ФЕМГНАТИВИ, Іменники спільного роду – ІМЕННИКИ СЕМАНТИКО-ГРАМАТИЧНОГО РОДУ
ІМЕННИК
ІМЕННИКИ СЕМАНТИКО-ГРАМАТИЧНОГО РОДУ
Іменники спільного роду
ФЕМГНАТИВИ
Серед іменників “спільного” роду окрему групу морфологічних одиниць утворюють словоформи, які потенційно є виразниками чоловічої або жіночої статі, а в структурі мови марковані граматичним жіночим родом, що й зумовило їх назву (лат. femina – жінка), напр.: просторіка, замазура, ненажера, невмивака, хапуга, нероба, невдаха, плакса, нечема, нахаба, непосида, нездара, хитрюга, ябеда, варивода, забіяка, всезнайка тощо. Позбавлені структурно-морфологічних
За типом семантичної функції іменники неозначеної особи не становлять єдності. Невелика частина імен називає особу – діяча, на цьому грунті зближується з маскулізмами, оскільки виконує аналогічну, тотожну роль у мовному вжитку, напр.: листоноша, суддя, слуга. Основна частина найменувань формує ряди експресивно-оцінних слів, які називають осіб за їх діями, вчинками, рисами характеру, зовнішніми ознаками, поведінкою, станом тощо. Здебільшого такі оцінки негативного змісту і загострюють увагу на поведінці, моралі, зовнішньому вигляді, рівні інтелекту, вроджених вадах тощо, напр.: сплюха, п’яниця, волоцюга, єхида, нікчема, заїка, каліка, недотепа, незграба. Група найменувань з експресією доброзичливості, співчуття, захоплення значно менша за обсягом, напр.: трудяга, сердега, сиротина, симпатяга, бідолаха, добряка, розумака. Перелічені особливості лексичного наповнення іменників не охоплюють усієї повноти змісту фемінативів. Назви із семою родової неозначеності особи утворюють численний, здебільшого стилістично забарвлений прошарок словникового складу, сфера вжитку якого часто перебуває за межами літературного мовлення.
Розгалуженість значеннєвих відтінків доповнюється різноманітним категоріальним набором твірних основ (дієслово, прикметник, іменник), на базі яких відбулося утворення фемінативів за допомогою не однотипних словотворчих афіксів, пор.: чванитися – чвань-к-о; роззявити – роззяв-а; хапати – хап-уг-а; сонний – сонь-к-о; незграб ний – не зграб-а; друзяка – друз-як-а. Однак перелічені розбіжності лексичного і структурно-морфологічного характеру не впливають на семантичну функцію фемінативів: носія ознаки (єхида – єхидна людина), носія процесуального стану (задавака – той (та), хто задається, хвастає). Усі похідні є словами – характеристиками, тобто означають, але не називають (номінують) особу, на цьому грунтується роль фемінативів у тексті – дати про людину якусь інформацію або висловити до неї своє ставлення. Цей сигніфікативний компонент властивий найменуванням обох статей, для яких роль присудка-предиката, вираженого прикметником, є спорідненою, пор.: нероба – людина не робоча.
На рівні змісту і форми окремого слова “розщеплення” родових ознак не відбувається. У структурі родової парадигми в парних протиставленнях ((цей) розумака – (ця) розумака) існує привативна опозиція, оскільки морфологічно виражений один член – грамема жіночого роду. Подібно до маскулізмів, тут наявна асиметрія змісту і форми, яка супроводжується граматичною омонімією. Назви осіб чоловічої і жіночої статі, наділені тотожними функціями носіїв стану або ознаки, передаються у мові однаковими за звучанням формами. Асиметричні відношення є наслідком нейтралізації, або використання, форм жіночого роду для позначення осіб чоловічої статі.
