Головна ⇒ 📌Довідник з екології ⇒ ЕКОТОП (2)
ЕКОТОП (2)
Екологія – охорона природи
ЕКОТОП (2) – сукупність екол. чинників та їхніх режимів у межах певного однорідного місцезнаходження (топу), зумовлена поєднанням і взаємодією компонентів неживої природи; Е. характеризує певну однорідну ділянку землі.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- ЕКОТОП(1) Екологія – охорона природи ЕКОТОП(1) – ділянка, розташована на межі чітко відмінних місць проживання; зона переходу між місцями проживання різного типу (напр., ліс, галявина). Е. звичайно характеризується підвищеною чисельністю видів унаслідок крайового ефекту....
- ЖИТТЄВИЙ ПРОСТІР Екологія – охорона природи ЖИТТЄВИЙ ПРОСТІР – середня площа, що припадає на організм даної популяції або виду, як правило в межах екологічної ніші, чи його місцезнаходження....
- ОПТИМУМ ЕКОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи ОПТИМУМ ЕКОЛОГІЧНИЙ -1) умови, за яких спостерігається найкраща життєздатність виду (пристосованість до екологічних чинників, здатність до розмноження, переважання в міжвидових взаємовідносинах тощо); 2) динамічно-балансове поєднання компонентів середовища, яке забезпечує в межах їхніх прир. цикл, коливань рівновагу в екосистемі....
- ПІРАМІДА ТРОФІЧНА Екологія – охорона природи ПІРАМІДА ТРОФІЧНА – вид екол. піраміди, що характеризує певну екосистему з властивими їй трофічними рівнями (продуцентами, консументами першого, другого і т. д. порядків)....
- ПІРАМІДА ЧИСЕЛ Екологія – охорона природи ПІРАМІДА ЧИСЕЛ, Елтона піраміда – вид екол. піраміди, що характеризує певну екосистему з Властивою їй кількістю видів певних трофічних рівнів....
- ЦЕНОТОП Екологія – охорона природи ЦЕНОТОП – місцезнаходження біоценозів; фіз. середовище, в умовах якого мешкає угруповання....
- МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ Екологія – охорона природи МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ – геогр. пункт, де знайдена або спостерігалася окрема рослина чи тварина....
- БАЛАНС ЕКОЛОГІЧНИХ КОМПОНЕНТІВ Екологія – охорона природи БАЛАНС ЕКОЛОГІЧНИХ КОМПОНЕНТІВ – кількісне поєднання екол. компонентів, які забезпечують екол. (природну) рівновагу....
- ВОДА ПРОМИСЛОВА Екологія – охорона природи ВОДА ПРОМИСЛОВА – вода, ресурси і склад компонентів якої достатні для залучення цих компонентів у пром. масштабах....
- ІНВЕНТАРИЗАЦІЯ ФЛОРИ Екологія – охорона природи ІНВЕНТАРИЗАЦІЯ ФЛОРИ – облік кількості, видового складу, опис місцезнаходження рослинних організмів у певному регіоні....
- ПЕРЕРОБКА ВІДХОДІВ Екологія – охорона природи ПЕРЕРОБКА ВІДХОДІВ – мех., фіз. – хім. та біол. перетворення пром. та побут, (комунальних) відходів з метою нейтралізації шкідливих компонентів або вилучення з відходів корисних компонентів, придатних для повторного використання....
- ІНДЕКС ГУСТОТИ ЗАСЕЛЕННЯ Екологія – охорона природи ІНДЕКС ГУСТОТИ ЗАСЕЛЕННЯ – показник (корінь квадратний з добутку величини біомаси та щільності населення), який пов’язує середню біомасу та число особин, що характеризує вид у межах біоценозу або біогеоценозу....
- ХОМІНГ Екологія – охорона природи ХОМІНГ – розпізнавання (на основі інстинктивних та умовнорефлекторних реакцій) місця свого народження або попереднього місцезнаходження. Характерний як для осідлих тварин, які протягом усього або більшої частини життя використовують досить обмежену ділянку середовища, з характерними для них інстинктами прихильності до своєї ділянки, так і для мігрантів, що регулярно повертаються до місця розмноження […]...
- ЗОНА ЗАГАЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНА ЗАГАЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНА – територія чи акваторія, в межах якої прир. і соц. явища (окремо чи в сукупності) якісно та кількісно однорідні або варіюють у межах певного (умовного) інтервалу. За інтенсивністю явища у межах 3. з. виділяють підзони. Приклади 3. з. – зона геогр., зона океану геогр., зона екон., прибережна, приміська та […]...
