЛАМИ – уведення мікроскопічної частини отрути бджолою в підшкірний шар. У. б. викликає місцеву й загальну реакцію організму. У. б. у плечову область й область стегон – найбільш чутливі й болючі. Найнебезпечніше, коли бджоли жалять у голову. У. б. у слизову оболонку рота, а тим більше язика, небезпечні тим, що відбувається швидке набрякання постраждалого […]...
27. СХИЛЬНІСТЬ БДЖІЛ ДО ЗЛОДІЙСТВА СХИЛЬНІСТЬ БДЖІЛ ДО ЗЛОДІЙСТВА – проявляється в безузятковий період. На кожній пасіці серед однієї й тієї ж популяції бджіл завжди є сім’ї, схильні до злодійства. Саме до цих сімей необхідно вживати певних заходів. Якщо ж на пасіці є кілька порід бджіл, необхідно бути дуже уважним, тому що злодійкуватість у них неоднакова. Особливою злодійкуватістю вирізняються бджоли […]...
28. ТРИВАЛІСТЬ ЖИТТЯ БДЖІЛ ТРИВАЛІСТЬ ЖИТТЯ БДЖІЛ – залежить від сили сім’ї. У слабкій сім’ї навесні робоча особина живе в середньому 4 тижні, у сильній – близько 5-7 тижнів. Інтенсивність внутрішньовуликових робіт на цей строк прямо не впливає. Строк життя залежить від загальної чисельності сім’ї й середньодобової яйценосності матки. Однак бджоли здатні регулювати тривалість свого життя. Наприклад, у випадку, […]...
29. СІМ’Я БДЖІЛ СІМ’Я БДЖІЛ – біологічна одиниця, між окремими особинами якої існує тісний взаємозв’язок. Жити окремо бджоли, матка та трутні не можуть. В одній С. б. налічується 1 матка, до 80 тис. бджіл і кілька сотень трутнів. Матка виконує лише одну функцію – відкладає запліднені яйця, з яких виходять робочі бджоли або матки, з незапліднених – трутні. […]...
30. ВИРОДЖЕННЯ РОБОЧИХ БДЖІЛ, МАТОК І ТРУТНІВ ВИРОДЖЕННЯ РОБОЧИХ БДЖІЛ, МАТОК І ТРУТНІВ – зміна зовнішньої та внутрішньої будови дорослих особин. Це явище спостерігається в неблагополучних сім’ях, при поганому утриманні бджіл. В. б. відзначається в окремих сім’ях, не масово. Відомі такі прояви В. б.: – бджоли-альбіноси – поява в бджолиній сім’ї особин із білими очима. Зазвичай вони нічого не бачать і приречені […]...