Головна ⇒ 📌Довідник з екології ⇒ ГЕТЕРОСФЕРА
ГЕТЕРОСФЕРА
Екологія – охорона природи
ГЕТЕРОСФЕРА – атм. шари, що знаходяться на висоті понад 100- 120 км, де склад повітря змінюється з висотою внаслідок дисоціації молекул під дією УФ-випромінювання.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- ГОМОСФЕРА Екологія – охорона природи ГОМОСФЕРА – шари атмосфери на висоті 90-100 км над поверхнею Землі, де склад повітря мало змінюється (за винятком вмісту вуглекислого газу, озону, водяної пари)....
- ТЕРМОПАУЗА Екологія – охорона природи ТЕРМОПАУЗА – шар атмосфери, в якому т-ра не змінюється з висотою; шар над термосферою....
- ІНВЕРСІЯ ТЕМПЕРАТУРИ (В АТМОСФЕРІ) Екологія – охорона природи ІНВЕРСІЯ ТЕМПЕРАТУРИ (В АТМОСФЕРІ) – підвищення т-ри повітря з висотою в деякому шарі атмосфери замість звичайного її зниження. І. т. (в а.) призводить до того, що тепліші верхні шари перешкоджають вертикальному руху повітря, внаслідок чого під ними нагромаджуються водяна пара, пил, формуються туман, імла, послаблюється розсіювання забрудників поблизу земної поверхні....
- Ступінь дисоціації – РОЗЧИНИ ПОСІБНИК З ХІМІЇ ДЛЯ ВСТУПНИКІВ ДО ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ Частина І. ЗАГАЛЬНА ХІМІЯ Розділ 5. РОЗЧИНИ. ТЕОРІЯ ЕЛЕКТРОЛІТИЧНОЇ ДИСОЦІАЦІЇ § 5.9. Ступінь дисоціації Оскільки електролітична дисоціація – процес оборотний, то в розчинах електролітів поряд з їх іонами є й молекули. Тому розчини електролітів характеризуються ступенем дисоціації (позначається грецькою буквою “альфа” а). Ступінь дисоціації – це […]...
- МЕЗОСФЕРА Екологія – охорона природи МЕЗОСФЕРА – шар атмосфери, що лежить вище від стратосфери, в межах 50-80 км над поверхнею Землі, та змінюється термосферою; характеризується різким зниженням т-ри з висотою (приблизно від 0 до -90 °С), що сприяє розвитку турбуленції....
- ЗАМОРОЗКИ НА ГРУНТІ Екологія – охорона природи ЗАМОРОЗКИ НА ГРУНТІ – зниження т-ри на поверхні грунту та рослин до мінусових значень увечері, вночі або вранці при плюсових т-рах повітря (на висоті 2 м)....
- ЧИННИК(И) АБІОТИЧНИЙ(І) Екологія – охорона природи ЧИННИК(И) АБІОТИЧНИЙ(І) – компоненти й властивості неживої природи, які прямо чи опосередковано впливають на окремі організми та їхні угруповання (температура, освітленість, вологість, рельєф, вітер, рівень радіації, газовий склад повітря, атмосферний тиск, сольовий склад води, мех. склад поверхні тощо)....
- ОЗОНАТОР Екологія – охорона природи ОЗОНАТОР – прилад для одержання озону з повітря під дією тихого електричного розряду....
- ВИСОКОГІР’Я Екологія – охорона природи ВИСОКОГІР’Я – відносне поняття, що характеризує вертикальні смуги або зони на висоті понад 2000-3000 м без рослинності або з нею (гірські степи, луки, арктичні пустелі тощо), які істотно відрізняються від суміжних рівнинних гір....
- АТМОСФЕРА ЗЕМЛІ Екологія – охорона природи АТМОСФЕРА ЗЕМЛІ – газова (повітряна) оболонка довкола Землі, яка обертається разом з нею. Маса А. 3. близько 5,15* 1015 т. Склад А. 3. біля її поверхні: азот – 78,09 %, кисень – 20,90, аргон – 0,90, вуглекислий газ – 0,03 %, водень, гелій, неон та ін. гази – частки відсотка. У […]...
