Формування ландшафтів у дібровах

Related posts:

1. Рубки формування ландшафтів у березових лісостанах Лісівництво РОЗДІЛ 4. ВЕДЕННЯ ГОСПОДАРСТВА У ЛІСАХ ЗЕЛЕНИХ ЗОН Лекція 7. ОСОБЛИВОСТІ РУБОК ФОРМУВАННЯ ЛАНДШАФТІВ У НАСАДЖЕННЯХ РІЗНОГО ПОРОДНОГО СКЛАДУ 7.3 Рубки формування ландшафтів у березових лісостанах Дерева берези повислої відрізняються високими декоративними якостями: у них добре розвинуті широкі крони, білокорі стовбури. Як правило, в березняках формуються однопородні з рівномірним розміщенням дерев на площі ландшафти […]...
2. Рубки формування ландшафтів у соснових лісостанах Лісівництво РОЗДІЛ 4. ВЕДЕННЯ ГОСПОДАРСТВА У ЛІСАХ ЗЕЛЕНИХ ЗОН Лекція 7. ОСОБЛИВОСТІ РУБОК ФОРМУВАННЯ ЛАНДШАФТІВ У НАСАДЖЕННЯХ РІЗНОГО ПОРОДНОГО СКЛАДУ 7.1 Рубки формування ландшафтів у соснових лісостанах Соснові насадження в молодому та жердняковому віці через одноманітне забарвлення хвої мають монотонний вигляд, до того ж вони часто загущені. Тому рубками формуються переважно ландшафти закритого простору з […]...
3. Рубки формування ландшафтів в ялинових лісостанах Лісівництво РОЗДІЛ 4. ВЕДЕННЯ ГОСПОДАРСТВА У ЛІСАХ ЗЕЛЕНИХ ЗОН Лекція 7. ОСОБЛИВОСТІ РУБОК ФОРМУВАННЯ ЛАНДШАФТІВ У НАСАДЖЕННЯХ РІЗНОГО ПОРОДНОГО СКЛАДУ 7.2 Рубки формування ландшафтів в ялинових лісостанах Найчастіше зустрічаються ялинові лісостани з домішкою листяних порід. Як правило, в ялинниках ми маємо дуже густе стояння дерев та значну домішку листяних порід. При формуванні лісопаркових ландшафтів враховується […]...
4. Рубки формування ландшафтів у мішаних хвойно-листяних лісостанах Лісівництво РОЗДІЛ 4. ВЕДЕННЯ ГОСПОДАРСТВА У ЛІСАХ ЗЕЛЕНИХ ЗОН Лекція 7. ОСОБЛИВОСТІ РУБОК ФОРМУВАННЯ ЛАНДШАФТІВ У НАСАДЖЕННЯХ РІЗНОГО ПОРОДНОГО СКЛАДУ 7.4 Рубки формування ландшафтів у мішаних хвойно-листяних лісостанах Мішані деревостани, завдяки високим ландшафтно-декоративним якостям та біологічній стійкості, є найбільш бажаними для формування лісопаркових ландшафтів у зоні Полісся. Тому при рубках формування потрібно всіляко зберігати різнопородність […]...
5. Термін проведення та інтенсивність рубок формування ландшафтів Лісівництво РОЗДІЛ 4. ВЕДЕННЯ ГОСПОДАРСТВА У ЛІСАХ ЗЕЛЕНИХ ЗОН Лекція 6. РУБКИ ФОРМУВАННЯ ЛАНДШАФТІВ 6.5 Термін проведення та інтенсивність рубок формування ландшафтів Формування лісопаркового ландшафту потребує довготривалого терміну часу – 30-40 років, кількох прийомів рубок. В молодняках рубками формування закладають лише попередній вигляд майбутнього лісопаркового ландшафту, а остаточне його формування досягається в середньовіковому та пристигаючому […]...
6. Якісні показники лісопаркових ландшафтів та прийоми їх поліпшення Лісівництво РОЗДІЛ 4. ВЕДЕННЯ ГОСПОДАРСТВА У ЛІСАХ ЗЕЛЕНИХ ЗОН Лекція 6. РУБКИ ФОРМУВАННЯ ЛАНДШАФТІВ 6.3 Якісні показники лісопаркових ландшафтів та прийоми їх поліпшення Потрібно пам’ятати, що загальні ландшафтно-художні достоїнства ділянок закритих і напіввідкритих ландшафтів у лісопарках і приміських лісах залежать від окремих, найважливіших показників, а саме: широти огляду, глибини видимості (з врахуванням зручності переміщення), контрастності, […]...
