Головна ⇒ 📌Довідник з української мови ⇒ Етимологічне коментування в збірниках паремій

Етимологічне коментування в збірниках паремій

Розділ 16

ЕТИМОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ

§ 45. Етимологічне коментування в збірниках паремій

Етимологія, тобто походження та історія, фразеологізмів була предметом принагідної уваги уже в першій половині XIX ст. у загальномовних словниках і фольклористичних збірках. Автор “Словника української мови” П. Білецький-Носенко (рукопис укладений 1838-1843 рр.) робив спроби пояснити походження деяких висловів (Тягати до хверта, дати тинфу, точити баляндраси, крутити веремія, гнати в три вирви, ханьки м’яти), описуючи певну

ситуацію. Частіше ж він просто з’ясовував значення окремих компонентів у цих висловах: Пантеликъ (Пентеликъ). Гора в Греції. “Збити з Пантелику”. Указував на мову запозичення: Шпетити. Висміювати. Честити проти честі. Сварити. “Шпетити на всю губу”. Голосно сварити. По-німецьки: Spotten. Часом додавав синонімічний вислів, утворений за тією ж структурно-семантичною моделлю, як-от: Хири писати. Кажуть про ходу п’яного: писать мыслете.

Значний етнографічний матеріал, “брехеньки”, коментарі інших укладачів, усну народну творчість залучав М. Номис у, безсумнівно, кращому пареміологічному зібранні

XIX ст. “Українські приказки, прислів’я і таке інше” (1864). Наприклад, вислів Я тебе пережену на гречку супроводжується таким коментарем: “В рукопису д. Марковича є до сії приказки така замітка з Пирятина: “Взято, здається, од бджіл, як їх на гречку в порожні вуллі переганяють”. Не перечу: може, воно й так; додам тільки, що колись у дяків і, огулом мовлячи, в школах кара школярам… така була: ставили на гречку навколюшки і часами голими коліньми” . Фразеологічні варіанти – Вирватися як Пилип з конопель, вискочити як Пилип з коноплі, гульк, як Пилип з кукурудзів – пояснюються відомим з польських джерел (Рей, Хмелевський, Вуйціцький та ін.) переказом історичного анекдоту про шляхтича Пилипа, “родом із Конопель Сандомирського краю”, який “вбовтнувся в річ без ладу” , хоча навіть польські дослідники сумнівалися в достовірності цієї легенди, пов’язуючи слово Пилип (пилип) з його народно-діалектним значенням “заєць” (С. Скорупка, Д. Гессен, С. Стипула та ін.). Часом укладач пояснює екстралінгвістичні умови становлення вислову, як-от: Допавсь як дурень до мила.

Більш обгрунтовані етимології І. Франка в “Галицько-руських народних приповідках”, оскільки поряд з етнографічним матеріалом він широко залучає діалектні варіанти та паралелі з інших мов. Власне, це не тільки тлумачний фразеологічний словник, а й прообраз праці з наукового етимологізування народної фразеології. Цілком придатні й нині численні авторські пояснення етимона: 1. Загнути хвіст під себе. Втихомирити, посмирніти. Вислів узятий із обсервації пса, що вдарений або копнений, затинає хвіст під себе. 2. Вода би го не протонула (“він би не втонув у воді”). Приказка основана на віруванню, що великі грішники, чародії не тонуть у воді. 3. Плете банелюки. Говорить дурниці. Банелюка – титул поширеної колись італійської повісті, перекладеної в XVII в. польським письменником Твардовським на польську мову з Historya przedziwna о krolewnej Banialuce. Залучення величезного екстралінгвістичного матеріалу, використання структурно-семантичних моделей (звичайно, без новітніх термінів), лаконічна манера викладу свідчать про хист І. Франка як видатного етимолога.

