ФІЗИКА І ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКІ ЦІННОСТІ
УЗАГАЛЬНЮЮЧІ ЗАНЯТТЯ
§ 56. ФІЗИКА І ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКІ ЦІННОСТІ
Фізика безпосередньо впливає на інші науки, як природничі, так і гуманітарні, забезпечує їх швидкий розвиток, а також сприяє виникненню нових наук.
Немає жодної людини, якій не доводилося б спостерігати за зірками на небі. І відразу ж виникає ряд цікавих запитань. Що є Всесвіт? Що відбувається в далеких від нас світах? Чи існує межа у Всесвіті? Що таке зоряні скупчення? Чи самотні ми у Всесвіті? Можна нескінченно милуватися небом і думати про нього, але відповіді не знайдеш,
Установки, прилади і застосовувати закони фізики. І людина створила такі прилади і відкрила такі закони. Спочатку були просто зорові труби, а на сьогодні це величезні радіотелескопи, які уловлюють випромінювання, що йдуть із Всесвіту з величезних відстаней (декількох мільярдів світлових років; світловий рік – це відстань, яку світло проходить із швидкістю 3 – 108 м/с за один рік). Матеріал, отриманий за допомогою астрофізичної апаратури, розшифровують і дізнаються про абсолютно нові процеси, що відбуваються у Всесвіті.
Таким чином, на стику фізики й астрономії виникла
Мозок людини – унікальне і дивовижне явище природи! У ньому народжуються думки, які є керівниками продуктивної людської діяльності. Проте механізм мислення до теперішнього часу ще мало вивчений, хоча за допомогою такого фізичного приладу, як електроенцефалограф, навчилися проводити різні дослідження.
А загадка спадковості, що мучила вчених багато років! Чому, наприклад, дитина успадковує ознаки матері і батька? Ця загадка була розгадана, коли за допомогою рентгенівського випромінювання була вивчена структура молекул, що є носіями спадковості. На стику фізики і біології виникла одна з перспективних на сьогодні наук – біофізика.
Бурхливий розвиток фізики в останні десятиліття, розширення сфери її застосування, впровадження нових методів дослідження й апаратури привели до того, що деякі розділи фізики отримали право на самостійне існування. До них відносять астрофізику, біофізику, геофізику, фізичну хімію, хімічну фізику, фізику напівпровідників тощо. Природно, що між різними розділами немає різкої межі, вони частково перекриваються, збагачуючи один одного. Широке практичне застосування отримали такі фізико-технічні науки, як радіоелектроніка, радіофізика, електроакустика, космічна фізика.
Сучасний фахівець, у якій би галузі він не працював, повинен бути всебічно розвиненим, знати основи наук, у тому числі й фізики. Це стосується не тільки тих, хто створює музичні інструменти, ставить експеримент або відтворює уявлення ілюзіону, а й тих, хто присвятив себе музиці, культурі і мистецтву, які, як може здатися на перший погляд, не пов’язані безпосередньо з фізикою.
Отже, фізичні методи дослідження проникли в багато наук, і тому фізика є на сьогодні лідером природознавства, що породжує виникнення нових наук.
Ми говорили про практичне значення фізики в житті сучасного суспільства. Цим її роль не вичерпується. Фізика стала основою для певних принципів наукового стилю мислення. Це і впевненість у неминучості відкриття парадоксальних фактів, і в тому, що все в світі причинно обумовлено, а головне, – при аналізі будь-якої події можна знайти її причини. Це і здоровий скептицизм, і прагнення поставити під сумнів свої і чужі твердження, перевіряючи їх фактами й експериментальними даними.
З найперших кроків зародження наукових знань людям було властиве прагнення не тільки зрозуміти окремі природні явища, а й створити загальне цілісне уявлення про світ. Це прагнення грунтувалося на переконанні, що світ – це не скупчення розрізнених речей і подій, а єдине взаємозв’язане ціле, що розвивається. Зверніть увагу, як про це сказав давньогрецький учений Геракліт: “Світ… не створений ніким з людей і богів, а був, є і буде вічно живим вогнем, що закономірно спалахує і закономірно згасає”.
Правда, стародавні мислителі намагалися всі багатства зовнішнього світу звести до першооснов, з яких складається те, що існує (такими у Емпедокла були вогонь, земля, вода, повітря). На сьогодні це вкрай наївні уявлення, але сама ідея, покладена в їх основу, не застаріла і сьогодні: світ – це єдине ціле, і людина може і повинна створити у своїй свідомості загальну картину природи. Впевненість у цьому була і на сьогодні є джерелом того невичерпного оптимізму і надзвичайної наполегливості, з якими фізики всіх епох шукали і продовжують шукати загальні закони природи, з яких складається узагальнений образ, загальна модель природи, що покладена в основу нашого світобачення. “Людина прагне якимсь адекватним способом створити в собі просту і зрозумілу картину світу. Вищим обов’язком фізиків є пошук тих загальних елементарних законів, з яких можна отримати картину світу” у – підкреслював А. Ейнштейн. У кожної людини завдяки вивченню фізики повинно залишитися загальне розуміння фізичної картини світу. Таким чином, фізика як наука, що дає світоглядні знання і норми мислення, є найважливішим елементом загальнолюдської культури.
Видатний фізик XX ст., один з творців квантової фізики, Н. Бор говорив: “Встановити різку відмінність між філософією природознавства і людською культурою, звичайно, неможливо. Насправді, фізичні науки є невіддільною частиною нашої цивілізації: це відбувається не тільки тому, що наше оволодіння силами природи, яке все збільшується, абсолютно змінило матеріальні умови життя, а й тому, що вивчення цих наук дало так багато для з’ясування того оточення, на тлі якого існуємо ми самі”.
Академік П. Капіца свого часу підкреслював, що “…красота і захоплення проникненням в нові, незвідані області і полягає в тому, що людина не може передбачати того, що вона там для себе знайде. Весь накопичений історичний досвід показує, що проникнення в нові галузі завжди відкриває і нові можливості поняття людської культури”.
А ось вислів американського фізика – творця водневої бомби – Е. Теллера: “Учений не відповідає за закони природи. Його справа полягає тільки в тому, щоб з’ясувати, яким чином вони функціонують. Питання про те, чи потрібно робити водневу бомбу, застосовувати чи ні, вченого не стосується”. Цікаво, а як би ви поставилися до цієї думки?
Видатний англійський філософ і природодослідник Ф. Бекон проголосив фізику “матір’ю всіх наук”, яка перша вказує шлях розвитку культури людства. “Головне, робіть все з пристрастю. Це дуже прикрашає життя”, – зазначав свого часу Л. Ландау, видатний фізик, лауреат Нобелівської премії.
Врешті-решт, за висловом одного із знаменитих фізиків М. Лауе, освіта є те, що залишається після того, як все вивчене забуте”. У цьому афоризмі є глибокий сенс.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...