7. Метод рубок формування, його особливості Лісівництво РОЗДІЛ 4. ВЕДЕННЯ ГОСПОДАРСТВА У ЛІСАХ ЗЕЛЕНИХ ЗОН Лекція 6. РУБКИ ФОРМУВАННЯ ЛАНДШАФТІВ 6.2 Метод рубок формування, його особливості При проведенні звичайних рубок догляду за лісом у лісах експлуатаційного призначення, захисних лісах, лісах, що віднесені до господарської частини зеленої зони, вже понад 30 років застосовується метод, який найчастіше називають активним. Порядок відбору дерев до […]...
8. ІНВЕРСІЯ ЛАНДШАФТІВ Екологія – охорона природи ІНВЕРСІЯ ЛАНДШАФТІВ – вертикальний розподіл ландшафтів, що не відповідає закону висотної поясності ландшафтів. Може спричинюватись температурною інверсією, поліпшенням дренажу, типу низько – або середньогір’я....
9. Класифікація лісопаркових ландшафтів Лісівництво РОЗДІЛ 4. ВЕДЕННЯ ГОСПОДАРСТВА У ЛІСАХ ЗЕЛЕНИХ ЗОН Лекція 3. ЛІСОВІ ТА ЛІСОПАРКОВІ ЛАНДШАФТИ ЗЕЛЕНИХ ЗОН 3.4 Класифікація лісопаркових ландшафтів У лісах рекреаційного призначення одне з суттєвих місць займає ландшафтний фактор завдяки позитивному впливу на стан здоров’я, самопочуття людей. При веденні господарства в лісопаркових госпчастинах зелених зон доводиться окремі їх площі перетворювати в лісопарки, […]...
10. Способи рубок формування Лісівництво РОЗДІЛ 4. ВЕДЕННЯ ГОСПОДАРСТВА У ЛІСАХ ЗЕЛЕНИХ ЗОН Лекція 6. РУБКИ ФОРМУВАННЯ ЛАНДШАФТІВ 6.4 Способи рубок формування Оскільки лісопаркові ландшафти формуються найчастіше в лісопар­ковій госпчастині лісів зеленої зони, а не в господарській (приміській), рубки формування значно відрізняються за своїм призначенням від традиційних освітлень, прочисток, проріджувань та прохідних рубок. В лісопаркових частинах розрізняють способи рубок […]...
11. РЕКУЛЬТИВАЦІЯ ЛАНДШАФТІВ Екологія – охорона природи РЕКУЛЬТИВАЦІЯ ЛАНДШАФТІВ – відновлення продуктивності земель, що стали непридатними внаслідок діяльності людини (видобуток корисних копалин, створення гідроспоруд, вирубування лісів, будівництво міст тощо). Р. л., як правило, полягає у здійсненні системи заходів з оптимізації техногенних ландшафтів для подальшого їх госп. використання....
12. Формування узлісь в лісопаркових частинах лісів зелених зон та лісопарках Лісівництво РОЗДІЛ 4. ВЕДЕННЯ ГОСПОДАРСТВА У ЛІСАХ ЗЕЛЕНИХ ЗОН Лекція 8. ДОГЛЯД ЗА УЗЛІССЯМИ ТА ІНШІ ВИДИ РУБОК У ЛІСАХ ЗЕЛЕНИХ ЗОН 8.2 Формування узлісь в лісопаркових частинах лісів зелених зон та лісопарках Для комфортного відпочинку населення в лісопарках і інших місцях масового відпочинку повинні бути представлені в розумних межах усі типи лісопаркових ландшафтів, які […]...
13. Взаємодія головних і супутніх порід у дібровах правобережного Лісостепу Лісівництво РОЗДІЛ 2. ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ЛІСІВ ЛІСІВНИЧИМИ МЕТОДАМИ Лекція 8. ВЗАЄМОДІЯ ДЕРЕВНИХ ПОРІД У ЛІСОВИХ НАСАДЖЕННЯХ 8.6 Взаємодія головних і супутніх порід у дібровах правобережного Лісостепу Правобережний Лісостеп України відрізняється від лівобережного більшою вологістю повітря, що у свою чергу, поряд з родючими сірими лісовими суглинистими грунтами, забезпечує оптимальні лісорослинні умови для багатьох листяних порід, що […]...