Названі автори апробували насамперед такий метод, як “етимологічне коментування”, а їхні праці підготували твердий грунт для подальших дослідників.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Related posts:

  1. СИМФОНИЧЕСКАЯ ИСТОРИЯ Глава 3 ОСНОВНЫЕ МУЗЫКАЛЬНЫЕ ЖАНРЫ ТЕМА 23 СИМФОНИЧЕСКАЯ ИСТОРИЯ… В стране Музыки уважают и любят музыку многих композиторов. Среди них – Петр Ильич Чайковский, музыку которого мы уже много раз слушали. Вспомни: какие произведения Петра Чайковского ты знаешь? Какие из них тебе нравятся больше всего? Кстати, Петр Чайковский часто приезжал в Украину. Ему так нравились […]...

  2. Антоніми Лексикологія Антоніми Антоніми – це слова з протилежним лексичним значенням (світло – пітьма, успіх – невдача, хвалити – сварити, тісно – просторо). Антоніми утворюють, на відміну від синонімічних рядів, пари. Антоніми, як правило, належать до однієї і тієї ж частини мови. Антонімами можуть бути лише слова, побудовані на якомусь спільному узагальненому понятті: Захід – схід […]...

  3. Зворотний займенник себе – Займенник МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Займенник Зворотний займенник Себе Зворотний займенник Себе вказує на відношення до діючої особи. Він не має форм називного відмінка, роду і числа. У нього є такі відмінкові форми: Себе (до себе), собі, себе, собою, на собі. Займенник Себе Може бути віднесений до будь-якої особи, однієї чи багатьох. Він себе контролював. Вони себе не […]...

  4. Етнокультура як засіб етимологізації фразеологізмів Розділ 16 ЕТИМОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ § 48. Етнокультура як засіб етимологізації фразеологізмів У мові є немало немотивованих ФО, які несуть суттєву інформацію про екстралінгвістичну дійсність, а їх етимологія – це фактично вказівка на позамовний “фон”, на фрагмент “живого життя”. Позамовна дійсність, зміст культури, закріплений за ФО, – об’єкт номінації етнофразеологізму, його “етимон”; метод етнокультурної […]...

  5. Зворотний займенник – Займенник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Займенник Зворотний займенник Зворотний займенник лише один: Себе. Особливість його полягає в тому, що він не має називного відмінка. Н. – Р. Себе Д. Собі Зн. Себе Ор. Собою М. …собі Зворотний займенник себе вказує на відношення до суб’єкта дії і виступає в реченні в ролі Додатка....

  6. ПРЯДИВНІ КУЛЬТУРИ ПРЯДИВНІ КУЛЬТУРИ Прядивні культури вирощують як сировину для виготовлення рослинного волокна. У більшості прядивних рослин (льону-довгунця, конопель, кенафу, джуту та ін.) волокно утворюється на стеблах, тільки у деяких – на насінні (бавовнику). Волокно використовують для виготовлення різних виробів – тканин, брезенту, канатів, шпагату тощо. Збільшення виробництва волокна сприяє розвиткові текстильної промисловості у нашій країні. З […]...

  7. ТРОП Культурологічний словник ТРОП (від грец. – зворот) – слово чи вислів, вжиті у переносному, образному значенні. До Т. належать мате фора, метонімія, алегорія, гіпербола, літота....

  8. Літні канікули Урок 98. Літні канікули ЧОМУ ГОЛУБИ ДО ОЛЕГА ПРИЛЕТІЛИ Посеред подвір’я маленької сільської школи на високому стовпі стоїть гарненька дерев’яна хатка. З віконцями й дверима, наче справжня. Живуть у ній голуби. Щодня діти приносять їм їсти: хто пшеницю, хто хліб, а хто й гречку. Годують їх по черзі. Чия черга наспіла годувати, той і гукає […]...

  9. МІКРОКОСМ Екологія – охорона природи МІКРОКОСМ – 1) екосистема, вкрай обмежена за своєю протяжністю, мікроекосистема (нерідко мається на увазі штучна). Широко використовується для моделювання великих екосистем; 2) образний вислів для позначення “світу” окремої піщинки, краплини, атола тощо (дослівно “мініатюрний світ”)....