- БІОГЕОЦЕНОЗ Екологія – охорона природи БІОГЕОЦЕНОЗ – істор. сформований взаємозумовлений комплекс живих і неживих компонентів певної ділянки земної поверхні, пов’язаних між собою обміном речовин і енергії. Сукупність живих компонентів Б. становить біоценоз, неживих – біотоп. Б. можуть бути наземними та водяними. Кожному Б. властиві однорідність структури, складу компонентів, а також певний характер матер.-енерг. обміну між ними....
- ЗАПОВІДНИК Екологія – охорона природи ЗАПОВІДНИК – 1) територія (акваторія), виділена з метою збереження у прир. стані типових або унікальних прир. комплексів з усією сукупністю їхніх компонентів, вивчення прир. ходу процесів та явищ, що відбуваються в них, та розробки наук, основ охорони природи; 2) природоохоронна установа, створена для виконання зазначених вище завдань. В Україні за станом […]...
- ФІТОЕКОІНДИКАТОРИ Екологія – охорона природи ФІТОЕКОІНДИКАТОРИ – рослини-індикатори екологічних режимів природних комплексів. Фітоіндикаційними ознаками є морфологічна будова, розміри, життєвість, фенологічний цикл тощо....
- ЧИСЕЛЬНІСТЬ ОРГАНІЗМІВ АБСОЛЮТНА Екологія – охорона природи ЧИСЕЛЬНІСТЬ ОРГАНІЗМІВ АБСОЛЮТНА – одномоментна кількість особин виду або їх групи в межах певного простору (на одиниці площі або в одиниці об’єму)....
- СТРЕС БІОГЕННИЙ Екологія – охорона природи СТРЕС БІОГЕННИЙ -1) дистрес у тварин, що виникає внаслідок досить значного скупчення їхніх особині; 2) дистрес від впливу на людину певного біол. оточення (напр., страх перед хижими тваринами)....
- ОРНІТОФАУНА Екологія – охорона природи ОРНІТОФАУНА – сукупність птахів, які населяють або населяли певну територію чи трапляються там у певний інтервал часу. В межах О. розрізняють види птахів, які гніздуються, осідлих, прольотних, зимуючих....
- ПОПУЛЯЦІЯ ЕЛЕМЕНТАРНА Екологія – охорона природи ПОПУЛЯЦІЯ ЕЛЕМЕНТАРНА – сукупність особин виду, які займають будь-яку невелику ділянку однорідної площі....
- ОПТИМІЗАЦІЯ КОМПОНЕНТНО-ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ОПТИМІЗАЦІЯ КОМПОНЕНТНО-ЕКОЛОГІЧНА – підтримання екол. рівноваги на планеті, в окремих її регіонах (геосистемах, екосистемах) за допомогою рац. співвідношення екол. компонентів. Досягається або шляхом їх збалансованої експлуатації, або через територіально екол. оптимізацію, що веде до необхідного балансу екол. компонентів....
- АКТИВНІСТЬ СОНЯЧНА Екологія – охорона природи АКТИВНІСТЬ СОНЯЧНА – сукупність цикл, і не цикл. фіз. змін на Сонці. Зумовлена в основному взаємодією сонячного магнітного поля та плазми. У роки макс. А. с. на Сонці виникають сонячні плями, які є гігантськими електромагнітами. Навколо них відбуваються могутні вибухи – спалахи. У цей час Сонце випромінює величезну кількість енергії та […]...
- ОХОРОНА ДИЧИНИ Екологія – охорона природи ОХОРОНА ДИЧИНИ – заходи, спрямовані на збереження чисельності та якості популяційно-видового складу ДИКИХ тварин на рівні, який забезпечував би їм нормальне існування. О. д. охоплює також заходи зі збереження та охорони їх місцезнаходження, відтворення відповідних умов існування....
- ЖИТТЄЗДАТНІСТЬ Екологія – охорона природи ЖИТТЄЗДАТНІСТЬ – 1) здатність особин будь-якого виду, в т. ч. й людини, вижити до певного моменту життєвого циклу, напр. до початку періоду розмноження; 2) генотипно зумовлена здатність певної особини (або популяції) будь-якого виду, в т. ч. й людини, жити і давати потомство....
- ФІТОЦЕНОЗ Екологія – охорона природи ФІТОЦЕНОЗ, угруповання рослинне – сукупність видів рослин, що склалася історично, яка існує на території з більш-менш однотипними клімат., грунт, та ін. умовами. Характеризується певним видовим складом, структурою та взаємодією рослин між собою і зовн. середовищем. Ф. постійно змінюється внаслідок еволюції видів, що становлять Ф., зміни клімату, грунт, та ін. зовн. умов, […]...
