ФОРМА РОСТУ

Related posts:

1. ЖИТТЄВА ФОРМА Екологія – охорона природи ЖИТТЄВА ФОРМА – 1) у тварин – група систематично споріднених організмів, здебільшого з близьких рядів або родин, що мають подібні екол.-морф, пристосування для життя в однаковому середовищі; 2) у рослин (біоморфа) – сукупність видів рослин, подібних за зовн. виглядом (габітусом), зумовленим анатомо-морф. будовою й еколого-фізіол. ознаками, які виробилися в процесі еволюції […]...
2. ІНГІБІТОРИ РОСТУ РОСЛИН Екологія – охорона природи ІНГІБІТОРИ РОСТУ РОСЛИН – речовини, які сповільнюють перебіг ростових процесів в організмі рослини. І. р. р. нагромаджуються у бруньках і насінні рослин восени, в період припинення їх росту й переходу в стан спокою. До прир. І. р. р. належать кумарин та його похідні, саліцилова, абсцизова та ін. кислоти, що утворюються в […]...
3. РЕГУЛЯТОРИ РОСТУ РОСЛИН Екологія – охорона природи РЕГУЛЯТОРИ РОСТУ РОСЛИН – створені штучно орг. сполуки, які в малих конц. впливають на ріст і розвиток рослин. Р. р. р. відповідають гормонам тварин. Прикладом є біологічно активна речовина хлорохолін-хлорид, використання якої, за оцінками токсикологів, пов’язане з великим ризиком, оскільки недостатньо досліджена її дія на організм людини....
4. СТИМУЛЯТОРИ РОСТУ РОСЛИН Екологія – охорона природи СТИМУЛЯТОРИ РОСТУ РОСЛИН – хім. речовини, які за певних умов прискорюють ростові процеси в рослинах. Ними бувають прир. речовини, що виробляються рослинами, й синт. С. р. р. широко застосовують у с. г. для стимулювання утворення коріння на живцях, для отримання великих плодів, зменшення опадання плодів тощо....
5. ФОРМА САМОУПРАВЛІННЯ ПОПУЛЯЦІЙНА Екологія – охорона природи ФОРМА САМОУПРАВЛІННЯ ПОПУЛЯЦІЙНА – саморегулювання системи, що базується на різноякісності її численних складових підсистем, які відбираються в результаті зовн. впливів середовища та внутр. взаємодій у самій системі (напр., прир. добір)....
6. ФОРМА САМОУПРАВЛІННЯ ОРГАНІЗМЕНА Екологія – охорона природи ФОРМА САМОУПРАВЛІННЯ ОРГАНІЗМЕНА – саморегулювання системи, що повністю чи частково відбувається за командами з керівного центру (напр., мозку у вищих тварин) або багатьох центрів-організаторів (фактичний стан організмів, який крім мозку регулюють залози внутр. секреції та секреторні виділення багатьох ін. органів і тканин)....
7. ФОРМА САМОУПРАВЛІННЯ КОНСОРЦІЙНА Екологія – охорона природи ФОРМА САМОУПРАВЛІННЯ КОНСОРЦІЙНА – метод саморегулювання системи, особливістю якої є постійно мінливий центр, об’єкт, що перебуває в прямих чи опосередкованих зв’язках з периферійними об’єктами (напр., дерево, яке росте, потім загинуло і гниє, та пов’язане з ним тваринне, рослинне і мікробне населення)....
8. БІОМОРФА Екологія – охорона природи БІОМОРФА – життєва форма рослин, що визначається їхньою ген. природою, формою росту та біол. ритмом. До особливих Б. належать, напр., мохи, хвощі, монокарпічні рослини, вічнозелені чагарники, листопадні широколистяні дерева тощо....
9. СЛАНИКИ Екологія – охорона природи СЛАНИКИ, сланкі рослини – низькорослі форми дерев, рідше кущів, адаптовані до несприятливих умов середовища. Для них характерне утворення гілок, притиснутих і прикріплених придатковими коренями до грунту. С. поширені біля верхньої межі лісу в горах, тундрі, на мор. узбережжі....