  10. Написання прізвищ прикметникової форми МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Прикметник Написання прізвищ прикметникової форми 1. Російська буква Е передається через Е: А) після букв на позначення приголосних: Лермонтов, Некрасов, Воскресенський; Б) у суфіксі – ев – після Ц, ж, ч, ш, щ, р: Непринцев, Бестужев, Тютчев, Вахрушева, Гнатищев, Губарев. 2. Російська буква Е передається через Є: А) на початку слів: Євтушенко, Єсенін, […]...

  11. Заміна прямої мови непрямою – Пряма мова Словосполучення Пряма мова Заміна прямої мови непрямою Непряма мова – це складнопідрядні речення, головна частина яких містить слова автора, а підрядна – чуже висловлювання. Непряма мова завжди стоїть після слів автора і приєднується до них сполучниками та сполучними словами що, ніби, щоб, чи, хто, що, який, чий, де та ін. Непряма мова в лапки не […]...

  12. Особливості відмінювання іменників, що вживаються тільки в множині – Іменник МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Іменник Особливості відмінювання іменників, що вживаються тільки в множині 1. У Називному відмінку вживаються: А) закінчення – и: СінИ, окулярИ, штанИ, ночвИ, висівкИ, об’їдкИ, санИ, сходИ, джинсИ, в’язИ, збоїнИ; Б) закінчення – і (після букв на позначення голосних – ї): ГордощІ, хитрощІ, радощІ, ножицІ, граблІ, дверІ, дріжджІ, коноплІ, помиЇ; В) закінчення – а […]...

  13. Уживання одних часів і способів дієслів замість інших – Дієслово УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Дієслово Уживання одних часів і способів дієслів замість інших Дієслова в теперішньому часі й у простій формі майбутнього часу доконаного виду можуть вживатися замість дієслів минулого часу: Іду я вчора вулицею і раптом зустрічаю шкільного товариша, якого не бачив років десять. Таке вживання властиве розмовному мовленню. Нерідко наказ або […]...

  14. КУЛЬТУРНА САМОСВІДОМІСТЬ Культурологічний словник КУЛЬТУРНА САМОСВІДОМІСТЬ – виділення людини із світу культури й усвідомлення себе в ній, оцінка себе як особистості. Людина не тотожна своїй життєдіяльності, вона розрізняє себе як діяча і предмети своєї діяльності. У процесі формування К. с. важливу роль відіграє мова, способи діяльності, спільна праця, система знань і спілкування....

  15. Логічність мовлення Стилістика української мови Логічність мовлення Одну з визначальних семантико – синтаксичних і стилістичних ознак мовлення становить його логічність. Логічне мовлення – це мовлення продумане, виважене, семантично й структурно впорядковане. Його сутність найбільшою мірою визначається повною відповідністю сказаного чи написаного певним реаліям життя. Логічність мовлення обов’язково передбачає його правильність, розумність, які втілюються в літературно-нормативних формах слів, […]...

  16. ДОВГОВІЧНІСТЬ НАСІННЯ ОСНОВИ НАСІННЄЗНАВСТВА 11.9. ДОВГОВІЧНІСТЬ НАСІННЯ Життєздатність насіння найдовше зберігається у сухих і прохолодних сховищах. Розрізняють біологічну й господарську довговічність насіння. Біологічна довговічність характеризується тривалістю періоду, протягом якого зберігається схожість принаймні поодиноких насінин. Вона важлива при зберіганні зерна в колекції, для селекційної роботи. Господарська довговічність – здатність насіння зберігати кондиційну схожість за оптимальних умов зберігання. Вона […]...

