ГЕОБІОСФЕРА

Related posts:

1. ОБОЛОНКА ОСАДОВА Екологія – охорона природи ОБОЛОНКА ОСАДОВА – розміщується на самій поверхні літосфери. Її товщина становить до 8-15 км і більше (в районі Києва – 400 м, в гір. країнах – 40-70 м). Верхню частину О. о. земної кори становить кора вивітрювання., яка формується внаслідок видозміни гір. порід під впливом мех. та хім. дії різних атм. […]...
2. БІОГЕОСФЕРА Екологія – охорона природи БІОГЕОСФЕРА – один із синонімів “плівки життя” В. І. Вернадського....
3. ЛАНДШАФТ ОПТИМАЛЬНИЙ Екологія – охорона природи ЛАНДШАФТ ОПТИМАЛЬНИЙ – 1) ландшафт, що макс. відповідає певній формі використання (напр., з метою рекреації); 2) ландшафт, який макс. відповідає потребам певної групи населення (етносу чи його підрозділам), напр, кочівників, горців....
4. ПРИНЦИП “НУЛЬОВОГО” МАКСИМУМУ Екологія – охорона природи ПРИНЦИП “НУЛЬОВОГО” МАКСИМУМУ – екосистема в сукцесійному розвитку тяжіє до утворення найбільшої біомаси при найменшій біол. продуктивності. Клімаксові екосистеми, як правило, мають макс. біомасу та мінім., практично нульову, продуктивність, тобто термодинамічно вони найбільш рац. Іноді макс. біомасою характеризуються не клімаксові, а вузлові екосистеми. П. “н”. м. перегукується із законом збільшення розміру […]...
5. ЄМНІСТЬ ВОДОСХОВИЩА Екологія – охорона природи ЄМНІСТЬ ВОДОСХОВИЩА – об’єм водосховища, виражений у м3 або км3; корисна Є. в. – об’єм води, що перебуває між норм, підпорним рівнем та проектним рівнем макс. спрацювання води; мертвий об’єм – об’єм води, що перебуває нижче від рівня макс. технічно допустимого спрацювання води; резервна Є. в. – об’єм, що використовується для […]...
6. ПРАВИЛО ДЕМОГРАФІЧНОГО НАСИЧЕННЯ Екологія – охорона природи ПРАВИЛО ДЕМОГРАФІЧНОГО НАСИЧЕННЯ – у глобальній сукупності кількість народонаселення завжди відповідає макс. можливості підтримання його життєдіяльності, включаючи всі аспекти потреб людини, що склалися. П. д. н. начебто перегукується з правилом макс. “тиску життя”. Зв’язок між ними справді є, але, на відміну від ін. видів живого, соц. людина створює особливий “тиск життя” […]...
7. ОБОЛОНКИ ЗЕМНОЇ КОРИ Екологія – охорона природи ОБОЛОНКИ ЗЕМНОЇ КОРИ – в товщі кори розрізняють три оболонки: осадову, гранітну та базальтову....
8. РЕГЛАМЕНТАЦІЯ (ПОЛЮВАННЯ) Екологія – охорона природи РЕГЛАМЕНТАЦІЯ (ПОЛЮВАННЯ) – система заходів і прийомів, спрямованих на отримання макс. (для даних умов) продукції при збереженні оптим. біол. продуктивності експлуатованих популяцій тварин, тобто Р. покликана забезпечити ощадливе використання ресурсів тваринного світу....
9. ГАЛЬМІРОЛІЗ Екологія – охорона природи ГАЛЬМІРОЛІЗ – підводне вивітрювання мор. відкладів внаслідок перебігу процесів розчинення, окиснення тощо....
10. БІОЛОГІЧНЕ ВИВІТРЮВАННЯ Екологія – охорона природи БІОЛОГІЧНЕ ВИВІТРЮВАННЯ – мех. дроблення й біол. зміна гірських порід у результаті життєдіяльності рослин і тварин....
11. ЗОНА ДИСФОТНА Екологія – охорона природи ЗОНА ДИСФОТНА, зона афотна, зона афотична – глибини океану, куди проникає незначна частка (до 1 %) сонячної радіації. Звичайно це глибини від 200 м до 1,5-2 км. У структурі біосфери 3. д. – те ж саме, що й дисфотосфера. 3. д. освоєна рибним промислом лише останнім часом. Тут живуть деякі важливі […]...
12. ОБВАЛ ГІРСЬКИЙ Екологія – охорона природи ОБВАЛ ГІРСЬКИЙ – раптове обрушення великих мас гір. порід, яке спостерігається на стрімких схилах гір, внаслідок процесів вивітрювання, під дією вод, землетрусів тощо....
13. ПОЯС РОСЛИННОСТІ Екологія – охорона природи ПОЯС РОСЛИННОСТІ – відносно однорідна (одноманітна) рослинність у межах однакових висот над рівнем моря (в горах)....
