ЕВТРОФ

Related posts:

1. ГАУСТОРІЇ Екологія – охорона природи ГАУСТОРІЇ – 1) клітинні або тканинні утвори грибів, за допомогою яких вони всмоктують поживні речовини з навколишнього середовища; 2) присоски, якими рослина-паразит прикріплюється до рослини-хазяїна та через які у неї надходять поживні речовини....
2. ЕВРИТРОФ Екологія – охорона природи ЕВРИТРОФ – організм, що живиться різноманітною їжею або навіть є одночасно автотрофом і гетеротрофом (напр., евглена зелена). Багато рослин Е. не мають чіткої реакції на ступінь збагачення грунту на поживні речовини....
3. ГЕОХІМІЧНІ ЧИННИКИ Екологія – охорона природи ГЕОХІМІЧНІ ЧИННИКИ – особливості мін. складу грунтів, грунтових розчинів і води у водоймах, що впливають на організм і біоценози....
4. ІНТРОДУЦЕНТ Екологія – охорона природи ІНТРОДУЦЕНТ – новий, привнесений у певний регіон організм, який успішно вкорінився в прир. комплекси....
5. ЖИВЛЕННЯ ТВАРИН Екологія – охорона природи ЖИВЛЕННЯ ТВАРИН – процес надходження в організм тварини поживних речовин, необхідних для його норм, життєдіяльності. Є важливою ланкою зв’язку організму з зовн. середовищем. Прир. Ж. т. буває ендогенним, коли поживні речовини надходять в органи та системи за рахунок запасів ін. тканин і органів, та екзогенним, коли поживні речовини надходять в організм […]...
6. ЗАБРУДНЕННЯ МІКРОБІОЛОГІЧНЕ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ МІКРОБІОЛОГІЧНЕ – 1) поява в середовищі аномально великої кількості мікроорганізмів, що пов’язано з масовим їх розмноженням на антроп. субстратах або в середовищах, змінених внаслідок госп. діяльності людини; 2) набуття раніше нешкідливою (звичайно масовою) формою мікроорганізмів патогенних властивостей або здатності пригнічувати ін. організми в угрупованнях. Приклади набуття мікроорганізмами патогенних властивостей: болотний […]...
7. ТРОФНІСТЬ Екологія – охорона природи ТРОФНІСТЬ – абсолютне і відносне багатство екотопів на поживні речовини, яке визначається характером грунтів, гір. порід і відкладів, вмістом розчинних солей, доступних рослинам....
8. ПИЛОК Екологія – охорона природи ПИЛОК – сукупність пилкових зерен у насінних рослин. П. багатий на поживні речовини (вуглеводи, білки, мін. солі), які витрачаються під час проростання пилкових зерен; містить ферменти, каротиноїди, вітаміни та ін. біологічно активні речовини, що відіграють важливу роль у заплідненні....
9. МІРМЕКОХОРІЯ Екологія – охорона природи МІРМЕКОХОРІЯ – один з різновидів зоохорії, поширення плодів, насіння та спор мурашками. М. сприяє наявність на насінинах принасінників, що містять поживні речовини, тому їх поїдають мурашки (фіалки, чистотіл та ін.)....
10. ГІПСОФІЛ(И) Екологія – охорона природи ГІПСОФІЛ(И) – рослини, які ростуть переважно на грунтах, багатих на гіпс (астрагали, гіпсолюбка, тім’ян)....
11. МІКРОКОНСУМЕНТИ Екологія – охорона природи МІКРОКОНСУМЕНТИ – гетеротрофні організми (в основному бактерії та гриби), які руйнують складні сполуки мертвих тіл, споживають частину продуктів їх розкладання та вивільнюють неорг. поживні речовини. Практично те саме, що й редуценти, але в ін. класифікації....
12. УБІКВІСТИ Екологія – охорона природи УБІКВІСТИ – види, здатні пристосовуватись до різноманітних умов довкілля, завдяки чому вони досить поширені в багатьох прир. зонах, трапляються в різних екосистемах. Напр., тростина звичайна росте у водоймах і на суходолі, на глинистих і піщаних грунтах від тропіків до Арктики; вовк живе в лісах і степах від тундри до пустелі....
13. СОРАМЕНЬ Екологія – охорона природи СОРАМЕНЬ – хвойний ліс (з ялиною, смерекою або кедровою сосною) на перехідних, відносно родючих багатих грунтах....
14. ПОЛІСАПРОБ Екологія – охорона природи ПОЛІСАПРОБ – маловимогливий до вмісту кисню в середовищі, нерідко анаеробний організм, що живе в сильно забруднених (полісапробних) водоймах (часто в місцях скидання стічних вод). Є біоіндикатором високого ступеня забруднення води біогенами. До П. належать деякі бактерії, найпростіші та деякі безхребетні тварини. П,- сапрофіти здійснюють очищення стічних вод....