  17. Прислів’я, приказки, афоризми (крилаті вислови) як різновиди фразеологізмів ЛЕКСИКОЛОГІЯ, ФРАЗЕОЛОГІЯ § 17 Прислів’я, приказки, афоризми (крилаті вислови) як різновиди фразеологізмів Пригадаймо! З якими прислів’ями та приказками ви вже ознайомилися, навчаючись у школі? Наведіть приклади. 137 Пригадайте прислів’я з поданими антонімами. Посієш – пожнеш; світ – тьма; праця – лінь; рання – пізня; менше – більше; вранці – увечері. Запам’ятаймо! Прислів’я – це усталений […]...

  18. Становлення української фразеологічної етимології Розділ 16 ЕТИМОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ § 46. Становлення української фразеологічної етимології У сфері пояснення генези українських фразеологізмів, крім згаданих авторів, назовім насамперед найвидатнішого українського мовознавця О. Потебню – історика мови, фольклориста, етнографа, автора праць із семантики, етимології, діалектології, теорії словесності, дослідника взаємозв’язку мови й мислення тощо. Ми вже мали нагоду деякою мірою говорити про […]...

  19. Стилістичне вживання паронімів Стилістика української мови Стилістичне вживання паронімів Особливу групу слів лексики української мови становлять пароніми. Пароніми (грец. para – біля, поряд і опута – ім’я) – однокореневі слова, які належать до тієї ж самої частини мови, мають різне або частково інше лексичне значення, однак близькі між собою фонетично, різняться афіксом (афіксами) чи окремими звуками або тільки […]...

  20. ПЕРСОНІФІКАЦІЯ Культурологічний словник ПЕРСОНІФІКАЦІЯ (від лат. persona – особа і facere – робити) – часткова ідентифікація себе з іншими, усвідомлення і відчуття власної індивідуальності та унікальності, відкриття особистістю самої себе....

  21. МОРФЕЙ Культурологічний словник МОРФЕЙ (грец. Morpheus) – бог сновидінь. За міфами, М. з’являвся людям уві сні в людських образах. В античному мистецтві М. зображували у вигляді чоловіка з крилами; образ бога сновидінь надихав художників пізнішого часу; існують статуї Ж.-А. Гудона, Ф. Толстого й ін. Вислів “бути в обіймах М.” означає “спати солодким сном”. Приклад: Л. Глібов: […]...

  22. КОРЖЕНЕВСЬКИЙ Петро Петрович КОРЖЕНЕВСЬКИЙ Петро Петрович (1810-1898) – відомий український бджоляр, пропагандист горизонтального рамкового вулика. Розробив новий ефективний метод нарощування бджіл, використовуючи відводки, розробив у 20-рамковому ву – лику-лежаку два льотки. К. належить відомий бджолярам вислів: “У доброго бджоляра немає поганого року”. Його пасіка завжди була відкрита для тих, хто хотів вивчати бджільництво. Своїх учнів він навчав безкоштовно....

  23. КВІТЧАСТО-НЕКТАРНИЙ КОНВЕЄР КВІТЧАСТО-НЕКТАРНИЙ КОНВЕЄР – один зі способів поліпшення кормової бази бджіл, особливо в регіонах інтенсивного землеробства. Основна мета цього способу – безперервне й масове вирощування медоносів протягом весни й літа, що ліквідує таке поняття у як безузятковий період. У багатьох сільськогосподарських угіддях можна вирощувати медоносні культури – соняшник, гречку, гірчицю й ін., при цьому бджоли не […]...

  24. Правильність мовлення Стилістика української мови Правильність мовлення Правильність чого-небудь (дії, вчинку, висловлювання) – це його істинність, відповідність певним явищам дійсності. Основою семантики слова “правильність” є те, що позначається прикметником “правильний” – той, який відповідає тепер чи відповідав у минулому тому, що насправді існує або існувало. Правильність мовлення – одна з його суттєвих ознак. Це, з одного боку, […]...

