ФАЦІЯ ГРУНТОВА

Related posts:

1. ФРАКЦІЯ ГРУНТОВА Екологія – охорона природи ФРАКЦІЯ ГРУНТОВА – група грунт, часточок, що мають однакові або близькі розміри....
2. МЕЛІОРАЦІЯ ГРУНТІВ Екологія – охорона природи МЕЛІОРАЦІЯ ГРУНТІВ – помітне поліпшення властивостей грунтів та умов грунтоутворення з метою підвищення їхньої родючості. Здійснюється шляхом штучного регулювання водного, пов., теплового, сольового, біохім. та фіз.-хім. режимів грунту за допомогою осушення (або зрошення), агролісомеліорації, фітомеліорації, внесення хім., орг., мін. добрив та ін. заходів. Налічується понад ЗО видів М. г....
3. ПОСУХА ГРУНТОВА Екологія – охорона природи ПОСУХА ГРУНТОВА – висушення грунту, що призводить до затримки розвитку рослин або до їхньої загибелі....
4. ФАУНА ГРУНТОВА Екологія – охорона природи ФАУНА ГРУНТОВА – комплекс тварин, що склався еволюційно, які постійно мешкають у грунті (одноклітинні, членистоногі тощо)....
5. ФАЦІЯ БІОГЕОГРАФІЧНА Екологія – охорона природи ФАЦІЯ БІОГЕОГРАФІЧНА – ділянки з невеликою відмінністю в умовах життя в межах одного біотопу....
6. ФАЦІЯ Екологія – охорона природи ФАЦІЯ – 1) частина асоціації, що відрізняється за місцевою ознакою домінування одного з диференційованних видів; 2) серійне угруповання, що розвивається в напрямку фасціації....
7. ПІДГРУНТЯ Екологія – охорона природи ПІДГРУНТЯ – 1) материнська порода, на основі якої утворився грунт; 2) порівняно глибокі шари гір. порід, не охоплені процесами грунтоутворення....
8. ФАЦІЯ ГЕОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ФАЦІЯ ГЕОЛОГІЧНА, фація осадова – умови (сучасні чи давні) накопичення осадів, упредметнені в геол. відкладах чи породах. Характеризуються фіз.-геогр., топографічними, фіз.-хім. та ін. умовами середовища....
9. ФАЦІЯ ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНА Екологія – охорона природи ФАЦІЯ ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНА – елементарна, далі неподільна з погляду прир. комплексності ділянка поверхні землі, що характеризується упродовж усього існування однорідними літологією, рельєфом, клімат, особливостями, грунтами та біотичними компонентами, що складають на території Ф. ф.-г. один біоценоз. Напр., схил яру якоїсь однієї експозиції, русло струмка і т. д....
10. ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНА ФАЦІЯ Екологія – охорона природи ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНА ФАЦІЯ – див. Фація фізико-географічна....
11. ЗОНА АРКТИЧНИХ ТА АНТАРКТИЧНИХ ПУСТЕЛЬ Екологія – охорона природи ЗОНА АРКТИЧНИХ ТА АНТАРКТИЧНИХ ПУСТЕЛЬ – те саме, що й Зона географічна льодова....
12. ПІДВИД Екологія – охорона природи ПІДВИД – 1) організмів – геогр. раса, геогр. популяція – частина виду, що в процесі еволюції набула під впливом клімат, або інших чинників середовища стійких особливостей, які відрізняють їх від сусідніх частин виду (особини різних П. можуть схрещуватися в природі); 2) грунтів – таксономічна відмінність у грунт, покриві. П. грунтів розрізняють […]...
13. ПРОФІЛЬ ГРУНТОВИЙ Екологія – охорона природи ПРОФІЛЬ ГРУНТОВИЙ – сукупність генетично поєднаних горизонтів грунту, що закономірно змінюються з глибиною залягання, на які розчленовується материнська порода в процесі грунтоутворення. Розрізняють П. г. гомогенний, що відповідає сучасним умовам грунтоутворення, та гетерогенний, що має горизонти, успадковані від попередніх стадій грунтоутворення. Напр., розрізняють горизонти: А0 – ліс. підстилка; А1 – перегнійно-акумулятивний, […]...
14. ЗОНА ІНФІЛЬТРАЦІЇ Екологія – охорона природи ЗОНА ІНФІЛЬТРАЦІЇ – верхній шар літосфери, де відбувається просочування води в глибину гір. порід (грунту) до рівня грунт, вод, або зона навколо греблі чи дамби, де відбувається просочування води....
15. ПОЯС КЛІМАТИЧНИЙ Екологія – охорона природи ПОЯС КЛІМАТИЧНИЙ – 1) те саме, що й Зона кліматична; 2) вертикальна зона кліматична в горах....
