Філософська антропологія та спеціальні науки про людину

Related posts:

1. Філософська антропологія та релігійні уявлення про людину Філософія світ людини Філософська антропологія та релігійні уявлення про людину Філософська антропологія, незалежно від певного релігійного (а чи навіть атеїстичного) конкретного її відгалуження, приречена розглядати релігійні уявлення, релігію в цілому та ідею Бога як концентроване та історично розвинуте вираження систем людських цінностей та світоглядних орієнтирів. Конкретна ідейно-релігійна орієнтація певної течії філософської антропології може визначати лише […]...
2. Філософська гуманістика та філософська антропологія як спеціальна галузь знання Філософія світ людини Предмет філософської антропології. Різновиди антропологічного пізнавання Філософська гуманістика та філософська антропологія як спеціальна галузь знання. У широкому значенні філософська антропологія обіймає розмірковування про природу (сутність) людини, про критерії “людськості” в усіх сферах життя, про взаємозв’язок людини й світу, “мікрокосм” та “макрокосм”, про вселюдське та індивідуально-унікальне в людині, про людське призначення та можливості […]...
3. Класична і післякласична філософська антропологія Філософія світ людини Антропологічні ідеї та тенденції розвитку в історії західноєвропейської філософії Класична і післякласична філософська антропологія Фейєрбахом завершується класична філософія і починається післякласична. Для розуміння останньої важливо знати, чим нова епоха різниться від попередньої. Перший, хто поставив завдання визначити загальну її характеристику, був слов’янофіл І. В. Киреєвський. На його думку, основна особливість XIX століття […]...
4. ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ Культурологічний словник ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ (грец. anthropos – людина) – філософське вчення про природу, сутність людини....
5. Філософські науки про людину. Основні засади, ідеї та принципи Філософія світ людини Антропологічні ідеї та тенденції розвитку в історії західноєвропейської філософії Філософські науки про людину. Основні засади, ідеї та принципи Гуманістичний аспект філософського знання знайшов яскравий вияв у його структурі та в історичній зміні такої структури, яка складається з центру й периферії, а елементи останньої утворюють певні науки. В античному світі до центру належала […]...
6. Гносеологія та епістемологія науки Філософія посбіник Тема 4. ГНОСЕОЛОГІЯ § 1. Витоки гносеології Гносеологія та епістемологія науки Говорячи про гносеологію, згадаймо споріднену з нею, але дещо відмінну науку – епістемологію. Терміни, що їх позначають, часто вживають як синоніми. Це не зовсім правильно. Тому спробуємо розрізнити ці науки. Епістемологія (від грец. “епістеме” – знання, і “логос” – вчення) є філософсько-методологічною […]...
7. Антропологічний поворот у філософії та в спеціальних науках про людину Філософія світ людини Філософська антропологія та спеціальні науки про людину Антропологічний поворот у філософії та в спеціальних науках про людину Таким чином, у філософської антропології є, так би мовити, власна “оптика”, крізь яку здійснюється синтетичний розгляд людини, що поєднує в собі об’єктивно-науковий підхід із суб’єктно-реалістичною позицією. Така перспектива із необхідністю відбудовує структуру знань про людину […]...
8. Людиномірність науки Філософія світ людини Антропологічні та соціально-культурні виміри наукового пізнання Людиномірність науки Одна з найважливіших тенденцій розвитку сучасної науки – орієнтація на людину, “людино-мірність” науки. Справа в тому, що проблема людини, її ролі й місця у сучасному світі нині стала не лише актуальною теоретичною, але і гострою соціальною проблемою, що зачіпає основи людського буття. Тому й […]...
9. Цінність науки, її достоїнства і недоліки Філософія посбіник Тема 7. ФІЛОСОФІЯ НАУКИ § 1. Особливості наукового пізнання Цінність науки, її достоїнства і недоліки Отже, питання про цінність науки набуло особливого значення у межах самої науки, в осередках вчених та методологів науки. Одним з перших, хто зосередив увагу на цьому питанні, був австрійський філософ науки П. Фейєрабенд. Яка ж цінність науки? Насамперед, […]...
