Головна ⇒ 📌Довідник з екології ⇒ ГЕОГРАФІЯ СПОЖИВАННЯ
ГЕОГРАФІЯ СПОЖИВАННЯ
Екологія – охорона природи
ГЕОГРАФІЯ СПОЖИВАННЯ – розділ науки, що досліджує геогр. відмінності обсягу і структури споживання матер. благ, причини таких відмінностей, у т. ч. пов’язані з прир. умовами середовища проживання населення.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- ГЕОГРАФІЯ Екологія – охорона природи ГЕОГРАФІЯ – система природничих (фіз.-геогр.) і сусп. (екон. і соц.-геогр.) наук, що вивчають геогр. оболонку Землі, і соц. виробничо-територіальні комплекси та їхні компоненти. Розрізняють природничі, або фіз.-геогр. науки (фіз. географія, геоморфологія, кліматологія, гляціологія, гідрологія, геокріологія, географія грунтів, біогеографія), та сусп.-геогр. науки (екон. географія, географія окремих галузей нар. госп-ва, географія населення, політ, […]...
- ДЕМОФОРА Екологія – охорона природи ДЕМОФОРА – поняття, що об’єднує показник заселеності території з показником “виробництво – споживання матер. благ” (у т. ч. і прир. ресурсів)....
- ГЕОСИСТЕМА Екологія – охорона природи ГЕОСИСТЕМА – особлива матер. система, сукупність взаємозумовлених прир. компонентів, взаємозв’язаних за розташуванням геогр. об’єктів, які розвиваються як єдине ціле (від фації до геогр. ландшафтної оболонки Землі)....
- ГЕОГРАФІЯ ФІЗИЧНА Екологія – охорона природи ГЕОГРАФІЯ ФІЗИЧНА – сукупність дисциплін, що вивчають геогр. оболонку Землі (геоморфологія, кліматологія, гідрологія суходолу, океанологія тощо), заг. та регіональні особливості геогр. середовища (заг. землезнавство, ландшафтознавство тощо)....
- ГЕОГРАФІЯ ГРУНТІВ Екологія – охорона природи ГЕОГРАФІЯ ГРУНТІВ – розділ грунтознавства, що досліджує геогр. закономірності поширення та формування грунтів....
- ГЕОГРАФІЯ НАСЕЛЕННЯ Екологія – охорона природи ГЕОГРАФІЯ НАСЕЛЕННЯ – наук, дисципліна, що вивчає геогр. (територіальні) особливості формування та розвитку населення, поселень у різних істор., соц., екон. та прир. умовах....
- РЕСУРС Екологія – охорона природи РЕСУРС – речовина чи об’єкт, необхідний організму, популяції, угрупованню, суспільству для підтримання норм, існування, росту і розмноження, отримання матер. і духовних благ. Якщо кількість даного Р. мала порівняно з потребами в ньому, то його наз. обмежувальним Р. Розрізняють три головні групи Р.: матер., трудові та прир....
- ГЕОГРАФІЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ Екологія – охорона природи ГЕОГРАФІЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ – розділ географії, що досліджує розміщення окремих видів прир. ресурсів, проблеми їх оцінювання, комплексного використання і відтворення....
- ЛАНДШАФТ Екологія – охорона природи ЛАНДШАФТ – 1) заг. вигляд місцевості; 2) картина, яка відображає природу (пейзаж); 3) (г е о г р.) прир. геогр. комплекс, однорідна за умовами розвитку прир. система, основна категорія територіального поділу геогр. оболонки, тобто заг. поняття для будь-яких типологічних та регіональних геогр. одиниць, аналогічне поняттям рельєф або клімат. У Л. всі […]...
- ГЕОГРАФІЯ МЕДИЧНА Екологія – охорона природи ГЕОГРАФІЯ МЕДИЧНА – розділ науки, що досліджує природні та соц.-екон. особливості різних територій, їх вплив на стан здоров’я населення, виникнення і поширення окремих захворювань людини....
- Витрати споживання Витрати споживання – витрати коштів, часу, праці, пов’язані зі споживанням матеріальних і нематеріальних благ, підготовкою матеріальних благ до споживання. Залежно від рівня розвитку продуктивних сил і відносин економічної власності кожна особа повинна мати змогу споживати таку кількість якісних благ, яка б забезпечила відтворення всіх процесів її життєдіяльності. Це й були б суспільно необхідні B. c. […]...
- ГЕОГРАФІЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА Екологія – охорона природи ГЕОГРАФІЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА – розділ науки, що вивчає взаємозв’язки між прир.-ресурсним потенціалом та формуванням територіальної організації життя суспільства. Г. с.-е. включає екон. географію, соц. географію, географію населення та ін....
- ДЕТЕРМІНІЗМ ПОЛГГЕКОНОМІЧНИЙ Екологія – охорона природи ДЕТЕРМІНІЗМ ПОЛГГЕКОНОМІЧНИЙ – пояснення розвитку суспільства виключно способом виробництва матер. благ, станом розвитку науки, техніки, технології і запереченням ролі середовища для життя та заг. прогресу культури. Як і будь-яка крайність, Д. п. неприйнятний. Соц.-екон. систему слід розглядати у тривимірному просторі чинників: соц. (політ, устрій суспільства, населення, рівень життя, система цінностей тощо), […]...
- КОМПЛЕКС ПРИРОДНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ (ПТК) Екологія – охорона природи КОМПЛЕКС ПРИРОДНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ (ПТК) – 1) поєднання прир. компонентів, які становлять ієрархічну драбину геогр. утворів, – від фації до геогр. оболонки; 2) синонім геосистеми; 3) синонім ландшафту-2; 4) прир. частина ландшафту (ін. його складовою частиною є антроп. утвір)....
- ПОСИБІЛІЗМ ГЕОГРАФІЧНИЙ Екологія – охорона природи ПОСИБІЛІЗМ ГЕОГРАФІЧНИЙ – пояснення розвитку сусп-ва переважно внутр. механізмами прогресу культури (без аналізу способу виробництва матер, благ). П. г. розглядає геогр. середовище як чинник, що обмежує і змінює діяльність людей. Ізольований розвиток культури без урахування характеру продуктивних сил та виробничих відносин, що визначають цей розвиток, неможливий, він відносно них вторинний....
- ДЕТЕРМІНІЗМ ГЕОГРАФІЧНИЙ Екологія – охорона природи ДЕТЕРМІНІЗМ ГЕОГРАФІЧНИЙ – 1) філософський принцип, що стверджує причинну зумовленість усіх явищ природи, суспільства й мислення, пояснює явища сусп. життя, у т. ч. форми природокористування, особливостями прир. середовища та геогр. положенням місцевості, розглядає геогр. середовище як головну, визначальну силу розвитку людського суспільства. Як і вульгарний географізм, Д. г. не прийнятний. Однак […]...
- ГЕОГРАФІЯ ЛЮДИНИ Екологія – охорона природи ГЕОГРАФІЯ ЛЮДИНИ – галузь знань про склад та розселення людей на Землі залежно від прир. і соц. чинників....
- КАТАСТРОФА ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи КАТАСТРОФА ЕКОЛОГІЧНА -1) прир. аномалія (тривала посуха, тривалі дощі, масовий падіж худоби тощо), нерідко виникає внаслідок прямого чи опосередкованого впливу діяльності людини на прир. процеси; 2) аварія на техн. об’єктах (атомній електростанції, танкері тощо), що спричинює гостро негативні, несприятливі зміни середовища та, як правило, призводить до масової загибелі живих організмів і […]...
- ГЕОДЕМОГРАФІЯ Екологія – охорона природи ГЕОДЕМОГРАФІЯ – галузь науки, що досліджує співвідношення між сукупністю демографічних явищ і соц.-екон. чинниками, умовами, що істор. склалися на певній території....
- ЛАНДШАФТ АНТРОПОГЕННИЙ Екологія – охорона природи ЛАНДШАФТ АНТРОПОГЕННИЙ – геогр. ландшафт, створений внаслідок цілеспрямованої діяльності людини. Л. а. змінений настільки, що іноді відбувається мимовільна зміна прир. ландшафту, заміна екол. компонентів. Л. а. займає майже половину площі суходолу планети. На відміну від прир. ландшафтів, де прир. процеси саморегулюються, розвиток Л. а. контролюється людиною....
