Героя і натовпу теорії

Політологічний словник

Героя і натовпу теорії – соціально-філософські, соціологічні та політологічні теорії, що обгрунтовують роль і значення в історії лідерів, вождів, видатних осіб; “героїв”, з одного боку, і “натовпу”, тобто широких верств населення – з іншого. Найчастіше “герої” є рушійною силою історії, а “натовп”, маси – слухняна, керована маса. В Росії цю теорію розвивали зокрема П. Лавров, B. Михайловський та ін. Останній у праці “Герої і натовп” проголошує особу творцем історії, який спроможний підняти

маси на велику боротьбу і дії. Так відбувається, на думку М. Михайловського, через те, що складні умови і спосіб життя спустошує сили народу, послаблює його волю, перетворює на неосвічений, темний, сліпий “натовп”. Саме концепція “героїв” і “натовпу” була основою для ототожнення “героя” і “натовпу”, поняття “натовп” інтегрується з поняттям “маси”, а самі “маси” наділяються якостями “героїв”. Такі зміни добре розкриті у працях Г. Лебона “Психологія натовпу”, Г. Тарда “Суспільна думка і натовп”, Ортеги-і-Гассета “Повстання мас” та ін. У марксистсько
– ленінській теорії “маси” зображені як творці історії, а “вожді”, “герої” – як виразники їх волі і очікувань.

Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. – К., 1997; Головатий М. Ф. Мистецтво політичної діяльності. – К., 2002.

М. Головатий


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: Героя і натовпу теорії