Форма правління
Частина перша
ОСНОВИ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ
§ 3. Державни лад
3.Форма правління.
Першою складовою форми держави є форма правління. Форма правління визначає організацію влади в країні, порядок утворення, взаємодії органів влади й управління.
Король Бутану – держави в Східних Гімалаях
Відповідно до цих ознак, держави поділяють на республіки й монархії.
Пригадайте визначення республіки й монархії, відомі вам із курсу історії.
У монархії влада належить одній особі – монарху: королю, царю,
Монархії є абсолютні, у яких уся необмежена (абсолютна – звідси і назва) влада належить монарху. Такою були Англія
Абсолютні монархії поділяють на деспотичні та теократичні. У деспотичній монархії монарх має нічим не обмежену владу і, як правило, спирається на військо. Сутність теократичної монархії стає зрозумілою із самої назви. Теократія – у перекладі з давньогрецької “влада бога” (теос – бог, кратос – влада). Вважається, що нині у світі існує дві теократичні монархії – Саудівська Аравія й Ватикан, у яких світська й духовна (релігійна) влада належить одній особі.
Існують й обмежені монархії, у яких влада монарха більшою чи меншою мірою обмежена законом (конституцією) і парламентом, що обирається народом. Прикладами сучасної обмеженої монархії є Велика Британія, Іспанія, Японія тощо.
Серед обмежених монархій виокремлюють дуалістичні та парламентарні (конституційні). Назва дуалістична монархія походить від латинського слова dualis – подвійний. У такій монархії главою держави є монарх, який очолює (реально чи лише формально) виконавчу владу. Парламент у дуалістичній монархії приймає закони, але водночас силу закону мають і рішення монарха. Уряд несе відповідальність як перед парламентом, так і перед монархом. У цьому полягає подвійність характеру влади в дуалістичній монархії. Такими є Марокко, Кувейт, Йорданія. Однак більш поширеними нині є парламентарні монархії, якими є більшість монархій Європи.
У такій монархії обов’язково існує парламент, який формує уряд. Монарх позбавлений права видавати закони, він не бере безпосередньої участі в роботі уряду. Рішення монарха в парламентарній (конституційній) монархії набуває чинності лише в разі його підписання главою уряду або відповідним міністром. Таке підписання має назву контрасигнація (контрасигнування).
У республіці, на відміну від монархії, джерелом влади є народ. Органи влади формуються шляхом виборів і мають певний строк повноважень. У республіці будь-який представник влади – аж до найвищого – несе юридичну відповідальність за свої дії, може бути відсторонений від влади, відправлений у відставку.
Отже, республіка – форма правління, джерелом влади в якій є народ, представники влади обираються на певний строк і несуть відповідальність за свої дії.
Республіки поділяють на парламентські, президентські та змішані.
У парламентській республіці уряд формується парламентом і підзвітний йому (ФРН, Італія). У такій республіці президент здебільшого обирається парламентом і має переважно представницькі функції.
Для президентської республіки (США, Бразилія, Мексика) притаманним є те, що президент обирається загальними виборами, він очолює і формує уряд. Уряд несе відповідальність перед президентом, складає повноваження перед новообраним президентом.
Змішана республіка поєднує ознаки як президентської, так і парламентської республіки. Нині саме така форма республіки набула найбільшого поширення. У змішаній республіці парламент і президент спільно формують уряд. Змішані республіки існують у Франції, Австрії, Польщі, Румунії тощо.
Це цікаво
Нині у світі існує майже 140 республік і 30 монархій. В історії найдавнішими республіками вважають Афінську й Спар танську республіки в Стародавній Греції (V-IV ст. до н. е.),
Римську республіку (V-II ст. до н. е.).
Більшість існуючих монархій (з них 14 знаходиться в Азії, 12 – у Європі, 3 – в Африці та 1 – в Океанії) – обмежені монархії. Однак Саудівська Аравія, Об’єднані Арабські Емірати, Оман, Бруней, Катар і Ватикан залишаються абсолютними монархіями.
Хоча в більшості монархій глава держави отримує владу в спадок, Ватикан – теократична монархія існують монархії, де монарх отримує
Ватикан – теократична монархія
Владу внаслідок виборів. Так, Папа Римський – глава теократичної монархії Ватикан і предстоятель Римської католицької церкви – обирається конклавом – зібранням вищого католицького духовенства. Виборною монархією іноді називають Малайзію, глава якої – верховний правитель – обирається на засіданні Ради правителів строком на п’ять років.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...