10. Соціально-культурна детермінація науки Філософія світ людини Антропологічні та соціально-культурні виміри наукового пізнання Соціально-культурна детермінація науки Доцільно відзначити, що розуміння принципу соціально-культурної детермінації пізнання теж зазнало суттєвих змін. У філософській літературі протягом тривалого часу панувала думка, згідно з якою суспільні потреби безпосередньо детермінують розвиток науки. Безумовно, така традиція грунтується на реальних підвалинах, і можна віднайти цілу низку епізодів з […]...
11. Етноантропологія як філософська дисципліна Філософія світ людини Людина і народ: етноантропологія Етноантропологія як філософська дисципліна Етноантроподогію можна розуміти як розділ філософської антропології, що вивчає світоглядні особливості етно-національних спільнот, а також умови та принципи комунікації між ними. Націленість на особистісну та етнічну різноманітність людського роду як одну з головних для філософської антропології добре показав Мартін Бубер: “Філософська антропологія має знати, […]...
12. Природа політичних знань. Функції політичної науки Політологія РОЗВИТОК ПОЛІТИЧНОЇ НАУКИ ВІД НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО СЬОГОДЕННЯ ПОЛІТОЛОГІЯ ЯК НАУКА. ОСНОВНІ ПАРАДИГМИ ПОЛІТОЛОГІЇ 4. Природа політичних знань. Функції політичної науки До кінця XIX ст. в політичній науці переважали нормативістський підхід і нормативні знання. Головну увагу було зосереджено на пошуку ідеального політичного ладу, який міг би забезпечити суспільне благо або оптимальну реалізацію природних прав […]...
13. Система політичної науки Політологічний словник Система політичної науки – це систематизоване політичне знання про закономірні взаємозв’язки соціальних суб’єктів, їх мислення і дії з приводу політичної влади, розвитку політичних та громадянських інститутів, держав і міжнародних співтовариств та організацій. Політичне знання оформляється як система окремої науки, що складається з різних наук – власне політології, філософії політики, політичної соціології, етнополітики, міжнародних […]...
14. Метафізичні корені науки як соціального інституту Філософія посбіник Тема 7. ФІЛОСОФІЯ НАУКИ § 1. Особливості наукового пізнання Науку недостатньо визначати сьогодні тільки як сферу культури або як галузь людської діяльності, що пов’язана з виробленням і теоретичною систематизацією об’єктивних знань про світ. Наука, згідно з М. Гайдеггером, – це вирішальний засіб, яким все суще в цілому виявляється для нас. Сьогодні маємо безліч […]...
15. Основні підходи до визначення історичних етапів розвитку психологічної науки – РОЗВИТОК ПСИХОЛОГІЇ ЯК НАУКИ ПСИХОЛОГІЯ НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК РОЗВИТОК ПСИХОЛОГІЇ ЯК НАУКИ Основні підходи до визначення історичних етапів розвитку психологічної науки Вживання слова “психологія” (від давньогрецьких слів “psyche” (душа) і “Lоgіа” (розуміння, знання) уперше зафіксовано в західноєвропейських текстах XVI ст. Поступово слово “психологія” ввійшло до буденного вжитку. Психологами тоді називали знавців душі, людських пристрастей і характерів. Такі психологи користувалися життєвими […]...
16. Філософська думка в Стародавньому Китаї Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ ІІ ФІЛОСОФІЯ СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ Філософська думка в Стародавньому Китаї Значний доробок у загальній скарб світової духовної культури, безумовно, належить стародавньокитайській філософії, яка створила самобутні уявлення про людину та світ як співзвучні реальності, висунула ряд ідей, що своєю орієнтацією на загальнолюдські цінності не втратили своєї актуальності і в наші дні. […]...
