ФОТОТРОПІЗМ

Related posts:

1. АЕРОТАКСИС Екологія – охорона природи АЕРОТАКСИС – переміщення мікроорганізмів або рухливих клітин багатоклітинних організмів (напр., зооспор) до джерела кисню або від нього. У першому випадку виявляється позитивний А., властивий аеробам, у другому – негативний А., характерний для анаеробів. А. – окремий випадок хемотаксису....
2. ГЕЛІОФІТ(И) Екологія – охорона природи ГЕЛІОФІТ(И), рос лина світлолюбна, світлова рослина – представник екол. групи рослин, оптимальна життєдіяльність яких має місце за умов повного сонячного освітлення. Такі рослини взагалі не переносять або переносять дуже погано навіть незначне затінення. Найчастіше трапляються в посушливих, сухих степах, пустелях. Г. досягають компенсаційної точки за порівняно незначного послаблення світла – 1/5…1/15 […]...
3. БЕЗЛИСТІСТЬ Екологія – охорона природи БЕЗЛИСТІСТЬ – афілія, повна редукція листків у рослин. Функцію фотосинтезу в них виконують зелені стебла....
4. ТРОФОТАКСИС Екологія – охорона природи ТРОФОТАКСИС – позитивний або негативний рух нижчих організмів, зумовлений нерівномірним розподілом поживних речовин у зовн. середовищі....
5. ХЕМОТАКСИС Екологія – охорона природи ХЕМОТАКСИС – рухова реакція одноклітинних організмів або окремих клітин (зооспор, гамет, сперматозоїдів, водоростей тощо) в напрямку хімічного подразника (позитивний X.) або від нього (негативний X.)....
6. ГІДРОТАКСИС Екологія – охорона природи ГІДРОТАКСИС – пересування одноклітинних і колоніальних рослин та деяких тварин, що вільно рухаються, у бік більшої (позитивний Г.) або меншої (негативний Г.) вологості. Г., як і ін. таксиси, визначається власними потребами організму....
7. ЕПІОЙКІЯ Екологія – охорона природи ЕПІОЙКІЯ – форма коменсалізму, за якою один організм селиться на поверхні тіла іншого, не завдаючи шкоди останньому (прикріплення деяких морських організмів до тіла плаваючих тварин, гніздування на деревах, обростання стебла чи листків водоростями тощо)....
8. ЗАБРУДНЕННЯ СВІТЛОВЕ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ СВІТЛОВЕ – форма фіз. забруднення, що виникає внаслідок порушення прир. освітлення місцевості і є результатом дії штучних джерел світла. 3. с. може спричинити аномалії у житті рослин і тварин....
9. ТРОПІЗМИ Екологія – охорона природи ТРОПІЗМИ – ростові рухи рослин, спричинені однобічним впливом чинників зовн. середовища. Виявляються у згинах відповідних частин рослин, спрямованих у бік подразника (позитивний Т.) і від подразника (негативний Т.). Залежно від причини, що зумовила згин, розрізняють геотропізми, фототропізми, геліотропізми тощо....
10. СЕРЕДОВИЩЕ АРТЕПРИРОДНЕ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ АРТЕПРИРОДНЕ – штучно створене оточення людей, яке складається з суто техн. (споруди, будинки, асфальт шляхів, штучне освітлення) та прир. (повітря, прир. освітлення тощо) елементів....
11. СВІТЛОВИЙ РЕЖИМ РОСЛИН Екологія – охорона природи СВІТЛОВИЙ РЕЖИМ РОСЛИН – умови освітлювання рослин. Джерелом освітлення є природна радіація сонячна або штучні електросвітильники. С. р. р. характеризується: інтенсивністю випромінювання, спектральним складом світла, тривалістю денного освітлення, співвідношенням тривалості дня і ночі, а в умовах штучного освітлення співвідношенням періодів освітлення і затемнення. При оцінці С. р. р. враховують фізіологічне значення […]...
12. АФІЛІЯ Екологія – охорона природи АФІЛІЯ – редукція листків у рослин. Див. також Безлистість....
13. ТРОПОФІТИ Екологія – охорона природи ТРОПОФІТИ – рослини, що пристосувалися до існування в зонах з регулярним чергуванням вологої і посушливої пір року шляхом регулювання свого водного балансу. Напр., на посушливий період одні Т. скидають листя або кінці гілок (листяні дерева), ін. втрачають вологу (надгрунтові лишайники). До Т. відносять також рослини з добовою ритмікою орієнтації листків щодо […]...
