Гегель Георг Вільгельм Фрідріх

Related posts:

1. Ніцше Фрідріх Вільгельм Політологічний словник Ніцше Фрідріх Вільгельм (1844 – 1900) – німецький філософ, мислитель. Автор праць “Так казав Заратустра”, “По той бік добра і зла”, “Як філософствують молотом”, “Антихрист” та ін. Абсолютизував індивідуалізм. Вважав, що немає у світі вищої волі, перед якою могла б схилитися воля людини. Передбачив багато важливих політичних подій у Європі та за її […]...
2. Хайєк Фрідріх Август фон Політологічний словник Хайєк Фрідріх Август фон (1899 – 1992)- австрійський економіст і політичний філософ, відомий як один з дослідників тоталітаризму. Зазначав, що основними ознаками тоталітаризму є відмова від свободи конкуренції, придушення державою індивідуальних свобод. Вважав, що мета соціалізму недосяжна і його програми не можуть бути виконані. Обстоював ринкові цінності, стверджуючи, що реальна альтернатива для людини […]...
3. Єллінек Георг Політологічний словник Єллінек Георг (1851-1911) – відомий німецький мислитель, правник, автор численних творів з державознавства, теорії права, серед яких – “Система суб’єктивного відкритого права”, “Загальне вчення про державу” та ін. Вважав, що держава – це явище суб’єктивної свідомості, її треба вивчати як особливе суспільне утворення, як правовий феномен. Намагався психологічно інтерпретувати право. Держава, на думку […]...
4. Адлер Фрідріх Політологічний словник Адлер Фрідріх (1879 – 1960) – австрійський політичний діяч, філософ, письменник. Як і його батько Віктор Адлер – засновник і керівник Соціалістичної партії Австрії – Фрідріх працював на інтереси соціалістів, редагував і видавав друковані органи цієї партії. Був депутатом австрійського парламенту (1919 – 1923 рр.). У 1940 р. емігрував до США. Спочатку в […]...
5. Гроцій Гуго Гроот Політологічний словник Гроцій Гуго Гроот (1583-1645) – відомий голландський юрист, соціолог, державний діяч, один із засновників учення про природне право. Погляди Г. Г. сформувалися головним чином під впливом нідерландської буржуазної революції XVI ст. У Франції, куди він змушений був емігрувати, написав свій найвідоміший твір “Про право війни і миру. Три книги”, в якому і розглядав […]...
6. Рух прихильників миру Політологічний словник Рух прихильників миру – масовий рух проти війни, з вимогами припинення гонки озброєнь, з організацією контролю над озброєнням, роззброєнням. Р. п. м. об’єднував і об’єднує мільйони громадян незалежно від їх національної належності, політичних, релігійних та інших поглядів. Як організоване явище оформився на Всесвітньому конгресі прихильників миру у 1949 р. (Париж – Прага). Під […]...
7. Антивоєнний рух Політологічний словник Антивоєнний рух – виступи широких верств населення, громадських організацій проти війни, за роззброєння, що залучають до своїх лав людей різних політичних, філософських, релігійних та інших поглядів. Мета А. р. – зберегти мир між народами, на землі. В 1950 р. на II Всесвітньому конгресі прихильників миру було створено Всесвітню Раду Миру, метою якої було […]...
8. Гоббс Томас Політологічний словник Гоббс Томас (1588 – 1679) – видатний англійський філософ, політичний мислитель. Закінчив Оксфордський університет. Стверджував, що всі люди від природи рівні, що у природному стані, до того часу, коли з’явиться будь-яка влада, людина намагається не тільки зберегти власну свободу, а й здобути владу над іншими людьми. І те й інше – результат дії […]...
9. Боден Жан Політологічний словник Боден Жан (1529 – 1596) – французький політичний діяч, юрист, теоретик держави. Вперше сформулював і обгрунтував поняття суверенітету як однієї з істотних ознак держави, порушення якого не може бути виправдане жодним конституційно-правовим законом. Вважав, що держава постає не як результат добровільної угоди, а через завоювання і насильство, панування однієї групи людей над іншою. […]...