10. УПРАВЛІННЯ ПОПУЛЯЦІЯМИ Екологія – охорона природи УПРАВЛІННЯ ПОПУЛЯЦІЯМИ – штучне регулювання чисельності, статевовікового складу популяцій, а в разі потреби вилучення з них небажаних за морф, чи ін. ознаками особин....
11. ТИП РОСЛИННОСТІ Екологія – охорона природи ТИП РОСЛИННОСТІ – найвища класифікаційна одиниця рослинності, сукупність схожих за будовою і зовн. виглядом рослинних формацій з переважанням однієї й тієї самої життєвої форми. Напр., ліс. Т. р....
12. ПАЛЬМЕТА ВІЛЬНОГО РОСТУ Сад і город (енциклопедія) ПАЛЬМЕТА ВІЛЬНОГО РОСТУ При формуванні пальмети вільного росту закладають дві протилежно розташовані скелетні гілки, орієнтуючи їх уздовж ряду дерев. Вони складуть основу крони. Наступні скелетні гілки на провіднику закладають або ярусами, або поодиноко. При цьому необов’язково витримувати відстань між ними, як у скісної пальмети. Основне гілля в пальмети вільного росту швидше […]...
13. ТИП ЛАНДШАФТУ Екологія – охорона природи ТИП ЛАНДШАФТУ – вища таксономічна одиниця типологічної класифікації ландшафтів, яка об’єднує всі подібні за генезисом, морф, структурою, фіз.-геогр. процесами ландшафти (напр., пустинні ландшафти)....
14. КСЕРОМОРФНА СТРУКТУРА Екологія – охорона природи КСЕРОМОРФНА СТРУКТУРА – сукупність морф., анат. і фізіол. особливостей рослин, що визначають успішне зростання їх у посушливих умовах середовища....
15. ГАЗОСТІЙКІСТЬ РОСЛИН Екологія – охорона природи ГАЗОСТІЙКІСТЬ РОСЛИН – здатність багатьох видів рослин зберігати життєздатність в умовах забруднення середовища токс. газами. Забезпечується їхніми анат.-морф., фізіол. та біохім. особливостями, що здійснюють ефективну метаболічну деградацію та окиснювальну детоксикацію домішок, що надходять....
16. КОНСОРЦІЙНА ФОРМА САМОУПРАВЛІННЯ Екологія – охорона природи КОНСОРЦІЙНА ФОРМА САМОУПРАВЛІННЯ – див. Форма самоуправління консорційна....
17. ОРГАНІЗМЕНА ФОРМА САМОУПРАВЛІННЯ Екологія – охорона природи ОРГАНІЗМЕНА ФОРМА САМОУПРАВЛІННЯ – див. Форма самоуправління організмена....
18. ГЕОФІТ(И) Екологія – охорона природи ГЕОФІТ(И) – різновид життєвої форми криптофітних багаторічних рослин, у яких бруньки відновлення та органи з запасними поживними речовинами (цибулини, бульби, кореневища) розвиваються в грунті. Див. також Криптофіти....
19. ЕЛЕМЕНТ СЕРЕДОВИЩА Екологія – охорона природи ЕЛЕМЕНТ СЕРЕДОВИЩА – термін не визначеного змісту, збігається іноді за змістом з компонентами, що утворюють середовище, або з компонентами ландшафту, іноді відповідає їхнім кінцевим дискретам (напр., особина певного виду, окреме озерце або калюжа для водяного компонента), може визначати окремі частини прир. систем, які відрізняються морф, і (або) функц. особливостями (підсистеми типу […]...
20. КРИПТОФІТИ Екологія – охорона природи КРИПТОФІТИ – багаторічні трав’янисті рослини, у яких наземні органи на зиму відмирають, а закладені на кореневищах, цибулинах чи ін. органах бруньки відновлення зимують у грунті (геофіти) або воді (гідрофіти). К. – вид життєвої форми рослин....
21. ФОРМА РЕЛЬЄФУ Екологія – охорона природи ФОРМА РЕЛЬЄФУ – нерівності земної поверхні різного розміру (розрізняють по низхідній мегарельєф, макрорельєф, мезорельєф, мікрорельєф та нанорельєф), опуклі (позитивні) Ф. р. та ввігнуті (негативні) Ф. р., що мають різне походження (тектонічне, вулканічне, ерозійне тощо)....