14. НАДСИСТЕМА ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи НАДСИСТЕМА ЕКОЛОГІЧНА – екосистема вищого ієрархічного рангу. В екології Н. е. є біосфера – відносно екосистем, біогеоценозів; екосистема, біогеоценоз – відносно її біотичних та абіотичних компонентів; біоценоз – відносно популяцій; популяція – відносно організмів одного виду....
15. ГЕЛІОФІЛЬНІСТЬ Екологія – охорона природи ГЕЛІОФІЛЬНІСТЬ – відношення живих організмів до світла. Серед рослин розрізняють світлолюбні (геліофіти); тіневитривалі (умбропатієнти); затінкові (сціофіти); які не потребують світла (напр., багато грибів і бактерій). Тваринам також властива Г. у тій чи іншій мірі....
16. АНІЗОТРОПІЯ Екологія – охорона природи АНІЗОТРОПІЯ – 1) здатність різних органів однієї й тієї самої рослини набувати різних положень при однаковому впливі на них чинників довкілля (так, пагони і листки можуть по-різному орієнтуватись відносно світла); 2) неоднаковість фіз., мех. та ін. властивостей тіла, речовини у різних напрямках....
17. ОСВІТЛЕННЯ ВОДИ Екологія – охорона природи ОСВІТЛЕННЯ ВОДИ – технол. процес зменшення кількості домішок у воді, що зумовлюють її каламутність....
18. СТЕНОФОТИ Екологія – охорона природи СТЕНОФОТИ – організми, здатні жити лише в певних вузько-обмежених умовах освітлення....
19. ФОТОФОБ Екологія – охорона природи ФОТОФОБ – тіньолюбний організм, що не витримує яскравого освітлення. Напр., усі нічні та сутінкові тварини....
20. ФОТОПЕРІОДИЗМ Екологія – охорона природи ФОТОПЕРІОДИЗМ – потреба організмів у певній тривалості дня і ночі, тобто в періодичній зміні освітлення та темряви....
21. АНОМАЛІЯ ВРОДЖЕНА Екологія – охорона природи АНОМАЛІЯ ВРОДЖЕНА, каліцтво – вада розвитку, вроджене морфологічне, а також стійке біохімічне та функціональне порушення онтогенезу, головним чином ембріогенезу. Напр., у людини А. в. – вроджені вади серця, не розділені близнюки, заяча губа (не зрощення бокових частин верхньої губи з її середньою частиною) та ін. У вищих рослин А. в. виявляється […]...
22. ЕКСПОЗИЦІЯ Екологія – охорона природи ЕКСПОЗИЦІЯ – орієнтування схилів гір, балок, ярів та ін. форм рельєфу відносно сторін світу та лінії горизонту, а також відносно переважаючих повітряних течій. Е. впливає на тепловий і водний режими, характер рослинності тощо....
23. ДИСТРЕС Екологія – охорона природи ДИСТРЕС – негативна неспециф. (загальнофункц.) реакція живого організму на будь-яке зовн. подразнення (вплив, “негативний” стрес). Див. також Стрес....
24. АВТОПАТІЯ Екологія – охорона природи АВТОПАТІЯ – негативний взаємовплив рослин одного або споріднених видів виділеннями або продуктами розкладу. Одна з форм алелопатії....
25. ДЕФОЛІАЦІЯ Екологія – охорона природи ДЕФОЛІАЦІЯ – штучне позбавлення рослин листків за допомогою дефоліантів, якщо листки заважають збиранню врожаю (напр., у бавовнику)....
26. Освітлення Безпека життєдіяльності 2. БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ У ПОВСЯКДЕНІШ УМОВАХ ВИРОБНИЦТВА І У ПОБУТІ 2.1. Фізіологічний вплив чинників існування на життєдіяльність людини 2.1.5. Освітлення Вірно спроектоване та раціонально влаштоване освітлення виробничих приміщень справляє позитивний психофізіологічний вплив на працюючих, підвищує ефективність та безпеку праці, знижує втому та травматизм, забезпечує високу працездатність. Зір у всій системі органів чуття людини […]...
27. АБСОРБЦІЯ Екологія – охорона природи АБСОРБЦІЯ – вбирання однієї речовини іншою з рівномірним розподілом її в об’ємі поглинача. Вбирання газів або рідин, а також світла і звуку всім об’ємом (на відміну від адсорбції) рідини чи твердого тіла. А. рідким абсорбентом певного компонента газової суміші – розчинення, рідкої – екстракція. Відбувається в абсорберах (мет. колона або інша […]...