10. Гумбольдт Вільгельм фон Політологічний словник Гумбольдт Вільгельм фон (Wilhelm von Humboldt) (22.06.1767, Потсдам – 8.04. 1835, Тегель)- німецький правознавець і філософ, державний діяч і дипломат, член Берлінської Академії наук з 1810 р. У 1787 – 1789 pp. навчався на юридичному факультеті університету у Франкфурті-на-Одері, прослухав ряд курсів з юридичних та інших гуманітарних наук в університетах Геттінгена, Майнца, Дюссельдорфа. […]...
11. Геракліт Ефесський Політологічний словник Геракліт Ефесський (бл. 544 – 484 до Р. X.) – давньогрецький філософ, політичний діяч. Вважав, що світ ніким з богів та людей не створений, а існує і вічно буде живим вогнем, що час від часу гасне і розгорається. Існує, за Гераклітом, всемогутній божественний першовогонь, який є чистим розумом, логосом, з якого шляхом розколу […]...
12. Локк Джон Політологічний словник Локк Джон (1632 – 1704) – англійський філософ, політик, основоположник соціально-політичної доктрини лібералізму. Критикуючи вчення Т. Гоббса про абсолютний, необмежений характер державної влади, Л. стверджував, що основним обов’язком держави, що виникла на основі договору, є дотримання “природного права”, захист особистої свободи і приватної власності громадян. На думку Л., держава отримує від людей саме […]...
13. Завоювання Політологічний словник Завоювання (conquest) – 1) процес і результат воєнних дій (завершення війни шляхом розгрому армії ворожої держави); 2) образна характеристика досягнутого, завойованого, придбаного, яке дісталося нелегко (наприклад 3. влади). М. Головатий...
14. Енгельс Фрідріх Політологічний словник Енгельс Фрідріх (Fridrich Engels, 1820-1895)- видатний німецький мислитель і політичний діяч, суспільствознавець, журналіст, один з основоположників марксизму, друг і соратник К. Маркса. Е. народився у сім’ї власника текстильної мануфактури в Бремені Рейнської провінції. На вимогу батька змушений був залишити навчання у гімназії в 1837 р. і зайнявся вивченням комерційної справи. В 1838-1841 рр. […]...
15. ЗІММЕЛЬ (SІММЕL) Георг Соціологія короткий енциклопедичний словник ЗІММЕЛЬ ( S ІММЕ L ) Георг (01.03.1858, Берлін – 26.09.1918, Страсбург) – нім. соціолог, філософ. У Берлінському ун-ті 3. студіював заг. історію, філософію, історію мистецтв, психологію, захистив докт. дис., присвячену філософії І. Канта (1881). З 1885 р. З. – приват-доцент Берлінського ун-ту, з 1901 р. – екстраординарний проф., з 1914 […]...
16. Монтеск’є Шарль Луї, Шарль де Секонда, барон де Лa Бред і де Монтеск’є Політологічний словник Монтеск’є Шарль Луї, Шарль де Секонда, барон де Лa Бред і де Монтеск’є (1689 – 1755) – французький філософ права й історії. Відмовившись від формалістичного мислення про право, спробував пояснити закони, політичне життя різних країн і народів саме виходячи із природних та історичних умов. Порівнюючи дві конституції – англійську (вважав найпрогресивнішою) і французьку […]...
17. Арон Раймон Політологічний словник Арон Раймон (1905 – 1983) – французький соціолог, філософ, публіцист, один із теоретиків “індустріального суспільства”. У своїх працях, грунтуючись на порівняльно-історичному аналізі і використовуючи концепцію “соціальної індустріалізації або технологічного детермінізму”, виклав ідею “індустріального суспільства”. З огляду на значне зростання економіки багатьох країн після Другої світової війни запропонував визначити і характеризувати це явище як […]...
18. Рябов Сергій Геннадійович Політологічний словник Рябов Сергій Геннадійович (нар. 1954) – український філософ, політолог. Основні наукові інтереси – філософія політики, теорія держави і влади, методика викладання політичних знань, політична культура, громадянська освіта. Навчався у Білоруському державному університеті, закінчив Київський державний університет ім. Тараса Шевченка. Автор понад 100 публікацій, найпомітнішими серед яких є: “Державна влада: проблеми авторитету і легітимності” […]...
