Формені елементи крові. Еритроцити, їхня будова і функції
РОЗДІЛ IX. ЛЮДИНА
Тема 3. КРОВ І ЛІМФА
УРОК 18. Формені елементи крові. Еритроцити, їхня будова і функції
Освітня мета: сформувати поняття про еритроцити; розкрити особливості будови червоних кров’яних тілець, їх функцію. Сформувати поняття про недокрів’я.
Основні поняття і терміни: еритроцити, гемоглобін, недокрів’я.
Обладнання: таблиця “Кров”, модель еритроцита, мікроскопи, мікропрепарати крові людини і жаби.
Структура уроку, основний зміст і методи роботи
І. Актуалізація знань учнів про внутрішнє середовище
Виконання тестового завдання.
З переліку (1-10) виберіть відповіді на запитання (I-XIІ) і зашифруйте їх. Відповіді обговоріть із сусідом по парті.
1. Лімфа.
2. Плазма крові.
3. Клітини крові.
4. Кисень.
5. Вуглекислий газ.
6. Міжклітинна рідина.
7. Вода, солі.
8. Кров.
9. Поживні речовини.
10. Продукти життєдіяльності клітин.
І. Що з переліченого належить до внутрішнього середовища організму?
II. Що входить до складу крові?
III. Що міститься в плазмі крові?
IV. Що міститься в лімфі?
V. Які речовини виходять з крові в міжклітинну рідину?
VI. Які речовини поглинаються
VII. Які речовини виділяються з тканинних клітин у міжклітинну рідину?
VIII. Що входить до складу плазми?
IX. Що залишиться, якщо з крові видалити клітини?
X. З чого утворюється лімфа?
XI. Як називається рідка частина крові?
XII. Що утворюється в клітинах тіла в процесі окиснення і розкладу органічних речовин?
(I -1,6, 8; II – 2, 3; III – 4, 5, 7, 9, 10; IV – 5, 7, 10; V -2, 4, 7, 9; VI – 4, 7, 9; VII – 5, 7, 10; VIII – 4, 5, 7, 9, 10; IX – 2; X – 6; XI – 2; XII – 5, 10).
II. Мотивація навчальної діяльності.
Користуючись малюнком таблиці “Кров”, учні відповідають на запитання:
– Яких клітин в крові найбільше?
– Від чого залежить колір крові?
– Чи мають еритроцити людини ядро?
– Яку форму мають клітини еритроцитів?
Проблемне запитання.
Яку роль відіграє особлива форма еритроцитів і чому вони втратили ядро?
III. Вивчення нового матеріалу.
1. Формені елементи крові. Еритроцити, їх будова і функції. (Розповідь вчителя з елементами бесіди, демонстрування моделі еритроцита.)
А) Відносні розміри еритроцитів у різних тварин і людини.
Б) Короткі відомості про відкриття еритроцитів.
Вперше плаваючі у крові тільця побачив італійський лікар М. Мальпігі (1661 p.). Ці тіла він прийняв за жирові кульки, а не клітини. Це були еритроцити.
В) Вміст в 1 мл крові: 5 млн. (у чоловіків) і 4,5 млн. (у жінок). Діаметр – 7-8 мкм.
Г) Утворення еритроцитів. Еритроцити утворюються в червоному кістковому мозку – 2,5 млн/с. Живуть 120 днів, руйнуються в селезінці і у клітинах печінки.
Д) Будова еритроцитів. Гемоглобін і його властивості.
Е) Транспортна функція еритроцитів.
Утворення нестійких сполук гемоглобіну з киснем, вуглекислим газом.
Нb + O2 НbO2 – оксигемоглобін;
Нb+СO2 НbСO2 – карбгемоглобін.
Стійка сполука гемоглобіну з чадним газом:
Hb+СО → НbСО – карбоксигемоглобін.
Це дуже небезпечно: якщо у повітрі 0,5% СО, то з ним з’єднується понад 50% гемоглобіну, а це рівноцінно втраті 50% еритроцитів, тому що вони вже не здатні здійснювати транспортну функцію.
Повідомлення вчителя:
Єгипетські фараони вважали, що в них “голуба кров” і її не можна змішувати з кров’ю простолюдинів. Тому шлюби були внутрішньо-сімейними. До складу гемоглобіну входить залізо, тому кров червона. Чи може бути голуба кров?
У крові кальмарів, молюсків, ракоподібних і павуків міститься дихальний пігмент гемоціанін (містить Сu) – гемолімфа у них голубого кольору.
В деяких видів кільчастих червив завдяки пігменту гемеритрину кров має рожевий колір.
У деяких багатощетинкових червив кров зеленого кольору – міститься пігмент хлорокруорин.
Ж) Недокрів’я, його причини та запобігання.
Лабораторна робота №3
Тема. Мікроскопічна будова крові людини.
Мета: навчитися розрізняти формені елементи крові людини і жаби, визначати ефективність перенесення кисню кров’ю людини. Обладнання: мікроскопи, готові забарвлені мікропрепарати крові людини і жаби, таблиця “Кров людини”, підручник.
Хід роботи
1. Підготуйте мікроскоп до роботи.
2. Встановіть під мікроскопом мікропрепарат крові людини і розгляньте його при великому збільшенні. Порівняйте структуру та відносну кількість еритроцитів, лейкоцитів, тромбоцитів.
3. Зверніть увагу на будову еритроцита людини. Які особливості будови ви помітили? Замалюйте еритроцит людини.
4. Розгляньте під мікроскопом мікропрепарат крові жаби. Порівняйте форму, розміри, наявність ядра еритроцитів людини і жаби. Замалюйте еритроцит жаби. В яких еритроцитах, на вашу думку, більше гемоглобіну і чому?
5. Результати спостережень занесіть у таблицю.
Ознаки для порівняння | Еритроцит людини | Еритроцит жаби |
1. Форма | ||
2. Відносні розміри | 20,2 мкм | |
3. Наявність ядра | ||
4. Кількість в 1 мм3 | 400 000 | |
5. Колір |
6. Зробіть висновки, відповівши на запитання:
А) Чим пояснити більшу ефективність перенесення кисню кров’ю людини, ніж жаби?
Б) В чому полягає біологічне значення великої загальної поверхні еритроцитів крові людини?
IV. Закріплення знань учнів.
Розв’язування задач:
1. У 100 мл крові людини міститься в середньому 16,7 г гемоглобіну. Визначте його кількість у вашій крові.
2. Загальна кількість гемоглобіну у крові людини – 600-700 г. Який максимальний об’єм кисню в крові людини, якщо 1 г гемоглобіну при повному насиченні зв’язує 1,34 см3 кисню?
3. Двом учням зробили аналіз крові. Один учень живе в селі, а другий – у центрі великого міста. Як ви вважаєте, чи однакова кількість гемоглобіну в крові цих учнів?
Завдання: визнач за алгоритмом будову і функцію еритроцитів.
Будова і функції еритроцитів
V. Домашнє завдання.
Вивчити відповідну тему з підручника.
Підготувати повідомлення про історію переливання крові.