28. ФОТОПЕРІОД Екологія – охорона природи ФОТОПЕРІОД – тривалість світлового періоду доби або штучного освітлення, яка відповідає вимогам організму на даному етапі розвитку. Ф. є тимчасовим параметром фотоперіодизму....
29. ОПАДАННЯ Екологія – охорона природи ОПАДАННЯ – передчасне відділення листків, квітів, плодів від рослин під впливом несприятливих умов середовища (ушкодження шкідниками, хворобами, загазованість та сухість повітря)....
30. СИЛА СВІТЛА РОЗДІЛ 3. СВІТЛОВІ ЯВИЩА §24 . СИЛА СВІТЛА Й ОСВІТЛЕНІСТЬ 1. Сила світла 2. Освітленість 3. Як залежить освітленість від кута падіння світла? 4. Як правильно вибрати освітлення? 1. СИЛА СВІТЛА Джерела світла можуть значно відрізнятись одне від одного. Найсильніше для нас джерело світла – Сонце, на яке боляче дивитися неозброєним оком (рис. 24.1). Але […]...
31. ЗАБРУДНЕННЯ МЕХАНІЧНЕ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ МЕХАНІЧНЕ – забруднення середовища агентами, що спричинюють негативний мех. вплив без фіз.-хім. наслідків (напр., сміття). 3. м. завжди супроводжується негативними фіз.-хім. ефектами....
32. ГУТАЦІЯ Екологія – охорона природи ГУТАЦІЯ – виділення зайвої води крізь спец, видільні структури (гідатоди), розміщені на краях (чи на вістрі) листків багатьох гігрофітів (“плач рослин”). Г. зумовлена кореневим тиском....
33. ХІРАЛЬНІСТЬ Екологія – охорона природи ХІРАЛЬНІСТЬ, кіральність – здатність речовини повертати площину поляризації світла вліво або вправо. Див. також Чистота хіральна, Закон хіральної чистоти....
34. Брунька – Органи рослин Біологія Ботаніка Органи рослин Брунька Брунька є зачатковим пагоном. Вегетативні Бруньки складаються із зачаткового стебла та зачаткових листків, з них виростає стебло з листям і бруньками. Генеративні бруньки складаються із зачатка суцвіття без зелених асимілюючих листків або поодинокої квітки – бутона. Вегетативно-генеративні бруньки містять зачатки суцвіття (квітки) і листків. Наростання пагона забезпечується верхівковими бруньками, розташованими […]...
35. АДАПТАЦІЯ ТІНЬОВА Екологія – охорона природи АДАПТАЦІЯ ТІНЬОВА – пристосування організмів до низької інтенсивності світла....
36. ПОТЕНЦІАЛ РЕКРЕАЦІЙНИЙ Екологія – охорона природи ПОТЕНЦІАЛ РЕКРЕАЦІЙНИЙ – один з показників природно-ресурсного потенціалу – ступінь здатності прир. середовища (території) чинити на людину позитивний фіз., псих, та соц.-психол. вплив, пов’язаний з відпочинком....
37. ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ ТРОФІЧНІ ТИПУ “ФІТОФАГ – РОСЛИНА” Екологія – охорона природи ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ ТРОФІЧНІ ТИПУ “ФІТОФАГ – РОСЛИНА”- живлення тварин рослинами шляхом поїдання їхніх тканин або органів (листків, пагонів, квіток, плодів, коренів), а іноді й цілих рослин....
38. Роль електроліту – Батареї – Електрохімія ОКИСНЕННЯ І ВІДНОВЛЕННЯ 3. Електрохімія 3.3. Батареї Батарея складається з трьох частин: – негативний електрод, що віддає електрони при проходженні струму, тобто окислюється; – позитивний електрод, що отримує електрони при проходженні струму, тобто відновлюється; – електроліт, який має хорошу електричну провідність і тому забезпечує низький / внутрішній опір батареї. Приклад. Широко вживана батарея – лужна […]...
39. АГЕЛІОФІЛИ Екологія – охорона природи АГЕЛІОФІЛИ – тварини, що мешкають в умовах без світла (печери, глибини моря)....
40. Розрядження акумулятора – Акумулятори – Електрохімія ОКИСНЕННЯ І ВІДНОВЛЕННЯ 3. Електрохімія 3.4 . Акумулятори Акумулятор – це електрохімічний елемент, який після використання можна знову зарядити і, відповідно, використовувати багато разів. Щоб електрохімічний елемент можна було заряджати, продукти, що утворюються при розрядженні, не повинні розчинятися в електроліті, а залишатися на електродах. Приклад. Найпоширеніший акумулятор – свинцевий акумулятор, що використовують в автомобілях. Напруга […]...