Головна ⇒ 📌Географія ⇒ ГЕОГРАФІІЧНА ОБОЛОНКА

ГЕОГРАФІІЧНА ОБОЛОНКА

РОЗДІЛ III ОБОЛОНКИ ЗЕМЛІ

Тема 5. ПРИРОДНІ КОМПЛЕКСИ

§57. ГЕОГРАФІІЧНА ОБОЛОНКА

· Пригадайте, які оболонки-сфери утворилися на Землі.

· Які наслідки обертання Землі навколо своєї осі й Сонця?

ЩО ТАКЕ ГЕОГРАФІЧНА ОБОЛОНКА* Усі оболонки нашої планети – літосфера, гідросфера, атмосфера і біосфера – проникають одна в одну і взаємодіють. Повітря атмосфери проникає у води гідросфери і земну кору. Дрібні частинки порід опиняються у воді. Водяна пара гідросфери, пилові частинки літосфери містяться в нижній частині атмосфери.

Організми живуть на поверхні та в глибині земної кори, у водах гідросфери й повітряному середовищі атмосфери.

Оболонка, в межах якої проникають одна в одну і взаємодіють верхні шари літосфери, нижні шари атмосфери, уся гідросфера й біосфера, називається географічною (мат. 265). Речовини в географічній оболонці перебувають одразу в усіх відомих станах – твердому, рідкому і газуватому, живому і неживому.

Географічна оболонка є найбільшим природним комплексом, який охоплює всю Землю. Її компоненти визначають своєрідні зовнішні риси нашої планети, її “географічний портрет”.

ДЕ ПРОХОДЯТЬ МЕЖІ ГЕОГРАФІЧНОЇ

ОБОЛОНКИ. Межі географічної оболонки нагадують межі біосфери. Верхня межа проходить в атмосфері на висоті 30-50 км від поверхні Землі, нижня – в літосфері на глибині 5 км. Отже, географічна оболонка завтовшки приблизно 55 км зовсім тонка порівняно з розмірами нашої планети. Проте вона є найскладніше влаштованою оболонкою на стику інших оболонок-сфер Землі. Нині найактивнішу роль у ній відіграє людина, для якої географічна оболонка є середовищем існування.

Мал. 265. Складові географічної оболонки

ЗАКОНОМІРНОСТІ ГЕОГРАФІЧНОЇ ОБОЛОНКИ. Географічній оболонці властива низка закономірностей.

Цілісність – це єдність, неперервність географічної оболонки, вона суцільна. Цілісність зумовлена тісним взаємозв’язком і взаємовпливом її компонентів. Про таку закономірність іншими словами можна сказати так: “Усе по в’язане з усім”. Тому зміна одного компонента неминуче викликає зміну інших і всієї географічної оболонки загалом.

Цілісність забезпечують кругообіги речовин і енергії, що неперервно відбуваються в географічній оболонці. Ви вже знаєте про кругообіг води та про біологічний кругообіг, які тісно пов’язані з кругообігом енергії. Жодне явище, жоден процес на Землі не можуть обійтися без енергії.

Проростання паростка із зернини, рухи людини і тварин – усе потребує енергії. Основним її джерелом на Землі є Сонце. Безпосередньо “живитися” сонячною енергією можуть тільки зелені рослини. Вони, як ви знаєте, з неорганічних створюють органічні речовини, які можна назвати “консервами сонячної енергії”. Органічні речовини, а також виділений рослинами кисень споживають тварини. Натомість тварини дають рослинам вуглекислий газ. Після відмирання рештки рослин і тварин розкладаються: бактерії перетворюють їх на неорганічні речовини, з яких інші рослини будуть створювати органічні. Коло життя і передавання енергії замикається (мал. 266).

Обмін речовинами та енергією відбувається не тільки між рослинами і тваринами, а й між гірськими породами, водами, повітрям, грунтами. Завдяки кругообігам відбувається взаємозв’язок і взаємодія всіх компонентів географічної оболонки.

Ритмічність розвитку географічної оболонки виявляється у повторюваності тих чи інших природних явищ і процесів через певні проміжки часу. Це обумовлено обертанням Землі навколо своєї осі й Сонця та нерівномірним нагріванням земної поверхні. Ритми бувають різної тривалості: добові, сезонні та ін. Добовий ритм – це зміна природних явищ і процесів зі зміною дня і ночі. Наприклад, зі зміною дня і ночі змінюються температура повітря і атмосферний тиск, припливи і відпливи, фотосинтез у рослин, активність тварин і людини. Сезонний ритм виявляється у зміні явищ і процесів із порами року: зміна протягом року плюсових температур на мінусові, й навпаки, утворення снігового покриву взимку і його танення навесні, поява листя на деревах навесні і його опадання восени тощо.

Мал. 266. Кругообіг речовин і енергії

Щороку зелені рослини суходолу і водойм поглинають і нагромаджують стільки енергії Сонця, скільки можуть дати 200 тис. потужних електростанцій.

Мал. 267. Висотна поясність

Широтна зональність – це закономірна зміна природних компонентів і природних комплексів у напрямку від екватора до полюсів. Вона зумовлена неоднаковою кількістю тепла, яке надходить на різні широти у зв’язку з кулястою формою Землі та рухом її навколо Сонця. Зональність притаманна і Світовому океану: від екватора до полюсів змінюються властивості поверхневих вод (температура, солоність, прозорість).

У горах також відбувається зміна природних компонентів і природних комплексів. Але не в горизонтальному напрямку, а у вертикальному – від підніжжя до вершини. Ця закономірність називається висотна поясність (мал. 267). Вона зумовлена зниженням із висотою температури повітря і зміною кількості опадів. Із висотою змінюються такі природні компоненти, як фунти, рослинність, тваринний світ. Природні комплекси в горах змінюються значно швидше, ніж на рівнинах.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ

– Географічна оболонка – це цілісна оболонка Землі, яка охоплює частини атмосфери і літосфери, всю гідросферу і біосферу.

– Географічній оболонці властиві такі природні закономірності: цілісність, ритмічність, зональність, висотна поясність.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Що називають географічною оболонкою?

2. Де проходять межі географічної оболонки?

3. Які кругообіги забезпечують цілісність географічної оболонки?

ПОПРАЦЮЙТЕ В ГРУПИ

З’ясуйте, у чому виявляються та чим обумовлені закономірності географічної оболонки:

Група 1 – цілісність;

Група 2 – ритмічність;

Група З – зональність;