В українській мові іменниками потенційного роду є частина найменувань, маркованих граматичним середнім родом напр.: ледащо, мурло, базікало, мазило, одоробло, брехло, убоїще, пор.: “…дядько Биб, мовчкуватий вайло, перший на селі молотник…” (Г. Тютюнник); “Гей ти, вайлої – гукала вона на неї, коли Гафійці ненароком вилітало з рук веретено” (М. Коцюбинський). Омонімічні форми середнього роду на позначення осіб чоловічої і жіночої статі є специфікою саме української мови, від фемінативів вони відрізняються рівнем експресивно-емоційної насиченості компонентів парного протиставлення. “Причина перенесення імен agentis та ін. жіночих на чоловічі особи в “принизливому” ,- зазначав О. О. Потебня. Емоційний компонент у “фемінативах”, які виражають функцію носія жіночої статі, значно нижчий того ступеня метафоризації, якого досягають “фемінативи” у ролі носія чоловічої статі. Щодо морфологічних одиниць із структурними ознаками середнього роду, які контекстуально відтворюють грамеми чоловічої або жіночої статі, то їх рівень експресивної насиченості однаковий.
У тексті назви експресивно-емоційної оцінки можуть виконувати роль різних членів речення. Звичною для них, оскільки за суттю вони – предикати, є позиція іменної частини у складеному присудку або прикладки, напр.: “Може, хтось коли і тікав, тільки не я,- гордовито сказав Микола,- я не волоцюга” (І. Нечуй-Левицький); “Хіба ніхто не знає твого Івана, волоцюги всесвітнього” (Панас Мирний). У ролі підмета або додатка ці назви більше тяжіють до номінації особи, ніж до її характеристики, напр.: “І хлинули сльози. Поплакав сердега, утер рукавом” (Т. Шевченко); “Годинка сну всміхається трудягам” (М. Коцюбинський). Форми іменників потенційного роду можуть бути вживані як звертання, напр.: “Здоров був, друзяко, привіт, привіт” (А. Малишко). Крім того, у тексті назви експресивно-емоційної оцінки виконують функцію уточнення присудка, підмета, додатка, вокатива (звертання) у ролі підмета, напр.: “Беріть її…беріть її, ледацюгу!” (Л. Яновська); “Бач, як мете (Давид) до воріт і подається, “чортове” одоробло, в економію” (М. Стельмах); “Не ворог він – друзяка щирий був” (Дніпрова Чайка); “Миколо, мій друзяко давній, Ідеалісте непоправний” (І. Франко).
Related posts:
- МАСКУЛІЗМИ, Іменники спільного роду – ІМЕННИКИ СЕМАНТИКО-ГРАМАТИЧНОГО РОДУ ІМЕННИК ІМЕННИКИ СЕМАНТИКО-ГРАМАТИЧНОГО РОДУ Іменники спільного роду МАСКУЛІЗМИ Маскулізми, які дослідники називають словами “спільної статі, двородовими лексемами, у східнослов’янському мовознавстві відносять до іменників “спільного” роду, тому що розмежування статі не закладене в форму слова; з цим терміном пов’язане вживання назв соціально-активних осіб чоловічої статі для позначення осіб жіночої статі. Назва “маскулізм” походить від лат. masculinus […]...
- Іменники парного роду – ІМЕННИКИ СЕМАНТИКО-ГРАМАТИЧНОГО РОДУ ІМЕННИК ІМЕННИКИ СЕМАНТИКО-ГРАМАТИЧНОГО РОДУ Іменники парного роду До іменників парного роду належать назви істот, здебільшого осіб, родова ознака яких виражена суфіксально-флексійними засобами, тобто зовнішньою структурою окремого слова, наприклад: патріот – патріотка, українець – українка, полтавець – полтавка, штампувальник – штампувальниця, письменник – письменниця, касир – касирка. Серед морфологічних одиниць іменникам парного роду відведена функція означеної […]...
- РІД ІМЕННИКІВ. ІМЕННИКИ СПІЛЬНОГО РОДУ МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ ІМЕННИК § 20. РІД ІМЕННИКІВ. ІМЕННИКИ СПІЛЬНОГО РОДУ 208. Відгадайте загадки. Відгадки-іменники запишіть, визначте рід кожного. Що ви знаєте про рід іменників? 1. Впаде згори – не розіб’ється, пусти на воду – розпливеться. 2. Підніме найменша дитина, а через хату не перекине найдужча людина. 3. Кидаєш угору біле, а на землю падає жовте. […]...
