ТЕРМОСФЕРА

Related posts:

1. МЕЗОСФЕРА Екологія – охорона природи МЕЗОСФЕРА – шар атмосфери, що лежить вище від стратосфери, в межах 50-80 км над поверхнею Землі, та змінюється термосферою; характеризується різким зниженням т-ри з висотою (приблизно від 0 до -90 °С), що сприяє розвитку турбуленції....
2. БАТІАЛЬ Екологія – охорона природи БАТІАЛЬ, зона батіальна – екол. зона мор. дна між літораллю та абісаллю, яка відповідає материковому схилу (від 200 до 2000 м завглибшки). Характеризується швидким наростанням глибини. Фотосинтезуючі організми відсутні. Тваринний світ існує за рахунок орг. речовин, що надходять з поверхні моря....
3. МАНТІЯ ЗЕМЛІ Екологія – охорона природи МАНТІЯ ЗЕМЛІ – одна з оболонок Землі, розміщена між земною корою, відокремленою поверхнею Мохоровичича, та ядром Землі. Нижня межа М. 3. знаходиться на глибині близько 2900 км. Розрізняють верхню М. 3. завтовшки 800-900 км та нижню М. 3. потужністю близько 2000 км. М. 3. складається переважно з важких мінералів, багатих на […]...
4. АЕРОБІОСФЕРА Екологія – охорона природи АЕРОБІОСФЕРА – приземний шар атмосфери (до 6-7 км над поверхнею Землі), де постійно присутні живі організми, здатні за наявності відповідних субстратів норм, жити і розмножуватись....
5. ПОЯС РОСЛИННОСТІ Екологія – охорона природи ПОЯС РОСЛИННОСТІ – відносно однорідна (одноманітна) рослинність у межах однакових висот над рівнем моря (в горах)....
6. ГОМОСФЕРА Екологія – охорона природи ГОМОСФЕРА – шари атмосфери на висоті 90-100 км над поверхнею Землі, де склад повітря мало змінюється (за винятком вмісту вуглекислого газу, озону, водяної пари)....
7. ПАРАБІОСФЕРА Екологія – охорона природи ПАРАБІОСФЕРА – шари атмосфери (між 6-7 та 60-80 км над поверхнею Землі), куди живі організми потрапляють випадково та де вони можуть тимчасово існувати, але не в змозі нормально жити і розмножуватись (верхній аналог гіпобіосфери)....
8. АРКОЛОГІЯ Екологія – охорона природи АРКОЛОГІЯ – розділ архітектури, що розробляє методи створення споруд з одночасним збереженням дикої природи....
9. СТРАТОСФЕРА Екологія – охорона природи СТРАТОСФЕРА – шар атмосфери, починаючи з 8-10 км над полюсами, на екваторі – з 16-18 км і до 40 км від поверхні Землі, який характеризується майже сталою т-рою і розташуванням на висоті 20-25 км шару з макс. конц. озону....
10. ВПЛИВ НА КЛІМАТ Екологія – охорона природи ВПЛИВ НА КЛІМАТ – зміна глобальної клімат, ситуації на Землі, викликана збільшенням концентрації С02 та ін. активних газів (метан, фреони), зменшенням товщини озонового шару, підвищенням рівня аерозольного та теплового забруднення середовища, що безпосередньо впливає на т-рний баланс планети, волого – і теплообмін між континентами і Світовим океаном тощо....
11. ЕКСПЛУАТАЦІЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ Екологія – охорона природи ЕКСПЛУАТАЦІЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ – комплексне і повне використання прир. ресурсів із завдаванням мінім, шкоди однією галуззю госп-ва іншій і збереженням сприятливого режиму довкілля....
12. ГЕОБІОСФЕРА Екологія – охорона природи ГЕОБІОСФЕРА – наземна (у межах суходолу) частина біосфери. Те саме, що й терабіосфера з літобіосферою або лише сукупність фотогеосфери та педосфери, тобто біогеосфера. Найвірогідніше вертикальне простирання Г. – від макс. висот польоту птахів до глибини активної кори вивітрювання. Глибше розміщена гіпо(гео)біосфера....