22. РЕЖИМ ЕКОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи РЕЖИМ ЕКОЛОГІЧНИЙ – хід зміни чинників середовища, кільк. градації екол. чинників, їх сезонні зміни, тривалість прояву. Напр., для росту й розвитку рослин найсуттєвішими є Р. е. вологості, освітлення, трофності тощо....
23. ЛІАНИ Екологія – охорона природи ЛІАНИ – рослини, не здатні без опори зберігати вертикальне положення. До Л. належать рослини з витким або лазячим стеблом. Серед них трапляються рослини, які мають пристосування обох типів (напр., хміль). Серед Л. є дерев’янисті і трав’янисті рослини різних систематичних груп (понад 2 тис. видів). Поширені переважно у вологих тропічних лісах, трав’янисті […]...
24. ЧЕРГУВАННЯ ПОКОЛІНЬ Екологія – охорона природи ЧЕРГУВАННЯ ПОКОЛІНЬ -1) у тварин – послідовна зміна в життєвому циклі певного виду двох або кількох поколінь, що відрізняються одне від одного морф, ознаками, фізіол. особливостями і способом життя. Ч. п. підвищує пристосованість виду до змінних умов існування; 2) у рослин – чергування в циклі розвитку двох поколінь: статевого (гаметофіту) і […]...
25. НАНІЗМ Екологія – охорона природи НАНІЗМ – явище карликовості; морф, адаптації рослин до життя в холодних та ін. несприятливих місцях існування. їм властиві невеликі розміри, уповільнений осьовий ріст, компактність, зближення меживузлів, дрібнолистість (карликова береза, карликові верби тощо)....
26. ДЕРЕВОСТАН Екологія – охорона природи ДЕРЕВОСТАН – 1) сукупність дерев, що є основою будь-якого насадження; 2) будь-яка сукупність дерев (звичайно така, як ліс). Розрізняють чистий Д., де ростуть дерева однієї породи (напр., Д. сосновий), та змішаний Д., де ростуть дерева двох, трьох чи більшої кількості порід (напр., Д. сосново-березово-ялиновий), а також звичайний Д. (з одним ярусом […]...
27. АМЕНСАЛІЗМ Екологія – охорона природи АМЕНСАЛІЗМ – форма взаємозв’язку між організмами, за якої один із них пригнічує життєдіяльність ін., не зазнаючи негативного зворотного впливу. Напр., виявом А. між плісеневими грибами роду Pinicillum та бактеріями є пригнічення росту бактерій, спричинене дією на них пеніциліну, що виділяється грибами....
28. ІМУНІТЕТ (РОСЛИН) Екологія – охорона природи ІМУНІТЕТ (РОСЛИН) – несприйнятливість рослин до збудників захворювань і шкідників та до продуктів їхньої життєдіяльності. Особливим виявом І. (р.) є стійкість і витривалість. Стійкість рослин полягає в тому, що рослини певного сорту (іноді виду) не ушкоджуються хворобами чи шкідниками або ушкоджуються меншою мірою, ніж ін. сорти (чи види). Витривалість рослин – […]...
29. ЗАКОН ЗБІЛЬШЕННЯ РОЗМІРІВ (РОСТУ) ТА МАСИ ОРГАНІЗМІВ У ФІЛОГЕНЕТИЧНІЙ ГІЛЦІ Екологія – охорона природи ЗАКОН ЗБІЛЬШЕННЯ РОЗМІРІВ (РОСТУ) ТА МАСИ ОРГАНІЗМІВ У ФІЛОГЕНЕТИЧНІЙ ГІЛЦІ (КОПА І ДЕНЕРА) – з плином геол. часу форми, що виживають, збільшують свої розміри (а, отже, й масу), а далі вимирають. Це відбувається тому, що чим дрібніші особини, тим їм важче протистояти процесам зміни ентропії (що зрівноважують розподіл енергії), закономірно організувати […]...
30. ГЕМЕРОФОБ Екологія – охорона природи ГЕМЕРОФОБ – 1) вид рослин, зниклий внаслідок впливу людини на прир. рослинність; 2) види рослин і тварин, які уникають співіснування з культ, рослинами (напр., більшість рослин лісу, дрофа та ін.)....