Головна ⇒ 📌Довідник з української мови ⇒ Етимологічне коментування в збірниках паремій
Етимологічне коментування в збірниках паремій
Розділ 16
ЕТИМОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ
§ 45. Етимологічне коментування в збірниках паремій
Етимологія, тобто походження та історія, фразеологізмів була предметом принагідної уваги уже в першій половині XIX ст. у загальномовних словниках і фольклористичних збірках. Автор “Словника української мови” П. Білецький-Носенко (рукопис укладений 1838-1843 рр.) робив спроби пояснити походження деяких висловів (Тягати до хверта, дати тинфу, точити баляндраси, крутити веремія, гнати в три вирви, ханьки м’яти), описуючи певну
Значний етнографічний матеріал, “брехеньки”, коментарі інших укладачів, усну народну творчість залучав М. Номис у, безсумнівно, кращому пареміологічному зібранні
Більш обгрунтовані етимології І. Франка в “Галицько-руських народних приповідках”, оскільки поряд з етнографічним матеріалом він широко залучає діалектні варіанти та паралелі з інших мов. Власне, це не тільки тлумачний фразеологічний словник, а й прообраз праці з наукового етимологізування народної фразеології. Цілком придатні й нині численні авторські пояснення етимона: 1. Загнути хвіст під себе. Втихомирити, посмирніти. Вислів узятий із обсервації пса, що вдарений або копнений, затинає хвіст під себе. 2. Вода би го не протонула (“він би не втонув у воді”). Приказка основана на віруванню, що великі грішники, чародії не тонуть у воді. 3. Плете банелюки. Говорить дурниці. Банелюка – титул поширеної колись італійської повісті, перекладеної в XVII в. польським письменником Твардовським на польську мову з Historya przedziwna о krolewnej Banialuce. Залучення величезного екстралінгвістичного матеріалу, використання структурно-семантичних моделей (звичайно, без новітніх термінів), лаконічна манера викладу свідчать про хист І. Франка як видатного етимолога.
Названі автори апробували насамперед такий метод, як “етимологічне коментування”, а їхні праці підготували твердий грунт для подальших дослідників.
Related posts:
- СИМФОНИЧЕСКАЯ ИСТОРИЯ Глава 3 ОСНОВНЫЕ МУЗЫКАЛЬНЫЕ ЖАНРЫ ТЕМА 23 СИМФОНИЧЕСКАЯ ИСТОРИЯ… В стране Музыки уважают и любят музыку многих композиторов. Среди них – Петр Ильич Чайковский, музыку которого мы уже много раз слушали. Вспомни: какие произведения Петра Чайковского ты знаешь? Какие из них тебе нравятся больше всего? Кстати, Петр Чайковский часто приезжал в Украину. Ему так нравились […]...
- Антоніми Лексикологія Антоніми Антоніми – це слова з протилежним лексичним значенням (світло – пітьма, успіх – невдача, хвалити – сварити, тісно – просторо). Антоніми утворюють, на відміну від синонімічних рядів, пари. Антоніми, як правило, належать до однієї і тієї ж частини мови. Антонімами можуть бути лише слова, побудовані на якомусь спільному узагальненому понятті: Захід – схід […]...
- Зворотний займенник себе – Займенник МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Займенник Зворотний займенник Себе Зворотний займенник Себе вказує на відношення до діючої особи. Він не має форм називного відмінка, роду і числа. У нього є такі відмінкові форми: Себе (до себе), собі, себе, собою, на собі. Займенник Себе Може бути віднесений до будь-якої особи, однієї чи багатьох. Він себе контролював. Вони себе не […]...
- Етнокультура як засіб етимологізації фразеологізмів Розділ 16 ЕТИМОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ § 48. Етнокультура як засіб етимологізації фразеологізмів У мові є немало немотивованих ФО, які несуть суттєву інформацію про екстралінгвістичну дійсність, а їх етимологія – це фактично вказівка на позамовний “фон”, на фрагмент “живого життя”. Позамовна дійсність, зміст культури, закріплений за ФО, – об’єкт номінації етнофразеологізму, його “етимон”; метод етнокультурної […]...