- Встановлення родової ознаки за семантикою слова – ІМЕННИКИ ГРАМАТИЧНОГО РОДУ ІМЕННИК ІМЕННИКИ ГРАМАТИЧНОГО РОДУ Встановлення родової ознаки за семантикою слова Іменниками граматичного роду є назви неістот. Вони зумовлюють асемантичний аспект категорії, оскільки рід їх не вмотивований реальним розрізненням об’єктів за статтю, а діє як засіб узгоджувального зв’язку, напр.: стіл (чол. р.) і сіль (жін. р.). Не є вичерпним та абсолютним родовий поділ іменників за кінцевими […]...
- Іменники – родо-видові поняття числа – ІМЕННИКИ СЕМАНТИКО – ГРАМАТИЧНОГО ЧИСЛА ІМЕННИК ІМЕННИКИ СЕМАНТИКО – ГРАМАТИЧНОГО ЧИСЛА Іменники – родо-видові поняття числа Іменники – родо-видові поняття в категорії числа посідають особливе місце, їх виділення пов’язують із залишковим явищем числових розрізнень в індоєвропейській мові, де іменники мали форми числа в ролі форм цілих слів Форми числа були відмінюваними словами, але за значенням не були формами словозміни. Родо-видові […]...
- РІД ІМЕННИКІВ. ІМЕННИКИ СПІЛЬНОГО РОДУ Мета: навчальна: поглибити знання учнів про рід іменників; дати поняття про іменники спільного роду; удосконалювати вміння визначати рід іменників; розвивальна: розвивати вміння школярів працювати колективно та самостійно; розвивати навички самостійно розв’язувати нові пізнавальні завдання; виховна: виховувати відповідальність і цілеспрямованість. Внутрішньопредметні зв’язки: синтаксис, орфографія, лексикологія. Міжпредметні зв’язки: мова, література, біологія, українознавство. Тип уроку: урок вивчення нового […]...
- Кількісні іменники – ІМЕННИКИ СЕМАНТИКО – ГРАМАТИЧНОГО ЧИСЛА ІМЕННИК ІМЕННИКИ СЕМАНТИКО – ГРАМАТИЧНОГО ЧИСЛА Кількісні іменники До групи кількісних іменників належать назви одиниця, трійка, п’ятірка, пара, десяток, дюжина, сотня, тисяча, мільйон, мільярд. їх уживання пов’язане з вираженням мовними засобами означеної кількості об’єктів навколишнього світу, що становить зміст граматичної” категорії числа, наїгр.: ” – Бояри,- ввічливо відповів хлопець, показуючи на п’ятірку таких же ввічливих […]...
- Збірні іменники – ІМЕННИКИ СЕМАНТИКО – ГРАМАТИЧНОГО ЧИСЛА ІМЕННИК ІМЕННИКИ СЕМАНТИКО – ГРАМАТИЧНОГО ЧИСЛА Збірні іменники У структурі змісту збірних іменників простежується сема сукупної неозначеної множинності, яка сприймається як єдине неподільне ціле, напр.: студентство, молодь, інтелігенція, полк, оркестр, зілля, комашня, мошва тощо. Назвам збірності, утвореним кількома лексико – семантичними групами слів, властива функція неозначеного числа. Такі іменники не становлять повною мірою семантичної єдності, […]...
- Іменники спільного роду – Іменник МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Іменник Іменники спільного роду В українській мові окрему групу становлять іменники спільного роду. Це такі загальні і власні назви осіб, рід яких визначається тільки в контексті, за допомогою синтаксичного способу. Наприклад: Цей невдаха не знав, що робити. Вона була справжня невдаха. Лівша закинув м’яч у сітку. Лівша гарно вишивала. Більшість цих іменників становить […]...
- Рід абревіатур – ІМЕННИКИ ГРАМАТИЧНОГО РОДУ ІМЕННИК ІМЕННИКИ ГРАМАТИЧНОГО РОДУ Рід абревіатур У категорії іменника клас абревіатур не має “індивідуальних” засобів вираження родової належності, система передачі граматичних значень роду тут ще остаточно не сформувалася, що зумовлене Непостійним характером їх існування, залежністю від потреб суспільного розвитку: складноскорочені назви виникають услід за повним найменуванням, а зникають або функціонують залежно від долі цього найменування […]...
