ФАУНІСТИЧНИЙ КАДАСТР

Related posts:

1. КАДАСТР ТВАРИННОГО СВІТУ Екологія – охорона природи КАДАСТР ТВАРИННОГО СВІТУ, кадастр фауністичний – систематизоване зведення відомостей про фауну певної території....
2. ФЛОРИСТИЧНИЙ КАДАСТР Екологія – охорона природи ФЛОРИСТИЧНИЙ КАДАСТР – те саме, що й Кадастр рослинного світу....
3. КАДАСТР ФЛОРИСТИЧНИЙ Екологія – охорона природи КАДАСТР ФЛОРИСТИЧНИЙ – те саме, що й Кадастр рослинного світу....
4. КАДАСТР РОСЛИННОГО СВІТУ Екологія – охорона природи КАДАСТР РОСЛИННОГО СВІТУ, кадастр флористичний – систематизоване зведення відомостей про флору певної території....
5. ФОНД ФАУНІСТИЧНИЙ Екологія – охорона природи ФОНД ФАУНІСТИЧНИЙ – сукупність видів тварин певного регіону....
6. ЗАКАЗНИК-ФАУНІСТИЧНИЙ Екологія – охорона природи ЗАКАЗНИК-ФАУНІСТИЧНИЙ – заказник, створений з метою охорони певної групи тварин або всієї їх сукупності (місцевої фауни)....
7. КАДАСТР ЛІСОВИЙ Екологія – охорона природи КАДАСТР ЛІСОВИЙ – систематизоване зведення відомостей про ліси, в т. ч. їх пряме і непряме використання, вивченість лісів та ін. показники....
8. КАДАСТР ВОДНИЙ Екологія – охорона природи КАДАСТР ВОДНИЙ – систематизоване зведення відомостей про води регіону або басейну, що включає дані про струмки, річки, моря, озера, болота, льодовики і підземні води....
9. КАДАСТР ГРУНТОВИЙ Екологія – охорона природи КАДАСТР ГРУНТОВИЙ – поняття, близьке до кадастру земельного-2 у вузькому розумінні. Оперує великомасштабними грунт, картами. В основу К. г. покладено бонітет грунту або грунтові таксони, які прийняті в географії грунтів....
10. КАДАСТР РЕКРЕАЦІЙНИЙ Екологія – охорона природи КАДАСТР РЕКРЕАЦІЙНИЙ – систематизоване зведення відомостей про території, відведені для відпочинку і відновлення здоров’я людей. Заг. кадастрові показники доповнені відомостями про естетичну цінність, ступінь складності маршрутів, їх доступність для різних категорій відпочиваючих....
11. КАДАСТР ОХОРОННИХ ПРИРОДНИХ ОБ’ЄКТІВ Екологія – охорона природи КАДАСТР ОХОРОННИХ ПРИРОДНИХ ОБ’ЄКТІВ – систематизоване зведення відомостей про всі території та об’єкти, що мають охоронну цінність. Крім заг. кадастрових показників, містить такі відомості, як дата надання статусу, ступінь охорони тощо....
12. КАДАСТР ДЕТЕРІОРАЦІЙНИЙ Екологія – охорона природи КАДАСТР ДЕТЕРІОРАЦІЙНИЙ – систематизовані зведені дані про погіршення умов довкілля (забруднення повітря, води, грунтів, знищення рослинності, тварин тощо), складені на основі картографічних матеріалів для даного регіону з урахуванням усіх джерел забруднення, їх взаємодії, поширення, а також форм впливу на природні комплекси й життя людини....
13. КАДАСТР Екологія – охорона природи КАДАСТР – реєстр, систематизоване зведення відомостей про об’єкти чи явища. Містить фіз. – геогр. характеристику, класифікацію, дані про динаміку, ступінь дослідженості, картографічні й статистичні матеріали. Може містити екол.-соц.-екон. оцінку об’єкта чи явища, рекомендації щодо заходів їх охорони та ін. К. складають періодично або шляхом безперервних спостережень за конкретним об’єктом (напр., К. […]...
14. КАДАСТР ЗЕМЕЛЬНИЙ Екологія – охорона природи КАДАСТР ЗЕМЕЛЬНИЙ – систематизоване зведення відомостей про землі: 1) як грунти різного типу, придатні і непридатні для культивації, будівництва та ін. форм використання; 2) як сукупність вірогідних і необхідних зведень про прир., госп. і правове положення земель. Держ. К. 3. містить дані реєстрування землекористувачів, обліку кількості і якості земель, бонітування грунтів […]...
15. Земельний кадастр Земельний кадастр – система відомостей і документів про правовий режим земель, їх розподіл серед власників землі і землекористувачів за категоріями земель, про якісну характеристику і народногосподарську цінність їх. З. к. призначений для забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також юридичних і фізичних осіб відомостями про землю з метою організації її раціонального використання та […]...
16. РЕСУРСИ ТВАРИННОГО СВІТУ Екологія – охорона природи РЕСУРСИ ТВАРИННОГО СВІТУ – безпосередньо використовувані в мисливстві, рибному та ін. видах госп-ва тварини, кількість яких дає змогу здійснювати їх промисел....