- ФАЦІЯ ГЕОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ФАЦІЯ ГЕОЛОГІЧНА, фація осадова – умови (сучасні чи давні) накопичення осадів, упредметнені в геол. відкладах чи породах. Характеризуються фіз.-геогр., топографічними, фіз.-хім. та ін. умовами середовища....
- ХІМІЧНЕ СПОЖИВАННЯ КИСНЮ (ХСК) Екологія – охорона природи ХІМІЧНЕ СПОЖИВАННЯ КИСНЮ (ХСК) – головний показник, що характеризує ступінь і динаміку самоочищення забруднених стічних вод. Виражається кількістю кисню, витраченого на окиснення забруднювальних хім. речовин, що містяться в одиниці об’єму води, за певний час (5 діб – ХСК5, 10 діб – ХСК10 тощо)....
- ЗАКОН (ЗАКОНОМІРНІСТЬ) ЗНИЖЕННЯ ПРИРОДОЄМНОСТІ ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ Екологія – охорона природи ЗАКОН (ЗАКОНОМІРНІСТЬ) ЗНИЖЕННЯ ПРИРОДОЄМНОСТІ ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ – частка прир. речовини в усередненій одиниці сусп. продукту істор. невпинно знижується. Однак це не означає, що в процес виробництва залучається все менше прир. речовин. Навпаки, кількість їх збільшується. Пояснюється це мініатюризацією виробів, заміною прир. матеріалів та продуктів на штучні, заміною матер. відносин на інформ. […]...
- ГЕОГРАФІЯ БОТАНІЧНА Екологія – охорона природи ГЕОГРАФІЯ БОТАНІЧНА – розділ науки, що вивчає закономірності поширення рослинного покриву на земній поверхні. Див. також Географія рослин....
- Дефіцит продовольчого споживання Дефіцит продовольчого споживання – показник продовольчої бідності (недоїдання), який характеризується відношенням норми раціонального (здорового) харчування до фактичного споживання. Згідно з цим показником, споживання м’ясопродуктів має становити 83 кг на рік на людину, тоді як фактичне споживання таких продуктів 2003 в Україні становило лише 34,5 кг на людину (тобто 41,6% рекомендованої норми). Показник Д. п. с. […]...
- ЕКОЛОГІЯ ІСТОРИЧНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ІСТОРИЧНА – розділ екології, що досліджує різні прир. системи упродовж періоду впливу на них людини....
- БІОМ Екологія – охорона природи БІОМ – сукупність різних груп організмів та середовище їх проживання у певній ландшафтно-геогр. зоні....
- Математичні моделі попиту і споживання Математичні моделі попиту і споживання – економіко-математична модель, в якій виражаються основні ознаки та властивості попиту і споживання та їх взаємозалежність, що формується під впливом різноманітних соціально-економічних чинників – Грунтується на принципах балансового моделювання виробництва та споживання. Перші спроби побудови М. м. п. і с. належать відомому українському вченому Е. Слуцькому, який обгрунтував функцію корисності, […]...
- ЗОНА ЗАГАЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНА ЗАГАЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНА – територія чи акваторія, в межах якої прир. і соц. явища (окремо чи в сукупності) якісно та кількісно однорідні або варіюють у межах певного (умовного) інтервалу. За інтенсивністю явища у межах 3. з. виділяють підзони. Приклади 3. з. – зона геогр., зона океану геогр., зона екон., прибережна, приміська та […]...
- Норма споживання Норма споживання – встановлена державою міра, здебільшого середня величина раціонального споживання в розрахунку на одну людину або домогосподарство, продовольчих і непродовольчих товарів і послуг. Крім того, виділяють норми виробничого споживання, які мають назву “технічні норми”. Окремо виділяють показник середньодушового споживання, який характеризує рівень споживання населення в розрахунку на одну особу. Так, за даними ООН, щоденне […]...
- ЕКСПЕРТИЗА ПРОЕКТУ ПІДПРИЄМСТВА ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ЕКСПЕРТИЗА ПРОЕКТУ ПІДПРИЄМСТВА ЕКОЛОГІЧНА – визначення вірогідних екол. наслідків передбачуваного будівництва певного підприємства відносно бажаного і припустимого стану середовища життя людей. Е. п. п. е. включає оцінку довготривалого впливу підприємства на прир. ресурси, прир. умови, чинники подальшого розвитку госп-ва та умови проживання людей, як правило, на локальній ділянці місцевості....