14. Взаємодія головних і супутніх порід у дібровах Лівобережного Лісостепу Лісівництво РОЗДІЛ 2. ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ЛІСІВ ЛІСІВНИЧИМИ МЕТОДАМИ Лекція 8. ВЗАЄМОДІЯ ДЕРЕВНИХ ПОРІД У ЛІСОВИХ НАСАДЖЕННЯХ 8.7 Взаємодія головних і супутніх порід у дібровах Лівобережного Лісостепу Лісові насадження в умовах лівобережного Лісостепу України відрізняються від насаджень у правобережному. Значно більша континентальність клімату не дозволяє зростати у природних насадженнях грабу, хоча грунти відповідають біоекологічним властивостям цієї […]...
15. Взаємодія головних і супутніх порід в умовах Степу України Лісівництво РОЗДІЛ 2. ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ЛІСІВ ЛІСІВНИЧИМИ МЕТОДАМИ Лекція 8. ВЗАЄМОДІЯ ДЕРЕВНИХ ПОРІД У ЛІСОВИХ НАСАДЖЕННЯХ 8.8 Взаємодія головних і супутніх порід в умовах Степу України Відношення дуба і ясеня до кліматичних умов практично однакове, про що свідчать їх ареали. І все ж таки взаємодія цих порід між собою і з іншими деревними породами в […]...
16. ЯРУСНІСТЬ ЛАНДШАФТІВ Екологія – охорона природи ЯРУСНІСТЬ ЛАНДШАФТІВ – закономірність ландшафтної диференціації гір. місцевості по вертикалі....
17. Вплив рубок догляду на якість деревостанів у дібровах Лісостепу України Лісівництво РОЗДІЛ 2. ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ЛІСІВ ЛІСІВНИЧИМИ МЕТОДАМИ Лекція 9. ВПЛИВ РУБОК ДОГЛЯДУ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ І ЯКІСТЬ ДЕРЕВОСТАНІВ 9.4 Вплив рубок догляду на якість деревостанів у дібровах Лісостепу України Якість деревостанів у дібровах залежить, перш за все, від сформо­ваного складу деревних порід, від просторово-параметричної структури, яка дозволяє виростити більш грубі стовбури дерев головних порід. Уже […]...
18. ОБРІЗАННЯ І ФОРМУВАННЯ ЧЕРЕШНІ Сад і город (енциклопедія) ОБРІЗАННЯ І ФОРМУВАННЯ ЧЕРЕШНІ Природна форма крони черешні – пірамідальна. Центральний провідник сильно домінує над скелетним гіллям. Плоди утворюються на букетних гілочках і частково в нижній частині однолітніх приростів завдовжки 20-30 см. Як правило, крону черешні формують за розріджено-ярусним типом. Черешня належить до дерев із сильним ростом, але вона слабко гілкується. […]...
19. Планування і проведення ландшафтних рубок у лісопаркових частинах приміських лісів Лісівництво РОЗДІЛ 4. ВЕДЕННЯ ГОСПОДАРСТВА У ЛІСАХ ЗЕЛЕНИХ ЗОН Лекція 9. ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИ РУБОК У ПРИМІСЬКИХ ЛІСАХ 9.3 Планування і проведення ландшафтних рубок у лісопаркових частинах приміських лісів Обсяги ландшафтних рубок встановлюються лісництвами щорічно на основі проектних матеріалів парковпорядження та додаткового обстеження ділянок лісу в натурі. У першу чергу ландшафтними рубками повинні охоплюватися ділянки лісу, […]...
20. ОЦІНКА ЛАНДШАФТУ РЕКРЕАЦІЙНА Екологія – охорона природи ОЦІНКА ЛАНДШАФТУ РЕКРЕАЦІЙНА – визначення заг. переваги певного ландшафту для відпочинку виходячи з його естетичної привабливості, оптимальності для здоров’я людини, прир. комфортності та доступності для різних груп населення....
21. Біологічні особливості дуба звичайного та їх урахування при лісовирощуванні у дібровах Лісівництво РОЗДІЛ 4. ВЕДЕННЯ ГОСПОДАРСТВА У ЛІСАХ ЗЕЛЕНИХ ЗОН Лекція 1. ФУНКЦІОНАЛЬНЕ ПРИЗНАЧЕННЯ ОКРЕМИХ ЧАСТИН ЛІСІВ ЗЕЛЕНИХ ЗОН 1.1 Вплив приміських лісів на повітряний басейн міста Повітряний басейн міст і промислових центрів докорінно відріз­няється від нижніх шарів атмосфери інших територій. В містах, порів­няно з незабудованою місцевістю, значно зростає поверхня з твердим покриттям вулиць і є […]...