- ГІДРАТАЦІЯ Екологія – охорона природи ГІДРАТАЦІЯ – приєднання молекул води до молекул різних речовин, що перебувають у розчиненому чи у вільному стані. Г. відбувається з руйнуванням або без руйнування молекул води. Г. зумовлює розчинність речовин у воді, електролітичну дисоціацію йонних сполук. Г. – різновид сольватації....
- ОБВАЛ ГІРСЬКИЙ Екологія – охорона природи ОБВАЛ ГІРСЬКИЙ – раптове обрушення великих мас гір. порід, яке спостерігається на стрімких схилах гір, внаслідок процесів вивітрювання, під дією вод, землетрусів тощо....
- ШКОДА, ЯКОЇ ЗАВДАЄ РОСЛИННОСТІ ЗАБРУДНЕННЯ ПОВІТРЯ Екологія – охорона природи ШКОДА, ЯКОЇ ЗАВДАЄ РОСЛИННОСТІ ЗАБРУДНЕННЯ ПОВІТРЯ, – шкідливі речовини у вигляді пилу, аерозолів забруднюють повітря й ушкоджують рослинний організм. Гази агресивно діють на продиховий апарат листків, паралізуючи його. Оксид сірки(ІV) знижує морозостійкість, озон руйнує хлорофіл. Розчиняючись у воді дощів чи туману, шкідливі речовини випадають у вигляді кислотних дощів, підкислюють грунти, агресивно […]...
- ОБОРОТНІ РЕАКЦІЇ – ЕЛЕКТРОЛІТИ Хімія – універсальний довідник ЕЛЕКТРОЛІТИ ОБОРОТНІ РЕАКЦІЇ Реакція дисоціації води, рівняння якої наведено у попередньому параграфі, протікає незначною мірою. З кожного мільярда молекул води в ній беруть участь лише дві, тому концентрація кожного з іонів, які утворюються, мізерно мала (10-7 моль/л). Коли кажуть, що вода – слабкий електроліт, то мають на увазі, що вона слабко […]...
- Ступінь електролітичної дисоціації – Електролітична дисоціація ХІМІЯ – Комплексна підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНА ХІМІЯ 6. Суміші речовин. Розчини 6.6. Електролітична дисоціація 6.6.3. Ступінь електролітичної дисоціації Розчини можуть складатись із частинок розчинника, розчиненої речовини і продуктів їхньої взаємодії, а отже, у розчинах електролітів можуть дисоціювати не всі, а лише частина молекул. Кількісною характеристикою процесу дисоціації є ступінь дисоціації […]...
- ТУМАН Екологія – охорона природи ТУМАН – накопичення продуктів конденсації водяної пари (водяних крапель, кристалів), завислих у повітрі безпосередньо над земною поверхнею. Виникає внаслідок охолодження повітря від земної поверхні або через випаровування з поверхні теплих водойм в охолоджене повітря....
- КЛІМАТ Екологія – охорона природи КЛІМАТ – статистично багаторічний режим погоди, який визначається широтою місцевості, висотою її над рівнем моря, віддаленістю місцевості від океану, рельєфом суходолу, характером підстилаючої поверхні, антроп. впливом та ін. чинниками. Існує кілька класифікацій К.: за геогр. зонами (К. тайги, К. тропічних пустель тощо), за зв’язком атмосфери з поверхнею землі (К. приземного шару […]...
- ЗАПАЛ РОСЛИН Екологія – охорона природи ЗАПАЛ РОСЛИН – пошкодження рослин високою т-рою, внаслідок чого змінюється забарвлення їхніх органів....
- СТРАТОПАУЗА Екологія – охорона природи СТРАТОПАУЗА – перехідний шар атмосфери, що лежить між стратосферою і мезосферою на висоті близько 55 км....