19. Лейбніц Готфрід Вільгельм Політологічний словник Лейбніц Готфрід Вільгельм (01.07.1646, Лейпциг – 14.11.1716, Ганновер) – німецький філософ – ідеаліст, математик, фізик і винахідник, юрист, історик, мовознавець, енциклопедист. Родина мала багату сімейну бібліотеку (дід і батько були мислителі – професори), завдяки якій Лейбніц ще замолоду багато що вивчив самостійно. Вивчав філософію та право у Лейпцігському університеті, математику в Йєнському. Завершуючи […]...
20. Аристотель Політологічний словник Аристотель (384 – 322 до н. е.) – давньогрецький мислитель, учень Платона, вихователь Александра Македонського. Уперше виокремив у природі людину як політичну істоту, в яку природа вселила прагнення до державного об’єднання. Глибоко досліджував сутність влади, держави, політичних устроїв, проблеми розмежування влади. Розробив модель ідеальної держави – полісу, умови її існування. Тісно поєднував політику […]...
21. Казус беллі Політологічний словник Казус беллі (лат. casus belli – ситуація, привід для війни)- 1) безпосередній формальний привід для оголошення війни і початку воєнних дій; 2) дія або ситуація, яка може бути розцінена як акт проголошення війни. В минулому К. б. був законною підставою для початку воєнних дій, слугував виправданням війни і цілям приховання її справжніх причин. […]...
22. Дванадцятимильна зона Політологічний словник Дванадцятимильна зона – прибережне море, територія певної держави. М. Головатий...
23. Незастосування сили принцип Політологічний словник Незастосування сили принцип – один з основних принців міжнародного права, вимога, зафіксована в Статуті ООН, згідно з якою “всі члени Організації Об’єднаних Націй утримуються в їхніх міжнародних відносинах від загрози силою та її застосування як проти територіальної недоторканності й політичної незалежності будь-якої держави, так і якимось іншим чином”. Сьогодні співвідношення сил у світі […]...
24. >Ортега-і-Гассет Хосе Політологічний словник Ортега-і-Гассет Хосе (1883 – 1955) – відомий іспанський філософ. Закінчив Мадридський університет. Глибоко вивчав проблеми людини, її творчої активності, взаємозв’язки людини і соціального світу, людини і суспільства. Суспільство поділяв на меншість і масу. До останньої відносив посередніх людей, які не хочуть зважати на інших. Суспільна сила, на його думку, в меншості людей, вибраних […]...
25. Демокрит Політологічний словник Демокрит (бл. 460-370 рр. до н. е.) – давньогрецький мислитель, автор понад 70 творів про походження суспільства, держави, рабства. Стверджував, що суспільство, держава – це наслідок діяльності людей. Висував і обгрунтовував необхідність громадянської єдності усіх жителів полісу. Заперечував монархію, схвально ставився до демократії. Ідеалом держави вважав синтез демократії у поєднанні з ладом, де […]...
26. Гуманітарне право Політологічний словник Гуманітарне право – норми міжнародного права, пов’язані насамперед із захистом гідності, прав і свобод людини. М. Головатий...
27. Бердяєв Микола Олександрович Політологічний словник Бердяєв Микола Олександрович (1874 – 1948) – видатний російський філософ, мислитель. Був відрахований з Київського університету за пропаганду соціалістичних ідей, висланий з Росії. Жив у Берліні, потім у Франції. Активно вивчав політичні процеси в Росії, проаналізувавши їх у працях лософія свободи; (1911), Доля Росії (1918), Філософія нерівності (1923), “Джерела і сенс реформування комунізму […]...
28. Інтернування Політологічний словник Інтернування (фр. Interner – оселяти, від лат. internus – внутрішній) – 1) примусове затримання і роззброєння владою нейтральної держави військових формувань воюючої держави у разі переходу їх на її територію; 2) позбавлення свободи пересування і виходу з меж воюючої держави цивільних осіб, кораблів. М. Головатий...
29. Іноземець Політологічний словник Іноземець (іноземні громадяни) – людина, що перебуває на території чужої держави і не є її громадянином. Іноземні громадяни (foreing citizens) – особи, що не є громадянами цієї держави і мають підтвердження своєї належності до громадянства іншої держави. М. Головатий...
