ГЕМЕРОФІЛ

Related posts:

1. ГЕМЕРОФОБ Екологія – охорона природи ГЕМЕРОФОБ – 1) вид рослин, зниклий внаслідок впливу людини на прир. рослинність; 2) види рослин і тварин, які уникають співіснування з культ, рослинами (напр., більшість рослин лісу, дрофа та ін.)....
2. ЗАБРУДНЕННЯ ПРИРОДНЕ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ ПРИРОДНЕ – забруднення (1 і 2), викликане прир., звичайно катастрофічними, причинами (виверження вулканів, зсуви грунту тощо), що не залежать від впливу людини на прир. процеси або є наслідком віддаленого опосередкованого впливу людини на природу. Від 3. п. слід відрізняти вужче поняття прир. забруднення, що відбувається без жодного впливу людини на […]...
3. ОЦІНКА ПРОЕКТУ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНА Екологія – охорона природи ОЦІНКА ПРОЕКТУ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНА – складова частина експертизи проекту, оцінка (у грошовому вираженні або в балах) впливу майбутнього впровадження проекту в життя на прир. ресурси, здоров’я людини, будівлі, виробничі процеси тощо. Здійснюється за спец, затвердженими держ. органами методиками. О. п. е.-е. має включати прогнозування можливих ланцюгових реакцій у природі, їхнього впливу на […]...
4. ФІТОЦЕНОЗ Екологія – охорона природи ФІТОЦЕНОЗ, угруповання рослинне – сукупність видів рослин, що склалася історично, яка існує на території з більш-менш однотипними клімат., грунт, та ін. умовами. Характеризується певним видовим складом, структурою та взаємодією рослин між собою і зовн. середовищем. Ф. постійно змінюється внаслідок еволюції видів, що становлять Ф., зміни клімату, грунт, та ін. зовн. умов, […]...
5. ЛІС ПОЛЕЗАХИСНИЙ Екологія – охорона природи ЛІС ПОЛЕЗАХИСНИЙ – прир. або посаджені ліс. смуги, які створюють сприятливий для розвитку культ, рослин мікроклімат і захищають поля від ерозії грунту та пилових бур....
6. ЕКОЛОГІЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА – розділ екології, що вивчає взаємовідносини с.-г. рослин і тварин з навколишнім середовищем. Е. с. вивчає також вплив людини на культ. ландшафти: порушення, спричинені обробітком грунту, застосуванням хім. засобів боротьби зі шкідниками, надмірним внесенням добрив, інтродукцією нових видів рослин тощо. Об’єктами вивчення Е. с. є як окремі види с.-г. […]...
7. РЕСУРСИ РЕКРЕАЦІЙНІ Екологія – охорона природи РЕСУРСИ РЕКРЕАЦІЙНІ – об’єкти і явища прир. та антроп. походження, які використовуються з метою організації оздоровлення, відпочинку й туризму. Розрізняють Р. р. прир. (прир.-терит. комплекси, їх компоненти та окремі властивості) і культ.- істор. (різні пам’ятки історії, архітектури, археології, мистецтва, природи тощо)....
8. ПАМ’ЯТКА ПРИРОДНА Екологія – охорона природи ПАМ’ЯТКА ПРИРОДНА – прир. або здавна змінена людиною прир. територія, що має особливий наук, чи культ, інтерес, а також соц. (часто всесвітнє) значення та виділена як особливо охоронна ділянка. П. п. зазвичай мають велику за площею територію, ними можуть бути нац. парки, заповідники та ін. особливо охоронні прир. території....
9. ЕКОЛОГІЯ РОСЛИН Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ РОСЛИН – наука про взаємозв’язки рослинних організмів та їхніх угруповань з навколишнім середовищем. Е. р. включає екологію окремих організмів (особин) – аутекологію, яка вивчає пристосування рослин до умов зростання, встановлює і досліджує їхні життєві форми, відношення до окремих чинників середовища, та синекологію, яка вивчає взаємозв’язки популяцій та ін. угруповань рослин […]...