- Родові ознаки незмінюваних слів – ІМЕННИКИ ГРАМАТИЧНОГО РОДУ ІМЕННИК ІМЕННИКИ ГРАМАТИЧНОГО РОДУ Родові ознаки незмінюваних слів В іншомовних незмінюваних іменниках, які запозичує українська мова, існують свої способи вираження граматичних значень. Не маючи зовнішніх, флексійних ознак родової належності, вони зазнають семантико – граматичного поділу на групи, кожна з яких характеризується однією, зрідка двома ознаками роду. Іменники-антропоніми називають осіб чоловічого або жіночого роду відповідно до […]...
- Граматична категорія числа – ІМЕННИКИ ГРАМАТИЧНОГО РОДУ ІМЕННИК ІМЕННИКИ ГРАМАТИЧНОГО РОДУ Граматична категорія числа Граматична категорія числа відтворює кількісні співвідношення предметів і явищ навколишньої дійсності і належить до категорій із семантичною домінантою. Числові поняття ця іменна категорія виражає лексемами. Система граматичних значень становить парадигму з двочленним протиставленням числових показників, напр.: учень – учні, студент – студенти, ріка – ріки, зошит – зошити. […]...
- Рід іменників (повторення). Іменники спільного роду. Число іменників (повторення). Іменники, що мають форму тільки однини або тільки множини І СЕМЕСТР ІМЕННИК Урок № 18 Тема: Рід іме нників (повторення). Іменники спільного роду. Число іменників (повторення). Іменники, що мають форму тільки однини або тільки множини Мета: повторити вивчене про рід і число іменників та іменники спільного роду, формувати вміння визначати рід іменників; поглиблювати знання про іменники спільного роду; дати відомості про іменники, що мають […]...
- Рід іменників – Іменник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Іменник Рід іменників Усі іменники, крім тих, що вживаються тільки в множині, належать до певного роду: чоловічого, жіночого або середнього (Син, кравець, пристрій, день – чоловічий рід; Скатертина, стіна, жінка, радість – жіночий рід; Місто, море, вікно – середній рід). Окрему групу іменників становлять іменники спільного роду (Сирота, базіка, […]...
- Іменники – назви осіб – Іменник МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Іменник Іменники – назви осіб Суфікси – Ець (-єць), – ик, – ник, – чик, – ар (-яр), – Up (-ір), – ер, – ач (-яч), – ич, – ист (-іст), – тель служать для утворення назв людей за ознакою їх діяльності, за професією: Кравець, нафтовик, розвідник, льотчик, вугляр, бригадир, банкір, стажер, трубач, […]...
- Співвідношення змісту і форми вираження граматичних категорій іменника – ІМЕННИКИ ГРАМАТИЧНОГО ЧИСЛА ІМЕННИК ІМЕННИКИ ГРАМАТИЧНОГО ЧИСЛА Співвідношення змісту і форми вираження граматичних категорій іменника Граматичні категорії – відмінок, рід і число – об’єднуються в один ряд за належністю до категорії іменника. Спільним для них є вираження категоріального значення предметності у морфологічних формах слів, а також принцип структурної організації: категорії відмінка, роду і числа формуються з компонентів, або […]...
- Число власних назв – ІМЕННИКИ ГРАМАТИЧНОГО ЧИСЛА ІМЕННИК ІМЕННИКИ ГРАМАТИЧНОГО ЧИСЛА Число власних назв У граматичній категорії числа власні назви виділяються специфічною ознакою – відсутністю числової характеристики, тобто вони позбавлені ознак квантитативної актуалізації. Ознака, за якою вони виділяють об’єкт, є ознакою зовнішньою, свого роду позначкою або клеймом, нанесеним на об’єкт зовні з метою його індивідуалізації Для таких номінацій не характерні співвідносні форми […]...
