ЕКЗИСТЕНЦІЯ

Related posts:

1. СТАНОВЛЕННЯ Культурологічний словник СТАНОВЛЕННЯ – категорія діалектики, що означає процес формування, перехід можливості в дійсність, суперечливу єдність, взаємоперехід буття і ніщо....
2. АБСОЛЮТНА ІДЕЯ Культурологічний словник “АБСОЛЮТНА ІДЕЯ” – центральна категорія філософської системи Г. В. Ф. Гегеля, якою позначався духовний деміург, творець світу в його становленні і діяльному саморозвитку. Формаціями “А. і.”, ступенями саморозвитку у Гегеля виступають логіка (“в собі-буття” “А. і.”), природа (“інобуття” “А. і.”), тобто її буття в матеріальній дійсності) і дух (“для себе-буття” “А. і.”), її […]...
3. БУТТЯ Культурологічний словник БУТТЯ – філософська категорія, яка позначає: а) усе існуюче; б) вічну універсальну першооснову всього існуючого....
4. Мова та екзистенція Філософія світ людини Мова як домівка буття Мова та екзистенція Співвідносячи ці поняття в “Листі про гуманізм”, М. Гайдеггер писав: “Мова є домівкою буття. У домівці мови живе людина. Мислителі й поети – охоронці цієї домівки. Вони вартують – здійснення відкритості буття, оскільки вони дають їй (думці. – Авт.) слово у своєму мовленні й тим […]...
5. ІРРАЦІОНАЛЬНЕ Культурологічний словник ІРРАЦІОНАЛЬНЕ (лат. irrationalis – несвідомий, нерозумний) – те, що перебуває поза межами розуму, пізнання. Нелогічне, містичне....
6. Про сутність та існування людини Філософія посбіник Тема 8. ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ § 2. Про сутність та існування людини Філософська антропологія обіймає розмисли як над метафізикою людини, так і над її предметними виявами. Коротко кажучи, осмислює сутність людини, як несуперечливу єдність духу і плоті, а також існування людини або її суспільно-культурні виміри. Якщо дух і плоть – самотворчі структури людського буття, […]...
7. ІДЕЯ Культурологічний словник ІДЕЯ (грец.) – за Платоном особливий вид буття, духовна реальність, яка існує об’єктивно, незалежно від фізичного буття, неосяжна для чуттєвого сприйняття. Ідеї – своєрідні прототипи, моделі фізичних речей....
8. ПРИНЦИП Культурологічний словник ПРИНЦИП (від лат. principium – начало, основа) – 1) Першопочаток; те, що лежить в основі певної теорії науки. 2) Внутрішнє переконання людини; основне правило поведінки....
9. ВІДВЛАСНЕННЯ Культурологічний словник ВІДВЛАСНЕННЯ – одна з центральних категорій у філософії Гегеля, що означає перехід духовного першпочатку – “Абсолютної Ідеї” – у чужу її ідеальній сутності форму матеріального буття – природи та людської історії....
10. МЕТА Культурологічний словник МЕТА – передбачення у свідомості результату, на здобуття якого спрямовано діяльність окремої людини, групи або усього суспільства. Категорія мета у вигляді логічної моделі фіксує бажане, до чого людина прагне, що є для неї взірцем у певному виді діяльності, а отже є активним фактором людської свідомості. М. тісно пов’язана з засобами її досягнення. Цей […]...
11. ГІДНІСТЬ Культурологічний словник ГІДНІСТЬ – етичне і психологічне поняття, в якому фіксуються уявлення про цінність людини як особистості. Г. також категорія соціальної психології, означає ставлення людини до самої себе (на грунті адекватної самооцінки) і ставлення до неї інших людей. У психологічному плані Г. є формою вияву самосвідомості і самоконтролю, на яких базується вимогливість людини до самої […]...
12. ПОЛІФОНІЯ Культурологічний словник ПОЛІФОНІЯ – рівноправне багатоголосся в музиці; метафора полілінійності буття....
13. КАТЕГОРІЯ Культурологічний словник КАТЕГОРІЯ (від грец. – обвинувачення, ознака) – 1) філософ. Загальне поняття, яке відображає універсальні властивості і відношення об’єктивної дійсності, загальні закономірності розвитку всіх матеріальних, природних і духовних явищ. 2) Родове поняття, що означає розряд предметів. 3) Група однорідних предметів, явищ, осіб....
14. АБСУРДИЗМ Культурологічний словник АБСУРДИЗМ – художній світогляд, який базується на екзистенціалістській ідеї безсенсовості людського буття....