17. Земельний державний кадастр Земельний державний кадастр – комплекс відомостей і документів, які містять систему достовірних даних про природний, господарський і правовий стан земель для забезпечення раціонального використання земельних ресурсів країни. Дані З. д. к. – основа для розрахунку земельного податку, вартості (ціни) землі, орендної плати, рентних платежів. Основними елементами сучасного З. д. к. є: 1) реєстрація землекористувань; 2) […]...
18. Земельний кадастр Земельний кадастр – сукупність даних про природний, господарський і правовий стан, якісну характеристику земель (місце розташування господарства, конфігурація полів, родючість фунтів, забезпеченість теплом, вологою). В нього входять відомості щодо реєстрації землекористувань, бонітування, економічна оцінка земель. Головним завданням З. к. є раціональне використання, забезпечення охорони, підвищення родючості грунтів. В Україні відповідно до вимог Земельного кодексу та […]...
19. БІОГЕОГРАФІЯ Екологія – охорона природи БІОГЕОГРАФІЯ – галузь науки, яка вивчає закономірності розподілу рослинного покриву та тваринного світу у різних частинах земної кулі, флористичні та фауністичні підрозділи Суходолу й океану, ареали рослин і тварин, особливості поширення грибів і прокаріот. Екол. Б. досліджує біомасу, біопродуктивність та роль організмів у житті угруповань різних геогр. обл. Б. – теор. […]...
20. СОЗОЛОГІЯ Екологія – охорона природи СОЗОЛОГІЯ – наука про охорону природи, яка є комплексною дисципліною, що розробляє заг. методи і принципи збереження та відновлення прир. ресурсів. Як головні розділи включає охорону земель, вод, атмосфери, рослинного й тваринного світу та прир. комплексів....
21. ВСЕСВІТНІЙ ФОНД ДИКОЇ ПРИРОДИ (ВФДП) Екологія – охорона природи ВСЕСВІТНІЙ ФОНД ДИКОЇ ПРИРОДИ (ВФДП) – міжнар. організація з охорони природи, заснована в 1961 р., штаб-квартири розміщені в Бонні, Цюриху і Відні. Мета ВФДП – об’єднання зусиль, спрямованих на збереження природи і тваринного світу. ВФДП проводить фундаментальні дослідження, відкриває заповідники і сприяє їх охороні, надає матер. допомогу, займається освітньою і виховною […]...
22. БОНІТУВАННЯ Екологія – охорона природи БОНІТУВАННЯ – якісна оцінка окремих природних ресурсів (вод, грунтів, тваринного світу тощо), їх територіальних угруповань (біогеоценозів, заповідних ділянок, ландшафтів, угідь) або окремих госп. цінностей з метою продуктивнішого їх використання....
23. ЗАКОНОДАВСТВО ПРИРОДООХОРОННЕ Екологія – охорона природи ЗАКОНОДАВСТВО ПРИРОДООХОРОННЕ – законодавство, що охоплює юридичні (правові) норми та правила, а також встановлює відповідальність за порушення в галузі охорони природи. Включає законодавство пов., водне, ліс., гірниче, земельне, законодавство з охорони рослинного і тваринного світу, прир.-заповідного фонду....
24. РЕГЛАМЕНТАЦІЯ (ПОЛЮВАННЯ) Екологія – охорона природи РЕГЛАМЕНТАЦІЯ (ПОЛЮВАННЯ) – система заходів і прийомів, спрямованих на отримання макс. (для даних умов) продукції при збереженні оптим. біол. продуктивності експлуатованих популяцій тварин, тобто Р. покликана забезпечити ощадливе використання ресурсів тваринного світу....
25. Державний кадастр територій та об’єктів природно-заповідного фонду України Державний кадастр територій та об’єктів природно-заповідного фонду України – система вірогідних відомостей про природні, наукові, правові та інші характеристики територій і об’єктів, що входять до складу природно-заповідного фонду. Ведеться з метою оцінки складу та перспектив розвитку природно-заповідного фонду, стану територій і його об’єктів, організації, охорони й ефективного використання, планування наукових досліджень, а також забезпечення державних […]...
26. ЗОНА НЕОТРОПІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНА НЕОТРОПІЧНА – біогеографічна область, що охоплює південні тропічні частини півостровів Каліфорнія та Флорида, низовини та узбережжя Пд. Америки (до 45 пд. ш.), Антильські, Галапагос, Хуан-Фернандес та ін. прилеглі до неї острови. Характеризується своєрідними кліматичними умовами та поширенням притаманного їй комплексу рослин та представників тваринного світу....
27. ГІПЕРПЛАЗІЯ Екологія – охорона природи ГІПЕРПЛАЗІЯ – надмірне розростання тканин тваринного або рослинного організму, зумовлене пат. розмноженням клітин....
28. БІОКЛІМАТОЛОГІЯ Екологія – охорона природи БІОКЛІМАТОЛОГІЯ – розділ кліматології, що вивчає вплив клімат, чинників на життєдіяльність рослинного, тваринного і людського організму....
