Головна ⇒ 📌Біологія ⇒ Функції і склад крові. Кровотворення

Функції і склад крові. Кровотворення

Розділ 3 КРОВ І ЛІМФА

Якщо у вас болить живіт, суглоби або горло, ви звертаєтеся до лікаря. Щоб встановити діагноз, він призначає вам зробити аналіз крові. Вивчивши його, лікар з’ясовує, яке у вас захворювання. Чому, досліджуючи маленьку краплинку крові з вашого пальця, лікар може зробити висновки щодо причин вашої хвороби? Що означають слова “кількість лейкоцитів підвищена, а гемоглобін знижений”?

На ці запитання ви зможете відповісти, вивчивши розділ “Кров і лімфа”.

Ви дізнаєтеся також

про склад крові людини та її функції; про зсідання крові; про імунітет і роль крові в цьому процесі; про те, як зберігається сталість внутрішнього середовища організму.

§ 14. Функції і склад крові. Кровотворення

Функції крові. Кров – це рідка сполучна тканина організму, що виконує важливі функції в забезпеченні його життєдіяльності.

Транспортна функція. Кров рухається системою кровоносних судин, які пронизують усі тканини організму. Кров постачає клітинам воду, поживні речовини, кисень, мікроелементи тощо, транспортує до органів виділення кінцеві продукти обміну, які надходять із клітин. Кров переносить

гормони й біологічно активні молекули, забезпечуючи гуморальну регуляцію організму Завдяки високій теплоємності кров переносить тепло від органів, температура яких вища, до тих, де вона нижча. Саме тому зберігається відносна сталість температури внутрішнього середовища.

Захисна функція. У крові містяться речовини і клітини, які захищають організм від шкідливих дій мікроорганізмів і вірусів. Здатність крові зсідатися рятує організм від її втрат у разі ушкодження судин.

Склад крові (мал. 14.1). В організмі людини циркулює 4-6 л крові (6-8 % від маси тіла). Кров транспортує більшість речовин у складі рідкої міжклітинної речовини – плазми крові. Помістіть кров у пробірку і додайте речовину, що запобігає її зсіданню (наприклад гірудин). За 30-40 хв. уміст пробірки розшарується. У верхньому шарі міститиметься плазма крові, а в нижньому – клітини крові, які називають форменими елементами крові.

Мал. 14.1. Склад крові. Плазма (а), формені елементи (б): 1 – еритроцити;

2 – лейкоцити; 3 – тромбоцити

Мал. 14.2. Лейкоцит проникає крізь стінку капіляра в міжклітинну рідину

Понад 90 % маси плазми крові становить вода. У розчиненому вигляді кров переносить глюкозу, амінокислоти, мінеральні солі. Нерозчинні у воді речовини (жири, деякі вітаміни, гормони) транспортують білки-переносники – альбумін і глобуліни. Деякі з глобулінів виконують захисну функцію.

У плазмі міститься білок фібриноген, який бере участь у зсіданні крові. Плазму, позбавлену фібриногену, називають сироваткою крові. Її легко отримати, помістивши кров у суху пробірку. Через 15-20 хв. уміст пробірки розшарується: згори опиниться прозора сироватка, а знизу – формені елементи, обплетені фібриновими нитками, що утворилися з фібриногену.

Формені елементи крові – це клітини трьох типів: еритроцити, лейкоцити і тромбоцити. Вони становлять 40-50 % об’єму крові. Еритроцити – невеликі без’ядерні клітини червоного кольору. Якою є їх функція? Кисень погано розчиняється у воді, і наситити ним плазму в необхідному для організму обсязі неможливо. Тому кисень транспортується за допомогою еритроцитів. Значна кількість еритроцитів у крові зумовлена величезною потребою клітин організму в кисні. Еритроцити транспортують і вуглекислий газ.

Лейкоцитів у крові значно менше, ніж еритроцитів. Вони безбарвні й мають ядро. Існує кілька видів лейкоцитів, що різняться між собою за будовою й функціями. Завдяки “армії” лейкоцитів різних типів кров виконує захисну функцію.

На відміну від еритроцитів, що переміщуються лише з потоком крові, лейкоцити здатні пересуватися самостійно, навіть проникати крізь стінки судин у міжклітинний простір (мал. 14.2). Деякі з них, як амеба, утворюють псевдоподії й захоплюють та поглинають чужорідні частинки. Цей процес називають фагоцитозом, а лейкоцити, здатні до нього, – фагоцитами.

Лейкоцитами є і лімфоцити. У їх мембранах містяться численні рецептори, які допомагають розпізнавати чужорідні для організму хімічні сполуки.

Тромбоцити. Ці позбавлені ядер кров’яні пластинки є оточеними плазматичною мембраною шматочками великих клітин мегакаріоцитів, які містяться у червоному кістковому мозку. Тромбоцити беруть участь у процесі зсідання крові.

Мал. 14.3. Утворення формених елементів крові: 1 – стовбурова клітина кісткового мозку; 2,3 – клітини-попередниці; 4 – мегакаріоцит; 5 – еритроцит; 6 – лейкоцити; 7 – тромбоцити

Кровотворення. Тривалість життя клітин крові різна: еритроцит живе близько 4 місяців, тромбоцит – 5-8 днів, лейкоцити – від кількох годин до десятків років. Старі клітини руйнуються в селезінці, печінці тощо. Проте щодня в організмі людини утворюється близько трильйона нових клітин крові. Де і як це відбувається?

У дорослої людини за оновлення клітинного складу крові відповідає червоний кістковий мозок (див. § 10). У ньому містяться неспеціалізовані клітини, так звані стовбурові. Наслідком їх постійного поділу є поява клітин-попередниць, з яких утворюються і еритроцити, і лейкоцити, і тромбоцити (мал. 14.3). Еритроцити, тромбоцити і деякі види лейкоцитів дозрівають (спеціалізуються) у кістковому мозку, а потім надходять до кровотоку. Інші види лейкоцитів спеціалізуються в тимусі, селезінці, мигдаликах тощо. Утворення й дозрівання клітин крові регулюють гормони і біологічно-активні речовини.