ГЕОГРАФІЯ ГРУНТІВ

Related posts:

1. ГЕОГРАФІЯ Екологія – охорона природи ГЕОГРАФІЯ – система природничих (фіз.-геогр.) і сусп. (екон. і соц.-геогр.) наук, що вивчають геогр. оболонку Землі, і соц. виробничо-територіальні комплекси та їхні компоненти. Розрізняють природничі, або фіз.-геогр. науки (фіз. географія, геоморфологія, кліматологія, гляціологія, гідрологія, геокріологія, географія грунтів, біогеографія), та сусп.-геогр. науки (екон. географія, географія окремих галузей нар. госп-ва, географія населення, політ, […]...
2. ГЕОГРАФІЯ БОТАНІЧНА Екологія – охорона природи ГЕОГРАФІЯ БОТАНІЧНА – розділ науки, що вивчає закономірності поширення рослинного покриву на земній поверхні. Див. також Географія рослин....
3. ГЕОГРАФІЯ СПОЖИВАННЯ Екологія – охорона природи ГЕОГРАФІЯ СПОЖИВАННЯ – розділ науки, що досліджує геогр. відмінності обсягу і структури споживання матер. благ, причини таких відмінностей, у т. ч. пов’язані з прир. умовами середовища проживання населення....
4. ГЕОГРАФІЯ РОСЛИН Екологія – охорона природи ГЕОГРАФІЯ РОСЛИН, фітогеографія, географія ботанічна – розділ ботаніки і фіз. географії, що вивчає закономірності поширення видів рослин та ін. таксономічних категорій на планеті у минулому і нині....
5. БОТАНІЧНА ГЕОГРАФІЯ Екологія – охорона природи БОТАНІЧНА ГЕОГРАФІЯ – фітогеографія, розділ біогеографії, що вивчає закономірності поширення рослинного світу на Землі....
6. ГЕОГРАФІЯ МЕДИЧНА Екологія – охорона природи ГЕОГРАФІЯ МЕДИЧНА – розділ науки, що досліджує природні та соц.-екон. особливості різних територій, їх вплив на стан здоров’я населення, виникнення і поширення окремих захворювань людини....
7. ГЕОГРАФІЯ ФІЗИЧНА Екологія – охорона природи ГЕОГРАФІЯ ФІЗИЧНА – сукупність дисциплін, що вивчають геогр. оболонку Землі (геоморфологія, кліматологія, гідрологія суходолу, океанологія тощо), заг. та регіональні особливості геогр. середовища (заг. землезнавство, ландшафтознавство тощо)....
8. ГЕОГРАФІЯ НАСЕЛЕННЯ Екологія – охорона природи ГЕОГРАФІЯ НАСЕЛЕННЯ – наук, дисципліна, що вивчає геогр. (територіальні) особливості формування та розвитку населення, поселень у різних істор., соц., екон. та прир. умовах....
9. ГЕОГРАФІЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ Екологія – охорона природи ГЕОГРАФІЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ – розділ географії, що досліджує розміщення окремих видів прир. ресурсів, проблеми їх оцінювання, комплексного використання і відтворення....
10. ГЕОГРАФІЯ РЕКРЕАЦІЙНА Екологія – охорона природи ГЕОГРАФІЯ РЕКРЕАЦІЙНА – розділ географії, що вивчає територіальні рекреаційні системи, закономірності виникнення, розміщення та функціонування місць відпочинку на територіях і в акваторіях планети....
11. ШКАЛА ЗАСОЛЕННЯ ГРУНТІВ Екологія – охорона природи ШКАЛА ЗАСОЛЕННЯ ГРУНТІВ – шкала, що відображує ступінь засоленості (одночасно кислотності та лужності) грунтів....
12. ОКУЛЬТУРЕНІСТЬ ГРУНТІВ Екологія – охорона природи ОКУЛЬТУРЕНІСТЬ ГРУНТІВ – ступінь зміни фіз. стану, хім. складу та біол.-фіз.-хім. властивостей грунтів від прир. стану з метою підвищення їхньої родючості....
13. МЕЛІОРАЦІЯ ГРУНТІВ Екологія – охорона природи МЕЛІОРАЦІЯ ГРУНТІВ – помітне поліпшення властивостей грунтів та умов грунтоутворення з метою підвищення їхньої родючості. Здійснюється шляхом штучного регулювання водного, пов., теплового, сольового, біохім. та фіз.-хім. режимів грунту за допомогою осушення (або зрошення), агролісомеліорації, фітомеліорації, внесення хім., орг., мін. добрив та ін. заходів. Налічується понад ЗО видів М. г....
14. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА ГЕОГРАФІЯ Екологія – охорона природи СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА ГЕОГРАФІЯ – див. Географія соціально-економічна....
15. ГЕОГРАФІЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА Екологія – охорона природи ГЕОГРАФІЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА – розділ науки, що вивчає взаємозв’язки між прир.-ресурсним потенціалом та формуванням територіальної організації життя суспільства. Г. с.-е. включає екон. географію, соц. географію, географію населення та ін....
16. ГЕОГРАФІЯ ЛЮДИНИ Екологія – охорона природи ГЕОГРАФІЯ ЛЮДИНИ – галузь знань про склад та розселення людей на Землі залежно від прир. і соц. чинників....
17. ОХОРОНА ГРУНТІВ Екологія – охорона природи ОХОРОНА ГРУНТІВ – комплекс заходів, спрямованих на збереження цілісності грунт, покриву, вмісту гумусу та родючості грунтів. Існуючі системи землеробства недостатньо вирішують питання екол. стійкості агроландшафтів. Особливо актуальним є питання О. г. від ерозії, втрати гумусу, забруднення важкими металами, радіонуклідами, засолення тощо. Досить висока (57,5 %) розорюваність земель України, яка в степу […]...
18. Географія як наука Географія Загальна географія Географія як наука Географія – наука про природу земної поверхні та причини її різноманітності, про населення Землі та його господарську діяльність, про взаємодію природи і людства в межах всієї планети. Основні цілі географії – наукове обгрунтування шляхів раціональної територіальної організації суспільства і природокористування, створення основ стратегії екологічно безпечного розвитку суспільства. Найважливіший предмет […]...
19. НОЗОГЕОГРАФІЯ Екологія – охорона природи НОЗОГЕОГРАФІЯ – розділ мед. географи, що вивчає закономірності поширення окремих хвороб і патологічних станів людини в різних геогр. зонах. Основним завданням Н. є визначення сукупності зовн. чинників, які зумовлюють виникнення певних хвороб і нозоареалів (районів поширення окремих хвороб), та вивчення їхньої динаміки....
20. ГЕОМОРФОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ГЕОМОРФОЛОГІЯ – наука про рельєф земної поверхні (включаючи дно океанів і морів), його походження, вік, історію розвитку, закономірності геогр. поширення й госп. використання....
21. НОРМУВАННЯ ЯКОСТІ ДОВКІЛЛЯ (ВОДИ, ПОВІТРЯ, ГРУНТІВ) Екологія – охорона природи НОРМУВАННЯ ЯКОСТІ ДОВКІЛЛЯ (ВОДИ, ПОВІТРЯ, ГРУНТІВ) – встановлення меж, у яких допускається зміна прир. властивостей атмосфери, гідросфери і педосфери. Як правило, норму визначають за реакцією найчутливішого до змін середовища виду організмів....
22. ПІДВИД Екологія – охорона природи ПІДВИД – 1) організмів – геогр. раса, геогр. популяція – частина виду, що в процесі еволюції набула під впливом клімат, або інших чинників середовища стійких особливостей, які відрізняють їх від сусідніх частин виду (особини різних П. можуть схрещуватися в природі); 2) грунтів – таксономічна відмінність у грунт, покриві. П. грунтів розрізняють […]...
23. ЗАСОЛЕННЯ ГРУНТІВ Екологія – охорона природи ЗАСОЛЕННЯ ГРУНТІВ – процес нагромадження розчинних солей (переважно хлоридів і сульфатів натрію і магнію) у грунті. Спричинює формування солончакових (глибинне засолення) і солонцевих (поверхневе засолення) грунтів. Розрізняють первинне 3. г.- прир. нагромадження в грунті солей внаслідок випаровування грунтових вод, значного вмісту солей у грунтотворних породах або під впливом еолових, біогенних та […]...
24. ДЕТЕРМІНІЗМ ГЕОГРАФІЧНИЙ Екологія – охорона природи ДЕТЕРМІНІЗМ ГЕОГРАФІЧНИЙ – 1) філософський принцип, що стверджує причинну зумовленість усіх явищ природи, суспільства й мислення, пояснює явища сусп. життя, у т. ч. форми природокористування, особливостями прир. середовища та геогр. положенням місцевості, розглядає геогр. середовище як головну, визначальну силу розвитку людського суспільства. Як і вульгарний географізм, Д. г. не прийнятний. Однак […]...
25. ЦЕНОГЕОГРАФІЯ Екологія – охорона природи ЦЕНОГЕОГРАФІЯ – розділ геоботаніки, що досліджує закономірності розподілу біоценозів на земній поверхні....
26. РОСЛИНИ – ІНДИКАТОРИ ГРУНТІВ Екологія – охорона природи РОСЛИНИ – ІНДИКАТОРИ ГРУНТІВ – дикорослі рослини, за допомогою яких можна визначати характер і стан грунту, на якому вони ростуть. Властивості грунту, такі як вологоємність, структура, щільність, вміст кисню тощо, а також вміст поживних речовин, важких металів і солей визначає середовище існування рослин. На зміну цього середовища вони реагують збільшенням кількості […]...
