ГІДРОЛОГІЯ

Related posts:

1. ВОЛОГІСТЬ ГРУНТУ Екологія – охорона природи ВОЛОГІСТЬ ГРУНТУ – величина, що кількісно характеризує водоутримувальну здатність грунту. Залежно від умов утримування вологи розрізняють В. г. польову, загальну, капілярну, повну, граничну польову, максимальну молекулярну, максимальну адсорбційну. Основними з них є найменша, капілярна і повна. Остання формується за умови заповнення грунтових пор водою після стікання надлишкової води і залежить від […]...
2. ПОВІНЬ Екологія – охорона природи ПОВІНЬ – щорічне регулярне підвищення рівня води у водотоках під час танення снігу і льодовиків або внаслідок тривалих дощів. Розрізняють П. весняні, весняно-літні та літні. Більшість річок України мають весняну П....
3. ГІДРОСФЕРА Екологія – охорона природи ГІДРОСФЕРА – сукупність усіх водних об’єктів земної кулі: океанів, морів, річок, озер, водосховищ, боліт, підземних вод, льодовиків і снігового покриву....
4. ЛІМНОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ЛІМНОЛОГІЯ – наука про поверхневі водойми суходолу – озера, ставки, водосховища, їх утворення, фіз.-хім. та біол. процеси, які в них відбуваються. Ін. назва – озерознавство....
5. КАРСТ Екологія – охорона природи КАРСТ, карстові явища – явища, пов’язані з розчиненням прир. водами деяких гір. порід (вапняків, гіпсів, кам’яної солі), що супроводжується утворенням комплексу поверхневих (воронки, котловани, провалля) і підземних (печер, прир. порожнин, площин, ходів, прир. колодязів тощо) Порожнин. К. впливає на циркуляцію і режим підземних і поверхневих вод (напр., зникаючі в підземних порожнинах […]...
6. СНІГОЗАТРИМАННЯ Екологія – охорона природи СНІГОЗАТРИМАННЯ – заходи (кулісні посіви, залишки стерні, штучні щити, вали із снігу тощо), спрямовані на зменшення здування снігу з полів та більш рівномірний розподіл снігового покриву. С. проводять з метою збільшення запасів вологи в грунті, утеплення зимуючих рослин, рівномірного розподілу талих вод....
7. ЗАПАС ВОДИ (ВОЛОГИ) У ГРУНТІ Екологія – охорона природи ЗАПАС ВОДИ (ВОЛОГИ) У ГРУНТІ – кількість води (м3/га), що утримується в даному (звичайно продуктивному) шарі грунту. Обчислюють як добуток маси вологи в шарі грунту на його щільність та потужність, поділений на 10. Розрізняють також 3. в. (в.) у г. мертвий, що відповідає повній відсутності доступної для рослин вологи....
8. ГЕОКРІОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ГЕОКРІОЛОГІЯ – наука про мерзлі гір. породи; вивчає їх походження, історію розвитку, умови існування, будову, процеси та явища, що в них відбуваються....
9. ЛАВИНА СНІГОВА Екологія – охорона природи ЛАВИНА СНІГОВА – величезна маса снігу, яка зсувається або падає із стрімких гір, схилів, захоплюючи з собою нові порції снігу, а також різні об’єкти, що трапляються на її шляху. Розрізняють сухі (зимові) та мокрі (весняні) Л. с. Падіння Л. с. супроводжується утворенням передлавинної пов. хвилі, яка має найбільшу руйнівну дію....
10. ГЛИБИНА КРИТИЧНА ДО ГРУНТОВИХ ВОД Екологія – охорона природи ГЛИБИНА КРИТИЧНА ДО ГРУНТОВИХ ВОД – рівень підіймання мінералізованих грунтових вод, вище якого може викликати засолення грунтів внаслідок капілярного руху води до поверхні грунту з наступним осадженням солей....
11. ДРЕНАЖ Екологія – охорона природи ДРЕНАЖ – 1) система заходів осушення місцевості шляхом штучного зниження рівня грунтових вод або їх відведення за допомогою канав, труб тощо; 2) осушення, вентиляція чи зрошення грунтів за допомогою відкритих або закритих дренів; 3) відведення підземних вод; 4) синонім поняття “гідрографічна мережа”....
12. ЗОНА БЕРЕГОВА Екологія – охорона природи ЗОНА БЕРЕГОВА – 1) узбережжя, смуга взаємодії між суходолом і водоймою або між суходолом і водостоком. 3. б. складається з надводної частини берега та підводного берегового ухилу. Межею 3. б. моря з боку суходолу є лінія найдальших заплесків хвиль прибою під час найбільших припливів та штормів, а з боку моря – […]...