22. Взаємодія дуба і ясена Лісівництво РОЗДІЛ 2. ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ЛІСІВ ЛІСІВНИЧИМИ МЕТОДАМИ Лекція 8. ВЗАЄМОДІЯ ДЕРЕВНИХ ПОРІД У ЛІСОВИХ НАСАДЖЕННЯХ 8.5 Взаємодія дуба і ясена У дібровах України господарство ведеться не тільки на дуб, але і на дуб з ясенем звичайним, як двома головними породами. У право­бережному Лісостепу головною породою може бути і клен – явір, а у Прикарпатті […]...
23. Основні поняття про формування лісових насаджень Лісівництво РОЗДІЛ 3. БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ РУБОК ДОГЛЯДУ Лекція 1. ФОРМУВАННЯ ЛІСОВИХ НАСАДЖЕНЬ З ВІКОМ 1.1 Основні поняття про формування лісових насаджень Молоде покоління лісу в своєму розвитку проходить ряд стадій, які потребують від лісовода значних зусиль та уваги. Це – фази індивідуального росту, хащі та жердняка, які формуються під впливом дії закону смертності, тобто за […]...
24. Загальні положення Лісівництво РОЗДІЛ 4. ВЕДЕННЯ ГОСПОДАРСТВА У ЛІСАХ ЗЕЛЕНИХ ЗОН Лекція 6. РУБКИ ФОРМУВАННЯ ЛАНДШАФТІВ 6.1 Загальні положення У лісопаркових частинах зелених зон допускаються тільки рубки догляду, санітарні рубки, рубки, пов’язані з реконструкцією малоцінних молодняків і похідних деревостанів, “інші рубки”. На думку І. Д. Родічкіна (1968), провідне місце у лісопарках України повинні займати ландшафти закритих просторів, […]...
25. ЗОНА ШИРОКОЛИСТЯНИХ ЛІСІВ Екологія – охорона природи ЗОНА ШИРОКОЛИСТЯНИХ ЛІСІВ – одна з зон лісового помірного поясу, в рослинності якої переважають широколистяні породи (бук, дуб, липа, клен, ясен та ін.)....
26. ТИП ЛАНДШАФТУ Екологія – охорона природи ТИП ЛАНДШАФТУ – вища таксономічна одиниця типологічної класифікації ландшафтів, яка об’єднує всі подібні за генезисом, морф, структурою, фіз.-геогр. процесами ландшафти (напр., пустинні ландшафти)....
27. Шкала відношення деревних порід до кислотності грунту Лісівництво РОЗДІЛ 2. ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ЛІСІВ ЛІСІВНИЧИМИ МЕТОДАМИ Лекція 7. БІОЛОГІЧНИЙ КРУГООБІГ РЕЧОВИН, ЙОГО СУТЬ І РОЛЬ У ПІДВИЩЕННІ ПРОДУКТИВНОСТІ ЛІСІВ 7.3 Шкала відношення деревних порід до кислотності грунту П. С. Погребняк (1968), класифікуючи рослини за відношенням їх до певних грунтів, виділив групу ацидифілів, тобто деревних порід, що стійкі до кислої реакції грунту. В спадаючому […]...
28. ОБРІЗАННЯ І ФОРМУВАННЯ ГРУШІ Сад і город (енциклопедія) ОБРІЗАННЯ І ФОРМУВАННЯ ГРУШІ Груша має бруньки з високою збудливістю. Крона менше загущується, ніж у яблуні, але кільчаток на гілках утворюється дуже багато, тому їх періодично слід омолоджувати. Пагони на груші утворюються й ростуть слабкіше, ніж на яблуні. І навпаки, однолітні паростки ростуть сильніше, а кут їхнього відхилення від вертикалі часто […]...
29. Поновлювальні, планувальні та санітарні рубки Лісівництво РОЗДІЛ 4. ВЕДЕННЯ ГОСПОДАРСТВА У ЛІСАХ ЗЕЛЕНИХ ЗОН Лекція 8. ДОГЛЯД ЗА УЗЛІССЯМИ ТА ІНШІ ВИДИ РУБОК У ЛІСАХ ЗЕЛЕНИХ ЗОН 8.4 Поновлювальні, планувальні та санітарні рубки Такі рубки застосовують у разі необхідності заміни відмираючих насаджень, які втрачають декоративні якості. Іноді в процесі таких рубок доцільно змінити категорію ландшафту, наприклад, замість 1а – 2б […]...
30. ЗОНА МІШАНИХ ЛІСІВ Екологія – охорона природи ЗОНА МІШАНИХ ЛІСІВ – одна з зон лісового помірного поясу, характерною ознакою якої є лісова рослинність з хвойних (ялина, модрина, сосна та ін.) та широколистяних (дуб, клен, ясен та ін.) порід....
