ГІДРОБІОНІКА

Related posts:

1. ВОДОПРОВІД Екологія – охорона природи ВОДОПРОВІД, водогін – комплекс пристроїв та споруд для транспортування води трубами і забезпечення водопостачання. Розрізняють техн. (пром.) В. і комунальний (побутовий) В....
2. АКВАБІОНТ Екологія – охорона природи АКВАБІОНТ – організм, все життя якого проходить у водному середовищі....
3. ФОТОСФЕРА Екологія – охорона природи ФОТОСФЕРА – зона розвитку життя на суходолі або у водному середовищі при норм, сонячному освітленні....
4. СЕДИМЕНТАЦІЯ Екологія – охорона природи СЕДИМЕНТАЦІЯ – 1) осідання завислих у рідині твердих часточок; 2) сукупність процесів нагромадження відкладів у водному середовищі....
5. ВОДОВІДВЕДЕННЯ Екологія – охорона природи ВОДОВІДВЕДЕННЯ – 1) сукупність сан. заходів і техн. пристроїв, які забезпечують відведення стічних вод за межі населеного пункту або пром. підприємства; проводиться за допомогою зливової, пром. та побутової внутр. і зовн. каналізації; 2) В. за допомогою водовідвідного каналу – звільнення русла річки від води з метою проведення в ньому гідротехн. робіт […]...
6. АМФІФІТИ Екологія – охорона природи АМФІФІТИ – водяно-повітряні або земноводяні рослини, певні органи яких перебувають у водному середовищі, а інші – в повітрі....
7. ЕКОЛОГІЯ ІНЖЕНЕРНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ІНЖЕНЕРНА – комплексна наук.-техн. дисципліна, що вивчає екол. аспекти інж. діяльності людини. Е. і. – один з необхідних елементів у закономірному діалектичному переході біосфери в ноосферу. Е. і. створює потрібні умови для мобілізації всіх природоохоронних дій у сфері матер.-техн. виробництва, покликана відповісти на запитання: в якому напрямі і як саме […]...
8. ДЕТРИТОФАГ Екологія – охорона природи ДЕТРИТОФАГ – водяний організм, що харчується детритом, тобто орг. мулом та рештками організмів у водному середовищі. Д. є, напр., деякі багатощетинкові черви, двостулкові молюски....
9. ЕКОЛОГІЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА – розділ екології, що вивчає взаємовідносини с.-г. рослин і тварин з навколишнім середовищем. Е. с. вивчає також вплив людини на культ. ландшафти: порушення, спричинені обробітком грунту, застосуванням хім. засобів боротьби зі шкідниками, надмірним внесенням добрив, інтродукцією нових видів рослин тощо. Об’єктами вивчення Е. с. є як окремі види с.-г. […]...
10. АНТРОПАЛЬ Екологія – охорона природи АНТРОПАЛЬ – сфера впливу на життя гідробіонтів твердих кордонів, споруджених людиною у водному середовищі. Ними можуть бути поверхні будь-яких споруд....
11. ВОДОКОРИСТУВАННЯ Екологія – охорона природи ВОДОКОРИСТУВАННЯ – порядок, умови і форми використання водних ресурсів. 1) Використання водних об’єктів для задоволення будь-яких потреб населення і нар. госп-ва; 2) використання води з госп. або побутовою метою без вилучення її з водних об’єктів шляхом пропускання крізь пристрої (напр., гідроелектростанції, водяні млини); 3) сукупність усіх форм і видів використання водних […]...
12. ЛАНДШАФТ ТЕХНОГЕННИЙ Екологія – охорона природи ЛАНДШАФТ ТЕХНОГЕННИЙ – різновид антроп. ландшафту, особливості формування і структури якого зумовлені виробничою діяльністю людини з використанням потужних техн. засобів....
13. СИНОПТИКА Екологія – охорона природи СИНОПТИКА – те саме, що й синоптична метеорологія, тобто розділ метеорології, що вивчає процеси формування погоди з метою її завбачення....