13. ЛІД ВИКОПНИЙ Екологія – охорона природи ЛІД ВИКОПНИЙ – реліктовий підземний лід, який зберігся з часів плейстоцену і залягає на великій глибині під земною поверхнею....
14. СИСТЕМА ПРИРОДНА Екологія – охорона природи СИСТЕМА ПРИРОДНА – система, що складається з прир. структур і утворів, які на вищих рівнях організації згруповуються у функц., екол. компоненти. Напр., прир. системи вищих рівнів організації – популяція, сину – зія, консорція, біоценоз, біом, біосфера....
15. ВПЛИВ КУМУЛЯТИВНИЙ Екологія – охорона природи ВПЛИВ КУМУЛЯТИВНИЙ – прогр. посилення впливу хім. сполуки чи іншого реагенту, пов’язане з їх нагромадженням в організмах, угрупованнях або в екосистемі в цілому. В. к. виникає також у разі додавання дискретних порцій одного чинника і супроводжується посиленням заг., але збереженням індивід, впливу....
16. ІНСПЕКЦІЯ Екологія – охорона природи ІНСПЕКЦІЯ – 1) держ. органи, що здійснюють нагляд і контроль за використанням прир. ресурсів, їх охороною, збереженням (напр., водна, мисливська, рибна 1.); 2) система нагляду, контролю за правильністю дій, дотриманням встановлених державою правил природокористування юридичними чи фіз. особами. Є також громадські І....
17. АДСОРБЕНТ Екологія – охорона природи АДСОРБЕНТ – тверда речовина або сполука, здатна ефективно вбирати з газового середовища чи розчину речовини або сполуки своєю поверхнею....
18. ПОЛЕ ЗЕМЛІ РАДІОХВИЛЬОВЕ Екологія – охорона природи ПОЛЕ ЗЕМЛІ РАДІОХВИЛЬОВЕ – високочастотне ел.-магн. поле, що створюється радіостанціями та радіовипромінюванням планет і зірок. Взаємодіє з ел.-магн. полем живого. Роль такої взаємодії поки що недостатньо з’ясована....
19. ЗОНА БІОГЕОХІМІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНА БІОГЕОХІМІЧНА – велика територія землі, що характеризується єдністю грунтотворного процесу, клім. чинників, процесів біогенної міграції хім. елементів. Це зумовлює певну тотожність характеру обміну речовин, єдність процесу транзиту сонячної енергії, синтезу активних сполук та морфол. мінливості організмів....
20. АВТОГАМІЯ Екологія – охорона природи АВТОГАМІЯ – біол. процес самозапилення і самозапліднення вищих рослин, а також деяких одноклітинних організмів....
21. СЕРЕДОВИЩЕ РОЗВИТКУ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ РОЗВИТКУ – усі модифікації прир. середовища, створені людиною (госп. угіддя, зелені насадження, рекультивовані землі тощо), споруди, транспортні і пром. об’єкти, світ речей, що оточує людину і впливає на неї. Характеризується відсутністю властивостей самовідновлення й саморегуляції, поступово порушується без постійного регулюючого впливу з боку ЛЮДИНИ....
22. ФАЦІЯ ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНА Екологія – охорона природи ФАЦІЯ ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНА – елементарна, далі неподільна з погляду прир. комплексності ділянка поверхні землі, що характеризується упродовж усього існування однорідними літологією, рельєфом, клімат, особливостями, грунтами та біотичними компонентами, що складають на території Ф. ф.-г. один біоценоз. Напр., схил яру якоїсь однієї експозиції, русло струмка і т. д....
23. БАКТЕРІОФІЗМ Екологія – охорона природи БАКТЕРІОФІЗМ – форма симбіозу, живлення вищих рослин за допомогою симбіонтів-бактерій (бульбочкові азотфіксатори)....
24. ЗОНА АЕРАЦІЇ Екологія – охорона природи ЗОНА АЕРАЦІЇ – верхній шар земної кори між її поверхнею та дзеркалом грунтових вод. Містить гігроскопічну, плівкову та капілярну воду; тимчасово в ній може з’являтися гравітаційна вода. 3. а. – місце найактивнішого розвитку підземного життя....
25. КОЛІНИ Екологія – охорона природи КОЛІНИ – збірна назва орг. сполук, які виділяються вищими рослинами і специф. діють на ін. види вищих рослин....