15. АКЛІМАТИЗАНТ Екологія – охорона природи АКЛІМАТИЗАНТ – організм, що пристосувався до існування за межами свого ареалу; організм, що проходить акліматизацію....
16. АПВЕЛІНГ Екологія – охорона природи АПВЕЛІНГ – підіймання океанічних холодних глибинних вод, багатих на біогенні хім. елементи. Зони А. – найбагатші регіони мор. рибного промислу....
17. МІКСОТРОФНІСТЬ Екологія – охорона природи МІКСОТРОФНІСТЬ – мішаний тип живлення, який полягає в тому, що організм, крім живлення неорг. речовинами, засвоює готові орг. речовини....
18. ЕДАСФЕРА Екологія – охорона природи ЕДАСФЕРА – простір, що оточує організм і на який цей організм впливає в процесі своєї життєдіяльності, змінюючи фіз. і хім. показники середовища....
19. ІЗОПАГИ Екологія – охорона природи ІЗОПАГИ – ізолінії тривалості льодоставу (крижаного покриву) на водоймах....
20. ВИДИ ВІКАРУЮЧІ Екологія – охорона природи ВИДИ ВІКАРУЮЧІ – систематично близькі, біол. подібні види, що заміщують один одного геогр. і мають суміжні ареали (геогр. вікаріат) або існують у межах одного ареалу, але в різних екол. умовах – на різних субстратах, у різних угрупованнях тощо (екол. вікаріат)....
21. ФІЛЬТРАТОР (ОРГАНІЗМ) Екологія – охорона природи ФІЛЬТРАТОР (ОРГАНІЗМ) – організм, якому властивий специф. спосіб живлення, що базується на фільтруванні мікро – та макроскопічних об’єктів у воді (напр., беззубка, асцидія тощо)....
22. ІХТІОЦИД Екологія – охорона природи ІХТІОЦИД – речовина, що застосовується для знищення госп. небажаної риби, яка мешкає в невеликих закритих водоймах....
23. ГАЛОФОБ(И) Екологія – охорона природи ГАЛОФОБ(И) – водяні організми, які не виносять підвищеного засолення довкілля й існують лише в прісних або слабосолоних (до 5 г/л) водоймах....
24. ЗАМОР Екологія – охорона природи ЗАМОР, придуха (У ВОДОЙМАХ) – масова загибель водяних організмів, спричинена нестачею розчиненого у воді кисню (гіпоксія) або надходженням у воду токс. речовин. Зимові 3., як наслідок гіпоксії, трапляються, коли водойма вкривається суцільним крижаним панциром. У теплий період року 3. мають місце в умовах, коли на розкладання надлишку орг. речовини витрачається кисень […]...
25. СОЛЕСТІЙКІСТЬ Екологія – охорона природи СОЛЕСТІЙКІСТЬ – здатність тварин і рослин успішно існувати в умовах засоленості середовища існування. Див. також Галофільність....
26. ОЛІГОСАПРОБІОНТИ Екологія – охорона природи ОЛІГОСАПРОБІОНТИ – організми, що живуть у водоймах з чистою водою, не забрудненою орг. речовинами (напр., зелені та діатомові водорості, форель). О. використовують як біоіндикатори чистих вод....
27. БЕТАМЕЗОСАПРОБИ Екологія – охорона природи БЕТАМЕЗОСАПРОБИ – організми, які живуть у середньо-забруднених або майже очищених від забруднення водоймах, що містять азот у формі амонію, нітритів і нітратів....
28. ОБВОДНЕННЯ Екологія – охорона природи ОБВОДНЕННЯ – підвищення водозабезпеченості госп. та побутових закладів шляхом використання місцевих стоків та підземних вод або через надходження її каналами з районів, багатих на воду. Особливо велике значення О. має в районах освоєння посушливих територій....
29. ЖИВОРОДІННЯ Екологія – охорона природи ЖИВОРОДІННЯ, вівіпарія – спосіб відтворення потомства, за якого зародок розвивається в материнському організмі, дістає безпосередньо від нього поживні речовини і народжується у вигляді маляти або личинки без яйцевої оболонки. Ж. характерне для багатьох безхребетних, деяких риб, земноводних, плазунів, ссавців і людини. При Ж. у рослин на наземній частині формуються маленькі рослинки, […]...
30. ПОЯСНІСТЬ ГЛИБИННА Екологія – охорона природи ПОЯСНІСТЬ ГЛИБИННА – основна закономірність вертикального розміщення організмів у гідросфері (океанах, морях, внутрішніх водоймах), зумовлена градієнтами температури, тиску й сонячної радіації....