31. Вплив спадковості, середовища і виховання на формування особистості – Формування творчої особистості ПСИХОЛОГІЯ ТА ПЕДАГОГІКА Основи педагогіки 1. Загальні засади педагогіки 1.2. Формування творчої особистості Людина розвивається, формується як творча особистість протягом усього свого життя. У цьому процесі поєднуються, тісно переплітаючись, впливи зовнішнього середовища, спадковості та виховання. 1.2.1 Вплив спадковості, середовища і виховання на формування особистості Людина народжується як індивід, як суспільний суб’єкт, із притаманними їй природними […]...
32. ОБРІЗАННЯ І ФОРМУВАННЯ ПЕРСИКА Сад і город (енциклопедія) ОБРІЗАННЯ І ФОРМУВАННЯ ПЕРСИКА У персика крону формують чашоподібну або покращену чашоподібну. Обрізання персика проводиться інакше, ніж обрізання інших кісточкових. Так, наприклад, щороку і в молодих, і в плодоносних садах проводять сильне вкорочування приростів. Формування чашоподібної крони роблять так само, як у яблуні. Обрізання персиків проводять завжди перед цвітінням. Оглядають плодові […]...
33. Механізм формування ринкової вартості товарів Механізм формування ринкової вартості товарів – спосіб конкретного перетворення суспільної вартості окремого товару в межах сфери безпосереднього виробництва у суспільну вартість всієї маси товарів в процесі руху капіталу у всіх сферах суспільного виробництва, передусім в єдності безпосереднього виробництва і обміну з умов процесу відтворення вартості. В даному разі індивідуальна вартість відповідає суспільній вартості не окремого […]...
34. УРБАНІЗАЦІЯ ПРИРОДНОГО ЛАНДШАФТУ Екологія – охорона природи УРБАНІЗАЦІЯ ПРИРОДНОГО ЛАНДШАФТУ – перетворення природних ландшафтів у штучні, антропогенні під впливом міської забудови. Урбанізований ландшафт – один із найбільш перетворених, оскільки значна частина території міст вкрита асфальтом, бетоном, бруківкою, зайнята будівлями, транспортними магістралями тощо....
35. ФОРМУВАННЯ КРОНИ ТИПУ СКІСНА (ПРАВИЛЬНА) ПАЛЬМЕТА Сад і город (енциклопедія) ФОРМУВАННЯ КРОНИ ТИПУ СКІСНА (ПРАВИЛЬНА) ПАЛЬМЕТА Найбільш випробуваною й гідною схвалення серед штучних форм садів є крона типу скісна пальмета з похилими гілками. У закінченому вигляді вона являє собою три яруси скелетних гілок першого порядку, які розташовані на центральному провіднику з відстанню між ними 60-90 см. На кожному ярусі знаходяться дві […]...
36. ЄМНІСТЬ ЛАНДШАФТУ Екологія – охорона природи ЄМНІСТЬ ЛАНДШАФТУ – кількісно виражена здатність ландшафту задовольняти конкретні потреби людини; напр.,рекреаційна Є. л....
37. ДИНАМІКА ЛАНДШАФТУ Екологія – охорона природи ДИНАМІКА ЛАНДШАФТУ – зміни ландшафту в часі, спричинені в основному змінами стану окремих компонентів, що утворюють середовище....
38. МАЛЬОВНИЧІСТЬ ЛАНДШАФТУ Екологія – охорона природи МАЛЬОВНИЧІСТЬ ЛАНДШАФТУ – суб’єктивна оцінка естетичних властивостей (комфортності та інформативності) ландшафту. Оцінюється, як правило, в балах....
39. ФОРМУВАННЯ ПЛОДІВ І ЗБЕРІГАННЯ ВРОЖАЮ Сад і город (енциклопедія) ФОРМУВАННЯ ПЛОДІВ І ЗБЕРІГАННЯ ВРОЖАЮ Щоб регулярно одержувати гарний урожай зі збереженням сортових особливостей плодів, їхнього розміру, смакових якостей і при цьому не виснажувати дерев, потрібно вживати певних заходів. Робота над збереженням урожаю починається вже в період цвітіння. Зазвичай дерева формують надлишкову кількість квіток і зав’язі, так що для формування повноцінного […]...
40. ГЕОЕКВІВАЛЕНТНІСТЬ Екологія – охорона природи ГЕОЕКВІВАЛЕНТНІСТЬ – співвідношення штучно створеного культ, ландшафту та існуючого до цього прир. ландшафту з енерг. показниками обміну речовини включно....