17. Філософська думка в українській діаспорі Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ ХІ УКРАЇНСЬКА ФІЛОСОФСЬКА ТА СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНА ДУМКА ХІХ – ХХ СТ. Філософська думка в українській діаспорі Різні причини в різні часи примушували значну частину українського народу емігрувати і поселятися в інших країнах. Характерним є те, що після 1917 р. поряд з економічними постають соціально-політичні причини еміграції, які ще більше посилюються […]...
18. Методологія науки Методологія науки – система принципів і способів дослідження сутності і структури наукового знання і наукової діяльності, закономірностей їх розвитку та обгрунтування на різних етапах існування людства. Найважливішими аспектами сучасної М. н. є дослідження різних теорій та виконуваних ними функцій, сутності наукових законів, методів дослідження, ролі ідеології в таких дослідженнях, способів перевірки теорій, концепцій і гіпотез […]...
19. Позитивна чи негативна антропологія? (Метаморфози антропоцентризму) Філософія світ людини Предмет філософської антропології. Різновиди антропологічного пізнавання Позитивна чи негативна антропологія? (Метаморфози антропоцентризму) Осереддям колізій європейської гуманістики став антропоцентризм – уявлення про людину як центр Всесвіту й кінцеву мету світобудови. Буденно-психологічною передумовою антропоцентризму є те, що кожен із нас, відчуваючи себе як активний, діяльний чинник щодо всього довкілля сприймає себе як суб’єкта, себто […]...
20. Науки, що вивчають організм людини ВСТУП § 1. Науки, що вивчають організм людини Мал. 1.1. А. Везалій (а) і малюнок з трактату “Про будову людського тіла” (б) Організм людини як предмет вивчення. Знання про організм людини – величезна цінність: вони дають змогу боротися з хворобами і попереджати їх виникнення. Розуміння будови й функцій людського організму необхідні кожному. Вивчаючи їх, ви […]...
21. Закон інтернаціоналізації науки Закон інтернаціоналізації науки – внутрішньо необхідні, сталі і суттєві зв’язки між поглибленням розгортання науково-технічної та інформаційної революції, з одного боку, і інтернаціоналізацією наукових досліджень, з іншого, внаслідок чого прискорюється розвиток науки у загальнопланетарному масштабі. Формами вияву цього закону є обмін результатами наукових досліджень між ученими різних країн, обмін науковою літературою, проведення спільних наукових досліджень, міжнародних […]...
22. Предмет фінансової науки ФІНАНСИ Розділ 1. СУТЬ ФІНАНСІВ, ЇХ ФУНКЦІЇ І РОЛЬ Ключові терміни: фінанси; фінансові категорії; фінансові ресурси; фінансові фонди; функції фінансів; фінансове забезпечення; фінансове регулювання; фінансове стимулювання. Після вивчення цієї теми ви будете знати і розуміти: – Сутність фінансів. – Об’єктивну необхідність і суспільне призначення фінансів. – Відмінності між фінансами і грошима і взаємозв’язок з іншими […]...
23. РОЗВИТОК НАУКИ В УКРАЇНІ ПОЧАТКУ ХІХ СТ ІСТОРІЯ КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ Розділ V Пробудження національної свідомості Українського народу РОЗВИТОК НАУКИ В УКРАЇНІ ПОЧАТКУ ХІХ СТ. Суперечливим і складним був розвиток науки в Україні. Ні Росія, ні Австро-Угорщина не були зацікавлені у проведенні наукових досліджень в Україні, з підозрою сприймали прогресивні ідеї. Проте українські вчені зробили вагомий внесок у розвиток науки. Розвитку науки в […]...
24. Економічні науки Економічні науки – сукупність наукових дисциплін (близько 50), які вивчають закони й суперечності розвитку економічних систем у процесі їх історичної еволюції, управління господарством, відносини між людьми і навколишнім середовищем та інші проблеми. Виокремлюють загальні та конкретні Е. н. До загальних належать економічна теорія, політична економія, історія народного господарства, історія економічної думки, теорія управління народним господарством […]...