29. ДЕМУТАЦІЯ Екологія – охорона природи ДЕМУТАЦІЯ – 1) антроп. зміна рослинності (напр., внаслідок частих ліс. пожеж), що призводить до закріплення в процесі її динаміки вузлових, а не клімаксових угруповань; 2) зміна рослинності та тваринного світу після їх руйнування (дигресії), спрямована на відновлення прир. угруповань попереднього складу; форма сукцесії....
30. ЗОНА ГЕОГРАФІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНА ГЕОГРАФІЧНА, зона ландшафтна – велика територія, частина фіз.-геогр. поясу з особливим характером фіз.-морфол. процесів, особливими типами клімату, рослинності, грунту та тваринного світу. В Україні розрізняють зону лісів, лісостепову зону, зону степів, зону Кримських гір та ін....
31. ГЕТЕРОТРОФНЕ ЖИВЛЕННЯ Екологія – охорона природи ГЕТЕРОТРОФНЕ ЖИВЛЕННЯ – тип живлення орг. речовинами тваринного або рослинного походження....
32. ЗАХИСТ ПРИРОДИ Екологія – охорона природи ЗАХИСТ ПРИРОДИ (ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА) – те саме, що й охорона природи, але з акцентом на адміністративно-правовий її аспект або на технол. заходи охорони природи....
33. ЕКЗОМЕТАБОЛІТИ Екологія – охорона природи ЕКЗОМЕТАБОЛІТИ – прижиттєві і посмертні виділення організмами біол. активних речовин, які відіграють певну роль у виконанні рістрегулювальної, інформ. та ін. функцій в угрупованнях організмів. Багато зелених рослин дуже чутливі до Е., особливо в грунт, середовищі, що викликає грунтовтому і закономірну зміну рослинності з неминучою зміною складу супутнього тваринного світу. Е. є […]...
34. ЗОНА НЕРИТОВА Екологія – охорона природи ЗОНА НЕРИТОВА, зона неритична – мілководна частина Світового океану, яка в основному відповідає материковій мілині. Характеризується значними швидкостями переміщування течій води, великими коливаннями т-ри, добрим освітленням сонцем, різноманітністю рослинного й тваринного світу. На властивостях води, складі донних відкладів, флорі і фауні 3. н. позначається сильний вплив суходолу, в т. ч. поверхневого […]...
35. ГАБІТУС Екологія – охорона природи ГАБІТУС – зовн. вигляд кристала, мінералу, тваринного або рослинного організму. Г. живого організму – це сукупність його морфострукт. ознак, що характеризують заг. тип будови тіла....
36. ЗАПОВІДНИК БІОСФЕРНИЙ Екологія – охорона природи ЗАПОВІДНИК БІОСФЕРНИЙ – екол. репрезентативна територія (акваторія), виділена з метою збереження різноманітності прир.-територіальних комплексів та ген. ресурсів рослинного І тваринного світу, проведення досліджень, моніторингу навколишнього середовища, природоохоронної освіти та підготовки кадрів. Концепція 3. б. розроблена в рамках Програми ЮНЕСКО “Людина і біосфера” з метою формування міжнародної мережі територій, що підлягають особливій […]...
37. ОБОЛОНКА ОСАДОВА Екологія – охорона природи ОБОЛОНКА ОСАДОВА – розміщується на самій поверхні літосфери. Її товщина становить до 8-15 км і більше (в районі Києва – 400 м, в гір. країнах – 40-70 м). Верхню частину О. о. земної кори становить кора вивітрювання., яка формується внаслідок видозміни гір. порід під впливом мех. та хім. дії різних атм. […]...
38. ОНКОЛОГІЧНА ЕКОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ОНКОЛОГІЧНА ЕКОЛОГІЯ – те саме, що й Екологія канцерогенезу....
39. ЗАКОНИ ЮРИДИЧНІ (ПРАВОВІ) У ПРИРОДОКОРИСТУВАННІ Екологія – охорона природи ЗАКОНИ ЮРИДИЧНІ (ПРАВОВІ) У ПРИРОДОКОРИСТУВАННІ – зібрання основних юридичних норм, що регулюють користування будь-якими прир. ресурсами (атмосфери, надр, лісів, тваринного світу та ін.) у межах держави. На основі цих законів відповідні відомства створюють підзаконні акти (напр., правила полювання, правила ведення бурових робіт тощо), в яких установлюються конкретні вимоги щодо користування прир. […]...
40. ЗОНА ОКЕАНУ ГЕОГРАФІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНА ОКЕАНУ ГЕОГРАФІЧНА – частина Світового океану, що відрізняється за кількістю сонячної енергії, яка надходить, т-рою води, формуванням поверхневих і глибинних течій, балансом випаровування та опадів, силою й постійністю вітрів, солоністю води, характером рослинності, тваринного світу тощо. Конфігурація геогр. зон дна океану відрізняється від таких зон на поверхні. Поняття 3. о. […]...