- Рід Іменників. Іменники спільного роду. Рід незмінюваних іменників ІМЕННИК § 30 Рід Іменників. Іменники спільного роду. Рід незмінюваних іменників Запам’ятаймо! Більшість іменників належать до певного роду: чоловічого, жіночого, середнього. Показником роду може бути закінчення іменника в називному відмінку однини. Не мають роду іменники, що вживаються тільки в множині. Чоловічій рід Жіночий рід Середній рід 1. Нульове закінчення: онук, дощ, Іван 1. – о: […]...
- ГЕНДЕРНІ РОЛІ Культурологічний словник ГЕНДЕРНІ РОЛІ – набір очікуваних зразків поведінки (норм) залежно від чоловічої або жіночої статі....
- Числові ознаки назв маси, якості, дії – ІМЕННИКИ ГРАМАТИЧНОГО ЧИСЛА ІМЕННИК ІМЕННИКИ ГРАМАТИЧНОГО ЧИСЛА Числові ознаки назв маси, якості, дії Групу іменників граматичного числа формують назви, у яких предметність має речовинний вияв, іменники позначають однорідну за своїм складом масу, яку можна поділити на частини, що мають назву цілого і підлягають виміру, а не рахунку. Набір іменників з речовинним вмістом дуже широкий. Це назви зернових, овочевих, […]...
- Стилістика категорії роду іменників Стилістика української мови Стилістика категорії роду іменників Стилістичні функції морфологічних форм мови прийнято характеризувати за тими морфологічними категоріями, значеннями, які властиві словам певної частини мови. Іменники, наприклад, здебільшого витлумачуються стилістично за категоріями роду, числа і відмінка, іноді окремо розглядаються стилістичні функції власних і загальних іменників, стилістичні особливості варіантних форм певної іменникової лексеми і т. ін. […]...
- Граматична категорія роду – ТРАНСПОЗИЦІЙНІ ФОРМИ ВІДМІНКІВ ІМЕННИК ТРАНСПОЗИЦІЙНІ ФОРМИ ВІДМІНКІВ Граматична категорія роду Категорія роду іменника покликана реалізувати в реченні його граматичні зв’язки, узгодити синтаксично залежні форми слів з іменником, що їх означає. У системі мови вона знаходить вираження в численних формах слів, які мають різне функціональне призначення; категорії роду не властива універсальність значень – типових однорідних функцій, характерних для всієї […]...
- Букви и, е, і в суфіксах – ин(а)-, – ен(я)-, – інь – Іменник МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Іменник Букви И, е, і в суфіксах – ин(а)-, – ен(я)-, – інь Суфікс – ин – Уживається в іменниках жіночого роду І відміни, що позначають осіб жіночої статі, загальні назви тварин, рельєфу, продуктів харчування: ДівчИНа, худобИнА, галявИнА, височИнА, глибочИнА, баранИнА. Суфікс – ен – уживається в іменниках середнього роду, що означають недорослих […]...
- СЕМАНТИКО-ГРАМАТИЧНІ ГРУПИ ІМЕННИКА ІМЕННИК 2. СЕМАНТИКО-ГРАМАТИЧНІ ГРУПИ ІМЕННИКА Іменники є специфічними мовними знаками об’єктів навколишньої дійсності і їх розрізнення за семантико-граматичними групами зумовлене особливостями позначуваного об’єкта і способом його мовного відтворення. Більша частина семантико-граматичних груп назв формується за принципом протиставлення, напр.: конкретні – абстрактні (хлопець, стіл, озеро, будинок – побудова, роззброєння, радість, подорож), власні – загальні (Олександр, Наталка […]...
- Незмінювані іменники. Іменник як частина мови. Тематичне тестування І СЕМЕСТР ІМЕННИК Урок № 21 Тема: Незмінювані іменники. Іменник як частина мови. Тематичне тестування Мета: дати учням поняття про незмінювані іменники, формувати вміння вирізняти їх у реченнях та правильно вживати в мовленні, удосконалювати навички користування словником; сприяти збагаченню та уточненню словникового запасу школярів. Тип уроку: комбінований урок (вивчення нового матеріалу; перевірка й облік знань […]...