16. ЗАБОЛОЧУВАННЯ Екологія – охорона природи ЗАБОЛОЧУВАННЯ – 1) підвищення вологості грунту, зумовлене недостатнім стоком, підняттям рівня грунт, вод, близьким їх заляганням або ускладненням умов випаровування (напр., після ліс. пожеж). 3. супроводжується зміною рослинності, наземного тваринного складу, грунт, фауни, мікрофлори, режиму хім. реакцій та власне характеру грунтів, що перетворюються на перезволожені, заболочені та болотні; 2) заростання водойми, […]...
17. ЗОНА ДИСФОТНА Екологія – охорона природи ЗОНА ДИСФОТНА, зона афотна, зона афотична – глибини океану, куди проникає незначна частка (до 1 %) сонячної радіації. Звичайно це глибини від 200 м до 1,5-2 км. У структурі біосфери 3. д. – те ж саме, що й дисфотосфера. 3. д. освоєна рибним промислом лише останнім часом. Тут живуть деякі важливі […]...
18. МЕЛІОРАЦІЯ ФІЗИЧНА Екологія – охорона природи МЕЛІОРАЦІЯ ФІЗИЧНА – комплекс заходів, спрямованих на поліпшення фіз. стану грунтів (вилучення каміння, піскування глинистих грунтів, глинування легких і торф’яних грунтів тощо)....
19. ЗОНА ГЕОХІМІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНА ГЕОХІМІЧНА – широтна смуга зі специф. особливостями міграції хім. елементів у грунт, покриві. Розрізняють багато 3. г., які часто не збігаються за ареалами з зонами геогр....
20. ЕДАФОТИП Екологія – охорона природи ЕДАФОТИП – екотип рослин, сформований під впливом грунт, умов. Найпоказовішими є відміни у зовн. вигляді і морфострукт. організації деяких екземплярів лучних трав, які виросли за норм, умов і на щебенистих схилах (низькорослість, незначна насіннєва продуктивність тощо)....
21. ОПІДЗОЛЕННЯ Екологія – охорона природи ОПІДЗОЛЕННЯ – процес хім. зміни грунт, колоїдів та глинистих часточок кислих грунтів у зоні з прохолодним і вологим кліматом, який виявляється у вивільненні оксидів заліза та алюмінію, що разом з лугами переносяться водою вглиб. Процес О. здійснюється в ліс. та лісостепових зонах з утворенням підзолистих грунтів різних ген. підтипів (світло-сірі, сірі, […]...
22. ЗОНА ЗАГАЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНА ЗАГАЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНА – територія чи акваторія, в межах якої прир. і соц. явища (окремо чи в сукупності) якісно та кількісно однорідні або варіюють у межах певного (умовного) інтервалу. За інтенсивністю явища у межах 3. з. виділяють підзони. Приклади 3. з. – зона геогр., зона океану геогр., зона екон., прибережна, приміська та […]...
23. ЗОНА ПІДПОРУ ПІДЗЕМНИХ Екологія – охорона природи ЗОНА ПІДПОРУ ПІДЗЕМНИХ ВОД – територія, в межах якої підвищується рівень грунт, вод під впливом підпору, що створюється водосховищем, річкою, підземною водотривкою перемичкою та ін. чинниками....
24. ЗОНА ПОСУШЛИВА Екологія – охорона природи ЗОНА ПОСУШЛИВА, зона напіваридна, зона семіаридна – 1) територія, на якій періодично наступають посухи; включає геогр. зони степу та лісостепу; 2) територія, для якої характерний семіаридний (напівсухий, напіваридний) клімат, властивий пустелям помірних широт....
25. ГЕОГРАФІЯ ГРУНТІВ Екологія – охорона природи ГЕОГРАФІЯ ГРУНТІВ – розділ грунтознавства, що досліджує геогр. закономірності поширення та формування грунтів....
26. КАДАСТР ГРУНТОВИЙ Екологія – охорона природи КАДАСТР ГРУНТОВИЙ – поняття, близьке до кадастру земельного-2 у вузькому розумінні. Оперує великомасштабними грунт, картами. В основу К. г. покладено бонітет грунту або грунтові таксони, які прийняті в географії грунтів....
27. ЗОНА ГУМІДНА (НАД ОКЕАНОМ) Екологія – охорона природи ЗОНА ГУМІДНА (НАД ОКЕАНОМ) – клімат, зона, в межах якої атм. опади, що випадають за рік, переважають над випаровуванням з водної поверхні....
28. ЧИННИК ЕДАФІЧНИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК ЕДАФІЧНИЙ – чинник-1, що визначається грунт, особливостями (особливостями грунтів)....
29. СОЛОНЕЦЬ Екологія – охорона природи СОЛОНЕЦЬ – грунт зі значним вмістом солей натрію (понад 20 % ємності поглинання) і наявністю на невеликій глибині від поверхні легкорозчинних солей. Розглядається як тип або група типів грунтів....
30. ЗОНА ОКЕАНІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНА ОКЕАНІЧНА – глибоководна зона за межами материкової мілини, віддалена від суходолу на 200-250 км. Зазнає найменшого впливу прибережних екосистем....