- ПРОГНОЗ ЕКОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи ПРОГНОЗ ЕКОЛОГІЧНИЙ, прогнозування екологічне – наук, передбачення можливого розвитку прир. систем, що зумовлюється прир. процесами та впливом на них людини. За масштабами прогнозованих явищ П. е. поділяють на глобальний (фіз.-геогр.), регіональний (у межах кількох країн, одного материка, океану тощо), нац. (у межах держави) та локальний (для невеликих територій). П. е. не […]...
- Предмети споживання Предмети споживання – частина сукупного суспільного продукту, яка складається із сукупності створюваних у суспільстві матеріальних благ та послуг і призначається для життєвих потреб населення та інших видів невиробничого споживання. У кожному суспільстві виділяється сукупність галузей І та II підрозділів, які випускають П. с. і утворюють так звану групу „Б”. Це галузі легкої, харчової промисловості, агропромислового […]...
- УНІФІКАЦІЯ РОСЛИННОСТІ АНТРОПОГЕННА Екологія – охорона природи УНІФІКАЦІЯ РОСЛИННОСТІ АНТРОПОГЕННА – процес поступового стирання, згладжування бот.- геогр. і типологічних відмінностей між фітоценозами різних регіонів унаслідок антроп. впливу, що призводить до одноманітності рослинності. Виявляється у збідненні флористичного складу, спрощенні структури угруповань, зменшенні кількості угруповань на одиниці площі. Напр., уніфікація степової рослинності, рослинності техногенних екосистем....
- ПОЯС ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНИЙ Екологія – охорона природи ПОЯС ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНИЙ – найбільша таксономічна одиниця районування, що складається з ряду геогр. зон, близьких за тепловим балансом. Розрізняють: арктичний, антарктичний, субарктичний, субантарктичний, пн. і пд. помірні, пн. і пд. субтропічні, пн. і пд. тропічні, пн. і пд. субекваторіальний та екваторіальний П. ф.-г. У прир.-істор. та екол. розумінні прир. пояс, або П. […]...
- СПОСІБ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ Екологія – охорона природи СПОСІБ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ – сукупність матер. умов, сусп. соц. установок (культури, звичаїв, побуту тощо) та прир. чинників, які в поєднанні складають умови поведінки особистості, а також зворотний вплив її на ці умови. Поняття С. ж. л. включає активну участь людини в процесі формування умов життя, її адекватну реакцію на умови довкілля, […]...
- ІНФЛЯЦІЯ ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ІНФЛЯЦІЯ ЕКОЛОГІЧНА – екол. складова заг. інфляційних процесів – зростаюча диспропорція між прибутками та наявними в розпорядженні суспільства матер. благами. І. е. виникає внаслідок руйнування прир., а іноді й соц. середовища. Ринкова економіка не усуває цю проблему, оскільки вона містить комплекс екол. проблем, вирішити які можна лише в разі розумного поєднання […]...
- БІОГЕОФІЗИКА Екологія – охорона природи БІОГЕОФІЗИКА – галузь науки, що досліджує біофіз. процеси в ценозах, які розгортаються у певних геофіз. полях, одним із чинників яких є йонізуюча радіація. Б. разом із радіац. біогеоценологією досліджує закономірності міграції радіоакт. ізотопів у природних біогеоценозах....
- Національне споживання Національне споживання – використання предметів природи та результатів виробництва з метою задоволення раціональних потреб людини, колективу і суспільства. Основними видами Н. с. є виробниче і невиробниче (див. Споживання). Джерелом Н. с. є національний дохід, який поділяється на фонд нагромадження і фонд споживання. З останнього формуються суспільні фонди споживання, кошти з яких спрямовуються на розвиток освіти, […]...
- ЧИННИК ГЕОГРАФІЧНИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК ГЕОГРАФІЧНИЙ – комплекс чинників-1, джерелом чи регулятором ступеня інтенсивності якого є геогр. положення місця впливу, геогр. оболонка....