14. ЖОРСТВА Екологія – охорона природи ЖОРСТВА – продукти фіз. вивітрювання гір. порід, що складаються з гострокутних не зцементованих уламків порід або мінералів розміром 2- 10 мм; Ж. є субстратом для піонерних видів рослин....
15. ТЕРМОСФЕРА Екологія – охорона природи ТЕРМОСФЕРА – дуже розріджений шар атмосфери в межах від 80 до 800 км над поверхнею Землі, що характеризується швидким підвищенням т-ри до 1500 °С до висот 200- 300 км й збереженням такої т-ри у вищих її шарах....
16. СТРАТОСФЕРА Екологія – охорона природи СТРАТОСФЕРА – шар атмосфери, починаючи з 8-10 км над полюсами, на екваторі – з 16-18 км і до 40 км від поверхні Землі, який характеризується майже сталою т-рою і розташуванням на висоті 20-25 км шару з макс. конц. озону....
17. ДЕНУДАЦІЯ Екологія – охорона природи ДЕНУДАЦІЯ – руйнування гір. порід льодовиками, водою, вітром і переміщення продуктів вивітрювання цими чинниками або під впливом сили гравітації до нижчих ділянок земної поверхні, де вони нагромаджуються....
18. ЗОНА ТОЛЕРАНТНОСТІ Екологія – охорона природи ЗОНА ТОЛЕРАНТНОСТІ – діапазон дії екол. чинника, в межах якого можливе існування організму. 3. т. обмежена граничними мінім, і макс. значеннями чинника....
19. СТРУКТУРА ВОД ОКЕАНУ Екологія – охорона природи СТРУКТУРА ВОД ОКЕАНУ – вертикальне просторове співвідношення різних мас води, типове для певного регіону океану в конкретний час. Згідно з фіз.-хім. та біол. характеристиками розрізняють поверхневі (до 100 м), підповерхневі (до 300 м), проміжні (500-1000 м), глибинні (1200-5000 м) та придонні води....
20. ЧИННИК ЕКСТРЕМАЛЬНИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК ЕКСТРЕМАЛЬНИЙ – будь-який чинник-1, сила впливу якого перевищує звичайні пристосовні реакції (дин. якості) живої системи, але не настільки, щоб виникло негайне її руйнування (для особини – смерть). Може мати макс. та мінім, прояви, тобто різкий надлишок або нестача впливу однаково екстремальні. Наявність Ч. е. створює екстремальні умови існування для організмів....
21. ГЛИБИНА ВПЛИВУ ХВИЛЬ Екологія – охорона природи ГЛИБИНА ВПЛИВУ ХВИЛЬ – макс. глибина моря, озера, на яку проникають наносні дії хвиль....
22. ЛІТОБІОСФЕРА Екологія – охорона природи ЛІТОБІОСФЕРА – 1) частина біосфери, яка займає верхні шари літосфери (від 2-3 м і макс. до 6 км вглиб); 2) зона поширення живих організмів (у шпарах, підземних водоймах) та шари біогенних осадових порід....
23. УМОВИ ЕКСТРЕМАЛЬНІ Екологія – охорона природи УМОВИ ЕКСТРЕМАЛЬНІ – граничні (мінім, чи макс.) умови, явно жорсткі для існування організмів. У. е. визначають межі толерантності виду до екол. чинників, напр. до крайніх значень т-ри, вологості, солоності тощо....
24. ЗООПЛАНКТОН Екологія – охорона природи ЗООПЛАНКТОН – сукупність тварин, що населяють товщу води мор. і прісних водойм та не здатні протистояти перенесенню течіями. 3. – складова частина планктону. 3., хоч і дуже розріджений, трапляється практично до макс. глибин Світового океану....
25. ПРАВИЛА ЛІСОКОРИСТУВАННЯ Екологія – охорона природи ПРАВИЛА ЛІСОКОРИСТУВАННЯ – площа та конфігурація вирубок, ступінь вилучення з них деревини, макс. висота пня, що залишається, способи підсочування дерев, терміни пожежної небезпеки в лісі та ін. екол. нормативи, що встановлюються в законодавчому та/чи відомчому порядку....
26. ОРНІТОФАУНА Екологія – охорона природи ОРНІТОФАУНА – сукупність птахів, які населяють або населяли певну територію чи трапляються там у певний інтервал часу. В межах О. розрізняють види птахів, які гніздуються, осідлих, прольотних, зимуючих....
27. ОКЕАНАВТ Екологія – охорона природи ОКЕАНАВТ – спеціально підготовлена людина, яка досліджує океанічні глибини....