30. Енгельс (Engels) Фрідріх Енгельс (Engels) Фрідріх (1820-1895) – видатний німецький філософ і економіст, співзасновник наукового комунізму. Е. вперше у світовій економічній літературі підійшов до комплексного визначення вартості. “Вартість речі, – писав він, – включає в себе обидва фактори. Вартість є відношення витрат виробництва до корисності. Найближче застосування вартості має місце при роз’ясненні питання про те, чи слід взагалі […]...
31. Римське право Політологічний словник Римське право (Roman law) – система рабовласницького права Стародавнього Риму, яка складається з приватного і публічного права. Р. п. містило струнку систему норм, які регулювали майнові відносини у суспільстві і базувалися на приватній власності. Р. п. було запозичене багатьма державами світу. М. Головатий...
32. Указ Політологічний словник Указ (ordinance, edict, ukase) – постанова глави держави, верховного органу влади, що має силу закону. М. Головатий...
33. Влада аргументів Політологічний словник Влада аргументів (power of arguments) – вплив на людей, громадські організації, структури переконливо викладеними, вагомими, яскравими аргументами (прикладами, фактами, повідомленнями, свідченнями). Даниленко В. И. Современный политологический словарь. – M., 2000; Головатий M. Ф. Соціологія політики. – К., 2003; Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. – К., 1997; Халипов В. […]...
34. Влада бізнесу Політологічний словник Влада бізнесу (power of business) – реальний вплив на політику, суспільну діяльність, поведінку підприємницької практики, фінансові, комерційні та інші угоди, домовленості тощо. Даниленко В. И. Современный политологический словарь. – M., 2000; Головатий M. Ф. Соціологія політики. – К., 2003; Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. – К., 1997; Халипов […]...
35. Влада виконавча Політологічний словник Влада виконавча (executive power / ам. branch) – одна з трьох гілок влади, завдяки якій реалізується державна влада, воля обраних, тих, що стоять на чолі держави, осіб та органів, які у свою чергу репрезентують життєві інтереси певних соціальних верств суспільства, класів, станів, націй. Згідно з теорією поділу влад В. в. – влада, на […]...
36. Влада закону Політологічний словник Влада закону (power of law) – 1) реальний вплив постанов і актів державних органів на життя, долі людей, стан держави; 2) необхідна умова нормального життя. Политология: Энциклопедический словарь / Общ. ред. и сост. Ю. И. Аверьянов. – М., 1993; Халипов В. Ф. Власть: Кратологический словарь. – М., 1997; Головатий M. Ф. Соціологія політики. […]...
37. Брахманізм Політологічний словник Брахманізм – релігія давніх індійців, яка була подальшим розвитком ведичної релігії в період становлення рабовласницького суспільства. Священну літературу Б. становлять Веди і розлогі коментарі до них, які були складені (підготовлені) у VIII – VI ст. до н. е. (брахмани, араньяки, упанішади). Б. на основі релігії пояснював соціальну нерівність, суворий кастовий поділ людей (суспільства), […]...
38. Де-юре Політологічний словник Де-юре (лат., англ. de jure) – юридично, згідно з правом. У міжнародному праві форма повного, остаточного і офіційного визнання держави чи уряду. М. Головатий...
39. Громадянські права і свободи Політологічний словник Громадянські права і свободи – основи конституційно-правового статусу громадянина держави, які визначають можливості його участі в політичному, соціальному і культурному житті суспільства. Водночас основні Г. п. і с. перебувають під пильною увагою світової громадськості і міжнародних організацій, насамперед ООН. У 1948 р. (10 грудня) Генеральна Асамблея ООН проголосила Загальну декларацію прав людини. Даниленко […]...
40. Закон дванадцяти таблиць Політологічний словник Закон дванадцяти таблиць – одна з найдавніших пам’яток писемності, перше свідчення римського права. Текст було написано на камені в 451-450 рр. до н. е., але у 387 р. до н. е. в результаті нападу галів на Рим його було знищено. 3. д. т. відіграв велику роль у розвитку судової влади, а також цивільного, […]...