- ІМЕННИКИ-СИНОНІМИ, ІМЕННИКИ-АНТОНІМИ. БАГАТОЗНАЧНІ ІМЕННИКИ. ПРЯМЕ І ПЕРЕНОСНЕ ЗНАЧЕННЯ ІМЕННИКІВ Мета: актуалізувати знання учнів про іменники-синоніми, іменники-антоніми, багатозначність окремих іменників, пряме й переносне значення слів; розвивати вміння вибирати з ряду синонімів ті іменники, що відповідають змісту висловлювання; збагачувати мовлення учнів; виховувати пильність у поводженні з вогнем. ХІД УРОКУ І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ В путь щасливу і широку Всіх виводить школа вас. До уроку! До уроку! В […]...
- ІНТЕРСЕКСУАЛЬНІСТЬ Екологія – охорона природи ІНТЕРСЕКСУАЛЬНІСТЬ – наявність у різностатевої особини поряд з окремими ознаками, типовими для жіночої або чоловічої статі, ознак, що містять у собі риси обох статей. Такі особини називають інтерсексами....
- СЕМАНТИКО – ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ЯКІСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ ПРИКМЕТНИК 4. СЕМАНТИКО – ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ЯКІСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ Прикметник становить особливу форму мовних знаків, за допомогою яких відтворюється виявлена в процесі суспільно-трудової практики ознака предметів. Міра ознаки є специфічним денотативним (реальним) значенням, ознака як властивість предмета неможлива без своєї якісної і кількісної градації – спеціального виміру інтенсивності і повноти. Відображення засобами мови міри ознаки, вираженої […]...
- Іменники – назви істот і неістот – Іменник Самостійні частини мови Іменник Іменники – назви істот і неістот Іменники поділяються на: – назви істот означають назви живих предметів, відповідають на питання хто? – жінка, поет, боягуз, сорока, бджола; – назви неістот означають назви неживих предметів, назви понять і відповідають на питання що? – думка, мікроскоп, калина, заняття. До назв істот належать міфічні та […]...
- Іменники, що означають назви істот і неістот – Іменник МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Іменник Іменники, що означають назви істот і неістот Усі іменники поділяються на 2 групи: 1) іменники, що означають назви Істот і відповідають на питання Хто?; 2) іменники, що означають назви Неістот, тобто предметів, явищ, і відповідають на питання Що? До назв істот належать назви людей, тварин, птахів, комах (Дівчина, письменник, сміливець, ведмідь, сокіл, […]...
- СЕМАНТИКО – ГРАМАТИЧНІ ГРУПИ ПРИКМЕТНИКІВ ПРИКМЕТНИК 2. СЕМАНТИКО – ГРАМАТИЧНІ ГРУПИ ПРИКМЕТНИКІВ Поділ прикметників на семантико – граматичні групи зумовлений характером ознаки, наявної у предметі. Природні властивості позамовних об’єктів відтворюють я к і с – н і прикметники; ознаки, передані ними, є безпосередніми й прямими. Вони стосуються зовнішньої форми (величина, обсяг, розмір, колір тощо), внутрішніх особливостей предмета і можуть мати […]...
- ІМЕННИКИ-СИНОНІМИ, ІМЕННИКИ-АНТОНІМИ, БАГАТОЗНАЧНІСТЬ ІМЕННИКІВ Мета: актуалізувати знання учнів про іменники-синоніми, іменники-антоніми, багатозначність окремих іменників; розвивати вміння вибирати з ряду синонімів іменники, які відповідають змісту висловлювання; збагачувати мовлення школярів; виховувати старанність. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 1. Перевірка домашнього завдання (вправа 100, с. 49) – Поясніть лексичне значення виписаних слів. Вугілля – чорний предмет, що походить […]...
- КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 3 З ТЕМИ “ІМЕННИК” (ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ) Мета: навчальна: перевірити знання учнів про іменник; розвивальна: розвивати вміння школярів виконувати тестові завдання; працювати самостійно; логічне мислення; мовленнєві навички; виховна: виховувати любов до мови. Внутрішньопредметні зв’язки: орфографія, пунктуація. Міжпредметні зв’язки: виконання тестових завдань (формування ключової компетенції). Тип уроку: урок перевірки знань та навичок учнів. ПЕРЕБІГ УРОКУ І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ МОТИВАЦІЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, […]...
