ГАРБУЗ І КАБАЧОК – БАШТАННІ КУЛЬТУРИ



БАШТАННІ КУЛЬТУРИ

5.1. ГАРБУЗ І КАБАЧОК

ГАРБУЗ, який вирощують в Україні, належать до трьох ботанічних видів – волоський (Cucurbita maxima Duch.), твердокорий (Cucurbitaреро L.) і мускатний (Cucurbita moschata Duch. expior). Найбільше поширення має твердокорий гарбуз. Гарбуз – це однорічна рослина з роздільностатевими квітками. Стебло повзуче, гранчасте, розгалужене на батоги другого і третього порядків, листя крупне, п’ятипальчасте з глибокими вирізами, опушене. Квітки мають п’ятипелюстковий віночок, майже повністю зрослий, оранжевого кольору. Плоди гарбуза

різні за розмірами і формою та забарвленням шкірки, м’якуша і насіння. Вони бувають гладенькі, сітчасті, ребристі тощо.

Гарбуз волоський має розгалужене стебло, ниркоподібні листки з неглибокими вирізами. Плоди великі, округлі або видовжені, маса їх 60-80 кг. Дає високі й сталі врожаї – 500-700 ц/га і більше.

Гарбуз мускатний має тривалий вегетаційний період. Серед інших видів гарбузів найбільш теплолюбний. Вирощують його у південних районах України. М’якуш солодкий з мускатним смаком.

З усіх видів гарбуза твердокорий і волоський найменш вибагливі до тепла. Насіння гарбуза проростає за температури

12-13 °С. Оптимальна температура для росту гарбуза 20-25 °С. Транспіраційний коефіцієнт – 830. До холоду дуже чутливий. Приморозки мінус 1 °С шкідливі для рослин, за температури до мінус 2 °С вони гинуть.

Коренева система гарбуза сильно розвинена, головний корінь проникає на глибину до 1 м і розгалужується до 5 м.

Досить високі врожаї гарбуза вирощують в умовах зрошення. Він добре росте на розпушених чорноземах, на родючих грунтах з нейтральною і навіть лужною реакцією.

СОРТИ. Твердокорі сорти гарбуза характеризуються підвищеним умістом цукру і врожайністю. До найпоширеніших твердокорих сортів гарбуза належать такі.

Мигдальний 35 – середньостиглий. Плоди сплюснуті, середнього розміру, масою 5-7 кг, з гладенькою поверхнею. Стиглі плоди оранжево-червоні з світло-коричневими смугами. М’якуш жовтий з оранжевим відтінком, солодкий, містить 5-6% цукрів. Районований у більшості областей.

Мозоліївський 15 – середньостиглий посухостійкий. Плоди овальні, середнього розміру, масою 5-7 кг зі слабкоребристою, поверхнею cтиглі жовто-оранжеві з широкими смугами. М’якуш містить близько 7% цукрів. Районований у лісостеповій і степовій зонах.

Український багатоплідний – скоростиглий, посухостійкий. Плоди короткі, овальні, зі слабкоребристою поверхнею, стиглі – з широкими оранжевими смугами. М’якуш містить 5-6% цукрів. Районований у лісостеповій зоні.

ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОЩУВАННЯ. Гарбуз потрібно сіяти у просапному полі сівозміни на удобрених грунтах. Добрими попередниками для нього є озима пшениця, що вирощувалася після бобових трав або по удобреному зайнятому пару. Сіють його після багаторічних бобових трав та зернобобових культур.

Обробіток грунту під гарбуз такий самий, як і під цукровий буряк, картоплю. Восени проводять глибоку зяблеву оранку на 25-30 см з унесенням 20-30 т/га гною і повного мінерального добрива – М30-45Р4о-6оКзо-45

СІВБА. Баштанні культури сіють сівалками СКГН-6А, СБУ-2,4, СБН-3, СПЧ-6М, обладнаними туковисівними апаратами для внесення мінеральних добрив у рядки під час сівби.

За достатньої вологості грунту слід висівати намочене насіння. Насіння намочують у воді за температури 25-30 °С упродовж 30 хв, а потім витримують під брезентом за температури 30-40 °С. Перед сівбою насіння підсушують. Насіння баштанних культур перед сівбою завчасно протруюють апроном 350 Fs, т. к. с. – 2,0 л/т. Сіють гарбуз, коли температура грунту на глибині 10 см досягне 12-14 °С, квадратно-гніздовим способом із відстанню між гніздами 2 х 2 м або гніздовим – 2 х 1,5 м. У кожну ямку висівають 3-4 насінини і загортають на глибину 4-6 см. Норма висіву – 3-5 кг/га. До появи сходів посіви охороняють від граків.