15. Людина як істота, котра трансцендує Філософія світ людини Людина як істота, котра трансцендує Дана лекція присвячена здатності людини до транеценденції як виходу за межі власного досвіду. Засновники філософської антропології обгрунтували тезу про те, що “потреба у трансцендуванні виникає внаслідок відкритого”, активоперетворювального ставлення людини до світу, котре передбачає вихід за наявне буття у сферу буття духовного, а також зумовлює ексцентричність людини […]...
16. ОНТОЛОГІЯ Культурологічний словник ОНТОЛОГІЯ (від грец. ontos – суще і logos – слово, вчення) – розділ філософії, що вивчає фундаментальні принципи буття....
17. ПОСТІМПРЕСІОНІЗМ Культурологічний словник ПОСТІМПРЕСІОНІЗМ – художній світогляд, орієнтований на творення міфопоетичної моделі світу з відображенням філософських і символічних начал буття....
18. ЛОГОС Культурологічний словник ЛОГОС – першооснова буття в його впорядкованості та законовідповідності; раціональна діяльність розуму, спрямована на усвідомлення системності й гармонійності світу....
19. ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ Культурологічний словник ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ (грец. anthropos – людина) – філософське вчення про природу, сутність людини....
20. АПЕЙРОН Культурологічний словник АПЕЙРОН (грец. apeiron – безконечне) – термін, запроваджений давньогрецьким філософом Анаксімандром для позначення безконечного в просторі і часі, без’якісного матеріального першопочатку, що перебуває у вічному русі, виділяючи протилежності – тепле й холодне, у боротьбі яких виникають якісно визначені тіла. У філософії піфагореїзму А. – конечне, невизначене, безформне начало, що разом із протилежним йому […]...
21. Внутрішня комунікація: визначення поняття Філософія світ людини Людина у самотності та комунікації Внутрішня комунікація: визначення поняття Самотності як у зовнішній, так і внутрішній формах, протистоїть комунікація. Але якщо зовнішня самотність практично завжди долається комунікацією як такою, то внутрішня самотність може бути подолана лише внутрішньою комунікацією. Внутрішньою комунікацією можна вважати таку комунікацію, що стосується глибинних смисложиттєвих орієнтацій і має вільний […]...
22. АВТОНОМІЯ Культурологічний словник АВТОНОМІЯ (від грец. autos – сам та nomos закон) – відносна незалежність, внутрішнє почуття залежності особистості лише від самої себе, здатність певною мірою керувати подіями, які впливають на її власне життя....
23. АНТРОПОСОЦІОГЕНЕЗ Культурологічний словник АНТРОПОСОЦІОГЕНЕЗ (від грец. людина, соціальність, виникнення) – взаємозумовлені процеси формування фізичного і соціального типу людини та суспільства....
24. АНТРОПОГЕНЕЗ Культурологічний словник АНТРОПОГЕНЕЗ (від грец. antropos – людина та genesis – походження) – процес виникнення та історико-еволюційного формування фізичного типу людини....
25. ЛЕЙТМОТИВ Культурологічний словник ЛЕЙТМОТИВ (від нім. Leitmotiv – основна тема, думка) – 1) Провідний мотив, гармонійний або мелодійний зворот, що повторюється в музичному творі (переважно оперному). 2) Переносно – основна думка, тема, що проходить через твір або наукову працю і підкреслює основну ідею....
26. СЕНС ЖИТТЯ Культурологічний словник СЕНС ЖИТТЯ – кардинальна світоглядна проблема людського існування, у якій усвідомлюється сутність людини, її місце у світі, життєве призначення. Проблема С. ж. виникає внаслідок критично-оцінювальної рефлексії, що спрямована на основоположні засади буття людини. Пошуки С. ж.- це спроба вистраждати через власний досвід духовну жагу, полум’яну пристрасть, головну ідею свого життя. Усвідомлення С. ж. […]...
27. АНТРОПОЦЕНТРИЗМ Культурологічний словник АНТРОПОЦЕНТРИЗМ (від грец. людина і лат. центр) – погляди, згідно з якими людина є центром і найвищою метою Всесвіту....
28. НОСТАЛЬГІЯ Культурологічний словник НОСТАЛЬГІЯ (від грец. повернення, страждання, біль) – болісна туга за своєю батьківщиною. Настає внаслідок відриву людини від рідних місць, від своєї країни. Н. нерідко стає домінуючим почуттям і сталим психічним станом людини, відтісняючи на другий план всі інші почуття....