25. СОЦІОЛОГІЯ НАУКИ Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІОЛОГІЯ НАУКИ – напрям соціол. досліджень, предметом яких є різноманітні і суперечливі взаємовідносини науки і суспільства в цілому, науки і різних сфер суспільства; тенденції розвитку і функціонування науки як соціального ін-ту, специфічного типу соціальної організації; соціальна структура наук, установ і колективів; умови ефективної наук, діяльності; комунікації в науці; мотиви і стимули […]...
26. ПЕРЕВІР, ЯК ТИ ВМІЄШ ЗАСТОСОВУВАТИ ЗНАННЯ ПРО ЛЮДИНУ ТА ЇЇ ОРГАНІЗМ Мета: перевірити, як учні вміють застосовувати знання про людину та її організм; розвивати мислення, пам’ять; виховувати пізнавальний інтерес, самостійність. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 1. Фронтальне опитування – У яких умовах ви зазвичай виконуєте домашні завдання, читаєте і пишете, щоб запобігти псуванню зору? – Як потрібно поводитися, щоб зберегти гарний слух? […]...
27. Антропологія соціальна Антропологія соціальна (гр. anthropos – людина, social – учення) – соціологічна концепція, яка проповідує пріоритет особистості в системі суспільних відносин (економічних, соціальних, політичних, правових та інших) і відповідні принципи дослідження, які лежать в її основі. Найважливішою основою A. c. є пріоритет людини в системі економічних відносин, передусім у відносинах економічної власності. Такий пріоритет передбачає гуманізацію […]...
28. Антропологічні та соціально-культурні виміри наукового пізнання Філософія світ людини Антропологічні та соціально-культурні виміри наукового пізнання У попередній лекції наголошувалося на значенні свідомості, пізнання для життєдіяльності людини. Особливу роль у пізнавальному ставленні людини до світу відіграє така спеціалізована форма пізнання, як наука. Саме антропологічні та соціально-культурні виміри наукового пізнання і будуть у центрі нашої уваги в даній лекції. Спочатку розглянемо контроверзи “сцієнтизм […]...
29. Філософія науки Л. Вітгенштайна Філософія посбіник Тема 7. ФІЛОСОФІЯ НАУКИ § 2. Головні концепції філософії науки Філософія науки Л. Вітгенштайна Людвіг Вітгенштайн (1889 – 1951) – видатний філософ XX ст., не був філософом науки, але його ідеї суттєво вплинули на розвиток філософії науки XX ст., причому як на логічний позитивізм, так і на постпозитивізм. Вітгенштайн розмірковував над класичними філософськими […]...
30. Географічний простір і час. Методологія географічної науки ВСТУП § 2. Географічний простір і час. Методологія географічної науки Географічний простір і час. Нині географічні науки розширили сферу свого пізнання і діяльності аж до навколоземного простору. Етноси і цивілізації, природні й антропогенні трагедії, глобальні зміни в кліматі, взаємозв’язок між природними і соціальними явищами, демографічний вибух, політичні конфлікти, економічні кризи – все опинилося серед інтересів […]...
31. Виникнення політичної науки Політологія РОЗВИТОК ПОЛІТИЧНОЇ НАУКИ ВІД НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО СЬОГОДЕННЯ ПОЛІТОЛОГІЯ ЯК НАУКА. ОСНОВНІ ПАРАДИГМИ ПОЛІТОЛОГІЇ 1. Виникнення політичної науки У І тисячолітті до н. е. людство розвивалось у формі трьох цивілізацій: Китаю, який дав Конфуція і Мо Цзи, Індії, яка дала Будду, і Персії, яка дала Заратустру. В цей період у всіх стародавніх народів панували […]...
32. ГНОСЕОЛОГІЯ Культурологічний словник ГНОСЕОЛОГІЯ (від грец. gnosis – пізнання і… логія) – вчення про сутність і закономірності пізнання, теорія пізнання; розділ філософії, що вивчає проблеми природи пізнання і його можливостей, відношення знання до реальності, загальні умови пізнання та умови його достеменності та істинності....
