Галузі і міжпредметні зв’язки педагогіки – Педагогіка як наука
ПСИХОЛОГІЯ ТА ПЕДАГОГІКА
Основи педагогіки
1. Загальні засади педагогіки
1.1. Педагогіка як наука
1.1.3 Галузі і міжпредметні зв’язки педагогіки
У процесі історичного розвитку між галузями педагогічних знань склалися різноманітні зв’язки та відношення. Так утворилася система педагогічних наук.
Система педагогічних наук.
Сучасна педагогічна наука охоплює до двадцяти галузей, що сформувалися у процесі розвитку педагогічних знань. До них належать загальна педагогіка, вікова педагогіка, корекційна педагогіка,
Загальна педагогіка – галузь педагогіки, що вивчає головні теоретичні й практичні питання виховання, навчання й освіти, досліджує проблеми навчально-виховного процесу.
Її структуру становлять такі розділи: основи педагогіки, теорія навчання та освіти, теорія виховання, теорія управління навчально-виховним процесом.
Вікова педагогіка (дошкільна, шкільна педагогіка, педагогіка дорослих) – галузь педагогіки, що досліджує закони та закономірності виховання, навчання й освіти, організаційні
В умовах гуманізації освіти важливе значення мають навчання і виховання дітей із певними відхиленнями в розвитку.
Корекційна педагогіка – галузь педагогіки, предметом якої є виховання, навчання та освіта дітей із вродженими чи набутими відхиленнями у фізичному або психічному розвитку.
До неї належать сурдопедагогіка (навчання й виховання глухих і глухонімих), тифлопедагогіка (навчання й виховання сліпих і тих, хто має вади зору), олігофренопедагогіка (навчання й виховання розумово відсталих і дітей з уповільненим розумовим розвитком), логопедія (навчання і виховання дітей з порушеннями мовлення), виправно-трудова педагогіка (перевиховання неповнолітніх і дорослих злочинців).
Наприкінці XX ст. активізувався розвиток соціальної педагогіки.
Соціальна педагогіка – галузь педагогіки, що вивчає закономірності та механізми становлення й розвитку особистості в процесі здобуття освіти та виховання в різних соціальних інститутах. Її предметом є соціально орієнтована діяльність освітніх, наукових, культурних та інших закладів, установ і соціальних служб, які сприяють формуванню соціальної активності дітей та молоді в процесі вирішення суспільних, політичних, економічних та інших проблем суспільства.
Соціальна педагогіка має кілька розділів: агогіка – наука про шляхи запобігання відхилень у поведінці дітей і підлітків; герогіка – наука про соціально-педагогічні проблеми людей похилого віку; андрагогіка – наука про освіту та виховання людини впродовж усього її життя; віктимологія – наука про різні категорії людей, які стали жертвами насильств та несприятливих умов соціальної організації.
У процесі соціологізації особистості важливого значення набуває засвоєння нею норм, правил поведінки та установок, що визначають виконання ролі представника чоловічої чи жіночої статі у суспільстві. Цим питанням займається гендерна педагогіка, яка останнім часом активно розвивається в Україні.
Професійні педагогіки – галузі педагогіки, що вивчають особливості, форми і методи навчання людей, які здобувають або мають певний фах (лікувальна, театральна, військова, спортивна педагогіки та ін.).
Серед галузей педагогіки, зосереджених на педагогічних проблемах дорослих, інтенсивно розвивається педагогіка вищої школи, яка розкриває закономірності навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах, специфічні проблеми здобуття вищої освіти.
До системи педагогічних наук належить також історія педагогіки і школи.
Історія педагогіки і школи – галузь педагогіки, що вивчає розвиток педагогічних ідей і практику освіти різних історичних епох.
Окрема група педагогічних наук – часткові (предметні) методики.
Часткові (предметні) методики – галузі педагогіки, предметом дослідження яких є закономірності викладання і вивчення конкретних навчальних дисциплін у закладах освіти всіх типів.
Інтегруючи напрацювання різноманітних педагогічних галузей, вони концентрують свої зусилля на особливостях опанування знань з конкретного предмета.
Подальший розвиток людської цивілізації, очевидно, буде супроводжуватися формуванням нових галузей педагогічних знань.
Зв’язок педагогіки з іншими науками.
Оскільки проблему виховання особистості вивчають різноманітні науки, педагогіка з ними тісно пов’язана.
Міжпредметні зв’язки педагогіки – зв’язки педагогіки з іншими науками, що дають змогу глибше пізнати педагогічні факти, явища і процеси.
Педагогіка пов’язана із соціологією, етикою, естетикою, психологією, анатомією, фізіологією, гігієною людини тощо.
Зв’язок її з іншими науками має такі аспекти:
– спільність понятійно-категоріального апарату (понять, закономірностей, концепцій, предметів, процесів, критеріїв, методів);
– міжпредметна взаємодія (взаємовплив, взаємопроникнення, інтеграція).
– запозичення ідей інших наук (наприклад, ідею, згідно з якою “людина формується у діяльності” – з філософії), використання їх методів дослідження (зокрема, анкетування – із соціології), творче опрацювання результатів досліджень інших наук (насамперед психології), участь у спільних дослідженнях; замовлення іншим наукам на вивчення певних явищ.
Соціологія, етика, естетика допомагають педагогіці визначити мету виховання, правильно враховувати закономірності людського буття і мислення, надають оперативну інформацію про зміни в науці та суспільстві, коригуючи спрямованість виховання.
Психологія вивчає закономірності розвитку психіки людини, а педагогіка – ефективність виховних впливів, які спричиняють зміни в її внутрішньому світі й поведінці. Тому кожен розділ педагогіки спирається на певний розділ психології.
Анатомія і фізіологія людини дають змогу зрозуміти перебіг основних фізіологічних процесів людського організму та особливості людини як біологічної істоти. Інформація про функціонування вищої нервової діяльності, першої та другої сигнальних систем, розвиток і функціонування органів чуття, опорно-рухового апарату, серцево-судинної та дихальної систем обов’язково враховується у навчально-виховному процесі. Знання вимог до гігієни дітей та підлітків оптимізує зміст заходів щодо зміцнення здоров’я, фізичного розвитку школярів, організації їх трудової діяльності, є важливим чинником організації роботи навчальних та дитячих закладів різних типів.
Зв’язок педагогіки з медициною є умовою розвитку корекційної педагогіки, що розробляє засоби, які дають змогу досягти терапевтичного ефекту й полегшити процеси соціалізації дітей із вродженими чи набутими відхиленнями в розвитку, компенсувати наявні дефекти.