10. ВИМИРАННЯ ВИДІВ Екологія – охорона природи ВИМИРАННЯ ВИДІВ – безповоротне зникнення видів, що раніше мешкали на Землі. Упродовж останніх десятиліть темпи В. в. стрімко зростають. Так, якщо в доістор. період за кожні 2000 р. вимирав один вид, то за останні 300 р. один вид зникає через кожні 10 р. Багато видів занесено до Червоної книги, оскільки вони […]...
11. ТРАНСФОРМАЦІЯ (УГРУПОВАНЬ) Екологія – охорона природи ТРАНСФОРМАЦІЯ (УГРУПОВАНЬ) – зміна рослинних угруповань внаслідок впливу антроп. чинників (напр., вирубування, витоптування худобою тощо)....
12. АНТРОПОФІТИ Екологія – охорона природи АНТРОПОФІТИ – рослини, введені в місцеву флору завдяки діяльності людини (культурні, окультурені, бур’яни та рудеральні рослини)....
13. ПОЛІФАГ Екологія – охорона природи ПОЛІФАГ – організм, що живиться різноманітними кормами, але не всеїдний, а, як правило, віддає перевагу групі кормів хоча й широкої, та відносно цілісної систематичної категорії (напр., безхребетних тварин, грибів)....
14. ГЕЛІОБІОНТ Екологія – охорона природи ГЕЛІОБІОНТ – організм, який віддає перевагу місцю перебування, що добре освітлюється сонцем....
15. ЕКОЛОГІЯ МІКРООРГАНІЗМІВ Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ МІКРООРГАНІЗМІВ – наука про взаємовідносини мікроорганізмів і середовища їх існування. Е. м. вивчає розвиток і функціонування окремих видів мікроорганізмів та їхніх угруповань (мікробоценозів) у прир. середовищі, де вони є структ. одиницею кожного прир. біоценозу, в основному як редуцентний ланцюг. У дорослих мікробоценозах існують різні типи взаємовідносин: від симбіозу і метабіозу […]...
16. СЕРЕДОВИЩЕ КВАЗІПРИРОДНЕ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ КВАЗІПРИРОДНЕ – перетворені людиною (культ.) прир. ландшафти та створені нею агроценози, в т. ч. садово-паркового типу....
17. ФІТОМЕЛІОРАЦІЯ Екологія – охорона природи ФІТОМЕЛІОРАЦІЯ – комплекс заходів, спрямованих на поліпшення умов прир. середовища за допомогою культивування чи підтримання прир. рослинних угруповань (створення лісосмуг, посів трав тощо). Розрізняють гуманітарну (оздоровлення фіз. і духовного середовища людини), інтер’єрну (у приміщеннях), природоохоронну (збереження та поліпшення екосистем і видів живого, що їх складають), біопродукційну (підвищення якості та кількості корисної […]...
18. СЕРЕДОВИЩЕ ПРИРОДНО-АНТРОПОГЕННЕ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ ПРИРОДНО-АНТРОПОГЕННЕ – усі модифікації прир. середовища внаслідок цілеспрямованого та опосередкованого впливу діяльності людини. Характеризується зниженням або відсутністю властивостей самовідновлення і без постійного регулюючого впливу людини поступово руйнується....
19. КОНСУМЕРИЗМ Екологія – охорона природи КОНСУМЕРИЗМ – культ споживання, характерний для сучасного стану розвитку суспільства; призводить до посилення використання прир. ресурсів....
20. ЕКОСИСТЕМИ ТЕРИТОРІЙ, ЩО ОХОРОНЯЮТЬСЯ Екологія – охорона природи ЕКОСИСТЕМИ ТЕРИТОРІЙ, ЩО ОХОРОНЯЮТЬСЯ, – екосистеми виведених з госп. обігу прир. територій з відповідним режимом охорони, які включають екосистеми заповідників, нац. парків, заказників, сан.-курортних зон тощо. Організація прир. територій, що охороняються, має вирішувати такі питання: збереження унікальних прир.-територіальних комплексів; охорона ген. ресурсів біосфери, насамперед генофонду зникаючих, реліктових та ендемічних видів рослин […]...