33. Спеціальні фонди Спеціальні фонди – фонди, які створює підприємство, фірма або компанія для розвитку виробництва або колективного споживання та інших цілей, які формуються з їх прибутку. До С. ф. належать фонд на капітальні вкладення, резервний фонд (створюється акціонерною компанією для покриття її збитків і погашення облігацій, а також викупу імітованих ним акцій), ремонтний фонд (для проведення капітального, […]...
34. Значення знань про людину для збереження її здоров’я ВСТУП УРОК 2. Значення знань про людину для збереження її здоров’я Освітня мета: формувати поняття здоров’я, ознайомити з основними факторами, що зміцнюють і ослаблюють здоров’я людини; на­вчити застосовувати на практиці науково обгрунтовані знання та правила особистої і громадської гігієни, зміцнювати і загартовувати свій організм, стати фізично розвиненою, здорового, здатного до будь-якої праці особистістю. Основні поняття […]...
35. Сугестивний вплив на людину ІННОВАЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ Тема 9. Синергетичні засади реклами11 9.3. Сугестивний вплив на людину Розглянемо поведінково-ситуативний тип сугестивного впливу на людину. Він грунтується на певних принципах інформаційного маніпулювання поведінкою людини. Це принципи: 1) автоматичної послідовності, 2) взаємного обміну, 3) соціального доказу, 4) авторитету, 5) прихильності, 6) дефіциту. Розглянемо кожен з цих принципів, згідно з концепцією “психології впливу” […]...
36. Науки, що вивчають природу ВСТУП § 1. Науки, що вивчають природу Вивчення параграфа допоможе вам: – називати природничі науки та їх внесок у вивчення природи; – пояснювати значення досягнень природничих наук. Природа навколо нас. Людина завдячує природі за необхідні їй для життя кисень і воду, їжу, матеріали для виготовлення одягу, машин і механізмів, будівництва помешкань та за багато чого […]...
37. Класична політична економія найбільшого розквіту досягла в Англії. Хто був справжнім творцем економічної науки? Історія економічних вчень КЛАСИЧНА ШКОЛА ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ Класична політична економія найбільшого розквіту досягла в Англії. Хто був справжнім творцем економічної науки? Класична політична економія найбільшого розквіту досягла в Англії у період мануфактурного капіталізму і промислового перевороту (друга половина XVIII ст.). Англія тієї доби в економічному відношенні вже була найрозвинутішою країною світу. Тут ринкові відносини досягли […]...
38. Спеціальні права запозичення (СПЗ) Спеціальні права запозичення (СПЗ) (англ. SDR – Special Drawing Rights) – міжнародні розрахункові та резервні засоби, випущені МВФ. СПЗ виконують деякі функції світових грошей: регулювання сальдо платіжних балансів, поповнення офіційних резервів і розрахунків з МВФ, регулювання обсягів міжнародної ліквідності, зіставлення вартості національних валют. СПЗ запроваджені в обіг 1969 (відповідно до рішення МВФ) з метою усунення […]...
39. Спеціальні види оздоблення шовкових тканин Матеріалознавство швейного виробництва ОСНОВИ ТЕХНОЛОГІЇ ТЕКСТИЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА ОЗДОБЛЕННЯ ТКАНИН Спеціальні види оздоблення шовкових тканин Залежно від виду та призначення шовкові тканини можуть піддаватися спеціальним оздобленням. Плащові, костюмні та платтєві тканини піддають водотривкому оздобленню. Костюмні та платтєві тканини з штучних волокон піддають незминальним оздобленням. Тканини з штучних волокон та ниток, які мають високу усадку, піддають протиусадочним […]...
40. Предмет, об’єкт, завдання і методи науки про довкілля ТЕМА І ЕКОЛОГІЯ ЯК НАУКА ПРО ДОВКІЛЛЯ § 2. Предмет, об’єкт, завдання і методи науки про довкілля Предмет, об’єкт і завдання науки про довкілля. У розвинутих країнах світу під терміном “екологія” традиційно розуміють “біоекологію”. Для широкого трактування сучасної екології використовують терміни “наука про довкілля”, “система наук про довкілля” тощо. Підтвердженням цьому є визначення екології сучасними […]...