27. ВЕРТИКАЛЬНА ЗОНАЛЬНІСТЬ Екологія – охорона природи ВЕРТИКАЛЬНА ЗОНАЛЬНІСТЬ – бот.-геогр. закономірність вертикального розміщення грунтів, рослин і тварин у горах залежно від висоти....
28. БІОГЕОГРАФІЯ Екологія – охорона природи БІОГЕОГРАФІЯ – галузь науки, яка вивчає закономірності розподілу рослинного покриву та тваринного світу у різних частинах земної кулі, флористичні та фауністичні підрозділи Суходолу й океану, ареали рослин і тварин, особливості поширення грибів і прокаріот. Екол. Б. досліджує біомасу, біопродуктивність та роль організмів у житті угруповань різних геогр. обл. Б. – теор. […]...
29. БІОГЕОФІЗИКА Екологія – охорона природи БІОГЕОФІЗИКА – галузь науки, що досліджує біофіз. процеси в ценозах, які розгортаються у певних геофіз. полях, одним із чинників яких є йонізуюча радіація. Б. разом із радіац. біогеоценологією досліджує закономірності міграції радіоакт. ізотопів у природних біогеоценозах....
30. ЕКОЛОГІЯ ГЛОБАЛЬНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ГЛОБАЛЬНА, мегаекологія – розділ екології, що досліджує глобальні екол. проблеми, які належать до біосфери загалом або великих її частин (закономірності еволюції біосфери, вплив діяльності людини на біосферу, колообіг речовини в біосфері тощо)....
31. ІХТІОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ІХТІОЛОГІЯ – розділ зоології, що вивчає будову тіла, спосіб життя, систематику, індивід, еволюц. розвиток та геогр. поширення риб. І. пов’язана з багатьма ін. природничими науками, зокрема з гідробіологією та гідрологією....
32. ЧИННИК ГЕОГРАФІЧНИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК ГЕОГРАФІЧНИЙ – комплекс чинників-1, джерелом чи регулятором ступеня інтенсивності якого є геогр. положення місця впливу, геогр. оболонка....
33. ЕКОЛОГІЯ ГЕОГРАФІЧНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ГЕОГРАФІЧНА, геоекологія, ландшафтна екологія – розділ екології, що грунтується на застосуванні екол. законів до геогр. процесів....
34. АРЕАЛ ГРУНТОВИЙ ЕЛЕМЕНТАРНИЙ Екологія – охорона природи АРЕАЛ ГРУНТОВИЙ ЕЛЕМЕНТАРНИЙ – площа, зайнята однотипним грунтовим утворенням, всередині якої відсутні будь-які грунтово-геогр. межі. Вони становлять класифікаційні Типи грунтів (їх розряди, види, родини, різновиди)....
35. НАРОДОНАСЕЛЕННЯ Екологія – охорона природи НАРОДОНАСЕЛЕННЯ – сукупність людей, що живуть на Землі (людство) або в межах певної території, континенту, країни, району, міста. Процеси формування чисельності (народжуваність, смертність, міграція населення) і складу Н. (статевовікового, соц.-екон., етнічного тощо), а також процеси розміщення Н. – розселення, урбанізація – відбуваються під впливом біол., геогр., соц. – екон. та екол. […]...
36. ГЕОСИСТЕМА Екологія – охорона природи ГЕОСИСТЕМА – особлива матер. система, сукупність взаємозумовлених прир. компонентів, взаємозв’язаних за розташуванням геогр. об’єктів, які розвиваються як єдине ціле (від фації до геогр. ландшафтної оболонки Землі)....
37. АРЕАЛ ВИДУ Екологія – охорона природи АРЕАЛ ВИДУ – зона геогр. поширення особин певного виду незалежно від ступеня постійності їх існування....
38. БАР’ЄР БІОГЕОГРАФІЧНИЙ Екологія – охорона природи БАР’ЄР БІОГЕОГРАФІЧНИЙ – геогр., фіз. або біол. перепона на шляху поширення виду чи угруповання. Б. б. можуть бути русла великих річок, гірські хребти, мор. глибини тощо....
39. ГЛЯЦІОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ГЛЯЦІОЛОГІЯ – наука про льодовики на земній поверхні і в надрах Землі, їх будову, склад, фіз. властивості, походження, розвиток, геогр. поширення та можливість госп. використання....
40. БІОГЕОЦЕНОЛОГІЯ Екологія – охорона природи БІОГЕОЦЕНОЛОГІЯ – галузь науки, що досліджує закономірності формування, функціонування і розвитку біогеоценозів. Засновником Б. є В. М. Сукачов, який у 40-х роках визначив її основні теор. положення. Розробка проблем Б. дає змогу передбачити, які зміни в компонентах біогеоценозу відбудуться внаслідок корелятивних зв’язків між ними та антроп. впливу на той чи ін. […]...