- ДЕГІДРАТАЦІЯ Екологія – охорона природи ДЕГІДРАТАЦІЯ – 1) зневоднення, процес виділення води з будь-якої речовини (гір. порід, мінералів тощо); 2) відщеплення молекул води від молекул неорг. або орг. сполуки під впливом фіз. чинників (напр., теплоти) чи водовідбирних хім. агентів; 3) (м е д.) видалення з організму надлишкової рідини....
- Теорія електролітичної дисоціації – РОЗЧИНИ ПОСІБНИК З ХІМІЇ ДЛЯ ВСТУПНИКІВ ДО ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ Частина І. ЗАГАЛЬНА ХІМІЯ Розділ 5. РОЗЧИНИ. ТЕОРІЯ ЕЛЕКТРОЛІТИЧНОЇ ДИСОЦІАЦІЇ § 5.5. Теорія електролітичної дисоціації Для пояснення особливостей водних розчинів електролітів шведський учений С. Арреніус у 1887 р. запропонував теорію електролітичної дисоціації. Пізніше вона була розвинута багатьма вченими на основі вчення про будову атомів і хімічний […]...
- АЕРОТОП Екологія – охорона природи АЕРОТОП – внутрішня атмосфера екосистеми, що є приземним шаром повітря, склад і режим якого залежать від безпосереднього впливу внутр. компонентів екосистеми, насамперед рослинності і грунту....
- ЗАПИЛЮВАННЯ (ПРИРОДНЕ) Екологія – охорона природи ЗАПИЛЮВАННЯ (ПРИРОДНЕ) – осідання пилу з атм. повітря під дією сили гравітації. Джерелом 3. (п.) є пов. течії, що переносять пил з пустель, напівпустель, степів, від вулканів, узбереж у більш високі широти. Макс. 3. зареєстроване у Пд. Європі – 1 млн т пилу за кілька діб....
- ГАЗ Екологія – охорона природи ГАЗ – стан речовини, в якому кінетична енергія теплового руху його частин (молекул, атомів, йонів) значно переважає потенційну енергію взаємодії між ними. В результаті частинки рухаються вільно, рівномірно заповнюючи весь наданий їм об’єм. Серед загальної маси викидів в атмосферу гази займають 90 %. За походженням їх можна поділити на природні (ті, […]...
- ЕКОСИСТЕМА ТЕХНОГЕННА Екологія – охорона природи ЕКОСИСТЕМА ТЕХНОГЕННА – сукупність живих організмів та умов їх існування, що формується внаслідок госп. діяльності людини, яка істотно змінює склад літосфери, гідросфери, атмосфери як прир. складових екосфери....
- ТОРФ Екологія – охорона природи ТОРФ – продукт неповного розкладання рослинних решток в умовах надлишкової вологості, дефіциту повітря, внаслідок чого ці рештки муміфікуються з частковою гуміфікацією....
- СТРАТИФІКАЦІЯ АТМОСФЕРИ Екологія – охорона природи СТРАТИФІКАЦІЯ АТМОСФЕРИ – падіння т-ри в нижній атмосфері з висотою, яка характеризується вертикальним градієнтом у градусах на 100 м. У тропосфері т-ра знижується в середньому на 0,6 С на 100 м....
- ВІДЛИГА Екологія – охорона природи ВІДЛИГА – короткочасне підвищення т-ри повітря понад 0 С взимку, викликане переважно адвекцією теплого повітря. Як правило, супроводжується хмарною погодою, підвищенням вологості повітря, опадами у вигляді дощу, туману. В., особливо тривала, має велике екол. значення для рослин і тварин: призводить до передчасного танення снігового покриву, появи води в пониззях, виходу деяких […]...
- ДИВЕРГЕНЦІЯ ЛІНІЙ ПОТОКУ ПОВІТРЯ Екологія – охорона природи ДИВЕРГЕНЦІЯ ЛІНІЙ ПОТОКУ ПОВІТРЯ – розходження потоків повітря з точки або від лінії й одночасно у напрямку заг. перенесення повітряних мас. Д. л. п. п. відповідає низхідному руху повітря, сприяє руйнуванню хмарності та встановленню ясної погоди....