- Зворотний займенник – Займенник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Займенник Зворотний займенник Зворотний займенник лише один: Себе. Особливість його полягає в тому, що він не має називного відмінка. Н. – Р. Себе Д. Собі Зн. Себе Ор. Собою М. …собі Зворотний займенник себе вказує на відношення до суб’єкта дії і виступає в реченні в ролі Додатка....
- ПРЯДИВНІ КУЛЬТУРИ ПРЯДИВНІ КУЛЬТУРИ Прядивні культури вирощують як сировину для виготовлення рослинного волокна. У більшості прядивних рослин (льону-довгунця, конопель, кенафу, джуту та ін.) волокно утворюється на стеблах, тільки у деяких – на насінні (бавовнику). Волокно використовують для виготовлення різних виробів – тканин, брезенту, канатів, шпагату тощо. Збільшення виробництва волокна сприяє розвиткові текстильної промисловості у нашій країні. З […]...
- ТРОП Культурологічний словник ТРОП (від грец. – зворот) – слово чи вислів, вжиті у переносному, образному значенні. До Т. належать мате фора, метонімія, алегорія, гіпербола, літота....
- Літні канікули Урок 98. Літні канікули ЧОМУ ГОЛУБИ ДО ОЛЕГА ПРИЛЕТІЛИ Посеред подвір’я маленької сільської школи на високому стовпі стоїть гарненька дерев’яна хатка. З віконцями й дверима, наче справжня. Живуть у ній голуби. Щодня діти приносять їм їсти: хто пшеницю, хто хліб, а хто й гречку. Годують їх по черзі. Чия черга наспіла годувати, той і гукає […]...
- МІКРОКОСМ Екологія – охорона природи МІКРОКОСМ – 1) екосистема, вкрай обмежена за своєю протяжністю, мікроекосистема (нерідко мається на увазі штучна). Широко використовується для моделювання великих екосистем; 2) образний вислів для позначення “світу” окремої піщинки, краплини, атола тощо (дослівно “мініатюрний світ”)....
- Написання прізвищ прикметникової форми МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Прикметник Написання прізвищ прикметникової форми 1. Російська буква Е передається через Е: А) після букв на позначення приголосних: Лермонтов, Некрасов, Воскресенський; Б) у суфіксі – ев – після Ц, ж, ч, ш, щ, р: Непринцев, Бестужев, Тютчев, Вахрушева, Гнатищев, Губарев. 2. Російська буква Е передається через Є: А) на початку слів: Євтушенко, Єсенін, […]...
- Заміна прямої мови непрямою – Пряма мова Словосполучення Пряма мова Заміна прямої мови непрямою Непряма мова – це складнопідрядні речення, головна частина яких містить слова автора, а підрядна – чуже висловлювання. Непряма мова завжди стоїть після слів автора і приєднується до них сполучниками та сполучними словами що, ніби, щоб, чи, хто, що, який, чий, де та ін. Непряма мова в лапки не […]...
- Особливості відмінювання іменників, що вживаються тільки в множині – Іменник МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Іменник Особливості відмінювання іменників, що вживаються тільки в множині 1. У Називному відмінку вживаються: А) закінчення – и: СінИ, окулярИ, штанИ, ночвИ, висівкИ, об’їдкИ, санИ, сходИ, джинсИ, в’язИ, збоїнИ; Б) закінчення – і (після букв на позначення голосних – ї): ГордощІ, хитрощІ, радощІ, ножицІ, граблІ, дверІ, дріжджІ, коноплІ, помиЇ; В) закінчення – а […]...
- Уживання одних часів і способів дієслів замість інших – Дієслово УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Дієслово Уживання одних часів і способів дієслів замість інших Дієслова в теперішньому часі й у простій формі майбутнього часу доконаного виду можуть вживатися замість дієслів минулого часу: Іду я вчора вулицею і раптом зустрічаю шкільного товариша, якого не бачив років десять. Таке вживання властиве розмовному мовленню. Нерідко наказ або […]...