  25. ЗАПИЛЕННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР ЗАПИЛЕННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР – найважливіший агротехнічний метод, застосовуваний для підвищення їхньої врожайності. Бджіл використовують на 3. ягідних, садових, бобових культур, гречки, соняшника, винограду, баштанних й ін. культур. Використання бджіл для 3. культурних рослин вигідне ще й тому, що з усіх комах, які використовують нектар і пилок для харчування, тільки бджоли створюють такі великі запаси меду. […]...

  26. Реферат УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО ДІЛОВА УКРАЇНСЬКА МОВА Реферат Реферат – це стислий виклад змісту кількох наукових робіт, що стосуються певної проблеми. Основна мета реферату – передача цілісної інформації, одержаної з різних джерел. На основі кількох текстів потрібно створити один відповідно до теми реферату. У тексті реферату можна цитувати думки з опрацьованих джерел, а можна […]...

  27. Складнопідрядні речення займенниково-співвідносного типу – Основні види складнопідрядних речень СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Основні види складнопідрядних речень Складнопідрядні речення займенниково-співвідносного типу Займенниково-співвідносними називають такі складнопідрядні речення, у яких підрядна частина пояснює співвідносний займенник головної частини. Хвала Тому, хто людям у приполі несе слова, подібні хлібу й солі, і співи, гідні слави сіяча (М. Рильський). Хто має розум, Той не їде зимою возом (Народна творчість). Яка […]...

  28. Ціннісні орієнтації в семантиці фразеологізмів Розділ 13 КУЛЬТУРНО-НАЦІОНАЛЬНИЙ КОМПОНЕНТ В УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМАХ § 39. Ціннісні орієнтації в семантиці фразеологізмів На стикові двох наукових дисциплін – фразеології та етнолінгвістики – склалися відчутні передумови для виникнення нового напряму – етнофразеології, у центрі якої перебувають вислови, пов’язані з традиційною народною культурою. В. Коваль подав навіть короткий список східнослов’янських етнофразем (серед яких і 31 […]...

  29. ПОВАГА І САМОПОВАГА Урок 31. ПОВАГА І САМОПОВАГА Мета: розширити знання учнів про повагу і самоповагу; розвивати почуття поваги до себе та інших людей; виховувати шанобливе ставлення до людей. Обладнання: мікрофон, картки із частинами прислів’їв. Попередня робота. Підготувати прислів’я до теми. Записати частини прислів’їв (окремі слова) на картках для кожної групи. Ключові поняття: повага, самоповага. Хід уроку I. […]...

  30. Концепції походження філософії Філософія посбіник Тема 1. ПОХОДЖЕННЯ ФІЛОСОФІЇ, ЇЇ ФУНКЦІЇ І РОЗДІЛИ § 2. Історичні витоки філософування Концепції походження філософії – міфогенна – соціогенна – гносеогенна Ми додаємо ще одну: – освітогенну Для розуміння природи філософії та її походження найбільшу значимість мають світоглядні, соціальні й освітні обставини, які були в часи виникнення феномена філософування (прибл. VI ст. […]...

  31. Стилістика узагальнено-особових речень Стилістика української мови Стилістика узагальнено-особових речень Односкладні узагальнено-особові речення найчастіше вживають у розмовно-побутовому, художньому і, менш часто, в публіцистичному стилях мови. Майже зовсім не характерні вони для офіційно-ділового стилю мови в його писемному вияві (формі). Узагальнено-особові речення – це такі односкладні конструкції, в яких дія (стан) сприймається узагальнено, як така, що за певних умов може […]...

  32. ХАРАКТЕР ЛЮДИНИ & 6. ХАРАКТЕР ЛЮДИНИ – Прочитай. Чи подобається тобі Гриць? Які наслідки матиме для хлопця його поведінка? Грицю, Грицю, до роботи! В Гриця порвані чоботи… Грицю, Грицю, до телят! В Гриця ніженьки болять… Грицю, Грицю, молотити! Гриць нездужає робити… Грицю, Грицю, врубай дров! – Кахи-кахи! Нездоров… Упізнайте казкових героїв за описом: – Вона щиросердна, доброзичлива, […]...