29. ТРАНСЦЕНДЕНТАЛЬНЕ Культурологічний словник ТРАНСЦЕНДЕНТАЛЬНЕ (від лат. transcendens – що виходить за межі) – ті аспекти буття, які виходять за межі чуттєвого досвіду емпіричного пізнання світу. Предмет релігійного та метафізичного пізнання....
30. ЛЮДИНА СХІДНОГО Культурологічний словник ЛЮДИНА СХІДНОГО ТИПУ – людина, визначена у своїй долі та діях космічним законом відповідно до формули “людина в човні без весел”, з настановою на споглядальність, на містичне єднання з природними й надприродними силами, з орієнтацією на корпоративні цінності....
31. СХІД І ЗАХІД Культурологічний словник СХІД І ЗАХІД – парна категорія, яка виражає дихотомію цілого всесвітньої культури в ряді смислових антиномій: демократія – деспотизм, аскеза – містика, раціональність – ірраціоналізм, інтуїтивізм – динамізм, модернізація – традиційність, індивідуалізм – колективізм тощо; ці антиномії взаємопов’язані і впливають одна на одну....
32. ІНТЕР’ЄР Культурологічний словник ІНТЕР’ЄР (від франц. interieur – внутрішній) – внутрішній простір будівлі, приміщення. Внутрішнє оформлення приміщення, офісу, підприємства (організації, фірми, компанії) чи торговельної зали, яке викликає позитивні емоції відвідувачів, спонукає покупця до купівлі товару....
33. ВІДНОШЕННЯ Культурологічний словник ВІДНОШЕННЯ – термін, введений Аристотелем для відображення певного способу буття і пізнання. У В. знаходить вияв взаємозв’язок речей матеріального світу. В. об’єктивні, як і самі речі. Вивчаються багатьма науками – філософією, логікою, математикою, психологією тощо....
34. ДАО Культурологічний словник ДАО (китайськ. – букв. “шлях”) – у китайській філософії першооснова усього сутнього і універсальний закон буття. Д. – це вічний шлях єдиного життя, котрий пронизує все суще, приймаючи різні форми і втілюючись у безконечності різних станів....
35. ТОТАЛІТАРИЗМ Культурологічний словник ТОТАЛІТАРИЗМ (від франц. total – повний, цілковитий) – поняття, що означає політичну (державну) систему, яка здійснює або прагне здійснювати під тим чи тим гаслом абсолютний контроль над усіма сферами суспільного життя і над приватним життям кожної людини....
36. ЦИВІЛІЗАЦІЯ Культурологічний словник ЦИВІЛІЗАЦІЯ (від лат. civilis – громадський, державний, вихований) – 1) Сукупність історичних, географічних, соціокультурних та ін. особливостей конкретного суспільства, народу, країни. 2) Історичні типи культур, локалізованих у часі й просторі (давні цивілізації Єгипту, Месопотамії, Індії тощо). 3) Важлива характеристика умов та стану соціального буття людини, що виявляється в досягнутому рівні технічного розвитку та […]...
37. ОНТОГЕНЕЗ Культурологічний словник ОНТОГЕНЕЗ (грец. зародження, розвиток) – індивідуальний розвиток організму; сукупність послідовних морфологічних, фізіологічних та біохімічних перетворень, що відбуваються в організмі з моменту зародження до смерті; розвиток людського індивіда у соціальних вимірах його буття....
38. ВІРА РЕЛІГІЙНА Культурологічний словник ВІРА РЕЛІГІЙНА – невід’ємна ознака релігійної свідомості, особливістю якої є бездоказове вираження істинності релігійного вчення, визнання реального існування надприродних сил, властивостей і відносин. В. р. знайшла виразну характеристику в словах Тертулліана: “Вірую, тому що абсурдно”. Це означає, що в догмати релігії можна лише вірити, бо для розуму вони звучать абсурдно, оскільки людина, внаслідок […]...
39. АКУЛЬТУРАЦІЯ Культурологічний словник АКУЛЬТУРАЦІЯ (англ. occulturation, від лат. ad і cultura – освіта, розвиток) – процеси взаємовпливу культур, внаслідок чого культура одного народу повністю або частково сприймає культуру іншого народу, зазвичай більш розвиненого. А. розглядають як багатоманітність процесів асиміляції й етнічної консолідації. Термін “А.” виник у 30-х роках ХХ ст. у США....
40. РАЦІОНАЛІЗМ Культурологічний словник РАЦІОНАЛІЗМ (від лат. ratw – розум) – 1) Філософський напрям, що протиставляє містиці, ірраціоналізмові переконання у здатності людського розуму пізнавати закони буття. 2) Напрям у теорії пізнання, що на противагу емпіризмові, вважає розум єдиним джерелом і критерієм пізнання....