21. ДЕМУТАЦІЯ Екологія – охорона природи ДЕМУТАЦІЯ – 1) антроп. зміна рослинності (напр., внаслідок частих ліс. пожеж), що призводить до закріплення в процесі її динаміки вузлових, а не клімаксових угруповань; 2) зміна рослинності та тваринного світу після їх руйнування (дигресії), спрямована на відновлення прир. угруповань попереднього складу; форма сукцесії....
22. ЕКОЛОГІЯ ІСТОРИЧНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ІСТОРИЧНА – розділ екології, що досліджує різні прир. системи упродовж періоду впливу на них людини....
23. ПЕЛАГОФІЛ Екологія – охорона природи ПЕЛАГОФІЛ – організм, що віддає перевагу середовищу пелагіалі (одна з життєвих форм організмів)....
24. МУЗЕЙ-ЗАПОВІДНИК Екологія – охорона природи МУЗЕЙ-ЗАПОВІДНИК – група особливо охоронних культ, об’єктів серед природи та в межах населених пунктів. Включає істор.-архіт. та прир. М.-з. (напр., Києво-Печерська лавра), меморіально-прир. М.-з., суто архіт. М.-з. в середині міст або спец, створені (Музей у Пирогові, що під Києвом)....
25. БАНК ГЕНІВ Екологія – охорона природи БАНК ГЕНІВ – організація, що займається консервуванням насіння і вегетативних тканин різних сортів культ, і дикорослих рослин, здатних до розмноження. Б. г. не обмежується лише зберіганням такого матеріалу в охолоджуваних приміщеннях, оскільки деякі види рослин необхідно через певні проміжки часу пророщувати й омоложувати. Завданням Б. г. є протидія збідненню ген. різноманіття […]...
26. ЦЕНТРИ ПОХОДЖЕННЯ КУЛЬТУРНИХ РОСЛИН Екологія – охорона природи ЦЕНТРИ ПОХОДЖЕННЯ КУЛЬТУРНИХ РОСЛИН – геогр. центри, які дали початок походженню більшості культ, рослин і де зосереджене їх найбільше ген. різноманіття. Вчення про Ц. п. к. р. виникло у зв’язку з необхідністю мати первинний матеріал для селекції і поліпшення сортового складу культ, рослин. Найбільш планомірно цю проблему опрацьовував М. І. Вавилов, […]...
27. ЗАХИСТ РОСЛИН Екологія – охорона природи ЗАХИСТ РОСЛИН – заходи боротьби з організмами, що завдають шкоди посівам, насадженням у відкритому й закритому грунті, культ, угіддям (лукам, лісопосадкам та ін.) і прир. рослинності (насамперед лісам), яка використовується у госп. цілях. Провадиться агротехн., біол., мех., фіз., Хім. методами та їх поєднанням із застосуванням пестицидів або без них. Наук, основи […]...
28. ПСАМОФІЛ Екологія – охорона природи ПСАМОФІЛ – організм, що віддає перевагу життю серед рухомих пісків (сірий варан, деякі оси, ящірки та ін.)....
29. СМУГА ЛІСОВА ПОЛЕЗАХИСНА Екологія – охорона природи СМУГА ЛІСОВА ПОЛЕЗАХИСНА – штучні ліс. насадження у формі смуг, призначені для захисту грунту від вітрової ерозії, поліпшення водного режиму, захисту культ, рослин від шкідливого впливу суховіїв, збереження агроценозів тощо....
30. ГЕОЕКВІВАЛЕНТНІСТЬ Екологія – охорона природи ГЕОЕКВІВАЛЕНТНІСТЬ – співвідношення штучно створеного культ, ландшафту та існуючого до цього прир. ландшафту з енерг. показниками обміну речовини включно....