- ЧИННИК ГЕОМОРФОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК ГЕОМОРФОЛОГІЧНИЙ – чинник, зумовлений геоморф. особливостями (геол. структурами, рельєфом тощо) місцезнаходження об’єкта чи суб’єкта, що розглядається....
- ПОЯС ПОМІРНИЙ Екологія – охорона природи ПОЯС ПОМІРНИЙ – широка смуга на Пн. і Пд. півкулях Землі з чіткими сезонними змінами теплового та світлового режимів, тривалим холодним періодом, що зумовлює сезонну ритміку процесів, які лежать в основі життєдіяльності рослин і тварин....
- СЛУЖБА ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи СЛУЖБА ЕКОЛОГІЧНА – організований на базі спец, мережі станцій, спостережних пунктів, кореспондентів – любителів, громадських організацій постійний моніторинг за станом екосистем – від глобальної біосфери до елементарних біогеоценозів та їх екол. компонентів і антроп. модифікацій у поєднанні з централізованою обробкою результатів спостережень. Це новий прикладний напрямок у науці, сусп. практиці, який […]...
- РЕСУРСИ ЕКОЛОГІЧНІ Екологія – охорона природи РЕСУРСИ ЕКОЛОГІЧНІ – сукупність компонентів середовища, що забезпечує екологічну рівновагу в біосфері та її підрозділах....
- НАПІВПУСТЕЛЯ Екологія – охорона природи НАПІВПУСТЕЛЯ – геогр. територія, яка формується в умовах аридного клімату з властивим їй поєднанням степових і пустельних екосистем, що визначає існування досить різноманітних біоценозів. Н. використовують як пасовища. У разі зрошення можливе ефективне землеробство....
- ЯВИЩЕ ПРИРОДНО-АНТРОПОГЕННЕ Екологія – охорона природи ЯВИЩЕ ПРИРОДНО-АНТРОПОГЕННЕ – явище, спричинене сумарною взаємодією прир. чинників і людини. Досить часто людина є пусковим механізмом прир. явищ....
- МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ ВИДУ Екологія – охорона природи МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ ВИДУ – простір, обмежений сукупністю умов абіотичного та біотичного середовищ, що забезпечує весь цикл розвитку особин, популяції або виду в цілому. Місце (територія, акваторія) з певними умовами, де знаходиться даний вид живого....
- ПОТЕНЦІАЛ ЗЕМЕЛЬНО-РЕСУРСНИЙ Екологія – охорона природи ПОТЕНЦІАЛ ЗЕМЕЛЬНО-РЕСУРСНИЙ – одна із складових природно-ресурсного потенціалу – здатність земельних площ давати певну госп. продукцію (на базі біол. продуктивності) у конкретних соц.-екон. та істор. межах способів і форм використання земель або в теоретично визначеній граничній кількості....
- ДИНЕКОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ДИНЕКОЛОГІЯ, еволюційно-динамічна екологія – розділ екології, що вивчає динаміку та еволюц. взаємозв’язки особин та їхніх груп з довкіллям....
- АНЕМО-ОРОГРАФІЧНА СИСТЕМА Екологія – охорона природи АНЕМО-ОРОГРАФІЧНА СИСТЕМА – система угруповань, що зумовлена рельєфом і режимом вітрів....
- ЧИННИК(И) АБІОТИЧНИЙ(І) Екологія – охорона природи ЧИННИК(И) АБІОТИЧНИЙ(І) – компоненти й властивості неживої природи, які прямо чи опосередковано впливають на окремі організми та їхні угруповання (температура, освітленість, вологість, рельєф, вітер, рівень радіації, газовий склад повітря, атмосферний тиск, сольовий склад води, мех. склад поверхні тощо)....
- ЕКОЛОГІЯ ДИНАМІЧНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ДИНАМІЧНА – розділ екології, що вивчає відносини організмів та їхніх груп (популяцій) з середовищем проживання в динамічно-еволюц. плані (динекологія)....
- ЕЛЕМЕНТ ЕКОСИСТЕМИ Екологія – охорона природи ЕЛЕМЕНТ ЕКОСИСТЕМИ – складова основних компонентів екосистеми....
- ТЕМПЕРАТУРА Екологія – охорона природи ТЕМПЕРАТУРА – фізична величина, що характеризує тепловий стан тіла або системи. Межі Т., за яких можливе існування мешканців Землі, – від -200 до +100 °С. Т. – важливий екологічний чинник, бо від Т. навколишнього середовища залежить Т. організмів. Будь-який організм здатний жити лише в межах певного інтервалу Т., обмеженого максимальними і […]...