  33. Перехідні й неперехідні дієслова – Дієслово Самостійні частини мови Дієслово Перехідні й неперехідні дієслова Перехідні дієслова означають таку дію, яка переходить на інший предмет: посадила калину, місив глину, читав листа. Перехідні дієслова вимагають після себе форми іменника або займенника (чи іншого повнозначного слова, що виступає в ролі іменника) у знахідному відмінку без прийменника: дати дорогу, побачити тебе, насварив чергових (слова при […]...

  34. Сполучники підрядності і сполучні слова у складнопідрядному реченні – Складнопідрядне речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Складнопідрядне речення Сполучники підрядності і сполучні слова у складнопідрядному реченні Основним засобом поєднання підрядної частини з головною є сполучники підрядності (Що, як, щоб, бо, оскільки, якби, аби, чи, коли, коли б, доки, поки, раз, ніби, наче, неначе, неначебто, немов, немовбито, нібито, хоч, так що, тому що, дарма що, через те що, завдяки […]...

  35. Кресіна Ірина Олексіївна Політологічний словник Кресіна Ірина Олексіївна (нар. 1952, Київ) – український політолог, історик, державознавець, доктор політичних наук з 1999 р., доцент з 1995 р., професор з 2001 р. У 1974 р. закінчила філологічний факультет Київського університету. Після закінчення університету працювала вчителем. У 1975 – 1992 рр. – науковий редактор, завідувач відділу у правлінні товариства “Знання” України. […]...

  36. Роль спілкування в житті людини ЛЮДИНА СЕРЕД ЛЮДЕЙ & 8. Роль спілкування в житті людини Повтори те, що знаєш Закінчи речення. Золоте правило спілкування полягає… Поділися своїми думками Навіщо людині потрібне спілкування? Розгляньте малюнки. Як спілкуються діти? Чи потрібно вчитися спілкування? Я хочу дізнатися Що таке спілкування? Яку роль відіграє спілкування в житті людини? Знайди в словничку (с. 141) слово […]...

  37. Криві попиту і пропозиції Криві попиту і пропозиції – криві, що графічно відображають, яку кількість товарів і за якою ціною споживачі можуть купити, а виробники продати. Криві ілюструють зіставлення інтересів виробників і споживачів відповідно до пропозиції й попиту й пошук місця їх оптимального поєднання, в якому споживачі можуть одночасно досягти поставленої мети. За такої ціни споживач оцінює для себе […]...

  38. ОДКРОВЕННЯ Культурологічний словник ОДКРОВЕННЯ – термін, яким у богослов’ї позначається “все те, що сам Бог відкрив людям про себе і про правильну істинну віру в нього”. Як стверджується в церковних джерелах, Бог відкриває себе кожній людині через видимий світ (природу), людську совість (“голос божий в нас”), провіденціально сприйняту історію людства або за допомогою надприродного О., яке […]...

  39. КАМІНЬ Культурологічний словник КАМІНЬ – символ буття, означає міць і гармонійне примирення із самим собою; символ єдності й сили; у християнстві – один із символів Ісуса Христа; у фольклорі, літературі – символ непорушності, твердості, водночас жорстокості, суму, душевного болю і відчаю; основи світу; Місяця. Твердість, надійність каменю споконвіку вражала людей. Саме із цього матеріалу вони робили […]...

  40. Позначення м’якості приголосних УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО ФОНЕТИКА. ОРФОГРАФІЯ Приголосні звуки Позначення м’якості приголосних Знаком (Ь) позначається м’якість попереднього приголосного звука. Ь пишеться: 1. Після м’яких Д, т, з, с, дз, ц, л, н у кінці слова та складу: вісь, гедзь, кінь, мідь, наморозь, палець, суть, швець; близько, восьмий, ганьба, Грицько, дядько, кільце, молотьба. 2. Після м’яких […]...

Ви зараз читаєте: Етимологічне коментування в збірниках паремій
«
»