14. ЗАБРУДНЕННЯ КОСМОСУ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ КОСМОСУ – виведення в навколоземний і найближчий косм. простір об’єктів з випадковими орбітами та заг. забруднення цього простору відпрацьованими косм. об’єктами, що спричинює труднощі у функціонуванні орбітальних або наземних пристроїв (в основному радіо-техн. та астрон.). Останнім часом стало помітним радіоакт. 3. к. внаслідок виведення на орбіти та руйнування апаратів з […]...
15. ЕКОЛОГІЯ ФАКТОРАЛЬНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ФАКТОРАЛЬНА, екологія чинникова – розділ екології, що вивчає пристосованість певних видів рослин і тварин до умов існування. Встановлює і досліджує життєві форми, або екобіоморфи, їхнє ставлення до окремих чинників абіотичного і біотичного середовища, сукупний вплив цих чинників на організм....
16. ЗНЕЗАРАЖЕННЯ Екологія – охорона природи ЗНЕЗАРАЖЕННЯ – комплекс сан.-техн. заходів, спрямованих на знищення збудників інфекц. захворювань хім. і фіз. способами, знищення карантинних видів рослин і тварин, стерилізація предметів, матеріалів, приміщень тощо....
17. ГІДРОФІЛІЯ Екологія – охорона природи ГІДРОФІЛІЯ – перехресне запилення деяких водяних рослин за допомогою води. Спостерігається у деяких рослин із зануреними у воду квітками (кушир, різуха). Іноді Г. називають пристосованість рослин до життя у водному середовищі....
18. ЕТОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ЕТОЛОГІЯ – наука про поведінку тварин в умовах екосистем. Переважно вивчає ген. зумовлені аспекти поведінки та проблеми еволюції поведінки тварин у прир. умовах; частина екології тварин....
19. АНАТОМІЯ Екологія – охорона природи АНАТОМІЯ – розділ морфології, що вивчає форму і будову організму в цілому, окремих органів та систем у взаємозв’язку з їхніми функціями і розвитком. Розрізняють А. людини, тварин (зоотомія) та рослин (фітотомія)....
20. ЕКОЛОГІЯ ДИНАМІЧНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ДИНАМІЧНА – розділ екології, що вивчає відносини організмів та їхніх груп (популяцій) з середовищем проживання в динамічно-еволюц. плані (динекологія)....
21. ОХОРОНА МАЛИХ РІЧОК Екологія – охорона природи ОХОРОНА МАЛИХ РІЧОК – важливий напрямок охорони початкових ланок водних ресурсів. Включає розчищення джерел, русел річок, закріплення їх берегів, регулювання водних стоків. На території України налічується близько 22 тис. малих річок....
22. ЕКОЛОГІЯ ЕВОЛЮЦІЙНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ЕВОЛЮЦІЙНА – розділ екології, що вивчає екол. механізми еволюц. процесу, шляхи і форми еволюц. становлення індивід, і видових адаптацій та еволюції біоценотичних систем. Е. е. вивчає, як саме в процесі еволюції виникали і розвивались екол. зв’язки і відносини в межах окремої популяції та угруповань загалом....
23. УЛЬТРААКУСТИКА Екологія – охорона природи УЛЬТРААКУСТИКА – розділ акустики, що вивчає ультразвукові коливання....
24. ЕКОЛОГІЯ КОСМІЧНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ КОСМІЧНА – розділ екології, що вивчає малі, просторово замкнені системи тривалого підтримування життєдіяльності людини в косм. апаратах....
25. ЕКОЛОГІЯ ПОПУЛЯЦІЙНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ПОПУЛЯЦІЙНА, демекологія – розділ екології, який вивчає прямі і зворотні зв’язки популяції з середовищем і внутрішньо-популяційні процеси....
26. АРАХНОЛОГІЯ Екологія – охорона природи АРАХНОЛОГІЯ – розділ зоології, що вивчає павукоподібних та меростомат....
27. ДИНЕКОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ДИНЕКОЛОГІЯ, еволюційно-динамічна екологія – розділ екології, що вивчає динаміку та еволюц. взаємозв’язки особин та їхніх груп з довкіллям....
28. ВОДООЧИЩЕННЯ Екологія – охорона природи ВОДООЧИЩЕННЯ – техн. доведення якості води, яка надходить у водопровідну мережу, до встановлених нормативами показників....
29. АВАРІЯ Екологія – охорона природи АВАРІЯ – велике пошкодження або вихід з ладу агрегатів, техн. чи побутових комплексів, що завдає значної шкоди, збитків....
30. СПОРУДА ДРЕНАЖНА Екологія – охорона природи СПОРУДА ДРЕНАЖНА – будь-яке техн. пристосування, що сприяє Осушенню, вентиляції та зрошенню грунтів, а також видаленню з них солей....
31. ОРОГРАФІЯ Екологія – охорона природи ОРОГРАФІЯ – розділ геоморфології, що вивчає морфограф. характеристику форм земної поверхні....
32. КОМПЛЕКС ВОДООХОРОННИЙ Екологія – охорона природи КОМПЛЕКС ВОДООХОРОННИЙ – система споруд і пристроїв, призначених для забезпечення норм охорони вод....
33. ГІБРИДИЗАЦІЯ Екологія – охорона природи ГІБРИДИЗАЦІЯ (б і о л.) – схрещування різних за спадковістю організмів. Г. – один з найважливіших чинників еволюції біол. форм у природі. Г. застосовують у селекції для виведення нових сортів рослин і порід тварин, у насінництві та в разі розведення тварин з метою створення високопродуктивних гетерозисних форм, а також як метод […]...
34. ГЕРПЕТОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ГЕРПЕТОЛОГІЯ – розділ зоології, що вивчає плазунів. Об’єктом Г. часто вважають і земноводних....
35. БІОЕНЕРГЕТИКА Екологія – охорона природи БІОЕНЕРГЕТИКА – розділ біології, що вивчає сукупність перетворення енергії в біологічних системах та механізми її перетворення в процесах життєдіяльності організмів. Особливий розділ Б., що межує з екологією, вивчає обмін речовин та перетворення енергії в біологічних системах високого рівня – від біоценозів до біосфери в цілому....
36. ПРОГРАМА МІЖНАРОДНА ГІДРОЛОГІЧНА (МГП) Екологія – охорона природи ПРОГРАМА МІЖНАРОДНА ГІДРОЛОГІЧНА (МГП) – одна з основних урядових програм ЮНЕСКО в галузі вивчення прир. ресурсів, що вивчає водні ресурси (включаючи льодовики), гідрол. процеси. МГП складається з чотирьох груп проектів: наук, проекти, освітні проекти в галузі водних ресурсів (напр., організація курсів), проекти інформування широких верств населення, насамперед про значення водних ресурсів […]...
37. СТОКИ КОМУНАЛЬНІ Екологія – охорона природи СТОКИ КОМУНАЛЬНІ – стічні води населених пунктів. Слід розрізняти різні види стоків з метою їх окремого очищення та наступної утилізації. Зокрема, побут, стоки, які легко піддаються очищенню, слід використовувати для добування техн. води, а інколи і для оборотного водопостачання (див. дод. 17)....
38. АКАРОЛОГІЯ Екологія – охорона природи АКАРОЛОГІЯ – розділ зоології, що вивчає кліщів; частина арахнології. Поряд із заг. А. є спец, розділи – мед., вет. і с.-г. А....
39. ТАФОНОМІЯ Екологія – охорона природи ТАФОНОМІЯ – галузь палеонтології, що вивчає умови захоронення викопних решток тварин і рослин та закономірності утворення місцезнаходжень цих решток....
40. КУМУЛЯЦІЯ Екологія – охорона природи КУМУЛЯЦІЯ – нагромадження, зосередження, концентрування в організмі людини, тварин чи в навколишньому середовищі різних речовин (ліків, отрут, забрудників тощо)....