ЗВЕРТАННЯ. РОЛЬ ЗВЕРТАНЬ У РЕЧЕННІ
ВІДОМОСТІ ІЗ СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ
§15. ЗВЕРТАННЯ. РОЛЬ ЗВЕРТАНЬ У РЕЧЕННІ
170. Прочитайте діалог. Укажіть слова, які називають того, до кого звертаються з мовленням.
– Сестро, прошу тебе дуже,
Виший сорочку мені!
Виший хрещатим барвінком
Рястом землі навесні.
– Рада б я вишити, брате,
Рідного краю квітки,
Тільки в житті не навчилась
Класти хрещато нитки…
За Г. Петруком-Попиком
Чи вміє хтось у вашій родині вишивати? Чому українці ставляться до вишиванок з глибокою пошаною?
– Чи можна уявити діалог без уживання звертань? Яка роль звертання в спілкуванні?
Звертанням називають слово або сполучення слів, що називає того, до кого звертаються (адресата мовлення).
Звертання виражається іменником у формі кличного відмінка (дуже рідко – у формі називного).
Звертання може стояти на початку, в середині або в кінці речення. Наприклад: Мамо, чого зажурились? (Д. Луценко). Розкажи мені, мамо, казку (О. Хлоп’яча). Заспівай мені, мамо! (Б. Списаренко).
Звертання бувають непоширені (при таких немає залежних слів) та поширені (залежні
Наприклад: Подай, брате, руку! (Б. Лепкий). Спасибі же тобі, мій брате, за щирий, любий твій привіт! (І. Франко).
Звертання можуть бути однорідними: Візьміть мене, гаї, поля, озера, ріки! (А. Підлужний).
Звертання бувають повторювані: Дощику, дощику перестань! (Народна творчість).
Коли звертання стоїть на початку речення, його вимовляють з окличною інтонацією. Якщо звертання стоїть у кінці речення, оклична інтонація послаблюється. У середині речення звертання вимовляють низьким тоном і в прискореному темпі, з обох боків виділяючи його паузами.
171. Прочитайте речення, дотримуючи правильної інтонації. Визначте місце звертання в кожному з речень. Укажіть звертання непоширені та поширені. Визначте звертання однорідні та повторювані.
1. Вишийте, мамо, сорочку кольором неба й степів! (3. Гарник).
2. Любий тату! Нагадайте дідові пісні. Любий тату, запрягайте коника мені. Я від хати і до хати буду тих пісень співати (О. Кононенко). 3. Не розгубися, синку, у дорозі! (І. Калениченко). 4. Одягніть вишиванку, моя доне і сину, щоб красою зігріти нашу рідну країну (Л. Любарська). 5. Добридень вам, дідусю та бабусю! (П. Перебийніс). 6. Сонце, сонце, освітлюй тіні! (Л. Костенко).
Якою частиною мови виражені звертання? У формі якого відмінка?
Зверніть увагу на розділові знаки при звертаннях.
Якщо звертання стоїть у середині речення, з обох боків його виділяють комами. У кінці такого речення ставлять знак залежно від інтонації.
Якщо звертання стоїть на початку речення і вимовляється з окличною інтонацією, після нього ставлять знак оклику. У такому разі наступне слово пишуть з великої літери.
Якщо звертання стоїть у кінці речення, після нього ставлять або знак оклику, або крапку залежно від інтонації.
Схематично це можна зобразити так:
Повторювані або однорідні звертання між собою розділяються комою: Лелеко, лелеко! До осені далеко? (Народна творчість).
172. Перепишіть. Поясніть уживання розділових знаків при звертаннях. Прочитайте речення, дотримуючи правильної інтонації.
1. Учітеся, брати мої, думайте, читайте (Т. Шевченко). 2. Де ви, лицарі й гетьмани? Уставайте, відгукніться! (І. Калениченко).
3. Я знаю вас, нащадки запорожців! (Олександр Олесь).
4. Ти, мій хлопче, українець! (В. Терен). 5. Калино, калино, квітуй у долині! (М. Верещака). 6. Над тобою, бандуристе, небо чисте. Пригорни сестру-бандуру, бандуристе! (П. Перебийніс).
Визначте звертання непоширені та поширені.
Укажіть звертання однорідні та повторювані.
173. Перепишіть, розставляючи пропущені розділові знаки.
1. Тату наш лелека прилетів! Мамо чуєш мову солов’їну? (О. Лупій). 2. Злітай птице у чисте небо! (Г. Гордасевич). 3. Виростай для правди й волі мій синочку! (Т. Мельниченко). 4. Стомилася сину дай одпочину (А Камінчук). 5. Лебедю лебедю Ти повертаєш додому на тихії води на зорі Вкраїни ясні (Л. Забашта). 6. Я розумію вас звірята і рослини (Б.-І. Антонич).
Прочитайте речення, дотримуючи правильної інтонації.
Поясніть написання виділених слів.
174. Перепишіть, подані в дужках іменники ставлячи у формі кличного відмінка. Розставте пропущені розділові знаки.
1. Води Дніпрової нап’юсь на тебе (друг) подивлюсь (Т. Шевченко). 2. Не ходи (козак) понад берегами не суши серденька чорними бровами (Народна творчість). 3. Шануй (юнак) батьківські шляхи! (Д. Луценко). 4. А ти ж куди мандруєш ласкавий (чоловік)? (А. Малишко). 5. Стережися польовий (птах) блискучих котячих очей! (Панас Мирний).
Вимовте звуки, які чергуються при зміні форми іменників.
Звертання до відсутніх людей, до предметів і явищ називають риторичними звертаннями. Вони вживаються, щоб привернути до них увагу, виявити своє ставлення.
Наприклад:
Шевченку Відгук дум твоїх чи чуєш ти у нашім слові? (М. Рильський). Прийду до тебе, Дніпре посивілий! (О. Овчаренко).
175. Прочитайте, визначте в кожному реченні звертання. Які з них є риторичними? Свою думку поясніть.
1. Повій, вітре, на Вкраїну! (С. Руданський). 2. Краю мій, люблю твої тополі (А Камінчук). 3. Сонце! Я тобі вдячний (М. Коцюбинський). 4. Не шуми про минуле, тополе (В. Сосюра).
5. В розлуці з вами, солов’ї Вкраїни, так ниє серце! (М. Рильський).
6. Розступіться, горе та біда! Дайте щастю й радості дорогу! (М. Луків).
176. Складіть і запишіть речення, у яких подані слова та словосполучення виступали б у ролі звертань. Чи є такі звертання риторичними? Чому?
Україна, рідна земля, вулиці мого дитинства.
177. Перепишіть, розставляючи пропущені розділові знаки. Визначте поширені й непоширені звертання.
1. Скільки є в нас любі друзі для звертання ніжних слів! (Д. Білоус). 2. Соловейку маленький В тебе голос тоненький. 2. Де ж ти коню ходив? Де підкову загубив? (Народна творчість). 3. Не хили ти голі віти саде мій! Ще ти будеш зеленіти у красі своїй. 4. Ти не висни чорна хмаро над смерекою (Б. Сосюра). 5. Школо ти мислить навчила чесною працею жить (А Рибачок).
Укажіть речення із риторичними звертаннями.
(No Ratings Yet)
Loading...Летальні гени це.