Упродовж вегетації грунт у міжряддях розпушують культиваторами у поздовжньому і поперечному напрямах, а в гніздах вручну. Після утворення 3-4 листочків посіви проривають, залишаючи у вологих районах по дві, а в посушливих по одній рослині у гнізді.

Важливим заходом підвищення врожайності гарбуза у посушливих районах є застосування вегетаційних поливів на початку утворення зав’язей.

Під час цвітіння чоловічих квіток проводять прищипування (чеканку) кінців усіх стебел перед останнім листком для прискорення достигання і збільшення врожаю.

Збирають гарбуз за повної стиглості плодів, які потім краще і довше зберігаються.

Плоди гарбуза використовують на корм у свіжому і засилосованому вигляді. Зберігають їх упродовж трьох-чотирьох місяців за температури З-4 °С у сухих приміщеннях або в буртах. Плоди перекладають соломою. Для силосування плоди гарбуза подрібнюють і добре перемішують з половою або січкою ярої соломи та з подрібненими стеблами кукурудзи, зібраної на зерно.

Кабачок – кущова форма твердокорого гарбуза. Він досить скоростиглий. Високі врожаї його вирощують у лісостепових і поліських районах країни. Насіння кабачка починає проростати за температури 11- 12 °С. Листки п’ятилопатеві з загостреними частками на довгих черешках. Через 25-30 діб після появи сходів рослини цвітуть. Квітки роздільностатеві, запилюються за допомогою комах. Період цвітіння триває до пізньої осені, а плоди достигають через 30-40 діб після утворення зав’язі.

Плоди кабачка 30-50 см завдовжки мають циліндричну, іноді неправильну форму, біло-жовтого кольору, зрідка з темно-зеленими смугами. М’якуш плодів досить грубий, нещільноволокнистий. Плоди кабачка через 60-70 діб після появи сходів уже придатні для згодовування тваринам. Упродовж вегетаційного періоду плоди кабачка збирають 4-5 разів (через кожні 10-12 діб). Часті збирання прискорюють розвиток нових плодів, що підвищує врожайність культури.

Коренева система кабачка добре розвинена, головний корінь проникає в грунт на глибину 1,5 м і розгалужується на 1,5 м. Основна маса коріння розміщується в грунті на глибині 10-30 см. Кабачок переносить посуху і досить високоврожайний у посушливих районах (400-600 ц/га плодів).

На корм тваринам плоди кабачка збирають, коли їх довжина досягне 20-30 см. У цей час вони мають соковитий м’якуш. Численні досліди показують, що згодовування коровам і свиням плодів кабачка сприяє кращому використанню грубих кормів і підвищує продуктивність тварин.

Гарбуз і кабачок часто вирощують в ущільнених посівах з кукурудзою, картоплею та квасолею. Висівати їх доцільно на відстані 8-10 см від гнізд кукурудзи. У лісостеповій зоні гарбуз і кабачок висівають біля кожного п’ятого-шостого гнізда і через таку саму кількість рядків. У посушливіших районах або на малородючих грунтах їх висівають ще рідше. Кращим строком сівби гарбуза і кабачка є період появи сходів кукурудзи.

За сприятливих погодних умов урожай гарбуза і кабачка на ущільнених посівах становить 80-100 ц/га без помітного зниження врожаю основної культури.

Для вирощування кабачка найпридатніші глибокі чорноземи і родючі суглинкові грунти. Сіють його у добре прогрітий грунт, коли температура верхнього шару досягне 12- 14 °С і мине загроза весняних приморозків, квадратно-гніздовим способом за схемою 1 х 1 м, а в посушливих районах гніздовим – 1 х 1,5 м. Насіння загортають на глибину 3-5 см. У кожну ямку висівають 3-4 насінини. Норма висіву – 2 кг/га. Догляд за кабачком такий самий, як і за іншими баштанними культурами.

СОРТИ. Найпоширеніші сорти кабачка в Україні такі.

Грибовський 37 – скоростиглий, універсального використання. Урожайність 430-780 ц/га. Плоди циліндричні, гладенькі, блідо-зелені. М’якуш білий. Поширений у всіх грунтово-кліматичних зонах.

Одеський 52 – скоростиглий, універсального використання. Плоди циліндричні, молочно-зелені. М’якуш блідо-кремовий. Районований в усіх грунтово-кліматичних зонах.

Поширені також сорти Золотінка і Цукеша.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Розмноження та індивідуальний розвиток організмів тести.
Ви зараз читаєте: ГАРБУЗ І КАБАЧОК – БАШТАННІ КУЛЬТУРИ