- Introduktion. Nice to see you again! Introduktion Nice to see you again! Ex. 1, p. 6 1. Spring; 2. The sun; 3. The wind; 4. The boy; 5. Autumn; 6. Rain; 7. Ride the bike; 8. Dance; 9. Play; 10. Umbrella; 11. Rain coat; 12. Sweater; 13. Girl; 14. Child; 15. School children. Ex. 2, p. 7 Пояснення В англійській мові […]...
- Іменники-синоніми, іменники-антоніми. Пряме і переносне значення іменників Урок 28 Тема. Іменники-синоніми, іменники-антоніми. Пряме і переносне значення іменників Мета: актуалізувати знання дітей про синоніми, антоніми, багатозначні іменники, пряме й переносне значення слів, вчити добирати іменники-синоніми й антоніми, визначати пряме й переносне значення; використовувати у мові названі категорії іменників; вчити робити морфологічний аналіз іменників, розвивати й збагачувати мовлення дітей; виховувати любов до рідної мови. […]...
- Іменники-синоніми, іменники-антоніми, багатозначність іменників ІМЕННИК Іменники-синоніми, іменники-антоніми, багатозначність іменників 101. Прочитайте іменники. Добро, війна, радість, мир, герой, бруд, шум, тиша, крик, потворність, мовчання, чистота, купівля, продаж, краса, боягуз, зло, сум. – Доберіть антоніми до виділених іменників. Запишіть парами. Назвіть іменники-назви конкретних предметів. 102. Прочитайте іменники. Бажання, базіка, квартира, колір, маля, мир. – Доберіть до них синоніми з довідки. Довідка: […]...
- Відмінювання іменників чоловічого роду назв істот у давальному та місцевому відмінках однини ІМЕННИК Відмінювання іменників чоловічого роду – назв істот у давальному та місцевому відмінках однини 138. Розгляньте таблицю. Відмінок, питання Іменники чоловічого роду – назви істот Н. в. хто? що? Батько, Василь, добродій Д. в. кому? чому? Батькові (-у), Василеві (-ю), добродієві (-ю) М. в. (на) кому? (на) чому? (на) батькові (-у), (на) Василеві (-ю), (на) […]...
- Правопис закінчень іменників чоловічого роду з основою на твердий, м’який, шиплячий приголосний та Тема. Правопис закінчень іменників чоловічого роду з основою на твердий, м’який, шиплячий приголосний та – й і – р в орудному відмінку однини. (Вправи 161-165). Мета. Ознайомити учнів з особливостями утворення форми орудного відмінка іменників чоловічого роду з основою на твердий, м’який, шиплячий приголосний та – й, – р. Вчити вибирати закінчення з опорою на […]...
- Das Geschlecht der Substantive. Рід іменників – Das substantiv (nomen). Іменник Німецька мова Das substantiv (nomen). Іменник Das Geschlecht der Substantive. Рід іменників До чоловічого роду належать: 1) Осіб чоловічої статі – der Mann (чоловік), der Junge (юнак) 2) Тварин чоловічої статі – der Bär (ведмідь), der Löwe (лев) але: die Gans (гусак), das Pferd (кінь), das Schaf (вівця), das Schwein (свиня) 2. Назви: 1) Пір […]...
- СЕМАНТИКО-СИКТАКСИЧНІ ГРУПИ ПРИСЛІВНИКІВ ПРИСЛІВНИК 5. СЕМАНТИКО-СИКТАКСИЧНІ ГРУПИ ПРИСЛІВНИКІВ Як виразники семантики синтаксичних відношень прислівники неоднорідні і поділяються на обставинно-атрибутивні і власне – обставинні. Обставинно-атрибутивні прислівники виражають ті відношення, що встановлюються внаслідок потрапляння лексичних значень прикметників у придієслівну позицію. Функціонування придієслівного означального прислівника відбувається за аналогією до присубстантивного прикметника. Так, наприклад, обставинно-атрибутивний прислівник виразно у реченні Актор виразно декламує […]...