- ПРИПАЙ Екологія – охорона природи ПРИПАЙ – нерухомий мор. лід, що утворюється восени внаслідок змерзання дрейфуючої криги та розвитку заберегів. Найпоширеніший вздовж берегів полярних морів; потужність – понад 3 м....
- РОСЛИННІСТЬ СУБАЛЬПІЙСЬКА Екологія – охорона природи РОСЛИННІСТЬ СУБАЛЬПІЙСЬКА – рослинність високогірних областей. В Укр. Карпатах Р. с. розміщена на висоті 1200-1800 м (гора Говерла)....
- СТРАТОСФЕРА Екологія – охорона природи СТРАТОСФЕРА – шар атмосфери, починаючи з 8-10 км над полюсами, на екваторі – з 16-18 км і до 40 км від поверхні Землі, який характеризується майже сталою т-рою і розташуванням на висоті 20-25 км шару з макс. конц. озону....
- ЗАСОЛЕННЯ ВОДИ Екологія – охорона природи ЗАСОЛЕННЯ ВОДИ – перевищення звичайної конц. солей у воді з огляду на прир. або антроп. причини: для прісної води – понад 1 г/л, для солонуватої – понад 10, для солоної – понад 50 г/л....
- АКУСТИКА БІОЦЕНОЗІВ Екологія – охорона природи АКУСТИКА БІОЦЕНОЗІВ – звукові коливання, що виникають в основному внаслідок руху повітря (вітер). До цього додаються різноманітні звуки, які подають тварини, у т. ч. спів птахів. Досліджують за допомогою акустичних аналізаторів....
- СМОГ ФОТОХІМІЧНИЙ Екологія – охорона природи СМОГ ФОТОХІМІЧНИЙ – вторинне забруднення повітря, що виникає внаслідок фотохім. розкладання забруднювальних речовин, особливо УФ-випромінюванням. Основним шкідливим компонентом С. ф. є озон, а також чадний газ та сполуки азоту....
- ПОВІТРЯ АТМОСФЕРНЕ Екологія – охорона природи ПОВІТРЯ АТМОСФЕРНЕ – 1) прир. суміш газів, що склалася в ході еволюції Землі (див. Атмосфера); 2) повітря поза житловими або(чи) виробничими приміщеннями....
- ПРОМИВАННЯ ПОВІТРЯ Екологія – охорона природи ПРОМИВАННЯ ПОВІТРЯ – вилучення з повітря забруднювальних речовин шляхом їх абсорбції на тонких шарах або дрібних краплинах рідини (звичайно води)....
- ПОЯСНІСТЬ ВЕРТИКАЛЬНА Екологія – охорона природи ПОЯСНІСТЬ ВЕРТИКАЛЬНА, зональність вертикальна, зональність у горах-1)закономірна зміна компонентів, що утворюють середовище, які залишаються відносно однорідними в певних вертикальних межах. Протяжність, конфігурація, спектр зумовлені широтою, абсолютною висотою поясів, експозицією території; 2) зміна фіз.-геогр. комплексів (рослинності, тваринного світу, грунтів тощо) з підвищенням над рівнем моря пов’язана насамперед зі зміною теплового балансу (середній […]...
- ОЗОНОВА “ДІРКА” Екологія – охорона природи ОЗОНОВА “ДІРКА” – локальна ділянка озоносфери, де концентрація озону (густина озонового шару) помітно менша звичайного його вмісту. Однією з основних причин зменшення густини озонового шару в стратосфері є руйнування молекул озону внаслідок хім. реакцій з атомами хлору та брому, що вивільняються при розпаді молекул хім. речовин (фреонів), які широко використовуються в […]...
- СУБОРДИНАЦІЯ ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи СУБОРДИНАЦІЯ ЕКОЛОГІЧНА – форма ієрархії прир. систем, де як супідрядні за висотою організації системні одиниці виступають структури з участю живого організму. Напр., підсистеми відносно біоценозу: популяції, синузїї, консорцїї....