13. КАДАСТР ВОДНИЙ Екологія – охорона природи КАДАСТР ВОДНИЙ – систематизоване зведення відомостей про води регіону або басейну, що включає дані про струмки, річки, моря, озера, болота, льодовики і підземні води....
14. ІНГРЕСІЯ Екологія – охорона природи ІНГРЕСІЯ – повільне (“вікове”) проникнення мор. вод у пониззя рельєфу прибережного суходолу в разі підвищення рівня моря або опускання берегів....
15. ГЕОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ГЕОЛОГІЯ – комплекс наук про склад, будову, рухи та історію розвитку земної кори і Землі, закономірності утворення й поширення покладів корисних копалин. Г. поділяють на низку прикладних дисциплін: мінералогію, петрографію, тектоніку, істор. геологію, геологію корисних копалин, гідрогеологію та ін....
16. ДЕПРЕСІЯ ПІДЗЕМНИХ ВОД Екологія – охорона природи ДЕПРЕСІЯ ПІДЗЕМНИХ ВОД – зниження вільної або напірної площі поверхні підземних вод до рівня прир. (балки, долини) або штучного (свердловини, криниці, дренажні канави, гір. виробки тощо) дренажу....
17. ЛИМАН Екологія – охорона природи ЛИМАН – 1) затоплене мор. водою гирло або долина рівнинної річки, що не піддається впливу періодичних припливів та відпливів і перетворилось на мілководну затоку. Розрізняють Л. відкриті (безпосередньо сполучені з морем) і закриті (відокремлені від моря піщаною косою); 2) прир. або штучне нагромадження весняних вод у низинах, які влітку пересихають, перетворюються […]...
18. АКУМУЛЯЦІЯ Екологія – охорона природи АКУМУЛЯЦІЯ – процес нагромадження на поверхні Землі, в організмах, на дні прир. і штучних водних басейнів, у відстійниках інж. споруд продуктів ерозії та абразії, води, солей, Орг. решток, різноманітних забрудників внаслідок діяльності вітру, вод, що течуть, льодовиків, вулканів, моря та ін. геол. і біол. чинників....
19. СТАЛАГМІТИ Екологія – охорона природи СТАЛАГМІТИ – мін. утвори (переважно вапнякові), що ростуть з дна печер, підземних галерей у вигляді конусоподібних стовпчиків, бурульок тощо....
20. СТАЛАКТИТИ Екологія – охорона природи СТАЛАКТИТИ – мін. утвори (переважно вапняки), що звисають зі стелі печер, підземних галерей у вигляді бурульок, трубочок тощо....
21. ВОДИ МІНЕРАЛІЗОВАНІ Екологія – охорона природи ВОДИ МІНЕРАЛІЗОВАНІ (стосовно грунтових вод) – води, які містять помітні кількості мін. речовин. Розрізняють слабко – (0,5-5,0 г/л), середньо – (5-ЗО г/л) та сильно-мінералізовані (понад 30 г/л розчинних солей) води....
22. КРИТИЧНА ГЛИБИНА ДО ГРУНТОВИХ ВОД Екологія – охорона природи КРИТИЧНА ГЛИБИНА ДО ГРУНТОВИХ ВОД – див. Глибина критична до грунтових вод....
23. ВОДОЙМА Екологія – охорона природи ВОДОЙМА – природне або штучне скупчення проточних чи нерухомих вод (річка, озеро). У вузькому розумінні В. – це місце скупчення нерухомих вод (озеро, водосховище) і водостік (річка, канал, струмок)....
24. ФІТОПЛАНКТОН Екологія – охорона природи ФІТОПЛАНКТОН, рослинний планктон – сукупність рослин, що вільно плавають у товщі води. Розвивається у всіх прир. водоймах, крім підземних. У річках і озерах Ф. поширений на глибині до 20-40 м, у морях – до 50-100 м. Розрізняють Ф. мор., солонуватоводний і прісноводний (річковий, озерний, ставковий і болотяний)....
25. СНІГОЗАПАСИ Екологія – охорона природи СНІГОЗАПАСИ – запаси води в сніговому покриві. С. обчислюють добутком об’єму снігу на його щільність і виражають товщиною, відповідною шару води (мм, см), або питомою масою снігу (г/см3, кг/м3)....
26. ОСТРІВ Екологія – охорона природи ОСТРІВ – невелика ділянка суходолу, оточена з усіх боків водою. Розрізняють мор., океанічні, річкові та озерні О. За походженням О. можуть бути материкові (відокремились від материка) та самостійні (коралові, вулканічного походження тощо)....