- КУЛЬТУРНА САМОСВІДОМІСТЬ Культурологічний словник КУЛЬТУРНА САМОСВІДОМІСТЬ – виділення людини із світу культури й усвідомлення себе в ній, оцінка себе як особистості. Людина не тотожна своїй життєдіяльності, вона розрізняє себе як діяча і предмети своєї діяльності. У процесі формування К. с. важливу роль відіграє мова, способи діяльності, спільна праця, система знань і спілкування....
- Логічність мовлення Стилістика української мови Логічність мовлення Одну з визначальних семантико – синтаксичних і стилістичних ознак мовлення становить його логічність. Логічне мовлення – це мовлення продумане, виважене, семантично й структурно впорядковане. Його сутність найбільшою мірою визначається повною відповідністю сказаного чи написаного певним реаліям життя. Логічність мовлення обов’язково передбачає його правильність, розумність, які втілюються в літературно-нормативних формах слів, […]...
- ДОВГОВІЧНІСТЬ НАСІННЯ ОСНОВИ НАСІННЄЗНАВСТВА 11.9. ДОВГОВІЧНІСТЬ НАСІННЯ Життєздатність насіння найдовше зберігається у сухих і прохолодних сховищах. Розрізняють біологічну й господарську довговічність насіння. Біологічна довговічність характеризується тривалістю періоду, протягом якого зберігається схожість принаймні поодиноких насінин. Вона важлива при зберіганні зерна в колекції, для селекційної роботи. Господарська довговічність – здатність насіння зберігати кондиційну схожість за оптимальних умов зберігання. Вона […]...
- Прислів’я, приказки, афоризми (крилаті вислови) як різновиди фразеологізмів ЛЕКСИКОЛОГІЯ, ФРАЗЕОЛОГІЯ § 17 Прислів’я, приказки, афоризми (крилаті вислови) як різновиди фразеологізмів Пригадаймо! З якими прислів’ями та приказками ви вже ознайомилися, навчаючись у школі? Наведіть приклади. 137 Пригадайте прислів’я з поданими антонімами. Посієш – пожнеш; світ – тьма; праця – лінь; рання – пізня; менше – більше; вранці – увечері. Запам’ятаймо! Прислів’я – це усталений […]...
- Становлення української фразеологічної етимології Розділ 16 ЕТИМОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ § 46. Становлення української фразеологічної етимології У сфері пояснення генези українських фразеологізмів, крім згаданих авторів, назовім насамперед найвидатнішого українського мовознавця О. Потебню – історика мови, фольклориста, етнографа, автора праць із семантики, етимології, діалектології, теорії словесності, дослідника взаємозв’язку мови й мислення тощо. Ми вже мали нагоду деякою мірою говорити про […]...
- Стилістичне вживання паронімів Стилістика української мови Стилістичне вживання паронімів Особливу групу слів лексики української мови становлять пароніми. Пароніми (грец. para – біля, поряд і опута – ім’я) – однокореневі слова, які належать до тієї ж самої частини мови, мають різне або частково інше лексичне значення, однак близькі між собою фонетично, різняться афіксом (афіксами) чи окремими звуками або тільки […]...
- ПЕРСОНІФІКАЦІЯ Культурологічний словник ПЕРСОНІФІКАЦІЯ (від лат. persona – особа і facere – робити) – часткова ідентифікація себе з іншими, усвідомлення і відчуття власної індивідуальності та унікальності, відкриття особистістю самої себе....
- МОРФЕЙ Культурологічний словник МОРФЕЙ (грец. Morpheus) – бог сновидінь. За міфами, М. з’являвся людям уві сні в людських образах. В античному мистецтві М. зображували у вигляді чоловіка з крилами; образ бога сновидінь надихав художників пізнішого часу; існують статуї Ж.-А. Гудона, Ф. Толстого й ін. Вислів “бути в обіймах М.” означає “спати солодким сном”. Приклад: Л. Глібов: […]...
- КОРЖЕНЕВСЬКИЙ Петро Петрович КОРЖЕНЕВСЬКИЙ Петро Петрович (1810-1898) – відомий український бджоляр, пропагандист горизонтального рамкового вулика. Розробив новий ефективний метод нарощування бджіл, використовуючи відводки, розробив у 20-рамковому ву – лику-лежаку два льотки. К. належить відомий бджолярам вислів: “У доброго бджоляра немає поганого року”. Його пасіка завжди була відкрита для тих, хто хотів вивчати бджільництво. Своїх учнів він навчав безкоштовно....