26. ГЕНОФОНД Екологія – охорона природи ГЕНОФОНД, фонд генетичний – сукупність генів однієї групи організмів (вид, популяція тощо), що характеризується певними якісним складом та чисельністю. Охорона Г. прир. і штучних популяцій рослин і тварин – одне з головних завдань охорони природи....
27. АПОСПОРІЯ Екологія – охорона природи АПОСПОРІЯ – спосіб розмноження деяких вищих рослин, який полягає у розвитку гаметофіта з вегетативних клітин спорофіта без спороутворення....
28. КОНСОЦІАЦІЯ Екологія – охорона природи КОНСОЦІАЦІЯ – ділянка (частина) асоціації, що характеризується домінуванням лише одного з домінантних видів....
29. РЕСУРСИ РОСЛИННІ Екологія – охорона природи РЕСУРСИ РОСЛИННІ – уся фітомаса (надземна й підземна) вищих і нижчих рослин незалежно від того, використовується вона в даний момент людиною чи ні....
30. АГРОАСОЦІАЦІЯ Екологія – охорона природи АГРОАСОЦІАЦІЯ – угруповання культурних рослин (агроценозів), що характеризується однаковим складом та подібними екол. умовами....
31. НУНАТАК Екологія – охорона природи НУНАТАК – вершина пагорба чи гори, що уникла зледеніння і характеризується наявністю реліктової рослинності....
32. АПОГАМІЯ Екологія – охорона природи АПОГАМІЯ – спосіб нестатевого розмноження деяких вищих рослин, коли зародок розвивається без запліднення з будь-якої клітини гаметофіта чи спорофіта....
33. КЛІМАТ Екологія – охорона природи КЛІМАТ – статистично багаторічний режим погоди, який визначається широтою місцевості, висотою її над рівнем моря, віддаленістю місцевості від океану, рельєфом суходолу, характером підстилаючої поверхні, антроп. впливом та ін. чинниками. Існує кілька класифікацій К.: за геогр. зонами (К. тайги, К. тропічних пустель тощо), за зв’язком атмосфери з поверхнею землі (К. приземного шару […]...
34. АПОМІКСИС Екологія – охорона природи АПОМІКСИС – різні способи нестатевого розмноження тварин і рослин – партеногенез, апогамія, апоспорія, утворення зародка у вищих рослин без запліднення....
35. СУКЦЕСІЯ ПЕРВИННА Екологія – охорона природи СУКЦЕСІЯ ПЕРВИННА – поява і розвиток рослинних угруповань у місцеіснуваннях, де рослинності раніше не було (поселення лишайників на скельних породах, вищих рослин – на пісках тощо)....
36. СТРАТИФІКАЦІЯ АТМОСФЕРИ Екологія – охорона природи СТРАТИФІКАЦІЯ АТМОСФЕРИ – падіння т-ри в нижній атмосфері з висотою, яка характеризується вертикальним градієнтом у градусах на 100 м. У тропосфері т-ра знижується в середньому на 0,6 С на 100 м....
37. ЗЕМЛІ РЕКУЛЬТИВАЦІЙНІ Екологія – охорона природи ЗЕМЛІ РЕКУЛЬТИВАЦІЙНІ – раніше порушені землі, які після рекультивації (відновлення) повернені для госп. використання....
38. ТЕХНОБІОГЕОМ Екологія – охорона природи ТЕХНОБІОГЕОМ – певна територія, акваторія, що характеризується однотипною реакцією на техногенні впливи. Як правило, це геосистема або екосистема певного ієрархічного рівня....
39. ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ ВНУТРІШНЬОВИДОВІ Екологія – охорона природи ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ ВНУТРІШНЬОВИДОВІ – прямий та опосередкований взаємовплив особин одного виду, що характеризується переданням інформації або одночасно з нею ще й речовини та енергії....
40. ТУМАН Екологія – охорона природи ТУМАН – накопичення продуктів конденсації водяної пари (водяних крапель, кристалів), завислих у повітрі безпосередньо над земною поверхнею. Виникає внаслідок охолодження повітря від земної поверхні або через випаровування з поверхні теплих водойм в охолоджене повітря....