28. ПЕДОСФЕРА Екологія – охорона природи ПЕДОСФЕРА – грунт, шар Землі, або, за В. І. Вернадським, кора вивітрювання – частина біосфери. П. – утвір, що знаходиться на межі між аеробіосферою, фітобіосферою та літо – біосферою. П. формується і залежить від стану середовища всіх трьох під – сфер, а тому є найбільш вразливою у разі порушення будь-якої з […]...
29. ДОЗА ГРАНИЧНОДОПУСТИМА (ГДД) Екологія – охорона природи ДОЗА ГРАНИЧНОДОПУСТИМА (ГДД) – макс. кількість шкідливого агента, потрапляння якого в організм чи в угруповання організмів з повітрям, їжею тощо, ще не завдає нищівної дії. Встановлено одноразову ГДД та ГДД за певний проміжок часу (година, доба тощо)....
30. АРХІТЕКТУРА ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи АРХІТЕКТУРА ЕКОЛОГІЧНА – новий напрям в архітектурі, містобудуванні, згідно з яким макс. враховуються екол. та соц.-екол. потреби конкретної людини від її народження до глибокої старості і тим самим, людина наближається до природи....
31. ЗАПИЛЮВАННЯ (ПРИРОДНЕ) Екологія – охорона природи ЗАПИЛЮВАННЯ (ПРИРОДНЕ) – осідання пилу з атм. повітря під дією сили гравітації. Джерелом 3. (п.) є пов. течії, що переносять пил з пустель, напівпустель, степів, від вулканів, узбереж у більш високі широти. Макс. 3. зареєстроване у Пд. Європі – 1 млн т пилу за кілька діб....
32. АГЕЛІОФІЛИ Екологія – охорона природи АГЕЛІОФІЛИ – тварини, що мешкають в умовах без світла (печери, глибини моря)....
33. РОСЛИННІСТЬ СУБАЛЬПІЙСЬКА Екологія – охорона природи РОСЛИННІСТЬ СУБАЛЬПІЙСЬКА – рослинність високогірних областей. В Укр. Карпатах Р. с. розміщена на висоті 1200-1800 м (гора Говерла)....
34. ПРАВИЛО ФЕНОЛОГІЧНОЇ ВАРІАЦІЇ ТЕРМІНІВ МІГРАЦІЇ ПТАХІВ (В. СЕРЕБРЯКОВА) Екологія – охорона природи ПРАВИЛО ФЕНОЛОГІЧНОЇ ВАРІАЦІЇ ТЕРМІНІВ МІГРАЦІЇ ПТАХІВ (В. СЕРЕБРЯКОВА) – варіація термінів прильоту та відльоту птахів (навіть у межах одного виду) змінюється залежно від широти: чим більша широта, тим менша варіація....
35. СТРАТИСФЕРА Екологія – охорона природи СТРАТИСФЕРА – шар літосфери, де можливе існування деяких форм життя. Розміщена над метаморфічною оболонкою, складається з осадових або колишніх осадових порід....
36. КОМПЛЕКС БІОГЕОЦЕНОТИЧНИЙ Екологія – охорона природи КОМПЛЕКС БІОГЕОЦЕНОТИЧНИЙ – горизонтальне чи вертикальне поєднання двох або кількох (багатьох) біогеоценозів, завдяки взаємодії яких утворюється єдність екол. системи другого знизу рівня ієрархії. Напр., поєднання ділянок лісу, луків і водойми ліс. колка в західносибірському лісостепу, сполучення планктонного і бентосного угруповань екол. єдиної частини водойми....
37. ЯРУСНІСТЬ Екологія – охорона природи ЯРУСНІСТЬ – вертикальне розшарування рослинного угруповання на шари, яруси та ін. структ. або функц. частини. Розрізняють надземну й підземну Я. Найчіткіше Я. виявлена в ліс. фітоценозах, де розрізняють деревний, чагарниковий, трав’янистий і моховий або лишайниковий надземні яруси та кілька ярусів кореневої системи. Я. – пристосування рослин до сумісного існування і є […]...
38. КЛІМАДІАГРАМА Екологія – охорона природи КЛІМАДІАГРАМА – графічне зображення в певному масштабі річної зміни т-ри повітря і кількості опадів. К. дає змогу виділити і наочно зобразити періоди посухи чи надмірного зволоження за різних типів клімату, відображає середню тривалість безморозного періоду, мінім, і макс. т-ри в річному циклі для даної місцевості....
39. ДЕФІЦИТ КИСНЮ Екологія – охорона природи ДЕФІЦИТ КИСНЮ (У ВОДІ) – різниця між макс. кількістю кисню, яка може міститися у воді за даних т-ри та тиску, та фактичною кількістю кисню у воді....
40. СЕЙСМОГРАФ Екологія – охорона природи СЕЙСМОГРАФ – прилад для авт. реєстрації коливань земної кори під час землетрусів і вибухів....