- КВІТЧАСТО-НЕКТАРНИЙ КОНВЕЄР КВІТЧАСТО-НЕКТАРНИЙ КОНВЕЄР – один зі способів поліпшення кормової бази бджіл, особливо в регіонах інтенсивного землеробства. Основна мета цього способу – безперервне й масове вирощування медоносів протягом весни й літа, що ліквідує таке поняття у як безузятковий період. У багатьох сільськогосподарських угіддях можна вирощувати медоносні культури – соняшник, гречку, гірчицю й ін., при цьому бджоли не […]...
- Правильність мовлення Стилістика української мови Правильність мовлення Правильність чого-небудь (дії, вчинку, висловлювання) – це його істинність, відповідність певним явищам дійсності. Основою семантики слова “правильність” є те, що позначається прикметником “правильний” – той, який відповідає тепер чи відповідав у минулому тому, що насправді існує або існувало. Правильність мовлення – одна з його суттєвих ознак. Це, з одного боку, […]...
- ЗАПИЛЕННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР ЗАПИЛЕННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР – найважливіший агротехнічний метод, застосовуваний для підвищення їхньої врожайності. Бджіл використовують на 3. ягідних, садових, бобових культур, гречки, соняшника, винограду, баштанних й ін. культур. Використання бджіл для 3. культурних рослин вигідне ще й тому, що з усіх комах, які використовують нектар і пилок для харчування, тільки бджоли створюють такі великі запаси меду. […]...
- Реферат УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО ДІЛОВА УКРАЇНСЬКА МОВА Реферат Реферат – це стислий виклад змісту кількох наукових робіт, що стосуються певної проблеми. Основна мета реферату – передача цілісної інформації, одержаної з різних джерел. На основі кількох текстів потрібно створити один відповідно до теми реферату. У тексті реферату можна цитувати думки з опрацьованих джерел, а можна […]...
- Складнопідрядні речення займенниково-співвідносного типу – Основні види складнопідрядних речень СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Основні види складнопідрядних речень Складнопідрядні речення займенниково-співвідносного типу Займенниково-співвідносними називають такі складнопідрядні речення, у яких підрядна частина пояснює співвідносний займенник головної частини. Хвала Тому, хто людям у приполі несе слова, подібні хлібу й солі, і співи, гідні слави сіяча (М. Рильський). Хто має розум, Той не їде зимою возом (Народна творчість). Яка […]...
- Ціннісні орієнтації в семантиці фразеологізмів Розділ 13 КУЛЬТУРНО-НАЦІОНАЛЬНИЙ КОМПОНЕНТ В УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМАХ § 39. Ціннісні орієнтації в семантиці фразеологізмів На стикові двох наукових дисциплін – фразеології та етнолінгвістики – склалися відчутні передумови для виникнення нового напряму – етнофразеології, у центрі якої перебувають вислови, пов’язані з традиційною народною культурою. В. Коваль подав навіть короткий список східнослов’янських етнофразем (серед яких і 31 […]...
- ПОВАГА І САМОПОВАГА Урок 31. ПОВАГА І САМОПОВАГА Мета: розширити знання учнів про повагу і самоповагу; розвивати почуття поваги до себе та інших людей; виховувати шанобливе ставлення до людей. Обладнання: мікрофон, картки із частинами прислів’їв. Попередня робота. Підготувати прислів’я до теми. Записати частини прислів’їв (окремі слова) на картках для кожної групи. Ключові поняття: повага, самоповага. Хід уроку I. […]...
- Концепції походження філософії Філософія посбіник Тема 1. ПОХОДЖЕННЯ ФІЛОСОФІЇ, ЇЇ ФУНКЦІЇ І РОЗДІЛИ § 2. Історичні витоки філософування Концепції походження філософії – міфогенна – соціогенна – гносеогенна Ми додаємо ще одну: – освітогенну Для розуміння природи філософії та її походження найбільшу значимість мають світоглядні, соціальні й освітні обставини, які були в часи виникнення феномена філософування (прибл. VI ст. […]...