27. АДЕКВАТНІСТЬ Екологія – охорона природи АДЕКВАТНІСТЬ – відповідність, тотожність змін процесу, явища тощо тим змінам, які відбуваються в ін. процесі чи навколишньому середовищі....
28. ГІНЕЦЕЙ Екологія – охорона природи ГІНЕЦЕЙ – сукупність маточок, що утворюються з плодолистків квітки. За участю Г. відбуваються всі процеси, пов’язані з розмноженням....
29. АГРОФІЗИКА Екологія – охорона природи АГРОФІЗИКА – наука про фіз. методи дослідження умов життя рослин і фіз. процеси їх життєдіяльності. Вивчає й опрацьовує методи регулювання і спрямованого застосування світлових, водно-температурних, грунтових умов вирощування рослин як у відкритому, так і в закритому грунті з метою підвищення їхньої продуктивності....
30. МАТЕРИК Екологія – охорона природи МАТЕРИК, континент – велика ділянка земної кори, більша частина якої підійнята над рівнем Світового океану у вигляді суходолу. М. оточений смугою материкової обмілини (шельфом)....
31. ВОДООБМІН ГЛОБАЛЬНИЙ Екологія – охорона природи ВОДООБМІН ГЛОБАЛЬНИЙ – процеси випаровування води з поверхні океану і суходолу, перенесення водяної пари, її конденсація, що супроводжується випаданням опадів, формування перерозподілу всіх видів стоку, що врешті-решт забезпечує повернення вод у Світовий океан....
32. ГЕОМЕХАНІКА Екологія – охорона природи ГЕОМЕХАНІКА – наука про фіз.-мех. властивості гір. порід і земної кори, процеси, що відбуваються в ній під дією прир. і технол. чинників (термічних, мех.)....
33. ПУСТЕЛЯ Екологія – охорона природи ПУСТЕЛЯ – 1) територія з дуже посушливим (з фіз. та/або фізіол. сухістю) континентальним кліматом, дуже розрідженою рослинністю та часто з сильно засоленими грунтами; 2) зональний тип ландшафту із збіднілими фітоценозами, що сформувалися в умовах недостатньої вологи (суха, аридна П.) або тепла (холодна П.); розрізняють континентальні П. – Гобі, Такла-Макан та ін., […]...
34. БІОНТ Екологія – охорона природи БІОНТ – окремо взятий організм (індивід), що в ході еволюції пристосувався до проживання в певному середовищі (біотопі). Розрізняють аеробіонтів (мешканців повітря та суходолу), гідробіонтів (водяні організми), геобіонтів (мешканців грунту) та паразитів (живуть в організмах)....
35. ФЛОРА МІСЦЕВА Екологія – охорона природи ФЛОРА МІСЦЕВА – флора порівняно невеликої ділянки суходолу чи акваторії. Розрізняють Ф. м. гір. хребта, озера, адмін. району, обл., фіз.-геогр. підрозділу низького рівня (місцевості, району), заповідника, населеного пункту тощо....
36. ЗЕМЛЕТРУС АНТРОПОГЕННИЙ Екологія – охорона природи ЗЕМЛЕТРУС АНТРОПОГЕННИЙ, землетрус техногенний – землетрус, що виникає внаслідок Локальної зміни тиску на земну кору (напр., у разі заповнення водосховища або висихання великої водойми), відкачування підземних вод або ін. впливів на літосферу, зокрема підземних випробовувань ядерної зброї. Причиною сейсмічних явищ можуть стати також гірничодобувні роботи (м. Калуш, 1987)....
37. МЕТЕОРОЛОГІЯ Екологія – охорона природи МЕТЕОРОЛОГІЯ – наука, що вивчає атмосферу, її будову, властивості, процеси, які в ній відбуваються, а також розробляє методи передбачення атм. явищ і впливу на них....
38. ЗОНА ОКЕАНУ (МОРЯ) ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНА ОКЕАНУ (МОРЯ) ЕКОЛОГІЧНА – чітко окреслена за прир. умовами велика частина океану або моря; найголовніші з них: узбережна (літораль), відкритого моря (пелагіаль, батіаль) та глибинна (абісаль)....
39. ААПА Екологія – охорона природи ААПА – безлісий, сильно обводнений, часто грядово-мочажиний тип болота Пн. Євразії....
40. ЗОНА ЕКОЛОГІЧНОГО РИЗИКУ Екологія – охорона природи ЗОНА ЕКОЛОГІЧНОГО РИЗИКУ – ділянки на поверхні суходолу та акваторії Світового океану, де людська діяльність може створити небезпечну екол. ситуацію., напр, зони підводного видобування нафти на мор. шельфі, ділянки моря, небезпечні для проходження танкерів, де може статися аварія з виливанням нафти, тощо....