Етапи розвитку літературної української мови
ДІЛОВА УКРАЇНСЬКА МОВА
Розділ 1. Сучасна українська літературна мова і культура ділового мовлення
Ключові слова:
- мовна норма, функціональні стилі мовлення, офіційно-діловий стиль, мовлення державного службовця.
Етапи розвитку літературної української мови
Статус української мови як державної зафіксовано у статті 10 Конституції України: “Державною мовою в Україні є українська мова.
Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій
В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин.
Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування.
Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом”, у нормативно-правових актах України.
У Законі Української Радянської Соціалістичної Республіки “Про мови в Українській PCP (Із змінами, внесеними згідно із Законом № 75/95-ВР від 28.02.95, ВВР 1995, №13, ст.85) читаємо: “Українська PCP забезпечує українській мові статус державної з метою сприяння всебічного розвитку духовних творчих сил
Стаття 2. Державна мова Української PCP.
Відповідно до Конституції Української PCP (888-09) державною мовою Української Радянської Соціалістичної Республіки є українська мова.
Українська PCP забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя”.
Українська літературна мова має певні етапи розвитку. Традиційно дослідники виділяють такі основні етапи:
– період Київської Русі, коли функціонували руська народна та старослов’янська (церковнослов’янська) мови;
– XV ст. – староукраїнська мова використовувалася як мова світської літератури, літописів, а старослов’янська мова – як мова релігійна;
– XVII ст. – коли функціонувала слов’яно-руська (релігійна) і власне “книжна”, “проста” або староукраїнська мова;
– XVIII ст. – започатковано книгодрукування в Україні, починають видаватися граматики та словники, нормалізується й уніфікується писемна мова, розвиваються стилі мови.
Становлення нової української літературної мови відбувалося на основі середньо-наддніпрянських діалектів з урахуванням мовних особливостей інших діалектів. Зачинателем української літературної мови вважається І. Котляревський, основоположником сучасної української літературної мови – Т. Шевченко.